Ухвала суду № 141214929, 04.11.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 755/5564/26

Провадження № 2/756/10451/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

04 листопада 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення його сплати і про продовження строку для усунення недоліків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2026 справу передано на розгляд за підсудністю Оболонському районному суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали. Позивачу належало зазначити ціну позову, навести обґрунтований розрахунок суми, заявленої до стягнення, зазначити відомості, які дозволяють ідентифікувати гараж, сплатити судовий збір виходячи з ціни позову та подати документ, що підтверджує його сплату.

Копію ухвали позивач отримала 16.09.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Десятий день строку припав на 26.09.2026, тобто на суботу, а тому відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день - 28.09.2026.

21.09.2026 представник позивача - адвокат Хоптій М.В. подав уточнену позовну заяву, адресовану Дніпровському районному суду м. Києва, яка надійшла до Оболонського районного суду м. Києва 02.11.2026. В уточненій заяві зазначено ціну позову - 941 908,41 грн, яка складається з вартості транспортного засобу 900 000 грн та вартості гаража 41 908,41 грн, а також наведено адресу гаража та підставу його набуття. Отже, недоліки позовної заяви в частині ціни позову та ідентифікації гаража усунуто.

Крім того, позивач просила продовжити строк для усунення недоліків, звільнити її від сплати судового збору, зменшити його розмір та відстрочити його сплату до ухвалення рішення. Клопотання щодо судового збору вона обґрунтовувала тим, що є багатодітною матір`ю, на її утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, вона не працює, а відповідач ухиляється від належної сплати аліментів, про стягнення яких ухвалено рішення у справі № 344/15294/25.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих самих підстав суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 136 ЦПК України особа, яка заявляє таке клопотання, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими воно обґрунтоване.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, особами, які подають позовну заяву, є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, члени багатодітної сім`ї, або предметом позову є захист сімейних прав. На цій самій підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 ст. 8 цього Закону).

За ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже, належність особи до визначених законом категорій сама по собі не є достатньою підставою для відстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору: суд вирішує це питання, враховуючи майновий стан сторони, який вона повинна підтвердити доказами.

Зі свідоцтв про народження вбачається, що сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей, а тому суд не ставить під сумнів належність позивача до багатодітної сім`ї. Разом з тим доказів свого майнового стану позивач не надала. Відомостей про розмір її доходів за 2025 рік матеріали не містять, що унеможливлює і перевірку того, чи перевищує судовий збір 5 відсотків її річного доходу. Твердження позивача про те, що вона не працює, жодним доказом не підтверджено. Доказами майнового стану можуть бути, зокрема, довідки органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 990/69/26).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.10.2025 у справі № 344/15294/25 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі половини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину. Доказів ухилення відповідача від сплати цих аліментів, зокрема відомостей органу державної виконавчої служби про заборгованість, позивач не надала. Це рішення свідчить про наявність у позивача права на отримання аліментів, але не підтверджує її скрутного майнового стану. Як вбачається з цього рішення, серед досліджених судом доказів був також документ Jobcenter м. Гамбург від 24.04.2023 про щомісячні соціальні виплати позивачу. Відомостей про актуальний стан таких виплат позивач не надала.

За наданою самою позивачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона є власником гаражного боксу, оціночна вартість якого становить 41 908,41 грн. Відомостей про інше належне їй майно та кошти в клопотанні не наведено.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що сплата судового збору є для позивача непосильною, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру та відстрочення його сплати слід відмовити.

Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заяву про продовження строку позивач подала 21.09.2026, тобто до закінчення строку, який спливав 28.09.2026.

Представник відповідача - адвокат Бойко Є.В. у запереченнях просив відмовити у продовженні строку, посилаючись на те, що заяву подано після його спливу, позивач не довела дати отримання копії ухвали, яку оприлюднено 04.09.2026, не підтвердила відсутності доступу до реєстру нерухомості та не пояснила, чому подала уточнену заяву лише через п`ять днів після отримання документів 16.09.2026.

Такі доводи є необґрунтованими. Ухвалою від 31.08.2026 строк визначено з дня вручення її копії, а не з дня оприлюднення, а дату вручення підтверджено рекомендованим повідомленням. Оскільки заяву подано в межах строку, ст. 126 ЦПК України до неї не застосовується, а подання уточненої заяви на п`ятий день після отримання документів не свідчить про зловживання процесуальними правами. Посилання на відсутність доступу до реєстру також не впливає на вирішення цього питання, оскільки строк продовжується насамперед з огляду на необхідність сплати судового збору після вирішення клопотання позивача.

Подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати його задоволення, а реалізація цього права не може оцінюватися як невиконання вимог ухвали про сплату судового збору. У разі відмови в такому клопотанні суд може продовжити строк для сплати судового збору (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц, від 01.12.2025 у справі № 758/5090/24).

Отже, клопотання про продовження строку підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Позовну заяву подано в паперовій формі, а тому підстав для застосування коефіцієнта 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», немає. Подання через підсистему «Електронний суд» уточненої заяви, якою усунуто недоліки вже поданої позовної заяви, цього не змінює.

Отже, судовий збір становить 9 419,08 грн (941 908,41 грн х 1%). Документа, що підтверджує його сплату, до уточненої заяви не додано.

Судовий збір за подання заяв до Оболонського районного суду м. Києва сплачується за такими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - 101 НОМЕР_1; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Оболонський районний суд міста Києва.

Крім того, обґрунтованого розрахунку суми 470 804,20 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача як різницю у вартості майна, уточнена заява не містить.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 419,08 грн, подати до суду документ, що підтверджує його сплату, та навести обґрунтований розрахунок суми, заявленої до стягнення.

Суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення цих недоліків на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру та відстрочення його сплати - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви - задовольнити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2026, - на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Для усунення недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 419,08 грн, подати до суду документ, що підтверджує його сплату, та навести обґрунтований розрахунок суми 470 804,20 грн, заявленої до стягнення.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПУКАЛО