Ухвала суду № 141192655, 04.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2026 рокуСправа № 160/35447/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К. І., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості виданих предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) якого не закінчилися, -

УСТАНОВИВ:

03.11.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України грошові кошти за шкоду завдану державі в сумі 1635,63 грн (одна тисяча шістсот тридцять п`ять гривень шістдесят три копійок).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених статтями 122, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Щодо надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи, подані до суду в електронній формі, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про його наявність надсилаються цьому учаснику в паперовій формі листом з описом вкладення.

За відомостями, зазначеними у позовній заяві, відповідач електронного кабінету не має. Квитанція від 02.11.2026 № 9430926, додана до позову, підтверджує доставку позовної заяви та доданих до неї документів до електронного кабінету самого позивача. Доказів надіслання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу листом з описом вкладення до позову не додано.

Отже, позивачем не додержано вимог частини 2 статті 161, частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо судового збору та клопотання про відстрочення його сплати.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позов є майновим, ціна позову - 1 635,63 грн. За підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання цієї позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 662,40 грн: 1,5 відсотка ціни позову становить 24,53 грн, що менше за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2026 (3 328,00 грн), а з урахуванням коефіцієнта 0,8 ставка становить 2 662,40 грн. Зазначена у позовній заяві сума 3 328,00 грн коефіцієнта 0,8 не враховує.

Документа про сплату судового збору до позову не додано. Позивач просить відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що військова частина фінансується виключно з Державного бюджету України, звернулася до вищого командування про виділення коштів, однак станом на день подання позову кошти не надійшли.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/263/23 дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, а суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Водночас підставою для цього є майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними і допустимими доказами. На майновий стан особи, яка звертається до суду, як на умову відстрочення вказує і постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, на яку посилається позивач.

На підтвердження свого майнового стану позивач додав лише лист від 14.10.2026 № 6/36/12-6915-2026 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про додаткове виділення коштів за кодом економічної класифікації видатків 2800 у сумі 16 640,00 грн на сплату судового збору за п`ятьма позовами. Цей лист свідчить лише про звернення позивача до вищого органу, а не про його майновий стан: до позову не додано ні відомостей про залишок коштів на реєстраційних рахунках, ні витягу з кошторису чи довідки про відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, ні відповіді на зазначений лист. Саме по собі бюджетне фінансування позивача та обставини воєнного стану не свідчать про неможливість сплатити судовий збір у визначеній законом сумі.

Верховний Суд у постанові від 01.06.2026 у справі № 120/9381/25, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Хоча цей висновок зроблено щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, він стосується й оцінки доводу суб`єкта владних повноважень про те, що кошти на сплату судового збору ще не виділено.

За таких обставин підстав для відстрочення сплати судового збору суд не вбачає, а позивачу слід надати документ про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Позивач не позбавлений права повторно звернутися з клопотанням про відстрочення, додавши до нього перелічені вище докази свого майнового стану.

Щодо строку звернення до суду.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Частиною 5 цієї статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк.

Верховний Суд застосував тримісячний строк до позовів суб`єктів владних повноважень до колишніх службовців про стягнення коштів у постановах від 09.02.2023 у справі № 580/4611/21 (позов військової частини, зокрема про вартість речового майна; строк обчислено від наказу про виключення зі списків особового складу), від 08.11.2024 у справі № 420/13987/23 (позов військової частини про збитки, завдані військовослужбовцем) та від 21.11.2024 у справі № 360/1556/23 (позов про вартість однострою). Місячний строк у постанові від 03.07.2026 у справі № 520/27800/25 Верховний Суд застосував до спору про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Дня, з якого позивач обчислює строк звернення до суду, позовна заява не називає, а заяви про його поновлення до неї не додано. Зі змісту позову та доданих до нього документів вбачається, що відповідача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення наказом командира військової частини від 25.11.2025 № 351, а довідку-розрахунок № 1783 на суму 1 635,63 грн підписано 08.07.2026. Позовну заяву подано 02.11.2026, тобто більш ніж через три місяці після кожної з цих дат, а отже, і після спливу місячного строку, тому пропуск строку звернення до суду не залежить від того, який із цих строків застосовується до цього спору.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з частиною 1 статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позов залишається без руху, а протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо вимоги про добровільне відшкодування шкоди.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а також внесення змін до деяких законів України» від 03.10.2019 № 160-IX, на яку посилається позивач, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Згідно з частиною 4 статті 161 цього Кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивач зазначає, що 04.08.2026 надіслав для відповідача лист із вимогою відшкодувати шкоду, проте відповіді не отримав. Доданий до позову лист від 04.08.2026 № 6/36/5/3/2-5092-2026 адресовано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням повідомити відповідача про заборгованість і надіслати його письмову згоду на добровільне відшкодування. Строку добровільного відшкодування і реквізитів рахунку лист не містить. Доказів надіслання цього листа адресату чи вручення вимоги самому відповідачу до позову не додано.

Отже, позивачу слід надати докази надіслання (вручення) відповідачу вимоги про добровільне відшкодування завданої шкоди.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 44, 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування вартості виданих предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) якого не закінчилися - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- доказів надіслання відповідачу - ОСОБА_1 копії позовної заяви та копій усіх доданих до неї документів листом з описом вкладення;

- документа про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за реквізитами: отримувач ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, код за ЄДРПОУ 37988155, рахунок UA368999980313141206084004632, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з викладенням причин його пропуску та доказів, що підтверджують поважність цих причин, або заяви з вказанням інших підстав для поновлення строку, із зазначенням дня виникнення підстав для пред`явлення вимоги до відповідача;

- доказів надіслання (вручення) відповідачу вимоги про добровільне відшкодування завданої шкоди.

Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також про наслідки, передбачені частиною 2 статті 123 цього Кодексу, за якою якщо заяву про поновлення строку не буде подано або вказані підстави для поновлення строку буде визнано неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез