Рішення № 141208711, 04.11.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 183/3732/26

Номер провадження 2/350/969/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 листопада 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2021245705_CARD від 03 листопада 2018 року у загальному розмірі 71 015,21 грн, з яких: 37 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 34 015,21 грн - заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 листопада 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2021245705_CARD, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредитні кошти, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти та інші платежі у порядку та строки, передбачені договором.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та надав ОСОБА_1 передбачені договором кредитні кошти. Водночас відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, платежі у встановленому договором розмірі та строки не здійснювала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У подальшому на підставі договору факторингу право грошової вимоги за кредитним договором №2021245705_CARD перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим позивач набув статусу нового кредитора у зобов`язанні та право вимагати від відповідачки виконання зобов`язань за кредитним договором в обсязі, що існував на момент переходу такого права.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №2021245705_CARD загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 71 015,21 грн, з яких: 37 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 34 015,21 грн - заборгованість за процентами.

Позивач вказує, що відповідачка належних та допустимих доказів погашення кредитної заборгованості не надала, а невиконання нею зобов`язань за кредитним договором є підставою для примусового стягнення існуючої заборгованості в судовому порядку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредит та проценти у встановлені строки не сплатила, а право вимоги за цим договором у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 71 015,21 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення відповідачки про розгляд справи, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 03 листопада 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2021245705_CARD, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредитні кошти, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та інші передбачені договором платежі у порядку і строки, визначені умовами договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти. Водночас відповідачка належним чином взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

У подальшому право грошової вимоги за кредитним договором №2021245705_CARD було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу, внаслідок чого позивач набув прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_1 у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Відповідно до наданих позивачем документів та розрахунку заборгованості за кредитним договором №2021245705_CARD загальний розмір непогашеної заборгованості ОСОБА_1 становить 71 015,21 грн, з яких: 37 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 34 015,21 грн - заборгованість за процентами.

Доказів погашення відповідачкою зазначеної заборгованості у повному обсязі матеріали справи не містять.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №2021245705_CARD, наявності та розміру заборгованості, а також правових підстав для її стягнення на користь нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

Оцінка суду:

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 6 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними у врегулюванні своїх відносин, якщо це не суперечить імперативним положенням актів цивільного законодавства.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 03 листопада 2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2021245705_CARD, на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що сторони погодили істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, порядок його надання, умови повернення кредитних коштів, порядок та розмір сплати процентів, строк виконання зобов`язань, а також права та обов`язки сторін.

АТ «ОТП БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими документами та відомостями про рух коштів за рахунком відповідачки.

Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначеному договором порядку не повернула та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатила, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Вирішуючи питання щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до відповідачки, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріалами справи підтверджено перехід права грошової вимоги за кредитним договором №2021245705_CARD від АТ «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», що підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників та іншими долученими до матеріалів справи документами.

Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 за кредитним договором №2021245705_CARD та право вимагати від відповідачки належного виконання зобов`язань у тому обсязі, в якому відповідне право належало первісному кредитору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та інших матеріалів справи вбачається, що загальний розмір непогашеної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2021245705_CARD становить 71 015,21 грн, з яких: 37 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 34 015,21 грн - заборгованість за процентами.

Аналізуючи подані позивачем письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони є взаємоузгодженими та у своїй сукупності підтверджують обставини укладення кредитного договору №2021245705_CARD від 03 листопада 2018 року, фактичного надання ОСОБА_1 кредитних коштів, неналежного виконання відповідачкою взятих на себе договірних зобов`язань, наявність та розмір непогашеної заборгованості, а також перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги за спірним кредитним договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з іншими матеріалами справи, а доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, підтверджували повне або часткове погашення заявленої до стягнення заборгованості чи свідчили про інший її розмір, відповідачкою суду не надано.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру суду не надала.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала.

Враховуючи встановлені судом обставини, досліджені докази у їх сукупності, відсутність доказів погашення відповідачкою заборгованості та підтвердження переходу права грошової вимоги до позивача, суд доходить висновку, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2021245705_CARD у загальному розмірі 71 015,21 грн є належним чином підтвердженою.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат

Щодо стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Із матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги, на підставі якого позивачу надавалася професійна правнича допомога у цій справі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги та акт надання послуг від 27 листопада 2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданої ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» професійної правничої допомоги становить 7 000,00 грн.

Доказів, які б спростовували факт надання позивачу професійної правничої допомоги, її обсяг або вартість, матеріали справи не містять.

Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доказів їх неспівмірності суду не подала.

Враховуючи наведене, а також те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено у повному обсязі, суд доходить висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн підтверджені належними доказами, є співмірними із характером та обсягом наданої правничої допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Крім того, при зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №2021245705_CARD від 03 листопада 2018 року у розмірі 71 015 (сімдесят одна тисяча п`ятнадцять) гривень 21 копійка, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя