Рішення № 141193338, 04.11.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р. справа № 300/2378/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бут В.А., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №262140018132 від 02.03.2026 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 21.02.2026; зобов`язати призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з врахуванням періодів до пільгового стажу по Списку №2 з 17.11.1994 по 25.11.2001, починаючи з 21.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 7 років 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за Списком №2. Стверджує, що має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідні періоди трудового стажу із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що наявність уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці не є необхідною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене, як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2. Просить позов задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позов та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою необхідного віку, наявність страхового стажу та стажу роботи на пільгових умовах. Обов`язковість подання довідки під час звернення за пенсією за віком передбачена підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, а тому уточнююча довідка є доповненням до трудової книжки, у якій конкретизовано відповідні вимоги. Стверджує, що уточнююча довідка повинна містити відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду, яку займала особа; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування або номер списку, до якого включається відповідний період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.36).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

21.02.2026 ОСОБА_1 у віці 57 років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 (а.с.9).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.03.2026 №262140018132 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що згідно з наданими документами, страховий стаж заявника становить 37 років 11 місяців 26 днів. Пільгова пенсія призначається зі зменшенням пенсійного віку чоловікам на один рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Водночас робота заявника за Списком № 2 не підтверджена, оскільки надана довідка з номером реєстрації та датою видачі, підписана заявником, не відповідає вимогам додатка № 5 до зазначеного Порядку. Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.08.1986 до страхового стажу зараховано всі періоди роботи (а.с.19).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 2 Закону України Про пенсійне забезпечення (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (60 років), зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

До внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII цією статтею було передбачено, що на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 (60 років) цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII збільшено загальний стаж роботи необхідний для призначення пенсії за віком, зокрема, чоловікам на пільгових умовах з 25 років до 30 років.

Судом встановлено, що надалі Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, зокрема, згідно п.2 ч. 2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (60 років), зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "б" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до пенсійного органу.

Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII. В цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. …".

Отже, з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення Конституційного Суду України) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

При цьому, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії чоловікам, на пільгових умовах за Списком №2, зокрема щодо страхового стажу, який у спірних правовідносинах складає 25 років за пунктом "б" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 30 років за п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

У розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "б" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.

Таким чином, в силу приписів пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в оскаржуваному рішенні, як підставу відмови вказало, що в матеріалах справи відсутні довідки, які б підтверджували періоди роботи на пільгових умовах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або розпочалася після цієї дати), але не пізніше 16 січня 2003 року, застосовуються Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. Якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або розпочалася після цієї дати), але не пізніше 3 серпня 2016 року, застосовуються Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36. Якщо пільгова робота продовжується після 3 серпня 2016 року (або розпочалася після цієї дати), застосовуються Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Розділом 1 Списку № 2 (позиції 2010100б-23263, 2040200б-24125 «Гірничі роботи»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, передбачено посади майстра дорожнього, начальників цехів та їхніх заступників.

Розділом 1 Списку № 2 (позиція 1.1б «Гірничі роботи»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, передбачено посади майстрів бурових свердловин, начальників гірничих цехів та їхніх заступників.

Отже, посади, які займав позивач у спірні періоди (майстрів бурових свердловин, начальників гірничих цехів та їхніх заступників) передбачені описаними вище Списками №2, чинними у відповідні періоди роботи.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також Порядок №637, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Пунктами 1- 3 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 29.03.2023 в справі №360/4129/20.

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 19.08.1986 (а. с. 11), позивач у спірний період:

- 17.11.1994 переведений на роботу до гірничого цеху на посаду дорожнього майстра Пологівського орендного підприємства «Керамос Мінерал» (наказ № 59 від 17.11.1994);

- 31.12.1994 звільнений з роботи у зв`язку з переведенням до ЗАТ «Мінерал» (наказ №35-к від 30.12.1994);

- 01.01.1995 прийнятий на роботу до ЗАТ «Мінерал» на посаду дорожнього майстра (наказ № 1-к від 03.01.1995);

- 10.09.1999 переведений на посаду заступника начальника гірничого цеху, наказ від 10.09.1999 №32-к

- 26.11.2001 переведений на посаду інженера з підготовки виробництва (наказ № 63-к від 27.11.2001).

За змістом абзацу 4 пункту 2.14 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58), якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Матеріали справи свідчать, що записи в трудовій книжці позивача за період роботи з 17.11.1994 по 25.11.2001 не містить відомостей, заповнених відповідно до Інструкції №58.

Тому суд погоджується із доводами відповідача про відсутність в трудовій книжці позивача всіх необхідних відомостей, на підставі яких можна визначити право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як зазначалося судом вище, згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Однак, позивачем не надано довідки, які б засвідчували зайнятість позивача на роботах із шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день в період з 17.11.1994 по 25.11.2001 у Пологівському орендному підприємстві «Керамос Мінерал», ЗАТ «Мінерал», характер виконуваної роботи, результатів атестації робочого місця за умовами праці.

Покликання позивача лише на записи у трудовій книжці в цьому випадку є недостатнім.

Щодо доводів позивача про неможливість отримання уточнюючої довідки у зв`язку з розташуванням підприємства у місті Пологи, яке перебуває на тимчасово окупованій території України, суд зазначає наступне.

Як видно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, акціонерне товариство «Гірничодобувна компанія «Мінерал» (попередня назва ОП «Керамос Мінерал») припинено 30.09.2010 у зв`язку з реорганізацією. Правонаступником зазначеної юридичної особи є товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничодобувна компанія «Мінерал» (код ЄДРПОУ 00191253), місцезнаходження якого зареєстровано в місті Запоріжжі, вул. Котляревського, 18.

Місто Запоріжжя, у якому зареєстровано місцезнаходження правонаступника, не належить до тимчасово окупованих територій України.

Таким чином, наявність правонаступника, зареєстрованого на підконтрольній Україні території, об`єктивно передбачає можливість звернення до нього з метою отримання відповідних документів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до правонаступника підприємства з метою отримання уточнюючої довідки або інших документів, які підтверджують характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, а також результати атестації відповідного робочого місця. Також позивачем не надано доказів відмови правонаступника у видачі таких документів або відсутності у нього відповідних архівних документів.

Отже, наявність загального страхового стажу сама по собі не підтверджує наявності необхідного пільгового стажу. За відсутності належних та допустимих доказів роботи позивача за Списком № 2 неможливо встановити наявність у нього права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, доводи позивача про наявність права на пільгову пенсію не підтверджені належними доказами та не можуть бути визнані достатніми для задоволення заявлених вимог.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі також Порядок №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

До введення в дію Порядку №442 необхідною умовою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 була зайнятість працівником повного робочого дня із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (тобто без проведення атестації робочих місць).

Відповідно до пункту 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Тобто, виключно виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків, вважається виконання роботи зі шкідливими умовами праці повний робочий день.

З 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували проведення атестації робочого місця позивача у спірні періоди. Відсутні будь-які докази звернення до роботодавця з метою отримання матеріалів атестації робочого місця за спірні періоди та відповідь на таке звернення. Також позивач не зазначив з яких причин такі докази не могли бути нею надані.

Представник позивача у позовній заяві покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

Так, у вказаній постанові зазначено, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.

Однак у спірному випадку відсутні не тільки документи, які підтверджують атестацію робочого місця, але і будь-які уточнюючі довідки про зайнятість позивача на роботах із шкідливими та важкими умовами праці передбачених Списками №2 з 17.11.1994 по 25.11.2001, зокрема й щодо зайнятості позивача повними робочими днями на таких роботах.

Щодо посилання відповідача на подання позивачем довідки, яка не містить номера реєстрації та дати видачі, а також підписана самим заявником, суд зазначає, що позивачем копії такої довідки до матеріалів справи не надано, а відповідач, посилаючись на її наявність та невідповідність вимогам додатка № 5 до Порядку № 637, також не надав її копії. Більше того, серед документів, витребуваних судом у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема копії заяви позивача про призначення пенсії з доданими до неї документами, така довідка також відсутня.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не посилається на зазначену відповідачем довідку як на документ, яким він підтверджував пільговий характер роботи, не стверджує про її подання та не обґрунтовує нею своїх позовних вимог.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно не зараховано позивачу до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 17.11.1994 по 25.11.2001.

За таких обставин, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким що задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.