Ухвала суду № 141188841, 07.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

490/9149/26

нп 1-кс/490/4146/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026230000000483 від 01.10.2026 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, уродженця с. Краснопілля Сунського району Кіровської області СРСР, командира НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №22026230000000483 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

02.09.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно вказаного повідомлення, з лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації (далі рф) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення збройними силами рф (далі зс рф), інших збройних формувань рф та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.

Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою рф, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти рф та ін.)».

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією рф проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).

Згідно статті 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, учасниками якої є, зокрема Україна та Російська Федерація (далі за текстом ЖК (IV)), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Відповідно до положень ст. 27 ЖК (IV) особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.

З урахуванням положень стосовно здоров`я, віку та статі, сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань.

Статтею 29 ЖК (IV) передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.

У силу положень ст. 31 ЖК (IV) жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.

Відповідно до ст. 32 ЖК (IV) забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.

Згідно із ст. 147 ЖК (IV) серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: нелюдяне поводження, нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом.

Статтею 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року (далі за текстом ДП І) встановлено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Женевськими Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб.

Поряд з цим згідно ч. 2 ст. 75 ДП І заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:

a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:

a.3) тілесні покарання;

b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі.

Крім того, відповідно до ст. 8(2)(а)(іі), (а)(vii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду нелюдське поводження, незаконне позбавлення волі є воєнними злочинами.

Встановлено, що до зазначеної діяльності співучасники злочину залучили командира НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » федеральної служби військ національної гвардії рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, збройне захоплення територій Генічеського району Херсонської області почалось разом із повномасштабним вторгненням рф в Україну. Починаючи з 24.02.2022 частина території Херсонської області поступово почала переходити під контроль російських окупаційних військ, у тому числі Генічеський район, який і на теперішній час перебуває під окупацією регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф.

У березні-квітні 2022 року з метою встановлення контролю над окупованою територією та придушення спротиву, представники окупаційної влади вдавались до терору проти цивільного населення, що виражалось у численних випадках незаконних затримань, обшуків, арештів, катувань та інших порушень стосовно цивільного населення.

Так, захоплені приміщення державних органів і установ, у тому числі у с-щі Нижні Сірогози Генічеського району, представники окупаційної влади використовували як місце для нелегального ув`язнення, катування та жорстокого поводження з цивільними особами, вчинення іншого фізичного і психологічного тиску з метою одержання інформації про проукраїнських активістів, противників окупаційної влади та подальшого схилення вищевказаних осіб до співпраці з державою агресором.

Одним із таких приміщень є Нижньосірогозька селищна рада, що розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с-ще Нижні Сірогози, вул. Садова, 7, яку представники окупаційної влади і військовослужбовці зс рф захопили та встановили свій контроль, де здійснювалось незаконне утримання цивільних осіб, застосування тортур, тілесних покарань, завдання каліцтва з метою отримання відомостей, які цікавили окупаційну владу та військових рф.

Не пізніше квітня 2022 року (більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), особи з числа керівного складу збройних формувань, силових структур, органів окупаційної влади рф залучили до реалізації вищевказаного спільного плану, зокрема з метою отримання відомостей, які цікавили окупаційну владу та військових рф, командира НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » федеральної служби військ національної гвардії рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи достовірно обізнаним про те, що між рф та Україною відбувається міжнародний збройний конфлікт, усвідомлював обставини його існування на території України, а також свою участь у ньому.

ОСОБА_6 відкрито носив формений одяг та спорядження, які приналежні військовим рф, тобто відповідно до ст. ст. 43, 44 ДП І був комбатантом та зобов`язаний додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту.

В цей час на тимчасово окупованій території селища Нижні Сірогози Генічеського району Херсонської області постійно мешкав громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебував, жодної зброї при собі не мав, участі у бойових діях не брав, до таких дій не готувався, постійно був вдягнений у цивільний одяг, тобто перебував під захистом ЖК (IV).

У квітні 2022 року громадянин рф ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф, перебуваючи на території Генічеського району Херсонської області, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги ст. ст. 27, 31, 32 ЖК (IV), ст. 75(2)(а)(a.3), (b) ДП І, вчинив дії, спрямовані на порушення законів та звичаїв війни, що полягали у нелюдському поводженні з цивільним населенням, яке виразилось у завданні фізичних страждань потерпілому ОСОБА_7 .

Так, 09.04.2022 приблизно о 09:30 год. п`ятеро невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців зс рф, озброєних вогнепальною зброєю, прибули за місцем мешкання заступника голови Нижньосірогозької селищної ради ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 та наказали останньому їхати з ними. В обстановці, що склалась, потерпілий був змушений підкоритись вимогам вказаних осіб.

Того ж дня, приблизно о 10:15 год. ОСОБА_7 доставили до будівлі Нижньосірогозької селищної ради за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с-ще Нижні Сірогози, вул. Садова, 7.

Одразу після прибуття до зазначеного місця невстановлені військовослужбовці зс рф конвоювали ОСОБА_7 до одного з кабінетів селищної ради, в якому перебував ОСОБА_6 , невстановлений військовослужбовець зс рф з позивним « ОСОБА_8 » (далі військовий з позивним « ОСОБА_8 ») та ще двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з двома невстановленими особами та військовим з позивним « ОСОБА_8 », розпочали допит потерпілого ОСОБА_7 з метою схилення останнього до співпраці з країною-агресором, а саме очолення окупаційної селищної ради.

Отримуючи на неодноразові пропозиції відмову, ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом, у присутності зазначених осіб, усвідомлюючи, що потерпілий є цивільною особою в розумінні ст. 50 ДП І, тобто особою, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права та не повинна бути об`єктом нападів, у порушення вимог ст. ст. 27, 31, 32 ЖК (IV), ст. 75(2)(а) (a.3), (b) ДП І, застосовував стосовно ОСОБА_7 фізичне насильство шляхом нанесення двох ударів рукою по задній частині голови та в сукупності щонайменше 6 (точна кількість у ході досудового розслідування не встановлена) ударів руками по тулубу потерпілого, спричинивши останньому фізичний біль.

Після закінчення допиту, у зв`язку з неотриманням згоди на співпрацю, невстановлений військовослужбовець зс рф, який діяв з відома та спільно з ОСОБА_6 , вивів потерпілого з приміщення, де до нього застосовувалось фізичне насильство, і конвоював до іншого кабінету селищної ради, в якому його безпідставно ув`язнили та утримували до ранку 10.04.2022.

10.04.2022 близько 09.00 год. ОСОБА_7 звільнено з місця утримання без надання будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.

Отже, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф, в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв`язку з ним, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії, спрямовані на порушення законів та звичаїв війни, що полягали: у нелюдському поводженні з цивільним населенням, а саме завданні фізичних страждань ОСОБА_7 з метою отримання згоди на співпрацю з представниками країни-агресора; вчиненні інших порушень законів та звичаїв війни, що виразились у незаконному позбавленні волі цивільної особи, котра перебувала під захистом, чим порушив ст. ст. 27, 31, 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75(2)(а)(a.3), (b) Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026230000000483 від 01.10.2026 року стосовно оголошеного у розшук підозрюваного ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим, в той же день, у відповідності до вимог статей 278, 111, 112, ч. 8 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 07, 08 та 09 вересня 2026 року опубліковані в газеті КМУ «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, за посиланням https://www.gp.gov.ua.

14.09.2026 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, здійснення якого доручено оперативному підрозділу ГВ КР УСБУ в Херсонській області.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити, виходячи з наступного.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:

- допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо нанесення останньому тілесних ушкоджень командиром НОМЕР_1 окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » федеральної служби військ національної гвардії рф ОСОБА_6 під час окупації с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- за участю потерпілого ОСОБА_7 проведено впізнання за фотознімками, під час якого останній впевнено впізнав ОСОБА_6 як головного серед військових росгвардії, який наносив потерпілому тілесні ушкодження під час окупації с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- за участю потерпілого ОСОБА_7 проведено слідчий експеримент, під час якого останній відобразив обставини його незаконного утримання та нанесення йому тілесних ушкоджень;

- допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо обставин його незаконного затримання та незаконного утримання представниками зс рф в приміщенні Нижньосірогозської селищної ради під час окупації с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- протокол огляду відкритого інформаційного джерела (інтернет ресурсу) за міжнародним стандартом «Берклі», за результатами якого підтверджено перебування ОСОБА_6 в центрі «Миротворец»;

- допитано в якості свідка ОСОБА_9 , щодо обставин незаконного затримання ОСОБА_7 за місцем його проживання в с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- допитано в якості свідка ОСОБА_10 щодо обставин перебування ОСОБА_6 в с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- допитано в якості свідка ОСОБА_11 щодо обставин перебування ОСОБА_6 в с. Нижні Сірогози, Генічеського району Херсонської області у 2022 році;

- за участю свідка ОСОБА_10 проведено впізнання за фотознімками, під час якого остання впевнено впізнала ОСОБА_6 як головного серед військових росгвардії, який перебував в с. Нижні Сірогози, Генічеського району, Херсонської області у 2022 році під час окупації;

- за участю свідка ОСОБА_11 проведено впізнання за фотознімками, під час якого остання впевнено впізнала ОСОБА_6 як головного серед військових росгвардії, який перебував в с. Нижні Сірогози, Генічеського району, Херсонської області у 2022 році під час окупації.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 14.09.2026 року у зв`язку з невстановленим місцезнаходженням підозрюваного ОСОБА_6 його оголошено в розшук.

07.09.2026, 08.09.2026, 09.09.2026 року ОСОБА_6 викликався шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті видання «Урядовий кур`єр» та офісу Генерального прокурора України, але за викликами останній не з`явився.

Зібрані у кримінальному провадженні докази беззаперечно вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_6 належним чином повідомлений про проведення стосовно нього досудового розслідування, набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні відповідно до повідомлення про підозру від 02.09.2026 року про необхідність його явки до слідчого для проведення процесуальних дій, а також на те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), перебуває на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 139, п. 20-1 розділу ХІ КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваними, та оголошення їх у міждержавний та/або міжнародний розшук, або які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченим цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Ч. 2 ст. 297-1, п. 20-1 розділу ХІ КПК України, передбачають, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема статтею 258 - 3 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, або який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у ч. 2 ст. 297 - 1 КПК України, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Вимогами ст. 5 «Здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження стосовно осіб, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції» Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» № 1632-VІІ від 12.08.2014р., передбачено, що ухилення від явки на виклик до слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш ніж два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його в розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, передбаченому КПК України, з особливостями, встановленими цим Законом.

Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на виклики слідчого не з`являється, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, вважаю необхідним клопотання задовольнити.

Керуючись ст.ст. 297-1, 297-2, 297-4, п. 20-1 розділу ХІ "Перехідні положення", 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні №22026230000000483 від 01.10.2026 року спеціального досудового розслідування стосовно оголошеного у розшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні внести відомості про здійснення спеціального досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12