Рішення № 141220566, 03.11.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8871/26

(2/199/6698/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2026

м. Дніпро

справа №199/8871/26

провадження №2/199/6698/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Головчак Д.В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 16.09.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200778 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач на картковий рахунок НОМЕР_1 отримав кредит в розмірі 21 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №16042025, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №6 від 04.03.2026 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №200778 від 16.09.2025 на загальну суму 40 298,94 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 121,92 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 15 776,02 грн.; заборгованість за комісією - 801,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 3 600,00 грн., які позивач не заявляє до стягнення в межах даного позову, а тому загальна сума заборгованості складає - 36 698,94 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором №200778 від 16.09.2025 в розмірі 36 698,94 грн., а також понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10.08.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також цією ухвалою суду з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію чи емітувалась платіжна банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )?; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 за період з 16.09.2025 по 21.09.2025 включно;чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).

27.08.2026 на електронну адресу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшов інформаційний лист від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-37156 від 26.08.2026 з інформацією про належність банківської карти № НОМЕР_4 ОСОБА_1 та виписку вказаному по рахунку за період з 16.09.2025 по 21.09.2025 включно.

У судове засідання представник позивача адвокат Кукса Карина Олександрівна не з`явилась, надавши клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, час, дату та місце призначеного судового засідання, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16.09.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200778 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач на картковий рахунок НОМЕР_1 отримав кредит в розмірі 21 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Згідно п.п. 2.2.1 Кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 21250,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 6 367,53 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №194565 від 01.08.2025 укладений з Кредитодавцем; у розмірі 10632,47 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_5 , у національній валюті; у розмірі 4250,00 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Згідно п. 2.5 Кредитного договору комісія за надання кредиту складає 4250,00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини.

Також п. 2.4 Кредитного договору передбачено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача № НОМЕР_4 кредитні кошти в розмірі 10 632,47 грн., що підтверджується інформаційною довідкою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-37156 від 26.08.2026.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №10102025, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №6 від 04.03.2026 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200778 від 16.09.2025 на загальну суму 40 298,94 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 121,92 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 15 776,02 грн.; заборгованість за комісією - 801,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 3 600,00 грн., які позивач не заявляє до стягнення в межах даного позову, а тому загальна сума заборгованості складає - 36 698,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №200778 від 16.09.2025 становить 40 298,94 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 121,92 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 15 776,02 грн.; заборгованість за комісією - 801,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 3 600,00 грн., які позивач не заявляє до стягнення в межах даного позову, а тому загальна сума заборгованості складає - 36 698,94 грн.

Доказів того, що відповідач сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на неї покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що нею зроблено не було.

Підписанням кредитного договору №200778 від 16.09.2025 без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами такого договору, а тому суд вважає, що з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №200778 від 16.09.2025в розмірі 36 698,94 грн., з яких: 20 121,92 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 15 776,02 грн.; заборгованість за комісією - 801,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №20/01/26-02 про надання правової допомоги від 20.01.2026, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС; додаткову угоду до нього №25771556988 від 20.04.2026 та Акт прийому-передачі наданих до Договору про надання правничої допомоги від 20/01/26-02 від 20.01.2026.

Перевіривши зміст наданих документів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7 000,00 грн. не є співмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, тобто, надання правничої допомоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» адвокатом в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до 4 000,00 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №200778 від 16.09.2025 у розмірі 36 698 (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 94 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 121,92 грн.; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 15 776,02 грн.; заборгованість за комісією - 801,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) 00 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 03 листопада 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження - бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , останє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець