Ухвала суду № 141224616, 21.10.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/2825/26

провадження № 2-зз/694/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Звенигородський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

07.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.05.2006 у справі №2-386/2006, та скасувати обтяження майна у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 3378219, дата реєстрації 24.06.2006), зареєстроване на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції серії АА № 976061 від 14.06.2006.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходилася цивільна справа № 2-386/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В межах розгляду зазначеної справи, з метою забезпечення позову судом постановлено ухвалу від 03 травня 2006 року, якою накладено арешт на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали державним виконавцем Звенигородського районного управління юстиції 14 червня 2006 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 24 червня 2006 року Звенигородською державною нотаріальною конторою внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження.

Подальше існування вказаного заходу забезпечення позову є безпідставним і таким, що грубо порушує права власника, так як з моменту набрання рішенням суду законної сили минуло понад 20 років, виконавче провадження завершено. Постанову державного виконавця складено з використанням типового бланка, який передбачав накладення арешту на все майно боржника.

Станом на даний час заявнику на праві приватної власності належить інше нерухоме майно, а існування чинного арешту робить неможливим укладення будь-яких правочинів щодо його земельної ділянки або будь-якого іншого майна,

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, в заяві просив справу розглянути без його участі.

Заінтересовані особи - ОСОБА_2 та представник Звенигородського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не з`явилися, тому суд вважає можливим розглянути питання про скасування заходів забезпечення позову за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходилася цивільна справа № 2-386/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В межах розгляду зазначеної справи, з метою забезпечення позову судом постановлено ухвалу від 03 травня 2006 року, якою накладено арешт на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали державним виконавцем Звенигородського районного управління юстиції 14 червня 2006 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 976061 (виконавче провадження № 2103655). 24 червня 2006 року Звенигородською державною нотаріальною конторою внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження (реєстраційний номер 3378219).

Рішенням Звенигородського районного суду від 29 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення набрало законної сили 09 червня 2006 року. Відповідно до листа суду від 13.05.2026 № 06/18/2026, матеріали цивільної справи № 2-386/2006 знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання, оригінал рішення знаходиться в архіві.

Станом на дату звернення із цією заявою арешт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №477068543 від 13.05.2026.

Разом з цим, з моменту набрання рішенням суду законної сили минуло понад 20 років. Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) від 05.06.2026, виконавче провадження № 2103655 завершено. Строки давності для пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», сплинули, відкриті провадження відсутні.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, оскільки їхня процесуальна мета вичерпана.

Окрім того, безпосереднє порушення прав ОСОБА_1 , як власника майна, станом на вересень 2026 року полягає у наступному.

У резолютивній частині постанови державного виконавця від 14.06.2006 серії АА № 976061 чітко зазначено про накладення арешту лише на частину будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .

Водночас, обтяження № 3378219 від 24.06.2006 зареєстровано нотаріальною конторою із визначенням об`єкта обтяження як: «невизначене майно, 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 ». Згідно з правилами ведення державних реєстрів, наявність запису про заборону на «невизначене майно» діє як глобальний арешт, що поширюється на суб`єкта (боржника) в цілому та на всі об`єкти нерухомості, які йому належать.

Станом на цей час заявнику на праві приватної власності належить інше нерухоме майно, а саме 1/10 частка земельної ділянки (кадастровий номер 7121210100:01:002:1401), право власності на яку зареєстровано 06.05.2026 (номер відомостей про речове право 64682545), якою він бажає розпорядитися на власний розсуд.

Проте, існування чинного арешту у вигляді заборони на «невизначене майно» робить неможливим укладення будь-яких правочинів щодо його земельної ділянки або будь-якого іншого майна, оскільки нотаріуси та державні реєстратори відмовляють у вчиненні нотаріальних і реєстраційних дій. Таким чином, збереження цього запису у реєстрі безпідставно і незаконно обмежує право ОСОБА_1 на вільне розпорядження належним його майном, гарантоване ст. 41 Конституції України та статтями 317, 319 ЦК України.

Частиною першою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Враховуючи те, що ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.05.2006 накладено арешт на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_1 , на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.05.2006, яке є виконаним, виконавче провадження закрито, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для подальшого арешту майна ОСОБА_1 та вважає за необхідне скасувати арешт та заборонні заходи щодо всього майна ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 149, 158, 258 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Звенигородський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони на відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 3378219, дата реєстрації 24.06.2006), встановлені за постановою відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції серії АА № 976061 від 14.06.2006 на підставі ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.05.2006 у справі №2-386/2006.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 02.11.2026.

Суддя О.Ю.Смовж