Єдиний державний реєстр судових рішень 04.11.2026 Єдиний унікальний № 371/2179/25 провадження № 2/371/733/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.11.2026 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Геліч Т.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 01 липня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» та відповідач уклали договір про надання споживчого кредиту № 1689935. Відповідач підписав договір електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами договору відповідач отримала у кредит грошові кошти та зобов?язалася повернути суму кредиту та нараховані відсотки відповідно до умов договору. Проте відповідач не виконувала належним чином зобо?язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.
16 липня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 1607-25, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 1689935 від 01 липня 2024 року.
Сума заборгованості відповідача за кредитним договором, визначена у реєстрі боржників від 16 липня 2025 року, складала 56859,95 грн, з яких 26999,98 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21219,97 грн - сума заборгованості за відсотками, 8640,00 сума заборгованості за пенею.
Відповідно до умов договору факторингу у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач своїх зобов?язань за умовами договору не виконала.
Звертаючись до суду, представник позивача зазначив, що після укладення договору факторингу відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов договору не вчиняла, заборгованість не погасила.
У зв?язку з чим загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором, право вимоги за яким набув позивач відповідно до договору факторингу, складає 56859,95 грн. Вказану суму заборгованості та понесені судові витрати просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
20 березня 2026 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.
06 квітня 2026 року до суду повернуто конверти із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано «адресат відсутній за заначеною адресою».
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вжив заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою зареєстрованого місця проживання.
У зв`язку з наведеним, за відсутності відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що судовий виклик (судове повідомлення) вручено йому належним чином.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
На підставі статті 274 ЦПК України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно положень частини другої статті 191 та частини восьмої статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
01 липня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1689935. Договір підписано відповідачем електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора Х325. Додатком №1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Паспорт споживчого кредиту також відповідачем підписано електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора В172 (а.с. 6-10, 11-12).
У кредитному договорі погоджено, що за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту . Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 145800,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 172800,00 грн.
Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Строк кредиту 360 днів.
Умовами договору у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитор за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності споживача, може направити споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку/збільшення кредиту, споживачу в особистому кабінеті/мобільному застосунку «SlonCredit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за договором. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що направлення товариством вказаних пропозицій споживачу є правом товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей товариства та/або оцінки кредитоспроможності споживача.
Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит в розмірі 27000,00 грн. Згідно з даними інформаційної довідки ТОВ «Пейтек» № 20250811-58 від 11 серпня 2025 року на картку НОМЕР_1 було здійснено перерахунок коштів 01 липня 2024 року у розмірі 27000,00 грн., код авторизації 875880 (а.с. 13).
16 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 1607-25, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за кредитним договором № 1689935 від 01 липня 2024 року (а.с. 16-20).
Відповідно до пункту пункту 1.2. договору факторингу перехід права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання акта прийому передачі реєстру боржників. Акт приймання передачі реєстру боржників підписано 16 липня 2025 року (а.с. 21).
Згідно даних платіжної інструкції № 739 від 18 липня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило на рахунок ТОВ «Слон Кредит» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 1607-25 від 16 липня 2025 року (а.с. 23).
Відповідно до даних реєстру боржників від 16 липня 2025 року, розрахунку заборгованості, складених позивачем та первинним кредитором, ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за кредитним договором № 1689935 від 01 липня 2024 року. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором, визначена у реєстрі боржників та розрахунках заборгованості, станом на 16 липня 2025 року, складає 56859,95 грн, з яких 26999,98 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21219,97 грн - сума заборгованості за відсотками, 8640,00 грн сума заборгованості за пенею (а.с. 14, 22).
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (далі за текстом Закон № 675-VIII), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 наведеного Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з частинами дванадцятою, тринадцятою статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання коштів уклала кредитний договір з ТОВ «Слон Кредит» за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена позикодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору.
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання коштів у кредит, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитом, в тому числі і при неналежному виконанні договірних зобов`язань.
З розрахунку первинного кредитора та довідки ТОВ «Пейтек» вбачається виконання первинним кредитором зобов?язання за кредитним договором з перерахування коштів відповідачеві.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі положень статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Суд враховує, що відповідач обізнана про наявність заборгованості за кредитним договором та позовними вимогами. Матеріали справи не містять даних про те, що вона оспорювала кредитний договір з підстав їх непідписання (неукладення) чи неотримання коштів, або ж внаслідок припинення зобов?язання у зв?язку з повним виконанням тощо, а також договір факторингу - в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором.
Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд враховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
З даних розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Слон Кредит» за кредитним договором № 1689935 від 01 липня 2024 року, вбачається, що загальна сума заборгованості складає 56859,95 грн, з яких 8640,00 грн сума заборгованості за пенею (а.с.14).
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 8640,00 грн суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені у розмірі 8640,00 грн не підлягає задоволенню.
Щодо відступлення права вимоги
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі наведених положень суд зазначає, що право вимоги за договором позики на підставі договору факторингу перейшло до позивача.
Відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.
Відповідач зобов?язання не виконав, кошти на погашення заборгованості не надав ні первісному кредитору, ні ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 1689935 від 01 липня 2024 року в сумі 48219,95 грн з яких: заборгованість за основним боргом 26999,98 грн, заборгованість за відсотками 21219,97 грн.
Відповідач обізнана про наявність заборгованості за кредитом та його розмір, відомостей про його погашення та жодних заперечень щодо позову суду не надала.
Висновки за результатами розгляду
Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За результатами розгляду судової справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, підтверджені матеріалами справи. Позивач довів обґрунтованість зазначених позовних вимог.
Заборгованість за пенею стягненню з відповідача не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2567,74 грн (3028,00?84,80%=2567,74).
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд:
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1689935 від 01 липня 2024 року, з урахуванням суми основного боргу та заборгованості за відсотками, в розмірі 48219 гривень 95 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2567 гривень 74 копійок, всього 50787 (п`ятдесят тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 69 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 04 листопада 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: юридична адреса: будинок під номером 30, вулиця Симона Петлюри, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ
Судове рішення № 141223341, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 371/2179/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: