Рішення № 141209452, 03.11.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1047/26

Провадження № 2/375/962/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізнес Позика») Танцуріна Є.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивувала тим, що 1 травня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 шляхом підписання документів електронними підписами укладено договір про надання кредиту № 536347-КС-001, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 9 000 грн та зобов`язувався його повернути, сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

18 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року, відповідно до якої сторони домовились, що кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї угоди 253 днів.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

Незважаючи на це відповідач не виконав зобов`язання за вказаним договором та не повернув кредит у строки, передбачені договором про надання кредиту, тому у відповідача перед ТОВ «Бізнес Позика» станом на 7 квітня 2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 32 453 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 000 грн, заборгованості за процентами 19 503 грн та заборгованості за комісією за надання кредиту 1 300 грн.

Посилаючись на зазначені обставин представник просила стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Кирївської області (старостинський округ № 4) від 13 травня 2026 року, яка 19 травня 2026 року передана судді, ОСОБА_1 , не зареєстрований та не проживає на АДРЕСА_1 .

З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 1 червня 2026 року № 1976, яка 10 червня 2026 року передана судді, встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Цією ж ухвалою витребувано від АТ «Універсал Банк» наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 1 травня 2025 року (дата видачі кредиту) до 25 лютого 2026 року (дата закінчення терміну кредитування).

На виконання вимог ухвали суду від 18 червня 2026 року АТ «Універсал Банк» направило на адресу суду листа, в якому міститься запитувана судом інформація, а саме, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 (та відкрито під неї відповідний банківський рахунок НОМЕР_2 ). 1 травня 2025 року о 19 год 46 хв на платіжну картку № НОМЕР_1 банком зараховано кредитні кошти в сумі 9 000 грн.

Шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на офіційному сайті Рокитнянського районного суду Київської області Прища О.П. повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву або заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 1 травня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 536347-КС-001, відповідно до якого ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалось надати відповідачу кредит у розмірі 9 000 грн строком на 24 тижні, який за угодою сторін підписано електронним підписом позичальника (одноразовий пароль UA-4011), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання кредиту кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (надалі - правила).

Строк, на який надається кредит: 24 тижні, (пункт 2.3 договору про внадання кредиту).

Пунктом 2.4 договору про надання кредиту передбачено, що стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за видачу кредиту (надалі - комісія): 1 800 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою. Тарифи за цим договором є незмінними впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі додаткова угода), (пункт 2.5 договору про надання кредиту).

Строк дії договору: до 16 жовтня 2025 року, (пункт 2.8 договору про надання кредиту).

Пунктом 2.14 договору про надання кредиту передбачено, що дата повернення кредиту 16 жовтня 2025 року.

Пунктом 3.1 договору про надання кредиту встановлено, що технологія (порядок) укладання договору: договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

У разі прийняття позитивного рішення кредитодавцем на надання кредиту, позичальник зазначає реквізити електронного платіжного засобу позичальника, з використанням якого він бажає отримати на рахунок кредит. Для зручності позичальника після введення реквізитів електронного платіжного засобу номер електронного платіжного засобу зберігається в особистому кабінеті позичальника у форматі * НОМЕР_3 . В подальшому позичальник може здійснювати платежі за цим договором та отримувати додаткові кошти за договором без повторного введення повних реквізитів доданих електронних платіжних засобів. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів позичальник обирає електронний платіжний засіб, з використанням якого Позичальник бажає отримати кредит із переліку тих, що додані до його особистого кабінету або може змінити раніше введені реквізити електронних платіжних засобів на інші. Позичальник зобов`язаний вказати реквізити електронного платіжного засобу, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за цим договором. У разі, якщо позичальник надав для перерахування суми Кредиту реквізити електронного платіжного засобу, що належать третій особі, позичальник підтверджує передачу майнових прав на отримання грошових коштів такій третій особі. До того ж, решта прав та обов`язків за цим договором залишаються за позичальником. Така третя особа не є вигодонабувачем за цим договором. Вигоду за кредитним договором набуває виключно позичальник. Після введення реквізитів електронного платіжного засобу здійснюється етап проходження верифікації позичальника в один із способів, визначених в пункті 3.4. цього договору, (пункт 3.2.6 договору про надання кредиту).

