Ухвала суду № 141192649, 04.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2026 рокуСправа № 160/35471/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К. І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

03.11.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 970001 від 29.09.2026 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

Щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Змістом позовних вимог вважають запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2022 року у справі № 9901/517/21).

Позивач визначив відповідачами Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс», однак обидві вимоги прохальної частини позовної заяви заявлено лише до Міністерства освіти і науки України. В обґрунтуванні позову щодо Державного підприємства «Інфоресурс» зазначено лише, що воно як технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти разом із Міністерством має повноваження щодо внесення змін до цієї бази. Змісту позовних вимог до цього підприємства, способу захисту, якого позивач просить щодо нього, і того, у чому саме полягає порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача діями або рішеннями такого відповідача, позовна заява не містить. Прохання покласти судові витрати на відповідачів позовною вимогою не є, бо стосується розподілу судових витрат. За таких обставин викладені у позовній заяві вимоги та обставини не дають суду можливості належним чином визначити межі спору щодо кожного із відповідачів, перевірити наявність матеріально-правового інтересу позивача та встановити належний спосіб судового захисту.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2026 року у справі № 560/2581/25, де в позовній заяві було визначено двох відповідачів, а позовні вимоги заявлено лише до одного з них, зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані щодо кожного з відповідачів, зазначених у позовній заяві; якщо позивач вважає, що за позовною заявою має відповідати ще й другий відповідач, до нього мають бути сформульовані позовні вимоги; позивач не позбавлений можливості сформулювати вимоги до двох відповідачів або подати заяву про виключення одного з них зі складу відповідачів (пункти 46, 49, 50). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 липня 2026 року у справі № 990/43/26 також погодилася, що ненаведення змісту позовних вимог та їх обґрунтування щодо другого відповідача є підставою для залишення позовної заяви без руху (пункт 64). Такого самого висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 19 жовтня 2026 року у справі № 160/10157/26.

Разом з тим в силу принципу диспозитивності, закріпленого у частині третій статті 9 КАС України, суд не може визначити вимоги замість особи, яка звернулася за судовим захистом.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви обидві вимоги викладено щодо « ОСОБА_1 », тоді як згідно з вступною частиною позовної заяви, карткою платника податків і довідкою про здобувача освіти від 29.09.2026 № 970001 позивачем є ОСОБА_1 . В обґрунтуванні позову вимогу про внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти пов`язано також з іншою особою («щодо ОСОБА_2 »). Суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України), тому особа, щодо якої заявлено вимоги, має бути визначена в позовній заяві точно.

Отже, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву в новій редакції, усунувши зазначені недоліки, а також докази надсилання її копії відповідачам відповідно до частини 2 статті 161 КАС України.

За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, що відповідно до частини першої статті 169 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу дводенний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції, у якій зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з визначених позивачем відповідачів із належним обґрунтуванням та зазначенням доказів, що їх підтверджують, або, якщо позовних вимог до Державного підприємства «Інфоресурс» позивач не заявляє, не зазначати це підприємство відповідачем, а також зазначити в прохальній частині по батькові позивача так, як у його документах, і прибрати з обґрунтування посилання на іншу особу;

- доказів надсилання копії позовної заяви в новій редакції кожному з відповідачів, визначених у цій редакції.

Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез