Рішення № 141220244, 05.11.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4785/25

Провадження №2/944/779/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, скасування права власності на земельну ділянку

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , в якому просить; визнати незаконним та скасувати рішення Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області за №1759 від 17.02.2022 року в частині затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0.2500 га ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати речове право ОСОБА_2 відносно земельної ділянки площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4625880400:001:0483; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.2500 га кадастровий номер 4625880400:001:0483, в Державному земельному кадастрі із припиненням речового права власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та обтяжень відносно такої земельної ділянки (за наявності), а також стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом реєстраційний №1358, виданого 12.09.2023 року державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області, вона набула в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0.1410 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4625880400:07:001:0151 за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказана земельна ділянка раніше належала її матері ОСОБА_3 , яка набула її у власність в порядку безоплатної приватизації присадибної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого 24.12.2015 року Реєстраційною службою Яворівського районного управління юстиції Львівської області. На даній земельній ділянці згідно будівельного паспорта її батьками було побудова житловий будинок садибного типу, якому присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . На даний час вона також набула право власності на цей житловий будинок на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Згідно проекту забудови заїзд-прохід на подвір`я прибудинкової території даного господарства було визначено з дороги загального користування (з АДРЕСА_1 , який пролягає між земельними ділянками сусіда ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2 . По сусідству з її земельною ділянкою знаходиться спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій ОСОБА_2 було побудовано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Весною 2025 року їй стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 приватизувала свою присадибну земельну ділянку разом із існуючим заїздом до її присадибної земельної ділянки. Приватизація існуючого заїзду дає право ОСОБА_5 в будь який час припинити її право користування даним заїздом, оскільки саме власнику земельної ділянки надається право володіння, користування та розпорядження. Її звернення до відповідачки з метою добровільного вирішення спору, а також звернення до Новояворівської міської ради позитивного результату не дало, в письмовій відповіді міська рада вказала, що вирішення даного спору не входить до її компетенції, оскільки обидві земельні ділянки перебувають у приватній власності. На даний час позивачу стало відомо, що відповідачка являючись землекористувачем земельної ділянки площею 0.25 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в особі свого представника по довіреності ОСОБА_6 у вересні 2021 року звернулась до ФОП ОСОБА_7 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виконання комплексу робіт по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) поворотні точки спірної земельної ділянки були винесені так, що до складу даної ділянки увійшов заїзд з АДРЕСА_1 і який використовувався для заїзду на присадибну земельну ділянку її матері ОСОБА_8 (а з часу набуття права власності в порядку спадкування за заповітом на її присадибну земельну ділянку). Зазначає, що вона і її мати ОСОБА_3 не погоджували Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 . Рішенням Новояворівської міської ради за №1759 від 17.02.2022 року було затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 . Тобто, за цільовим та функціональним призначенням спірний заїзд відноситься до земель загального користування, є загальнодоступним для невизначеного кола осіб, тому земельна ділянка, по якій пролягає заїзд з вул. Ст.Бандери до присадибної ділянки кадастровий номер 46258804000:07:001:0151, відноситься до землі загального користування, не могла передаватись у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 . Про те, що існуючий заїзд відноситься до земель загального користування та перебував у комунальній власності Бердихівської сільської ради доводиться картографічними матеріалами, зокрема кадастровим планом земельної ділянки кадастровий номер 4625880400:07:001:0151, межа від Г до Д проходить по землі (спірного заїзду) власником якого зазначено Бердихівську сільську раду. Також, дана обставина доводиться кадастровим планом земельної ділянки кадастровий номер 4625880400:07:001:0055, власником якої є сусід ОСОБА_4 , згідно якого межа від А до Б проходить по землях загального користування ( АДРЕСА_3 , спірний заїзд до земельної ділянки кадастровий номер 4625880400:07:001:0151). Крім того, передача спірної земельної ділянки, частина якої накладається заїзд з АДРЕСА_1 та відноситься до землі загального користування, у власність відповідачці ОСОБА_2 грубо порушує її права власника земельної ділянки, оскільки вона може бути обмежена щодо належного користування існуючим заїздом. Новояворівська міська рада, прийнявши рішення про затвердження Технічної документації та передавши у приватну власність заїзд загального користування діяла всупереч норм земельного законодавства України та здорового глузду, а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Оскільки ОСОБА_2 не бажає в добровільному порядку відмовитись від частини незаконно отриманої у власність земельної ділянки, чим грубо порушуються її законні права, позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

