Рішення № 141193432, 04.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року справа №320/25829/23

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С.О., суддів Кушнової А. О. та Шевченко А. В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (далі по тексту також позивач, ТОВ «НВП «Магістр») з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту також відповідач, Комісія), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.03.2023 №29-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірною постановою до нього застосовано санкцію у вигляді попередження у зв?язку з встановленим фактом позбавлення позивачем акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», у яких відкриті рахунки в цінних паперах в депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», права голосу на загальних зборах для вирішення кожного з питань, включених до порядку денного та винесених на голосування на загальних зборах ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022, та не надання їм можливості реалізувати право на управління товариством ПрАТ «ЖЛК-Україна» шляхом участі у загальних зборах та голосування.

Позивач не погоджується з правомірністю цієї постанови та стверджує, що 16.12.2022 сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», у яких були відкриті рахунки в цінних паперах в депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», в особі уповноваженого представника Костенко С. С., направили на офіційну електронну адресу (пошту) депозитарної установи ТОВ «НВП «Магістр» бюлетені для голосування з питань порядку денного загальних зборів, скликаних на 16.12.2022, які були підписані не кваліфікованим електронним підписом, а іншим типом підпису. У зв`язку з цим позивач вважає, що такі документи не могли вважатися бюлетенями для голосування та не мали юридичної сили відповідно до положень Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 №196.

На думку позивача, відповідач не мав права кваліфікувати дії ТОВ «НВП «Магістр» як позбавлення акціонерів права голосу в силу того, що не позивач, а самі акціонери та їх представник не дотримались вимог Тимчасового порядку та не вчинили дій, передбачених законодавством, для реалізації свого права голосу. В силу недотримання акціонерами ПрАТ «ЖЛК-Україна» вимог Тимчасового порядку (абз. 2 п. 71, п. 104) в частині обов`язку направити позивачу належним чином засвідчені кваліфікованим електронним підписом бюлетені для голосування, позивач не мав права взяти на себе відповідальність і вчинити підроблення, засвідчивши власним кваліфікованим електронним підписом документи невідомого походження.

Крім того, позивач стверджує про недоведеність факту позбавлення позивачем акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу на загальних зборах, оскільки всі акціонери, які брали участь у загальних зборах ПрАТ «ЖЛК-Україна», що відбулись 16.12.2022, проголосували щодо кожного з питань порядку денного та прийняли відповідні рішення, що свідчить про реалізацію ними права на управління товариством шляхом участі у загальних зборах, голосування та прийняття рішень. При цьому даний факт, за твердженням позивача, підтверджується прийнятими самим відповідачем розпорядженнями №48-ДР-З від 29.12.2022 та №72-ДР-С-А від 23.03.2023.

Також позивач звернув увагу на неправильну кваліфікацію відповідачем порушення у вигляді недотримання позивачем положень частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки зазначена норма в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, регулювала питання складу наглядової ради акціонерного товариства та представництва в ній акціонерів, а не оформлення бюлетенів і реалізації права голосу під час загальних зборів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що ТОВ «НВП «Магістр» є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, який здійснює професійну діяльність на ринках капіталу - депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі відповідних ліцензій.

Відповідач повідомив, що за результатами розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, порушеної стосовно позивача, було складено акт про правопорушення від 02.03.2023 №17-ДУ, яким встановлено порушення ТОВ «НВП «Магістр» вимог пункту 1 глави 1 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, затверджених рішенням Комісії від 10.02.2022 №114, у частині недотримання вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Комісії від 16.04.2020 №196.

За твердженням відповідача, позивач позбавив акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення питань, включених до порядку денного загальних зборів, скликаних на 16.12.2022, та не надав їм можливості реалізувати право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах та голосування.

Відповідач зазначив, що сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» (п`ять фізичних осіб та дві юридичні особи), рахунки в цінних паперах яких обслуговувалися позивачем, через свого уповноваженого представника Костенка С.С. направили 16.12.2022 на офіційну електронну адресу ТОВ «НВП «Магістр» бюлетені для голосування з питань порядку денного загальних зборів, призначених на 16.12.2022, підписані, за твердженням відповідача, кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Тимчасового порядку №196.

Водночас депозитарна установа ТОВ «НВП «Магістр» протягом одного робочого дня з дати отримання бюлетенів для голосування не повідомила акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» про отримання бюлетенів, їх прийняття або відмову в прийнятті, чим, на думку відповідача, порушила вимоги підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку №196.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів не надіслав Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», та копії бюлетенів для голосування, чим порушив вимоги підпункту 5 пункту 73 Тимчасового порядку №196.

Відповідач повідомив, що лише 20.12.2022, тобто на четвертий день після проведення загальних зборів, на електронну адресу представника акціонерів Костенка С.С. від позивача надійшов лист від 20.12.2022 №22/1220-20, до якого були додані рахунки на оплату послуг депозитарної установи. У зазначеному листі позивач повідомив про наявність заборгованості акціонерів за надані депозитарні послуги та про призупинення обслуговування рахунків у цінних паперах і надання депозитарних послуг у зв`язку з несплатою відповідних коштів.

Посилаючись на положення укладених з депонентами договорів про обслуговування рахунків у цінних паперах, відповідач зазначив, що депозитарна установа має право вимагати своєчасної та повної оплати депозитарних послуг, а також відмовляти у проведенні депозитарних операцій у випадках, передбачених законодавством і відповідними договорами.

Разом з тим відповідач наголосив, що відповідно до Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, затверджених рішенням Комісії від 06.08.2013 №1412, умови договору не повинні позбавляти депонента прав або обмежувати його в правах, передбачених законодавством України. Також відповідач послався на норми Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2013 №735, якими передбачено право депозитарної установи призупиняти обслуговування рахунку в цінних паперах депонента-боржника шляхом відмови у проведенні депозитарних операцій без позбавлення депонента прав, передбачених законодавством України.

На переконання відповідача, призупинення позивачем обслуговування рахунків у цінних паперах акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» не обмежилося відмовою у проведенні депозитарних операцій, а призвело до позбавлення відповідних акціонерів права голосу на загальних зборах, що є порушенням вимог статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Щодо доводів позивача про те, що бюлетені для голосування були підписані удосконаленим, а не кваліфікованим електронним підписом, відповідач зазначив, що такі доводи є безпідставними. За твердженням відповідача, бюлетені для голосування, отримані депозитарною установою від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» через їх представника, були підписані кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог законодавства та Тимчасового порядку №196.

Відповідач наголосив, що відповідно до пунктів 71, 73 Тимчасового порядку №196 депозитарна установа зобов`язана отримувати бюлетені для голосування, перевіряти їх відповідно до встановлених вимог, зокрема щодо наявності ознак недійсності, та здійснювати передбачені Тимчасовим порядком дії щодо їх опрацювання і передачі інформації Центральному депозитарію. Натомість позивач не здійснив передбачених Тимчасовим порядком дій, мотивуючи це відсутністю належного кваліфікованого електронного підпису на бюлетенях.

Стосовно доводів позивача про суперечність між оскаржуваною постановою та рішеннями Комісії щодо зупинення обігу акцій і скасування реєстрації випуску акцій ПрАТ «ЖЛК-Україна» відповідач зазначив, що відповідні рішення приймалися за результатами розгляду документів, поданих товариством для здійснення реєстраційних дій у зв`язку з його припиненням шляхом перетворення.

На думку відповідача, прийняття Комісією таких рішень не спростовує встановлених у справі про правопорушення обставин порушення позивачем вимог законодавства під час проведення загальних зборів 16.12.2022.

Щодо посилань позивача на неправильну кваліфікацію правопорушення відповідач зазначив, що при винесенні постанови №29-ДУ керувався положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 №2465-IX, зокрема частиною другою статті 53 цього Закону, якою передбачено, що акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене відповідач вважає, що постанова №29-ДУ від 15.03.2023 прийнята на підставі належних доказів, у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи відповідача не спростовують обставин та правових підстав, наведених у позовній заяві, а надані відповідачем докази, на переконання позивача, підтверджують його позицію щодо протиправності оскаржуваної постанови.

Позивач наголошує, що відповідач не надав доказів на підтвердження свого висновку про підписання бюлетенів для голосування акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» кваліфікованим електронним підписом. За твердженням позивача, відповідач розглянув справу про правопорушення та прийняв постанову №29-ДУ без дослідження відповідних доказів, ґрунтуючись виключно на тексті скарги на дії депозитарної установи.

Позивач зазначає, що на виконання ухвали суду від 07.08.2023 відповідач надав копію оскаржуваної постанови та документи, на підставі яких її було прийнято. Однак, серед цих матеріалів відсутні докази підписання бюлетенів кваліфікованим електронним підписом, що, за твердженням позивача, свідчить про прийняття постанови без належного дослідження доказів вчинення правопорушення.

Щодо правової кваліфікації порушення позивач зазначає, що відповідач безпідставно застосував частину другу статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» №2465-IX від 27.07.2022, оскільки цей Закон набрав чинності 01.01.2023, тоді як датою вчинення інкримінованого правопорушення визначено 16.12.2022.

Позивач наголошує, що станом на 16.12.2022 діяв Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI, частина друга статті 53 якого регулювала питання обрання членів наглядової ради акціонерного товариства, а не реалізації акціонерами права голосу. На думку позивача, застосування відповідачем положень Закону №2465-IX до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, суперечить принципу незворотності дії законів у часі.

Крім того, позивач стверджує, що оскаржувана постанова не містить належного зазначення редакції Закону України «Про акціонерні товариства», порушення якого інкримінується позивачу, а відповідач у відзиві намагається підмінити стан законодавства на момент вчинення правопорушення станом законодавства на момент прийняття постанови.

Позивач також не погоджується з висновком відповідача про позбавлення акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу. Зазначає, що загальні збори акціонерів 16.12.2022 відбулися, акціонери проголосували з питань порядку денного та прийняли відповідні рішення, що підтверджується протоколом загальних зборів №40, наданим до матеріалів справи.

Позивач звертає увагу, що на підставі рішень загальних зборів ПрАТ «ЖЛК-Україна», оформлених протоколом №40, відповідач прийняв рішення про зупинення обігу акцій цього товариства. На думку позивача, цим відповідач визнав факт проведення загальних зборів та прийняття на них відповідних рішень.

У зв`язку з цим позивач вказує на суперечливість позиції відповідача, який, з одного боку, визнає рішення загальних зборів для здійснення реєстраційних дій щодо акцій товариства, а з іншого - притягує позивача до відповідальності за позбавлення акціонерів права голосу на цих самих зборах. Позивач вважає такі висновки взаємовиключними та такими, що свідчать про застосування відповідачем подвійних стандартів.

Стосовно тверджень відповідача про підписання бюлетенів кваліфікованим електронним підписом позивач повторно зазначає, що цей висновок не підтверджений належними доказами. За твердженням позивача, надані ним протоколи перевірки електронних підписів свідчать про використання підписів із типом носія «незахищений» та типом підпису «удосконалений», а не кваліфікованих електронних підписів.

На переконання позивача, такі бюлетені не відповідали вимогам Тимчасового порядку №196 щодо їх підписання, а тому не могли бути прийняті депозитарною установою як належним чином оформлені документи для голосування. Позивач зазначає, що діяв відповідно до вимог Тимчасового порядку та не прийняв бюлетені, які, на його думку, не мали юридичної сили.

Позивач також заперечує доводи відповідача щодо правової природи електронних підписів та посилання на роз`яснення Міністерства цифрової трансформації України. Зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо офіційного роз`яснення законодавства про електронні довірчі послуги та використання електронних документів, а відповідні повноваження належать Міністерству цифрової трансформації України.

При цьому позивач вважає безпідставним твердження відповідача про те, що тип носія електронного підпису «незахищений» зумовлений підписанням бюлетенів фізичною особою. На думку позивача, кваліфікований електронний підпис може використовуватися як фізичними, так і юридичними особами, а тому зазначена відповідачем обставина не підтверджує кваліфікованого характеру підписів на спірних бюлетенях.

Окремо позивач посилається на рішення Комісії від 06.07.2023 №754, яким затверджено Порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду у період дії воєнного стану. Позивач зазначає, що цим рішенням передбачено можливість підписання бюлетенів не лише кваліфікованим електронним підписом, а й іншим засобом електронної ідентифікації. На переконання позивача, це свідчить про усвідомлення відповідачем відмінностей між видами електронних підписів.

З урахуванням викладеного позивач наполягає на обґрунтованості позовних вимог та просить врахувати наведені у відповіді на відзив доводи під час ухвалення судового рішення.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, є необґрунтованими та не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, за яке постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.03.2023 №29-ДУ застосовано санкцію у вигляді попередження.

