Рішення № 141209878, 28.10.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/942/26

Провадження № 2/399/762/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2435157 від 14.07.2025 року в розмірі 67799, 98 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що 14.07.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2435157 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційнії системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі кредит» 14.07.2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 2435157 про надання споживчого кредиту.

14.07.2025 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електротипії договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, якій містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі кредит» 14.07.2025 14:34:20 направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор Е436, котрий в свою чергу боржником було 14.07.2025 14:34:25 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 2435157, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 14.07.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2435157 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Селфі кредит» надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надасться строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1% в день договором передбачена періодичність із сплати процентів - кожні 30 днів. У випадку невиконанні та або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 2250, 00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання у розмірі 450, 00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання, і ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надалі позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредит. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» що включено до реєстру платіжні інфраструктури Національного Банку України.

Згодом, позичальник звернувся до ТОВ «Селфі кредит» шляхом вчинення дій відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював внесення змін до договору в частині - збільшенні суми кредиту. Товариство задовольнило даний запит і направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір ідентифікатор К808 направлено і введено 21.07.2025 09:02:59, свої зобов`язання за додаткової угодою до договору також виконало та надало позичальнику додаткові грошові кошти шляхом їх перерахування до картку позичальника.

Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 20000,00 грн. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за договором № 2435157 від 14.07.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 11.09.2025 у сумі 6200,01 грн.). Сплачуючи кредит, відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

19.03.2026 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свіеа фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.0-2-10/26, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту з відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 до договору факторингу № 01.0240/26 від 19.03.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2435157 складає: 67799,98 грн. з яких: заборгованість по основній сумі - 19999, 98 грн., заборгованість по відсотках - 37800,00 грн., неустойка - 10000,00 грн. На підставі вищевикладеного просять суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

29.09.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просив суд задовольнити позовні вимоги частково та зазначив, що з розрахунком, який надано ТОВ «Свеа фінанс» не може погодитись, оскільки, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не направляв йому вимог, щодо сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а просто почав нараховувати щоденно 1% від суми заборгованості, що жодним чином не відповідає встановленій у статті 625 Цивільного кодексу України нормі. Зазначив, що відповідно до положень ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненнях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкту нерухомості, об`єкта незавершеного будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільового) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з 17 березня 2014 року і триває по теперішній час. На даний час він є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується довідкою про проходження військової служби (форми 5) копію якої я додаю до відзиву.

Крім вищевказаного, звертає увагу суду, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, вираженої у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21, при застосуванні ч. 15 ст. 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суди мають самостійно перераховувати кредитну заборгованість військовослужбовця та виключати платежі, які підпадають під пільгу, що у свою чергу означає, що проценти за користування кредитом - це не тільки формально проценти, а й інші платежі компенсаційного/платного характеру (комісії, винагороди тощо), якщо вони фактично є платою за користування кредитом або його обслуговуванням.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведені обставини, можна зробити висновок, що зважаючи на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, тож нарахування та стягнення з нього відсотків за користування кредитними коштами, не відповідає нормам чинного законодавства та правовим позиціям Верховного Суду України, а тому об`єктивно вважаю, що вимога позивача, щодо стягнення з нього заборгованості за відсотками не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення заборгованості тіла кредиту та відмовити в решті позовних вимог, крім того, заперечень щодо понесених позивачем судових витрат не має.

Представник позивача ТОВ «Свеа фінанс» в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за основною сумою заборгованості, оскільки він являється військовослужбовцем, справу просив розглянути без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 14.07.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2435157, відповідно до якого сума кредиту складає 15000 гривень, строком на 360 днів, стандартною процентною ставкою 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Переказ коштів здійснюється шляхом переказу коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , графіком платежів, паспортом споживчого кредиту. Договір укладено в письмовій електронній формі, шляхом підписання його електронним підписом у виді одноразового ідентифікатору. Додатковою угодою від 21.07.2025 року про збільшення кредитного ліміту в розмірі 5000 гривень /а.с. 9-20/.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 19.03.2026 року, ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Селфі кредит» за кредитним договором № 2435157 від 14.07.2025 року в розмірі 67799,98 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19999,98 гривень, заборгованість за процентами - 37800 гривень, штраф - 10000 гривень /а.с. 26-28/.

Листами за вих. №,№ 20260408-1288 від 07.04.2026 року 20260408-1289 від 08.04.2026 року ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Селфі кредит» про успішне перерахування коштів 14.07.2025 року в розмірі 15000 гривень та 21.07.2025 року в розмірі 5000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_2 згідно кредитного договору № 2435157 від 21.07.2025 року /а.с. 29-30/.

19.03.2026 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-10/26, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа фінанс» а ТОВ «Свеа фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Селфі кредит» та сплачує ТОВ «Селфі кредит» з відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 до договору факторингу № 01.0240/26 від 19.03.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №2435157 складає: 67799,98 грн. згідно витягу з додатку 1 який містить дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 2435157 від 14.07-2025 року становить: заборгованість по основній сумі-19999,98 грн., заборгованість по відсотках - 37800,00 грн., неустойка - 10000,00 грн., загальна заборгованість - 67799,98 грн. /а.с. 31-34, 36-38/.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із долученого до справи бухгалтерського розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2435157 від 14.07.2025 року видно, що ОСОБА_1 нараховано кредитне зобов`язання у загальній сумі 79400 грн., останнім погашено кредит у сумі 11600 грн., що складається з процентів - 11598,98 грн., та суми основного боргу - 0,02 гривень. Заборгованість ОСОБА_1 становить 67799,98 грн., з них: сума кредиту - 19999,98 грн.; проценти - 37800 грн., штраф - 10000 грн.,

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Однак, разом з відзивом ОСОБА_1 подав до суду довідку № 1010 від 26.09.2026 року видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої, молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.02.2022 року по теперішній час /а.с. 65/.

Згідно з п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021 пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014№303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022№64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 24.02.2022 року, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу в званні молодшого лейтенанта з 24.02.2022 року по теперішній час, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2435157 від 14.07.2025 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість за кредитом у загальній сумі 67799, 98 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 19999, 98 грн., заборгованість по відсотках - 37800,00 грн., неустойка - 10000,00 грн. Відповідачем на погашення заборгованості за кредитом було сплачено 11600 грн., частинами: 11.08.2025 року в розмірі 5400 гривень, та 11.09.2025 в розмірі 6200 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості на погашення процентів було зараховано 11600 грн., та на погашення основного боргу - 0, 02 гривень.

За таких обставин відповідач як військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звільнений законом від нарахування процентів за користування кредитом на весь час призову. Ця норма є спеціальною та має імперативний характер, а тому умова договору про нарахування процентів не може бути застосована до відповідача у період його військової служби.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сфеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 8400 грн., враховуючи, що сума основного боргу за кредитом складає 20000, а відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 11600 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 329, 87 гривень судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, що зареєстроване за адресою: вул. Іллінська 8, м. Київ, 04070, (р/р НОМЕР_5 , МФО 300528 у АТ «ОТП банк») заборгованість за кредитним договором № 2435157 від 14.07.2025 року у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень та судовий збір у розмірі 329 (триста двадцять дев`ять) гривень 87 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Лях