28.10.2025 року відповідач Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що 17.02.2022 року міською радою прийнято рішення №1759 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Молошковичі» та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 площею 0.2500 га за адресою: АДРЕСА_1 . Формування земельної ділянки супроводжувалось розробкою відповідної документації із землеустрою, де на момент відведення земельної ділянки складовою частиною є акт встановлення та погодження меж землекористування про що накладається підпис суміжних землекористувачів. Таким чином така документація є підставою для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера. Отже дане рішення було прийнято на підставі заяви ОСОБА_2 та технічної документації з підписами суміжних землекористувачів. На підставі наведеного міська рада просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Заяви, клопотання учасників справи

У судове засідання позивач не прибула, її представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, рекомендовані повідомлення повернулись без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 15.09.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28.10.2025 року.

Підготовче судове засідання 28.10.2025 року відкладено для виклику відповідачів.

Підготовче судове засідання 25.11.2025 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Підготовче судове засідання 08.01.2026 року відкладено для повторного виклику відповідачів.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідачів, до 17.03.2026 року.

Підготовче судове засідання 17.03.2026 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Підготовче судове засідання 30.04.2026 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2026 року.

Судове засідання 07.07.2026 року відкладено для виклику відповідачів.

Судове засідання 20.08.2026 року відкладено у зв`язку із неявкою учасників судового засідання.

Зважаючи на викладене суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності відповідачів, які належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.10.2026 року, є дата складення повного судового рішення 05.11.2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71791311 від 14.03.2023 року, Новояворівською державною нотаріальною конторою Львівської області заведено спадкову справу №70388947 (номер у нотаріуса 65/2023) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.09.2023 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , зокрема на земельну ділянку площею 0.1410 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в селі Молошковичі Яворівського району Львівської області, кадастровий номер 4625880400:07:001:0151.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №346262678 від 12.09.2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4625880400:07:001:0151, площею 0141 га належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно із Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна №60092920 від 27.05.2016 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

12.09.2023 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №346262622 від 12.09.2023 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно з проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розробленим ТОВ «НВП «Гео-Транс» щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Молошковичі, Бердихівської сільської ради, визначено її місце розташування, площу, межі та цільове призначення.

14.05.2025 року Новояворівською міською радою Яворівського району Львівської області надано відповідь ОСОБА_9 про те, що обидві земельні ділянки між якими виник конфлікт, відповідно до інформації Державного земельного кадастру належно оформлені, земельні ділянки з кадастровими номерами 4625880400:07:001:0151 та 4625880400:07:001:0483 перебувають у приватній власності. Формування земельної ділянки супроводжувалось розробкою відповідної документації із землеустрою, де на момент відведення земельної ділянки складовою частиною є акт встановлення та погодження меж землекористування про що накладається підпис суміжних землекористувачів. Таким чином така документація є підставою для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера.

17.12.2021 року ОСОБА_6 звернулась в інтересах ОСОБА_2 до Новояворівської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та просить передати у власність земельну ділянку загальною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 в с.Молошковичі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0523093032021 від 02.12.2021 року, відомості про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483, площею 0.2500 га, в АДРЕСА_1 , відсутня.

Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , землекористувач ОСОБА_2 , визначення межі вказаної земельної ділянки.

Рішенням Новояворівської міської ради №1759 від 17.02.2022 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в на турі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Молошковичі Яворівського району Львівської області, згідно додатку, в якому вказана ОСОБА_2 , площа земельної ділянки 0.2500 га, кадастровий номер 4625880400:07:001:0483.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №427759762 від 20.05.2025 року земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер 4625880400:07:001:0483 належить ОСОБА_2 .

Витягами з Державного земельного кадастру зображено кадастрові плани земельних ділянок з кадастровими номерами 4625880400:07:001:0151, 4625880400:07:001:0055 та 4625880400:07:001:0483.

Абрисом встановлених меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , зображено також землі ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та Новояворівської м/р (дорога загального користування).

Мотиви та оцінка суду

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, а способи захисту цивільних прав та інтересів мають забезпечувати реальне поновлення порушеного права або інтересу.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю полягає у праві володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі статтею 79 ЗК України земельна ділянка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,1410 га з кадастровим номером 4625880400:07:001:0151, розташованої в селі Молошковичі Яворівського району Львівської області, а також житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на які вона набула в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Право власності позивачки на вказане нерухоме майно підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2023 року та відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також судом установлено, що рішенням Новояворівської міської ради № 1759 від 17 лютого 2022 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що під час формування земельної ділянки відповідачки до її складу було включено частину території, якою проходить заїзд із АДРЕСА_1 до належної позивачці земельної ділянки, внаслідок чого остання позбавлена належних гарантій безперешкодного користування таким заїздом.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, відповідно до пункту «а» частини четвертої цієї статті належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів, до яких належать площі, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари тощо.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки є складовою частиною робіт із землеустрою та включають, зокрема, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами.

Водночас погодження меж земельної ділянки не є самостійною підставою для набуття права власності на землю загального користування та не може підміняти встановлення законності формування земельної ділянки й визначення її дійсних меж.

Судом досліджено витяги з Державного земельного кадастру, які містять кадастрові плани земельних ділянок з кадастровими номерами 4625880400:07:001:0151, 4625880400:07:001:0055 та 4625880400:07:001:0483.

Із зазначених картографічних матеріалів убачається розташування суміжних земельних ділянок та проходження їх меж. При цьому відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 4625880400:07:001:0151 межа земельної ділянки позивачки проходить по території, яка позначена як землі Бердихівської сільської ради. Аналогічні відомості містяться в кадастровому плані суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4625880400:07:001:0055, власником якої є ОСОБА_4 .

Крім того, абрисом установлених меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відображено суміжні земельні ділянки ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також територію Новояворівської міської ради, позначену як дорога загального користування.

Таким чином, наявні в матеріалах справи картографічні матеріали свідчать про існування окремої території загального користування, яка межує із земельними ділянками сторін та використовується для забезпечення доступу до домоволодіння позивачки.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а також відшкодування завданих збитків.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Новояворівської міської ради № 1759 від 17 лютого 2022 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування.

Разом із тим обраний особою спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати ефективне поновлення такого права.

У постанові від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити порушене право.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 та від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.14 постанови від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 також зазначила, що під час розгляду спору, в якому на його вирішення може вплинути оцінка рішення органу місцевого самоврядування як законного чи протиправного, суд незалежно від того, чи оскаржене відповідне рішення, має самостійно надати йому правову оцінку та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

У цій справі судом встановлено, що на підставі рішення Новояворівської міської ради № 1759 від 17 лютого 2022 року технічну документацію із землеустрою було затверджено, земельну ділянку площею 0,2500 га сформовано, їй присвоєно кадастровий номер 4625880400:07:001:0483, а право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_2 .

Отже, оспорюване рішення органу місцевого самоврядування реалізоване, а його дія вичерпана виконанням. Саме по собі скасування такого рішення не призведе до припинення зареєстрованого права власності відповідачки на земельну ділянку, не спричинить автоматичного скасування її державної реєстрації та не забезпечить поновлення прав позивачки на безперешкодне користування заїздом до належного їй домоволодіння.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Новояворівської міської ради № 1759 від 17 лютого 2022 року є неефективним способом захисту порушеного права, а тому в її задоволенні слід відмовити.

