Рішення № 141202215, 03.11.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4471/25

Провадження № 2/211/247/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

при секретарі Бодрухіній Є.А.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 73474614 від 22.09.2024 року в загальному розмірі 33920,00 грн., сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.09.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 , (надалі - Відповідач, Позичальник) укладено Договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73474614 (надалі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору кредиту, Позикодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 20 000,00 грн. на строк 30 днів (до 21.10.2024 р.), із відповідною фіксованою процентною ставкою 0,200 % в день, яка діє протягом Строку Договору, визначеного п.п.2.2. п.2Договору.

Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (Пеня) за день, відповідно до умов п.п.2.4. Договору становить 2,7% в день.

Пунктом 2.4. Договору кредиту, сторони обумовили, що комісія за надання Позики складає 15% від суми наданої Позики, що у гривневому еквіваленті складає 3000,00 грн.

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 20000,00 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики.

У зв`язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором кредиту № 73474614 від 22.09.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 , становить 33 920,00 грн., яка складається з:

заборгованості за основним боргом - 20 000,00 грн.;

заборгованості за несплаченими базовими процентами - 1 200,00 грн.;

заборгованість за несплаченими процентами на прострочену позику - 9720,00 грн.:

заборгованість за комісією - 3000,00 грн.

У зв`язку з чим ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав.

Ухвалою суду від 21 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року суддею Ткаченко С.В. прийнято дану справу до свого провадження.

Сторони до суду не з`явилися.

Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить справу розглянути у відсутність представника позивача , не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі. Відповідач не погоджується з процентами нарахованими за кредитним договором, зазначивши, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому просить стягнути з нею лише суму тіла кредиту - 20000,00 грн., та судовий збір - 3028,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Так, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.09.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73474614 (надалі Кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно п.1 Договору кредиту, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - Позику), на погоджений умовами Договору строк (надалі - Строк позики), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцеві плату (Проценти) від Суми позики та Комісію за надання позики.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.3. Договору кредиту, Позикодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 20 000,00 грн. на строк 30 днів (до 21.10.2024 р.), із відповідною фіксованою процентною ставкою 0,200% в день, яка діє протягом Строку Договору, визначеного п.п.2.2. п.2 Договору.

Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (Пеня) за день, Сторонами відповідно до умов п.п.2.4. Договору становить 2,7% в день.

Пунктом 2.4. Договору кредиту, сторони обумовили, що комісія за надання Позики складає 15% від суми наданої Позики, що у гривневому еквіваленті складає 3000,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.2 Договору позики Позичальник стверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «ОН MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»).

Відповідно до п. 5.3. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents/license/ (надалі «Правила зміст, суть, об?ємзобов?язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 8 Договору Позичальник має право протягом 14 календарних днів укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від Договору, Позичальник повідомляє Позикодававця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, передбаченого для відмови від Договору. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю Позику, одержану згідно Договору, сплатити Проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (включно) за ставкою, що встановлена п. 2 Договору та Комісію за надання позики.

Згідно з п. 21 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електрони) комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноважено працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 №113 (далі - Постанова НБУ).

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 20000,00 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики.

Позичальником під час укладення Договору кредиту № 73474614, пройдено ідентифікацію, шляхом використання Системи BankID Національного банку. Далі, за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті ТОВ «MyCredit», який відповідач отримав на зазначений номер телефону, підписано (акцептовано) пропозицію про укладення Договору кредиту (оферти), графік платежів, підтверджено укладення Договору кредиту, отже Договору кредиту № 73474614 від 22.09.2024 року, укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка, комісія та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Договору кредиту, який містить електронний підпис відповідача з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором кредиту № 73474614 від 22.09.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку 13.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 33920,00 грн., яка складається з:

Заборгованості за основним боргом - 20 000,00 грн.;

Заборгованості за несплаченими базовими процентами - 1200,00 грн.

Заборгованості за несплаченими процентами на прострочену позику - 9 720,00 грн.,

заборгованості за комісією - 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом установлено, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання Відповідач належним чином не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 24200,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 20 000,00 грн.; заборгованість за несплаченими базовими процентами - 1200,00 грн.; заборгованість за комісією - 3000,00 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила права Позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість в загальному розмірі 33920,00 грн.

Суд зазначає, що невизнання відповідачем процентів та комісії у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, не може слугувати законною підставою для відмови у заявлених позовних вимог в цій частині, адже відповідач підписуючи договір кредиту № 73474614 від 22.09.2024 року погодилася з його умовами, в тому числі і з процентної ставкою та із сумою комісії . У свою чергу, як наведено вище, згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Щодо нарахованих процентів на прострочену позику у розмірі 9720, 00 грн., слід зазначити наступне.

Так, строк кредитування з 22 вересня 2024 року по 21 жовтня 2024 року.

Доказів того, що позичальником було погоджено подовження даного строку користування позикою матеріали справи не містять.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contraproferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19).

Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов`язана з наданням фінансових послуг і яка підготувала проект договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.

Як встановлено судом, за умовами укладеного між сторонами Договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 21 жовтня 2024 року, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, та у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у даній справі таких позовних вимог ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не заявило, а тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами дії кредитного договору є безпідставними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 7100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до норм ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір № 03-08/2023 про надання правничої допомоги від 03 серпня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Адвокатське обєднання «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ»; Додаткову угоду № 3 до Договору про надання правничої допомоги № 03-08/2023 від 03 серпня 2023 року; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 03-08/2023 від 03 серпня 2023 року; копію платіжної інструкції від 24 лютого 2025 року № b4f7e5 про оплату правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1 договору № 03-08/2023 про надання правничої допомоги від 03 серпня 2023 року за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує об`єднанню винагороду: 21,00% від суми платежу, що надійшла клієнту від боржників в якості погашення заборгованості внаслідок надання об`єднанням правничої допомоги; 7100,00 грн - підготовка та направлення/подача однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги або заяви про видачу судового наказу.

Відповідач не надала суду жодних доказів які б свідчили про те, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката щодо підготовки позовної заяви та представництва інтересів в суді є завищеними та не відповідають критеріям, визначним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Натомість позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги та оплати послуг з надання професійної правничої допомоги та їх розміру. Дані витрати позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову. Судом не встановлено підстав для зменшення вказаних до стягнення сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом частково задоволено позовні вимоги, а саме, у загальному розмірі 24200,00 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог (33920,00 грн) становить 71,35%, отже з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2160,47 грн (3028,00 х 71,35% = 2160,47), а також витрати на правову допомогу у розмірі 5065,85 грн. (7100,00 х 71,35% = 5065,85).

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (юридична адреса: м. Київ, площа Арсенальна, 1Б, код ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за Договором позики № 73474614 від 22.09.2024 року в загальному розмірі 24200 ( двадцять чотири тисячі двісті ) грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 20 000 (двадцять тисяч)грн. 00 коп; заборгованості за несплаченими базовими процентами - 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.; заборгованості за комісією 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 47 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5065 (п`ять тисяч шістдесят п`ять ) грн. 85 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко