Рішення № 141218027, 04.11.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1770/26

Провадження № 2/485/1111/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Позов мотивований тим, що 07 квітня 2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №107274, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 4 000,00 грн. строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

23 грудня 2024 року між ТОВ "ФК Авіра Груп"" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №23122024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15 643,03 грн., з них 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 708,80 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7 934,23 грн. - заборгованість за пенею.

Посилаючись на те, що відповідач не виконала зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначений строк не повернула, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у загальній сумі 15 643,03 грн. на свою користь та судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача Романенко М.Е. у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом направлення судового повідомлення до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не подавала, відзив на позовну заяву не надала.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 квітня 2024 року між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №107274 згідно з умовами якого сума кредиту 4 000,00 гривень; строк кредитування 90 днів; дата погашення кредиту 05.07.2024; за користування кредитом клієнт сплачує товариству 803% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,2% (процентів) на добу; тип процентної ставки фіксована. Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом /а.с.23-28/.

Згідно з п.1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту.

Згідно з п.3.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.3 договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.5.3 договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, визначений договором, клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення.

Згідно додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 107274 від 07 квітня 2024, який є невід`ємною частиною договору, зазначено графік розрахунків.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "ФК "Авіра Груп", ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 107274 від 07 квітня 2024 року, ідентифікована ТОВ "ФК "Авіра Груп". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор KL2279, дата відправки ідентифікатора позичальнику 07.04.2024, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380990129851 /а.с.10/.

Згідно підтвердження ТОВ "Профітгід" щодо здійснення переказу грошових коштів, 07 квітня 2024 року на платіжну картку номер НОМЕР_1 перераховано кошти на суму 4 000,00 грн., платник ТОВ "ФК "Авіра Груп", призначення платежу: видача кредиту #107274 /а.с.20/.

23 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №23122024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 /а.с.11-13/.

За приписами пункту 2.1. договору факторингу №23122024, згідно умов договору, ТОВ "ФК "Авіра Груп" зобов`язується відступити ТОВ "Діджи Фінанс" права вимоги зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ "Діджи Фінанс" зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ " ФК "Авіра Груп" суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку №1 до договору факторингу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року, ТОВ "ФК "Авіра Груп" відступив ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №107274 в сумі 15 643,03 грн. /а.с.42/.

Станом на 16 грудня 2024 року згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "Авіра Груп", розмір заборгованості відповідачки за договором про надання фінансового кредиту №107274 від 07 квітня 2024 року становить 15 643,03 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 3 708,80 грн. - заборгованість за відсотками; 7 934,23 грн. - пеня. Відсотки нараховані за період з 07 квітня 2024 року по 05 липня 2024 року. Згідно вказаного розрахунку, відповідачкою здійснювалися платежі на погашення заборгованості, саме 144 грн. 19 квітня 2024 року та 2202,48 грн. 21 квітня 2024 року /а.с.43-45/.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі -Закон).

Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У своїй постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний Суд зробив висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, видав відповідачці кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідач допустила порушення зобов`язання по поверненню кредиту у встановлений у договорі строк, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами у розмірі 7 708,80 грн, яка підтверджується розрахунком. Зазначені обставини відповідачка не спростувала, до суду не з"явилася. У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня за договором нарахована за період під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7934,23 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

За встановлених судом обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №107274 від 17 квітня 2024 року у сумі 7708,80 грн., з яких 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3708,80 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 червня 2026 року, укладеного ТОВ "Діджи Фінанс" з ФОП ОСОБА_2 , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 гр. ОСОБА_2 , додаткової угоди до договору від 29 червня 2026 року про представництво інтересів клієнта у справі щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , детальний опис наданих послуг, відповідно до якого надано наступні послуги: усна консультація Клієнта щодо спірних правовідносин 30 хв., письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 1 год., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи Фінанс" 1 год., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 2 год., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 30 хв., та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29 червня 2026 року на суму 6 000 грн. /а.с. 16-18, 19, 31, 40, 46/.

Оскільки позов задоволено частково на 49,27 % з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 4 267,96 грн., з яких 1311,76 грн. витрат зі сплати судового збору та 2956,20 грн. витрат на правничу допомогу.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №107274 від 07 квітня 2024 року у сумі 7708,80 грн., з яких 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3708,80 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також 4 267,96 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №107274 від 07 квітня 2024 року, в загальному розмірі 7 708,80 грн. (сім тисяч сімсот вісім грн. 80 к), з яких 4 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3 708,80 грн заборгованість за відсотками, а також 4 267,96 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят сім грн. 96 к) судових витрат, з яких 1 311,76 грн. витрат зі сплати судового збору та 2 956,20 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 04.11.2026 р.