У разі, якщо позичальник укладає другий чи наступні кредитні договори з кредитодавцем, то останнім обробляються наявні актуальні дані, внесені до особистого кабінету позичальником, (пункт 3.3.1 договору про надання кредиту).

Пунктом 4.1 договору про надання кредиту встановлено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в пункті 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору про надання кредиту - позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у пункті 10.2. договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в пункті 4.2.2. та додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Пунктом 4.6 договору про надання кредиту передбачено, що кредитодавець протягом строку дії цього договору в односторонньому порядку має право проінформувати позичальника про наявність у нього можливості збільшити розмір кредиту, що надається позичальнику за цим договором та збільшити строк кредитування за цим договором шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника інформації про його можливість отримати у кредит додаткові кошти. Відсутність в особистому кабінеті позичальника вказаної інформації означає, що позичальнику не надається можливість отримання у кредит додаткових коштів. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту та збільшення строку кредитування за цим договором відбувається на підставі додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі додаткова угода), порядок укладання якої визначено цим договором. Ініціювання збільшення строку кредитування та видачі додаткових грошових коштів у кредит здійснюється кредитодавцем шляхом надсилання позичальнику проєкту додаткової угоди для підписання її позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів для оформлення додаткової угоди про отримання у кредит додаткових грошових коштів, в межах запропонованої кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника суми, яка додатково надається позичальнику у рахунок кредиту та продовження строку кредитування, (пункт 4.7 договору про надання кредиту).

Закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору, (пункт 7.2 договору про надання кредиту).

1 травня 2025 року позичальнику перераховано на платіжну картку № НОМЕР_4 9 000 грн (номер транзакції 44611-80036-15463, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, виданим ТОВ «Профіт Гід».

Крім того, на виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал Банк» направило на адресу суду листа, в якому міститься запитувана судом інформація, а саме, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 (та відкрито під неї відповідний банківський рахунок НОМЕР_2 ); 1травня 2025 року о 19 год 46 хв на платіжну картку № НОМЕР_1 банком зараховано кредитні кошти в сумі 9 000 грн.

18 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року, відповідно до якої сторони домовились, що кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї угоди 253 днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованості за договором про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року становить 32 453 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 19 503 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 800 грн та заборгованості за штрафами в розмірі 2 650 грн.

З довідки про стан заборгованості від 1 травня 2025 року, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 32 453 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 19 503 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 800 грн та заборгованості за штрафами в розмірі 2 650 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що:

за укладеним сторонами договором про надання кредиту ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9 000 грн та зобов`язувався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором;

18 червня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року, відповідно до якої сторони домовились, що кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї угоди 253 днів;

відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов`язань;

надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 28 503 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 19 503 грн.

Розмір та порядок розрахунку вказаних складових боргу ОСОБА_1 не спростував.

Щодо вирішення позовних вимог стягнення комісії за надання кредиту

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму

правовому висновку у постанові від 9 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, процентів за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року

в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року

в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року

в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року

в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19

(провадження № 61-18751св21) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі пункту 2.5 договору про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року фінансовою установою встановлена комісія за надання кредиту; позичальник сплачує плату за надання кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Отже, пункт 2.5 договору про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року, укладеного ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитора.

За таких обставин положення договору про надання кредиту щодо сплати позичальником на користь банку комісії за надання кредиту (пункт 2.5 договору) є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 1 300 грн необґрунтованою.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафами

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене, стягнення штрафу у розмірі 2 650 грн за договором про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 28 503 грн (9 000 грн заборгованість за тілом кредиту + 19 503 грн заборгованість за нарахованими процентами), що становить 87,82 % від розміру заборгованості, пред`явленому цим позовом до стягнення (32 453 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено на 87,82 %, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 2 838,11 грн (2 662,40 грн (судового збору, сплаченого за подання позову) * 87,82 %).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 838,11 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 536347-КС-001 від 1 травня 2025 року у розмірі 28 503 грн (двадцять вісім тисяч п`ятсот три гривні).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_1 комісії за надання кредиту у розмірі 1 300 грн (одна тисяча триста гривень) та штрафів у розмірі 2 650 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 838,11 грн (дві тисячі вісімсот тридцять вісім гривень одинадцять копійок) у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, 26 офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач ОСОБА_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складено 3 листопада 2026 року.

Суддя Марина СМИК