Рішення № 141221624, 04.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/2718/26

Провадження № 2/202/3788/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11 березня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» обґрунтовані тим, що 01.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 був укладений договір № 4856244 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн, строком кредиту 360 днів та періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. Водночас відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Фінтраст Капітал») був укладений Договір факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 року, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив позивачу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024 року в розмірі 18 007,50 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 757,50 грн заборгованість за процентами, 1 750,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Після отримання права вимоги позивачем у межах строку дії кредитного договору № 4856244 від 01.08.2024 року за 117 календарних дні здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 6 142,50 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором загальною сумою 24 150,00 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 757,50 грн заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором; 6 142,50 грн заборгованість за нарахованими процентами за 117 календарних дні, 1 750,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, посилаючись на вказані обставини, а також те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 24 150,00 грн та понесені судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 квітня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року витребувано з АТ «КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку, на який були зараховані грошові кошти та виписку по такому рахунку.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача в своїй заяві просив проводити судовий розгляд у його відсутність та не заперечував проти винесення заочного рішення.

В свою чергу, відповідач повідомлявся про розгляд справи за своїм зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведений заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних даних та доказів у відсутність відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що 01 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4856244, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн на строк 360 днів із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Пунктами 1.4, 1.4.1 Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1.5%.

Згідно з п. 3.1 Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

При цьому в п. 2.1 Договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

На підтвердження укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів позивачем надано копію договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, копію паспорта споживчого кредиту, копію листів про перерахування коштів у сумі 3 500,00 грн на рахунок позичальника та розрахунки заборгованості.

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260813/66482-БТ від 20.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_2 , на яку 01.08.2024 здійснено зарахування коштів у сумі 3 500,00 грн.

Отже, ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 3 500,00 грн, що підтверджується наданими доказами.

Також судом установлено, що 31 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу № 31/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024.

Згідно копії акта прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді за договором Факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024, в загальному розмірі 18 007,50 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 757,50 грн заборгованість за процентами, 1 750,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Після отримання позивачем права вимоги відповідач продовжив не виконувати покладені на нього кредитним договором обов`язки, а тому в межах строку дії кредитного договору за 117 календарних днів (01.04.2025 по 26.07.2025) позивачем нараховані відсотки за стандартною процентною ставкою 1,50 % в сумі 6 142,50 грн, розрахунок яких наведено безпосередньо у позовній заяві (3 500,00 грн * 1,50% = 52,50 грн*117 календарних днів = 6 142,50 грн).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача за кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024 року складає 24 150,00 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за кредитом, 12 757,50 грн заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором, 6 142,50 грн заборгованість за нарахованими процентами за 117 календарних дні, 1 750,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

При вирішенні спору між сторонами суд керується тим, що відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому в статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає доведеним, що відповідач уклав в електронній формі кредитний договір та отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, про що свідчить наявна заборгованість.

Доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідач суду не надав, розмір заборгованості та умови укладеного договору не оспорював.

Тому суд доходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», яке є правонаступником первісного кредитора, у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024 в розмірі 22 400,00 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12 757,50 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 6 142,50 грн заборгованість за процентами, нарахованими новим кредитором, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 750,00 грн, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд керується тим, що згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким останній доповнено згідно з Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час укладення кредитного договору та розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства та має пріоритет над нормами інших законів, були та є чинними.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Враховуючи, що штрафи нараховані відповідачу за невиконання (неналежне виконання) зобов`язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту у період дії воєнного стану, в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Позивачем у зв`язку з поданням цього позову були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, в своєму позові ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу суду надано копію договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, акт № 15491 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024.

При визначенні суми відшкодування цих витрат суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд звертає увагу, що адвокатом надаються позивачу правничі послуги не лише в цій справі, а й інших аналогічних справах.

Суд знаходить, що об`єктивно необхідними для захисту порушених прав та інтересів позивача були витрати, пов`язані з ознайомленням з матеріалами кредитної справи, складенням, оформленням та поданням позовної заяви.

Отже, з урахуванням ціни позову, рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, суд вважає доведеними витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

На переконання суду, витрати в такому розмірі повною мірою відповідатимуть критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України.

Таким чином, виходячи з приписів статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково (92,75%) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 2 469,38 грн та 3710 грн відповідно.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4856244 від 01.08.2024 в розмірі 22 400 (двадцять дві тисячі чотириста) грн 00 коп, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12 757,50 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 6 142,50 грн заборгованість за процентами, нарахованими новим кредитором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3710 (три тисячі сімсот десять) грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн 38 коп.

В іншій частині позову відмовити..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 04 листопада 2026 року.

Суддя Наталія Марченко