Щодо тверджень позивача про відсутність доказів підписання бюлетенів для голосування кваліфікованим електронним підписом відповідач зазначив, що відповідно до пунктів 23, 25 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис є удосконаленим електронним підписом, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За твердженням відповідача, з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що бюлетені для голосування були підписані кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог законодавства та Тимчасового порядку.

Відповідач також зазначив, що відповідно до пункту 73 Тимчасового порядку депозитарна установа після отримання бюлетенів для голосування зобов`язана здійснити їх перевірку. Натомість ТОВ «НВП «Магістр» протягом одного робочого дня з дати отримання бюлетенів не повідомило акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» щодо прийняття бюлетенів для голосування або відмови в їх прийнятті, чим, на думку відповідача, порушило вимоги підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку.

Комісія зазначила, що депозитарна установа з дати отримання бюлетенів не здійснила дій щодо їх перевірки та перевірки електронних підписів, а у разі виявлення бюлетенів, не підписаних, на думку позивача, належним електронним підписом, не прийняла рішення про відмову в їх прийнятті.

На переконання відповідача, позивач фактично припинив обслуговування рахунків акціонерів у частині проведення загальних зборів, мотивуючи це наявністю в акціонерів заборгованості за депозитарні послуги, що підтверджується листом ТОВ «НВП «Магістр» від 20.12.2022 №22/1220-02.

Відповідач також послався на скаргу ПрАТ «ЖЛК-Україна» від 11.01.2023 №626, у якій повідомлялося про порушення прав акціонерів товариства.

Заперечуючи проти тверджень позивача про прийняття постанови без дослідження доказів, відповідач зазначив, що уповноваженими особами Комісії під час розгляду справи про правопорушення були повно та всебічно досліджені всі обставини справи і документи, які містилися в її матеріалах, зокрема скарга акціонерів, за якою було порушено справу.

Відповідач послався на пункт 3 розділу VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28.07.2020 №405, відповідно до якого уповноважена особа при розгляді справи про правопорушення приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На думку відповідача, оскаржувана постанова прийнята на підставі досліджених матеріалів справи, у межах повноважень Комісії та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про застосування санкції.

Щодо доводів позивача про неправильну правову кваліфікацію порушення відповідач зазначив, що під час застосування санкції у вигляді попередження керувався статтею 53 Закону України «Про акціонерні товариства» №2465-IX у редакції від 27.07.2022.

Відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги частини другої статті 53 зазначеного Закону щодо недопустимості позбавлення акціонерів права голосу. При цьому відповідач зауважив, що частина друга статті 53 Закону №2465-IX, яка, на його переконання, була порушена позивачем, є ідентичною вимогам статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI, який втратив чинність 01.01.2023.

Відповідач наголосив, що депозитарною установою ТОВ «НВП «Магістр» було позбавлено акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення кожного з питань, включених до порядку денного та винесених на голосування на загальних зборах, скликаних на 16.12.2022, та не надано їм можливості реалізувати право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах і голосування, що, на переконання відповідача, є порушенням вимог частини другої статті 53 Закону №2465-IX та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку.

Стосовно доводів позивача про фактичне проведення загальних зборів та прийняття на них рішень відповідач зазначив, що сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» (п`ять фізичних осіб та дві юридичні особи), рахунки яких обслуговувалися ТОВ «НВП «Магістр», через уповноваженого представника Костенка С.С. направили 16.12.2022 на офіційну електронну адресу позивача бюлетені для голосування, підписані, за твердженням відповідача, кваліфікованим електронним підписом.

Водночас депозитарна установа не повідомила акціонерів про прийняття бюлетенів або відмову в їх прийнятті протягом одного робочого дня, а також наступного робочого дня після проведення загальних зборів не надіслала Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії документів, отриманих від акціонерів, та копії бюлетенів, чим, на думку відповідача, порушила вимоги підпунктів 5, 6 пункту 73 Тимчасового порядку.

Відповідач зазначив, що право акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством, зокрема шляхом участі у загальних зборах та голосування, гарантоване законодавством і не може бути обмежене у зв`язку з несплатою або наявністю заборгованості за депозитарні послуги.

Щодо посилання позивача на рішення Комісії від 06.07.2023 №754 «Про затвердження Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду у період дії воєнного стану» відповідач зазначив, що це рішення було прийнято після виникнення спірних правовідносин та застосування до позивача санкції. На думку відповідача, зазначене рішення не має зворотної дії в часі та не може застосовуватися до правовідносин, пов`язаних із проведенням загальних зборів 16.12.2022.

Підсумовуючи викладене, відповідач вважає доводи позивача, наведені у відповіді на відзив, необґрунтованими та такими, що не спростовують факту вчинення правопорушення. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку наполягає на законності й обґрунтованості постанови від 15.03.2023 №29-ДУ та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка мотивована тим, що справа не відноситься до окремої категорії справ незначної складності. Крім того, на переконання відповідача, означена адміністративна справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження через її складність, яка полягає у значному обсязі доказів, які необхідно дослідити з урахуванням думок сторін.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у даній справі є оскарження постанови Комісії про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.

Також суд зазначає, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26 травня 2022 року у справі №640/594/20, від 22 жовтня 2021 року у справі № 200/6491/20-а, від 07 жовтня 2021 року у справі № 640/23517/20, від 05 жовтня 2021 року у справі № 640/23385/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 200/5490/20-а, від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 23 червня 2021 року у справі № 520/13014/2020 тощо.

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях за правилами загального позовного провадження усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та нівелювало б практичну ефективність інституту спрощеного провадження в принципі. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують для встановлення об`єктивної істини ані обов`язкового проведення судового засідання, ані здійснення трансформації форми адміністративного судочинства зі спрощеного у загальне позовне провадження, оскільки повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма в імперативному порядку передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність, зокрема, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Як було вказано вище, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна розглядати за правилами спрощеного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 10.02.2025 у справі №560/9615/24 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 125046381), в якій, зокрема, зазначено таке:

"Скаржник зазначає, що оскільки вона має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішується колегіально у складі трьох суддів є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.

Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.

...

Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Кабінету Міністрів України не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.

Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України)".

З урахуванням цього, Кодекс адміністративного судочинства України не містить заборони на колегіальний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, за винятком справ, вичерпний перелік яких наведено у частини четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для колегіального розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 33 КАС України, розгляд цієї справи здійснюється колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НВП «Магістр» (ідентифікаційний код 34045290, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Полярна, 20, літ. А, пов. 1, оф. 6) є професійним учасником ринків капіталу, є ліцензіатом, здійснює професійну діяльність на ринках капіталу - депозитарну діяльність депозитарної установи відповідно до ліцензії серії АЕК №286642 від 10.10.2013.

21.02.2023 уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - тимчасово виконуючою обов`язки директора департаменту правозастосування Гуріною Іриною Олександрівною прийнято постанову №14/02/1756 про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках стосовно ТОВ «НВП «Магістр».

У постанові вказано, що до Комісії надійшли звернення ТОВ «НВП «Магістр» та ПрАТ «ЖЛК-Україна», під час розгляду яких встановлено, що сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», з яких п`ять фізичних осіб та дві юридичні особи, рахунки в цінних паперах яких відкриті в депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», через свого уповноваженого представника Костенка С.С., який діяв на підставі належним чином посвідчених довіреностей, 16.12.2022 направили на офіційну електронну адресу депозитарної установи бюлетені для голосування з питань порядку денного загальних зборів ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022.

За висновком уповноваженої особи Комісії, зазначені бюлетені були підписані кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Тимчасового порядку.

Водночас ТОВ «НВП «Магістр» протягом одного робочого дня з дати отримання бюлетенів не повідомило акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» про їх отримання, прийняття або відмову в прийнятті, що кваліфіковано як порушення підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку.

Також у постанові вказано, що 20.12.2022 на електронну адресу уповноваженого представника акціонерів Костенка С.С. від ТОВ «НВП «Магістр» надійшов лист за підписом директора ОСОБА_1 зі сканованими копіями рахунків на сплату заборгованості за обслуговування рахунків у цінних паперах та рахунків за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

У зазначеному листі депозитарна установа повідомила, що протягом 2014-2015 років п`ять акціонерів - фізичних осіб уклали додаткові угоди №1 до договорів про обслуговування рахунків у цінних паперах, а два акціонери - юридичні особи уклали договори про обслуговування рахунків у цінних паперах. Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.10 та 3.1.4 цих договорів депоненти зобов`язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати депозитарній установі кошти за надані депозитарні послуги, зокрема за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

У листі також повідомлялося, що у зв`язку з несплатою з 2015 року відповідними акціонерами коштів за депозитарні послуги ТОВ «НВП «Магістр» призупинило обслуговування їхніх рахунків та надання депозитарних послуг.

Уповноважена особа Комісії дійшла висновку, що таке призупинення призвело до позбавлення акціонерів права голосу на загальних зборах, чим порушено вимоги статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, у постанові зазначено, що ТОВ «НВП «Магістр» наступного робочого дня після проведення загальних зборів не надіслало Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», а також копії всіх отриманих бюлетенів для голосування, що кваліфіковано як порушення підпункту 5 пункту 73 Тимчасового порядку.

За результатами викладених обставин уповноважена особа Комісії дійшла висновку про порушення ТОВ «НВП «Магістр» вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку, яке полягало у позбавленні акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення кожного з питань порядку денного загальних зборів, скликаних на 16.12.2022, та ненаданні їм можливості реалізувати право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах і голосування.

Керуючись пунктом 1 розділу III та пунктом 1 розділу IV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28.07.2020 №405, уповноважена особа Комісії постановила порушити справу про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках стосовно ТОВ «НВП «Магістр».

Цією ж постановою керівника або уповноваженого представника ТОВ «НВП «Магістр» зобов`язано з`явитися 02.03.2023 о 10 год 50 хв за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 30, кім. 413, для підписання акта про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках. У постанові також зазначено про можливість подання письмових пояснень стосовно обставин справи.

02.03.2023 уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - тимчасово виконуючою обов`язки директора департаменту правозастосування Гуріною Іриною Олександрівною складено акт №17-ДУ про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр».

В акті вказано, що до Комісії надійшли звернення ТОВ «НВП «Магістр» та ПрАТ «ЖЛК-Україна», під час розгляду яких встановлено, що сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» (п`ять фізичних осіб та дві юридичні особи), рахунки в цінних паперах яких відкриті в депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», через свого уповноваженого представника Костенка С.С., який діяв на підставі належним чином посвідчених довіреностей, направили 16.12.2022 на офіційну електронну адресу депозитарної установи бюлетені для голосування з питань порядку денного загальних зборів ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022.

За висновком уповноваженої особи Комісії, зазначені бюлетені були підписані кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Тимчасового порядку.

Водночас ТОВ «НВП «Магістр» протягом одного робочого дня з дати отримання бюлетенів не повідомило акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» про їх прийняття або відмову в прийнятті, чим порушило вимоги підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку.

Також в акті вказано, що 20.12.2022 на електронну адресу уповноваженого представника акціонерів Костенка С.С. від ТОВ «НВП «Магістр» надійшов лист за підписом директора ОСОБА_1 зі сканованими копіями рахунків на сплату заборгованості за обслуговування рахунків у цінних паперах та рахунків за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

У зазначеному листі депозитарна установа повідомила, що упродовж 2014-2015 років п`ять акціонерів - фізичних осіб уклали додаткові угоди №1 до договорів про обслуговування рахунків у цінних паперах, а два акціонери - юридичні особи уклали договори про обслуговування рахунків у цінних паперах. Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.10 та 3.1.4 цих договорів депоненти зобов`язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати депозитарній установі кошти за надані депозитарні послуги, у тому числі за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

Посилаючись на абзац восьмий пункту 2 розділу I та абзац 10.16 пункту 12 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2013 №735, ТОВ «НВП «Магістр» у своєму листі зазначило про право депозитарної установи відмовити у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції у зв`язку з несплатою депонентом чи клієнтом депозитарних послуг.

У листі також повідомлялося, що у зв`язку з несплатою з 2015 року відповідними акціонерами коштів за депозитарні послуги ТОВ «НВП «Магістр» призупинило обслуговування їхніх рахунків та надання депозитарних послуг.

Уповноважена особа Комісії дійшла висновку, що таке призупинення призвело до позбавлення акціонерів права голосу на загальних зборах, чим порушено вимоги статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, в акті зазначено, що ТОВ «НВП «Магістр» наступного робочого дня після проведення загальних зборів не надіслало Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», а також копії всіх отриманих бюлетенів для голосування, що кваліфіковано як порушення підпункту 5 пункту 73 Тимчасового порядку.

За результатами викладених обставин уповноважена особа Комісії дійшла висновку, що ТОВ «НВП «Магістр» порушило вимоги пункту 1 глави 1 розділу II Ліцензійних умов №114 у частині недотримання вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку.

У акті зазначено, що порушення полягало у позбавленні акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення кожного з питань, включених до порядку денного та винесених на голосування на загальних зборах, скликаних на 16.12.2022, та ненаданні їм можливості реалізувати право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах і голосування.

15.03.2023 уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - членами Комісії Ільїним А.В., Барамією І.Г. та Шляховим Я.М., прийнято постанову №29-ДУ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр».

У постанові зазначено, що за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення, порушеної стосовно ТОВ «НВП «Магістр», було складено акт про правопорушення від 02.03.2023 №17-ДУ.

Комісія зазначила, що відповідно до пункту 1 глави 1 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності, затверджених рішенням Комісії від 10.02.2022 №114, ліцензіат під час провадження депозитарної діяльності зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх документів ліцензіата.

Посилаючись на статтю 27, частини першу, другу та третю статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», а також пункт 96 розділу XVII і підпункти 5, 6 пункту 73 розділу XIV Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Комісії від 16.04.2020 №196, відповідач зазначив, що акціонер - власник голосуючих акцій має право реалізувати своє право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах та голосування через подання бюлетенів депозитарній установі, яка обслуговує його рахунок у цінних паперах.

У постанові вказано, що до Комісії надійшли звернення ТОВ «НВП «Магістр» та ПрАТ «ЖЛК-Україна», за результатами розгляду яких встановлено, що сім акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» (п`ять фізичних осіб та дві юридичні особи), рахунки в цінних паперах яких відкриті в депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», через свого уповноваженого представника Костенка С.С., який діяв на підставі належним чином посвідчених довіреностей, направили 16.12.2022 на офіційну електронну адресу депозитарної установи бюлетені для голосування з питань порядку денного загальних зборів ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022.

За висновком Комісії, зазначені бюлетені були підписані кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог Тимчасового порядку.

Водночас Комісія встановила, що ТОВ «НВП «Магістр» протягом одного робочого дня з дати отримання бюлетенів не повідомило акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» про отримання бюлетенів, їх прийняття або відмову в прийнятті, чим порушило вимоги підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку.

Також у постанові зазначено, що 20.12.2022 на електронну адресу уповноваженого представника акціонерів Костенка С.С. від ТОВ «НВП «Магістр» надійшов лист за підписом директора ОСОБА_1 зі сканованими копіями рахунків на сплату заборгованості за обслуговування рахунків у цінних паперах та рахунків за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

У листі було зазначено, що протягом 2014-2015 років п`ять акціонерів - фізичних осіб уклали додаткові угоди №1 до договорів про обслуговування рахунків у цінних паперах, а два акціонери - юридичні особи уклали договори про обслуговування рахунків у цінних паперах. Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.10 та 3.1.4 зазначених договорів депоненти зобов`язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати депозитарній установі кошти за надані депозитарні послуги, у тому числі за послуги з проведення дистанційних загальних зборів.

Посилаючись на абзац восьмий пункту 2 розділу I та абзац 10.16 пункту 12 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2013 №735, ТОВ «НВП «Магістр» у своєму листі зазначило про право депозитарної установи відмовити у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції у зв`язку з несплатою депонентом чи клієнтом депозитарних послуг.

У листі також повідомлялося, що у зв`язку з несплатою з 2015 року відповідними акціонерами коштів за депозитарні послуги ТОВ «НВП «Магістр» призупинило обслуговування їхніх рахунків та надання депозитарних послуг.

Комісія дійшла висновку, що таке призупинення призвело до позбавлення акціонерів права голосу на загальних зборах, чим порушено вимоги статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, у постанові зазначено, що ТОВ «НВП «Магістр» наступного робочого дня після проведення загальних зборів не надіслало Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», а також копії всіх отриманих бюлетенів для голосування, чим порушило вимоги підпункту 5 пункту 73 Тимчасового порядку.

За результатами розгляду справи Комісія дійшла висновку, що ТОВ «НВП «Магістр» порушило вимоги пункту 1 глави 1 розділу II Ліцензійних умов №114 у частині недотримання вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку.

За висновком Комісії, зазначене порушення полягало у позбавленні акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення кожного з питань, включених до порядку денного та винесених на голосування на загальних зборах ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022, та ненаданні їм можливості реалізувати право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах і голосування.

У постанові зазначено, що до розгляду справи про правопорушення ТОВ «НВП «Магістр» було подано заперечення від 27.02.2023 за вих. №23/0227-01 та від 02.03.2023 за вих. №3662, які були враховані уповноваженими особами Комісії під час розгляду справи та не спростовують вчиненого правопорушення.

Керуючись пунктом 5 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та пунктом 1 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28.07.2020 №405, відповідач вирішив застосувати до ТОВ «НВП «Магістр» санкцію у вигляді попередження за порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цієї постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі по тексту також Закон №448/96-ВР, в редакції станом на момент виникненні спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону №448/96-ВР метою державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків є, зокрема, дотримання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог актів законодавства.

Згідно зі статтею 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

В силу вимог пункту 5 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, має право виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.

У свою чергу, порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення та порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (далі - законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки), визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 28.07.2020 №405 (Протокол засідання Комісії від 28.07.2020 № 40) (далі по тексту також Правила №40).

Абзацом 1 пункту 1 розділу IV Правил №40 визначено, що уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення.

Уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення (абзац 1 пункту 2 розділу IV Правил №40).

Згідно з пунктом 6 розділу IV Правил №40 уповноважена особа до підписання акта про правопорушення вирішує такі питання: чи необхідне витребування додаткових матеріалів; чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил; чи підлягають задоволенню клопотання особи, щодо якої порушено справу про правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 5 розділу V Правил №40 уповноважена особа при підготовці справи про правопорушення до розгляду вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил; чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справ.

У разі необхідності уповноважена особа може витребувати додаткові матеріали, висновки, пояснення та інші докази, без яких неможливо прийняти рішення у справі. До розгляду справи про правопорушення можуть залучатися фахівці, експерти, треті особи, використовуватися їх письмові висновки та пояснення, що стосуються справи про правопорушення.

За приписами пунктів 1, 2, 3, 4 розділу VII Правил №40 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа: повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ, у разі наявності інформації - банківські реквізити, засоби зв`язку.

Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте у справі про правопорушення рішення.

Постанова у справі про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження.

Постанова про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, додатково повинна містити інформацію про дату набрання чинності та порядок примусового виконання.

Примірник постанови про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, який залишається у справі, повинен містити поля «Дата набрання законної сили» та «Строк пред`явлення до виконання», які підлягають заповненню уповноваженим підрозділом після набуття постановою статусу виконавчого документа.

У полі «Дата набрання законної сили» вказується дата набуття постановою про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, статусу виконавчого документа. Строк пред`явлення до виконання визначається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова у справі про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про застосування санкції або іншого заходу впливу за правопорушення;

2) про закриття справи.

Уповноважена особа приймає рішення про застосування санкції або іншого заходу впливу після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення протягом строку визначеного чинним законодавством.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про наявність у Комісії повноважень на здійснення контролю за діяльністю учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків щодо дотримання ними вимог актів законодавства та, у випадку встановлення порушень законодавства, застосовувати відповідні заходи впливу за правопорушення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем спірною постановою до позивача було застосовано захід впливу у вигляді попередження за порушення вимог пункту 1 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов №114 в частині недотримання вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», та пунктів 73, 96 Тимчасового порядку, а саме: позбавлено акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу для вирішення кожного з питань, включених до порядку денного та винесених на голосування на загальних зборах ПрАТ «ЖЛК-Україна», скликаних на 16.12.2022, та не надано їм можливості реалізувати право на управління товариством ПрАТ «ЖЛК-Україна» шляхом участі у загальних зборах та голосування.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», Закону України «Про депозитарну систему України», Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» Комісія рішенням від 10.02.2022 №114, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2022 за № 431/37767, затвердила Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності (далі по тексту також Ліцензійні умови №114).

Ці Ліцензійні умови встановлюють вимоги, обов`язкові для виконання при отриманні ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності (далі - ліцензія), при провадженні такої діяльності та особливості поєднання такої діяльності з окремими видами професійної діяльності на ринках капіталу (пункт 1 розділу І Ліцензійних умов №114).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов №114 ліцензіат при провадженні депозитарної діяльності зобов`язаний дотримуватись вимог законодавства України та внутрішніх документів ліцензіата.

Відповідач стверджує, що порушення позивачем вимог пункту 1 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов №114 полягає у недотриманні ним вимог частини другої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», з приводу чого суд зазначає таке.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів до 01.01.2023 визначав Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, який втратив чинність після набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX (далі по тексту також Закон №2465-ІХ).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2465-ІХ визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50 - 51, ст. 384 із наступними змінами).

Частиною другою статті 53 Закону №2465-ІХ, на яку посилається відповідач, визначено, що акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2465-ІХ цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім: положень статей 36 - 55 цього Закону щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, які набирають чинності з 1 січня 2024 року; підпункту 20 пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Таким чином, оскільки положення статті 53 Закону №2465-ІХ набирають чинності з 1 січня 2024 року, вказана норма не могла бути застосована до подій, які відбувалися 16.12.2022 під час дії Закону № 514-VI.

У той же час, суд зазначає, що окрім тверджень про порушення позивачем положень частини другої статті 53 Закону №2465-ІХ, у спірному рішенні вказано також про недотримання ТОВ «НВП «Магістр» пунктів 73, 96 Тимчасового порядку.

Крім того, частина друга статті 53 Закону №2465-ІХ лише закріплює правило про неможливість позбавлення акціонера права голосу, проте не розкриває суті порушення, про допущення якого зазначено у спірному рішенні.

При цьому, норма аналогічного змісту містилася в абзаці 2 частини другої статті 42 чинного станом на 16.12.2022 Закону № 514-VI, яким було визначено, що акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що формальні недоліки під час фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.

Саме такий правовий висновок викладено у п. 85 постанови Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №120/12494/23.

У зв`язку з цим суд вважає, що помилкове зазначення в оскаржуваній постанові норми права підлягає оцінці за критерієм істотності, внаслідок чого суд має перевірити, чи відповідають фактичні обставини справи, зазначені у спірній постанові, певній нормі права, яка підлягала застосуванню; чи не позбавила така помилка особу можливості зрозуміти суть інкримінованого порушення та ефективно захищатися.

В цьому контексті суд звертає увагу на те, що суть порушення, у допущенні якого звинувачувався позивач, полягає саме у недотриманні ТОВ «НВП «Магістр» пунктів 73, 96 Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Комісії від 16.04.2020 №196 (далі по тексту також Тимчасовий порядок №196, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу І Тимчасового порядку №196 у разі якщо в силу дії обмежувальних заходів, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), є неможливим проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів корпоративного інвестиційного фонду (далі - корпоративний фонд) в порядку, встановленому Законом України «Про акціонерні товариства» або Законом України «Про інститути спільного інвестування» відповідно, такі загальні збори акціонерів та загальні збори учасників корпоративного фонду можуть бути проведені відповідно до вимог встановлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 73 розділу ХІV Тимчасового порядку №196 депозитарна установа, у разі отримання бюлетенів для голосування на загальних зборах, здійснює наступні дії:

1) перевіряє, що особа, яка підписала бюлетені (від імені якої підписано бюлетені), є депонентом такої депозитарної установи, та на рахунку в цінних паперів цього депонента обліковуються належні акціонеру акції товариства в загальній кількості, зазначеній в бюлетені, станом на дату, на яку складається перелік акціонерів, які мають право участі у загальних зборах.

При цьому, якщо особа не є депонентом депозитарної установи або на рахунку в цінних паперах такого депонента не обліковуються належні акціонеру акції товариства станом на дату, на яку складається перелік акціонерів, які мають право участі у загальних зборах, така депозитарна установа не приймає такі бюлетені для подальшого опрацювання;

2) у разі підписання бюлетенів представником депонента, перевіряє наявність документів, що підтверджують повноваження такого представника акціонера, а також робить копії поданих їй документів, що підтверджують повноваження представника акціонера;

3) аналізує отримані бюлетені на предмет наявності ознак для визнання їх недійсними, передбачених пунктом 107 цього Порядку;

4) до 24 годин наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів надсилає Центральному депозитарію, за встановленою ним формою, отриману до 18 години дати проведення загальних зборів інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у загальних зборах, та інформацію та інформацію про голосування по питанням порядку денного зборів, що міститься в самих бюлетенях (крім питань порядку денного, за якими бюлетень визнано таким, що містить ознаки недійсності), або інформацію про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (в тому числі по певному питанню порядку денного) з посиланням на відповідний підпункт пункту 107 цього Порядку.

Відповідна інформація засвідчується кваліфікованим електронним підписом депозитарної установи;

5) наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів надсилає Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії (скан копії) документів отриманих відповідно до підпункту 2) цього пункту, а також копії (скан копії) бюлетенів, за якими депозитарною установою встановлено наявність ознак для визнання їх недійсними або визнання їх недійсними хоча б за одним питанням порядку денного або, за умови, якщо це передбачено договором про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, копії (скан копії) всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою.

Центральний депозитарій забезпечує інформування депозитарних установ згідно переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, про необхідність направлення копій (скан копій) всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою, якщо договором про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів передбачено отримання особою, що скликає такі загальні збори, копій (скан копій) всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою;

6) протягом 1 робочого дня з дати отримання бюлетеня для голосування повідомляє акціонера про отримання депозитарною установою такого бюлетеня у спосіб визначений договором про обслуговування рахунка в цінних паперів (у разі, якщо таким договором передбачено спосіб інформування акціонера).

Відповідно до пункту 96 розділу ХVII Тимчасового порядку №196 кожен акціонер - власник голосуючих акцій має право реалізувати своє право на управління товариством шляхом участі у загальних зборах та голосування шляхом подання бюлетенів депозитарній установі, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції товариства.

У спірній постанові відповідач виснував, що порушення вимог підпункту 5 пункту 73 Тимчасового порядку №196 полягає у тому, що депозитарною установою ТОВ «НВП «Магістр» наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів не було надіслано Центральному депозитарію засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії (скан копії) документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», а також копії (скан копії) всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою.

Порушення вимог підпункту 6 пункту 73 Тимчасового порядку №196 полягає у тому, що позивачем протягом 1 робочого дня з дати отримання бюлетенів для голосування не було повідомлено акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» щодо прийняття бюлетенів для голосування або про відмову в прийнятті, а саме: 7 акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» (5 акціонерів фізичних осіб та 2 акціонери юридичні особи), в яких відкриті рахунки в цінних паперах у депозитарній установі ТОВ «НВП «Магістр», в особі уповноваженого представника Костенко С.С., який діє на підставі належним чином посвідчених довіреностей.

Позивач, заперечуючи проти тверджень відповідача про допущення порушення, зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 71 Тимчасового порядку №196 бюлетень для голосування на загальних зборах, засвідчений за допомогою кваліфікованого електронного підпису акціонера (його представника), направляється депозитарній установі на адресу електронної пошти, яка визначена депозитарною установою.

Відповідно до пункту 104 Тимчасового порядку №196 бюлетень для голосування на загальних зборах засвідчується одним з наступних способів за вибором акціонера: 1) за допомогою кваліфікованого електронного підпису акціонера (його представника); 2) нотаріально, за умови підписання бюлетеня в присутності нотаріуса або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії; 3) депозитарною установою, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції товариства, за умови підписання бюлетеня в присутності уповноваженої особи депозитарної установи.

Позивач зауважив, що при перевірці на сайті ЦЗО інформації про підпис бюлетенів, що надійшли від семи акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», отримав з сайту ЦЗО інформацію, що тип носія - незахищений, тип підпису удосконалений, що не може вважатися кваліфікованим електронним підписом.

У зв`язку з цим позивач вважає, що бюлетені акціонерів не були підписані кваліфікованим електронним підписом, були підписані іншим типом підпису, а тому не мали юридичної сили та не породжували жодних юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, бюлетені для голосування на загальних зборах акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» 16.12.2022 були підписані представником Костенко С. С. електронним підписом. При цьому, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису свідчать про те, що тип підпису є удосконаленим, сертифікат кваліфікований.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Пунктом 44 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

За правилами частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Слід зазначити, що правила Закону України «Про електронні довірчі послуги» надають можливість користувачам електронних довірчих послуг використовувати декілька засобів ідентифікації, проте у разі встановлення іншим Законом у певній сфері вимоги користуватись конкретним видом носія електронної ідентифікації, норми Закону України «Про електронні довірчі послуги» необхідно застосовувати виключно з нормами спеціального закону. Тому неправильне обрання користувачем виду ключа, який відповідає приписам Закону України «Про електронні довірчі послуги», однак не передбачений нормами спеціального нормативно-правового акта, свідчить про те, що підпис накладено не у спосіб передбачений цим законом.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 у справі №420/162/22.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на правове регулювання зазначеного питання постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року №300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №88 від 26.01.2024), яка була прийнята відповідно до статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про електронні довірчі послуги», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Зокрема, відповідно до частини другої пункту 2 Постанови Кабінет Міністрів України від 17 березня 2022 року №300, на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов`язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Аналіз положень зазначеної Постанови дозволяє зробити висновок про те, що вона була спрямована саме на спрощення режиму ведення господарської діяльності, з урахуванням воєнного стану, потреб економіки, загальних тенденцій на цифровізацію суспільних правовідносин, передбачала не тільки можливість використання удосконаленого електронного підпису, але й винятки, за яких є застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису є недопустимим (щодо вчинення правочинів, що підлягають нотаріальній чи державній реєстрації та у випадках, коли власники інформаційних чи інформаційно-комунікаційних систем вбачають у такому спрощеному підписанні вказаний ризик для інформаційної системи).

Таким чином, суд визнає, що бюлетені для голосування на загальних зборах акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» 16.12.2022, підписані представником ОСОБА_2 удосконаленим електронним підписом, з урахуванням положень постанови КМУ від 17 березня 2022 року №300, мали бути розцінені позивачем як належно оформлені.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що позивачем протягом 1 робочого дня з дати отримання бюлетенів для голосування не було повідомлено акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» щодо прийняття бюлетенів для голосування або про відмову в прийнятті, а також не було надіслано Центральному депозитарію наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів засвідчені кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи електронні копії (скан копії) документів, отриманих від акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна», а також копії (скан копії) всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою, суд констатує факт порушення позивачем вимог підпунктів 5, 6 пункту 73, а також пункту 96 Тимчасового порядку №196.

Стосовно посилань позивача на наявність у акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» заборгованості за обслуговування рахунків у цінних паперах та рахунків за послуги з проведення дистанційних загальних зборів, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2013 №735 (далі Положення №735, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), депозитарні установи для здійснення ними депозитарної діяльності виконують такі функції:

- депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах депонентів; облік цінних паперів, прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що належать клієнтам номінального утримувача, а також клієнтам клієнта номінального утримувача, на рахунках у цінних паперах номінальних утримувачів;

- обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах депонентів, клієнтів;

- обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, клієнтів.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Положення №735 визначено, що для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах Центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють такі депозитарні операції: адміністративні операції; облікові операції; інформаційні операції.

Згідно з пунктом 3 Розділу І Тимчасового порядку №196 всі послуги Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарних установ щодо дистанційного проведення загальних зборів відповідно до цього Порядку є депозитарними послугами.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІІ Положення №735 депозитарні установи відкривають рахунки в цінних паперах власникам цінних паперів, та нотаріусам, які після укладення договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, договору рахунку ескроу в цінних паперах і відкриття рахунку, якщо такі особи відкривають в депозитарній установі рахунок в цінних паперах вперше, набувають статусу депонента.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів

та фондового ринку від 06.08.2013 № 1412 (далі Вимоги, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), договір укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку відкриває рахунок у цінних паперах депоненту та веде на ньому облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Розділу ІІ Вимог умови Договору не повинні позбавляти депонента прав, обмежувати в правах, передбачених законодавством України.

Підпунктом 3 пункту 4 Розділу ІІ Вимог визначено, що у Договорі можуть бути зазначені, зокрема, такі права депозитарної установи: призупинити обслуговування рахунку в цінних паперах у разі порушення депонентом цього Договору щодо оплати послуг депозитарної установи.

Відповідно до пункту 12 глави 3 Розділу V Положення №735 підставою для відмови Центральним депозитарієм або депозитарною установою у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції є, серед іншого: несплата депонентом, клієнтом депозитарної установи, Центрального депозитарію депозитарних послуг за умови, якщо це передбачено відповідним договором (договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, договором ескроу в цінних паперах, договором про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача, депозитарним договором, договором про обслуговування випуску цінних паперів, договором про кореспондентські відносини).

Таким чином, до прав депозитарної установи віднесено можливість призупинення обслуговування рахунку у цінних паперах депонента-боржника, а саме: відмова у проведенні депозитарних операцій за цим рахунком у цінних паперах за умови, якщо це передбачено відповідним договором з цією особою.

Водночас, як було вказано вище, умови договору не повинні позбавляти депонента прав та обмежувати у правах, передбачених законодавством України.

З листів ТОВ «НВП «Магістр» вбачається, що цією депозитарною установою було призупинено обслуговування рахунків в цінних паперах депонентів, які не пов`язані з відмовою у проведенні депозитарних операцій, і таке призупинення призвело до позбавлення таких осіб прав, передбачених законодавством України, а саме: права голосу на загальних зборах, що є порушенням вимог, закріплених в абзаці 2 частини другої статті 42 чинного станом на 16.12.2022 Закону № 514-VI.

Також суд критично оцінює твердження позивача про недоведеність факту позбавлення позивачем акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» права голосу на загальних зборах з огляду на те, що всі акціонери, які брали участь у загальних зборах ПрАТ «ЖЛК-Україна», що відбулись 16.12.2022, проголосували щодо кожного з питань порядку денного та прийняли відповідні рішення, що, на переконання позивача, свідчить про реалізацію ними права на управління товариством шляхом участі у загальних зборах, голосування та прийняття рішень.

Так, суд зазначає, що проведення у подальшому у той самий день, 16.12.2022, дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна» не спростовує факт допущення позивачем порушень вимог підпунктів 5, 6 пункту 73, пункту 96 Тимчасового порядку №196, та абзаца 2 частини другої статті 42 Закону № 514-VI.

Суд зауважує, що відсутність наслідків (у вигляді неможливості проведення загальних зборів), яких вдалося уникнути акціонерам ПрАТ «ЖЛК-Україна», сама по собі не може бути розцінена в якості обставини, яка звільняє позивача від відповідальності за допущене порушення вимог законодавства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у спірній постанові зазначено, що відповідачем були враховані заперечення позивача (у тому числі щодо відсутності наслідків протиправних дій та проведення 16.12.2022 загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЖЛК-Україна»), а призначена санкція за порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки у вигляді попередження є найменш суворим видом відповідальності (порівняно із зупиненням або анулюванням дії ліцензії), а отже відповідає принципу пропорційності.

Отже, оцінюючи встановлені у справі обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що факт допущення позивачем порушення вимог законодавства, яке регулює здійснення депозитарної діяльності та забезпечення реалізації акціонерами права на участь у загальних зборах, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас помилкове посилання відповідача в оскаржуваній постанові на положення Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 №2465-IX, які на момент виникнення спірних правовідносин ще не набрали чинності (однак були чинними на момент прийняття спірної постанови), за встановлених обставин не свідчить про протиправність прийнятого рішення, оскільки аналогічні за змістом вимоги були передбачені Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI, чинним на час вчинення порушення.

На переконання суду, зазначена помилка у нормативному обґрунтуванні постанови не змінює сутності встановленого правопорушення, не спростовує фактичних обставин його вчинення, не впливає на правомірність застосованого заходу відповідальності та не свідчить про порушення права позивача на захист, оскільки зміст інкримінованого порушення та фактичні підстави застосування санкції були йому відомі.

За таких обставин скасування оскаржуваної постанови виключно з мотивів помилкового зазначення відповідачем відповідної норми закону, за умови доведеності факту порушення та наявності чинного на момент його вчинення нормативно-правового регулювання, яке встановлювало відповідні обов`язки, становило б прояв надмірного формалізму та не відповідало б завданню адміністративного судочинства щодо забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення публічно-правових спорів.

Таким чином, установлений судом недолік правового обґрунтування оскаржуваної постанови не має такого істотного характеру, який би зумовлював її протиправність, а тому сам по собі не може слугувати достатньою правовою підставою для її скасування.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного України, судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Дудін С. О.

Судді Кушнова А. О.

Шевченко А. В.