Рішення № 141221333, 04.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2251/26

2/212/3220/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, встановив таке.

До суду звернувся представник позивача Велікданов С.К. із зазначеною позовною заявою. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідачу неодноразово надсилалася копія ухвали про відкриття провадження, проте він правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляв.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за договором позики на загальну суму 13 298,25 грн та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на правничу допомогу 4 500,00 грн.

Позов обґрунтував таким. 09.09.2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір надання коштів у кредит № 6531599, за яким відповідачу надано кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності. Товариство виконало свої зобов`язання, тоді як відповідач ні. 16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 16/09/25, за яким первісний кредитор відступив належні йому права вимоги позивачу. Таким чином, згідно з реєстром прав вимог, позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 6531599 на загальну суму 13 298,25 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 194,50 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн заборгованість за пенею, 603,75 грн комісія за надання кредиту.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

09.09.2025 року о 21:32 годині між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) було укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 6531599 (далі договір, а. с. 13 зворот 20), за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 1 000,00 грн строком на 365 днів; процентна ставка фіксована 0,95 % на день; денна процентна ставка 0,997 %; дата повернення кредиту 08.09.2026; неустойка 50,00 грн на день. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 172,50 грн). Порядок укладення договору в електронній формі передбачений розділом 5 договору. Зазначено про номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (розділ 11 Договору)

09.09.2025 року о 21:44 годині сторони уклали додаткову угоду № 6531599-865489 до договору (а. с. 21), якою погодили збільшити суму наданого кредиту на 2 500,00 грн, внаслідок чого загальний розмір наданого кредиту становить 3 500,00 грн. Відповідно сторони погодили також наступні зміни: комісія за надання кредиту 17,25 % від суми, на яку збільшено Кредит (що у грошовому виразі складає 431,25 грн), неустойка 175,00 грн на день.

Довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 05.01.2026 року (а. с. 23-24), копії платіжних інструкцій від 09.09.2025 року (а. с. 25) та відповідь і виписка АТ «Універсал Банк», надані на ухвалу суду, підтверджують обставину належності відповідачу платіжної картки та перерахування кредитних коштів 09.09.2025 у загальному розмірі 3 500,00 грн.

Згідно з Розрахунком заборгованості (а. с. 11 зворот 12), зробленого первісним кредитором, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитом становить 13 298,25 грн, і складається з: 3 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 194,50 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн заборгованість за неустойкою, 603,75 грн заборгованість за комісією.

16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 (а. с. 26 зворот 30), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає право грошової вимоги на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп». В матеріалах справи наявний Реєстр прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за договором у загальному розмірі 13 298,25 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 194,50 грн заборгованість за відсотками, 7 000,00 грн заборгованість за неустойкою, 603,75 грн заборгованість за комісією.

Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано позивачу за договором факторингу. Обставини кредитування та переходу права вимоги суд вважає доведеними.

Щодо тіла кредиту та відсотків

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши розрахунок заборгованості, суд встановив, що нараховані первісним кредитором відсотки є правомірними, нарахування здійснювалось в обумовлений сторонами строк кредитування та в обумовленому розмірі.

Отже, вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Щодо комісії

Законом України «Про споживче кредитування» в редакції станом на час укладення Договору про споживчий кредит визначав можливість встановлення комісії, пов`язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Як свідчить сам договір, мова йшла про одноразову комісію за надання кредиту. Відповідач був обізнаний про неї, зокрема, до укладення договору і погодився на цю умову. Крім того, зміна розміру комісії за видачу кредиту також була погоджена у додатковій угоді до договору.

Отже, ця вимога підлягає задоволенню.

Щодо неустойки (пені, штрафу)

Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки у розмірі 7 000,00 грн.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону умова договору про сплату неустойки не може бути застосована, а нарахована первісним кредитором неустойка у розмірі 7 000,00 грн має бути списана; вимога про її стягнення не підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (усі, крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн підтверджуються такими документами: Договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року (а. с. 36) та Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а. с. 39).

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача належно обґрунтовані та доведені, пов`язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє, дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір та витрати на правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 662,40 грн має бути стягнутий з відповідача у розмірі 1 260,91 грн, а витрати на правничу допомогу у розмірі 2 131,2?0 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором кредиту № 6531599 в розмірі 6 298,25? (шість тисяч двісті дев`яносто вісім грн 25 коп) гривень, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 194,50 грн заборгованість за процентами, 603,75 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» сплачений судовий збір в розмірі 1 260,91 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 131,20 гривень.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ: 44280974; вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 04 листопада 2026 року.

Суддя: М. В. Швець