При цьому така відмова не перешкоджає суду надати оцінку правомірності формування спірної земельної ділянки та державної реєстрації прав на неї під час вирішення інших позовних вимог.

Щодо позовних вимог про скасування речового права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та скасування державної реєстрації такої земельної ділянки суд зазначає таке.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісні та якісні характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

За змістом статті 24 цього Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про її формування, місце розташування, межі та площу.

Згідно з частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, зокрема, на підставі рішення суду. При цьому ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, за наявності таких прав та обтяжень.

Отже, законодавець передбачив можливість судового захисту порушених прав шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки за умови одночасного вирішення питання про припинення зареєстрованих щодо неї речових прав.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права та їх обтяження, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягають скасуванню та вилученню. У разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав суд одночасно вирішує питання про визнання, зміну або припинення відповідних речових прав.

З огляду на наведене суд уважає, що належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є саме вирішення питання про припинення зареєстрованого права власності відповідачки на спірну земельну ділянку з одночасним скасуванням її державної реєстрації.

Судом установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим із досліджених судом кадастрових планів земельних ділянок, абрису встановлених меж та інших матеріалів справи вбачається, що під час формування земельної ділянки відповідачки до її складу включено територію заїзду з АДРЕСА_1 , яка використовувалася для забезпечення доступу до земельної ділянки позивачки та позначена в картографічних матеріалах як земля загального користування.

При цьому суд ураховує, що відповідно до пункту «а» частини четвертої статті 83 ЗК України землі загального користування населених пунктів, зокрема вулиці та проїзди, не можуть передаватися у приватну власність.

Таким чином, включення до складу земельної ділянки відповідачки території, яка належить до земель загального користування, суперечить установленому законом правовому режиму таких земель та свідчить про відсутність передбачених законом підстав для набуття відповідачкою права приватної власності на відповідну територію.

Посилання Новояворівської міської ради на те, що формування земельної ділянки супроводжувалося розробленням технічної документації із землеустрою, яка містить акт встановлення та погодження меж із підписами суміжних землекористувачів, не спростовують наведених висновків суду.

Сам по собі факт наявності підписів суміжних землекористувачів у документації із землеустрою не свідчить про законність включення до складу земельної ділянки земель загального користування, оскільки погодження меж земельної ділянки не є способом набуття права власності на такі землі та не наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями передавати їх у приватну власність усупереч обмеженням, установленим статтею 83 ЗК України.

Крім того, відповідно до статті 319 ЦК України власник здійснює свої права щодо володіння, користування та розпоряджання майном на власний розсуд, однак такі права не можуть здійснюватися всупереч закону та порушувати права інших осіб.

Отже, державна реєстрація за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 у межах, до яких включено територію загального користування, не може вважатися правомірною, оскільки суперечить установленому законом режиму земель загального користування та створює правову можливість обмеження доступу позивачки до належної їй земельної ділянки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога про припинення зареєстрованого права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 підлягає задоволенню.

Оскільки державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена з порушенням установленого законом правового режиму земель загального користування, а зареєстроване право власності відповідачки на таку земельну ділянку підлягає припиненню, наявні передбачені частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням зареєстрованого щодо неї речового права.

Таким чином, позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 4625880400:07:001:0483 у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням зареєстрованого права власності ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатила судовий збір по 1211.20 грн за дві позовні вимоги, що підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій.

Судовий збір сплачено в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по 605.60 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області № 1759 від 17 лютого 2022 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625880400:07:001:0483, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625880400:07:001:0483, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625880400:07:001:0483, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень (за наявності).

Стягнути з Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.11.2026 року.

Повне найменування сторін.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04373301, юридична адреса: м.Новояворівськ, вул. Шевченка, 2 Яворівського району Львівської області.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Кондратьєва Н.А.