Ухвала суду № 141186360, 29.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

29 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1458/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 26056 від 21.10.2026) у справі

за позовомПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс", м. Харківпростягнення коштівза участю представників:

заявника - Марченко С.О.;

стягувача - Грачов Є.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.2025 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ (суддя Лаврова Л.С.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість в розмірі 5 621 946, 66 грн, три відсотки річних - 44 004, 84 грн, інфляційні втрати - 130 214, 01 грн та 69 553, 98 грн судового збору.

26.08.2025 Господарський суд Харківської області видав наказ.

21.10.2026 від відповідача (боржника) надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 26056), в якій заявник просить суд:

- до розгляду заяви по суті зупинити виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1458/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" (код ЄДРПОУ 43175626) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) заборгованості в розмірі 5 621 946,66 грн, трьох відсотків річних 44 004,84 грн, інфляційних втрат 130 214,01 грн та 69 553,98 грн судового збору.

- визнати наказ Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1458/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" (код ЄДРПОУ 43175626) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) заборгованості в розмірі 5 621 946,66 грн, трьох відсотків річних 44 004,84 грн, інфляційних втрат 130 214,01 грн та 69 553,98 грн судового збору таким, що не підлягає виконанню частково у частині стягнення з ТОВ "Електрозбут-Сервіс" на користь НЕК "Укренерго" грошових коштів на загальну суму 3 201 390,30 грн, а саме: 3 146 225,78 грн основного боргу, 14 169,96 грн 3% річних, 3 033,18 грн інфляційних втрат та 37 961,38 грн судового збору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2026, у зв`язку зі звільненням з посади судді Лаврової Л.С., для розгляду поданої ТОВ "Електрозбут-Сервіс" заяви визначено суддю Аюпову Р.М.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 26056 від 21.10.2026). Призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2026 о 13:45 год. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" в частині зупинення виконання за наказом Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1458/25 до розгляду заяви по суті.

28.10.2026 стягувачем надано до суду заперечення на заяву боржника (вх. № 26753), в якій вказує, що факт здійснення вказаних платежів у травні-червні 2025 року вже досліджувався судом, а збільшені позовні вимоги були заявлені пізніше - у червні 2025 року. Суд 28.07.2025 ухвалив остаточне рішення у справі № 922/1458/25 з урахуванням усіх наявних матеріалів, тому подана заява фактично є спробою повторної оцінки правомірності присудженого розміру боргу, що суперечить суті стадії виконання судового рішення. Також вказує, що акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 28.10.2026 та бухгалтерське «Зіставлення коштів та коригувань на зменшення станом на 27.10.2026 по договору 1393-02024-ПП» містять операції за всіма дев`ятьма платіжними інструкціями, на які посилається боржник. Бухгалтерські регістри, надані для підготовки цих заперечень, містять залишок основного боргу 5 621 946, 66 грн за договором № 1393-02024 ПП. Це відповідає сумі основної заборгованості, присудженій рішенням від 28.07.2025. У зіставленні платежів і коригувань відображено залишки за нарахуваннями, що формують відповідний підсумок. У попередньому акті звірки станом на 29.05.2025 кінцеве дебетове сальдо становило 7 370 357, 58 грн, у якому вже відображено травневі платежі загальною сумою 1 452 979, 38 грн. Шість червневих платежів становлять 1 748 410, 92 грн. Різниця між сальдо на 29.05.2025 та червневими платежами складає 5 621 946, 66 грн (7 370 357, 58 1 748 410, 92). Ця арифметична відповідність узгоджується з остаточним залишком основної заборгованості, а разом із регістром розподілу оплат спростовує твердження про їх повне неврахування. Наведена арифметична перевірка не підміняє первинного обліку; вона підтверджує його узгодженість з остаточним розміром боргу. Отже, як підсумовує стягувач, боржник не наводить альтернативного покомпонентного розрахунку, який доводив би, що після облікового зарахування цих же платежів наказ повторно охоплює погашену суму.

У судовому засіданні 29.10.2026 представник заявника підтримав подану заяву та просив суд визнати наказ Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі № 922/1458/25 про стягнення заборгованості в розмірі 5 621 946, 66 грн, трьох відсотків річних 44 004, 84 грн, інфляційних втрат 130 214, 01 грн та 69 553, 98 грн судового збору таким, що не підлягає виконанню частково у частині стягнення грошових коштів на загальну суму 3 201 390,30 грн, а саме: 3 146 225, 78 грн основного боргу, 14 169, 96 грн 3 % річних, 3 033, 18 грн інфляційних втрат та 37 961, 38 грн судового збору.

Представник стягувача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та подану боржником заяву, всебічно і повно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступногою

Так, обґрунтовуючи звернення до суду з даною заявою, боржник зазначає, що при зверненні до суду у справі № 922/1458/25 первісні позовні вимоги НЕК «Укренерго» за договором від 01.01.2024 № 1393-02024-ПП за період з травня 2024 року по січень 2025 року складалися з: основної заборгованості 3 146 245, 78 грн; інфляційні втрати 3 033, 18 грн; 3 % річних 14 169, 96 грн; судових витрат зі сплати судового збору 37 961, 38 грн. Загальна сума первісних вимог (разом із судовим збором) становила 3 201 410, 30 грн.

Натомість, у період з 15.05.2025 по 10.06.2025 під час підготовчого провадження у справі ТОВ "Електрозбут-Сервіс" добровільно перерахувало на рахунок НЕК «Укренерго» № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» грошові кошти на загальну суму 3 201 390,30 грн у рахунок погашення первісної суми боргу, що підтверджується платіжними інструкціями, наданими до матеріалів справи.

20.06.2025 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, за якою позивач підтвердив отримання оплати суми первісних вимог та заявив про збільшення позовних вимог до 5 796 165, 51 грн (заборгованість 5 621 946,66 грн, інфляційні втрати 130 214,01 грн, 3 % річних 44 004, 84 грн).

Заявник стверджує, що суд, ухвалюючи рішення від 28.07.2025 та видаючи наказ від 26.08.2025, не закрив провадження у справі в частині добровільно сплачених ТОВ "Електрозбут-Сервіс" коштів, а присудив до стягнення всю суму 5 865 719,49 грн, до складу якої увійшла і вже сплачена відповідачем сума у розмірі 3 201 390,30 грн, що, за твердженням заявника, створює ризик подвійного стягнення, оскільки стягувач пред`явив наказ до примусового виконання у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За сталою практикою Верховного Суду, зміст процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, полягає в установленні обставин, які свідчать про припинення матеріального обов`язку боржника після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних помилок безпосередньо під час видачі самого наказу (видача помилково).

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1. Матеріально-правові - коли обов`язок припинився після ухвалення рішення суду (внаслідок добровільного виконання, зарахування зустрічних вимог, прощення боргу тощо).

2. Процесуально-правові - коли наказ видано за рішенням, яке не набрало законної сили, або за скасованим рішенням, чи у разі помилкової видачі наказу, коли обов`язок взагалі не існував згідно з цим рішенням.

Як встановлено судом, боржник обґрунтовує відсутність обов`язку за наказом суду від 26.08.2025 у розмірі 3 201 390,30 грн платежами, що були здійснені у період з 15.05.2025 по 10.06.2025, тобто до ухвалення 28.07.2025 рішення суду по суті спору у справі № 922/1458/25.

Натомість, суд наголошує, що перевірка обставин щодо наявності чи відсутності заборгованості за період до моменту винесення рішення суду, належить виключно до предмета дослідження під час розгляду справи по суті. Заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не може бути використана як засіб перегляду рішення суду по суті, повторної оцінки доказів чи оскарження висновків суду, які вже покладені в основу судового рішення, що набрало законної сили.

Зазначена позиція корелює з фундаментальними принципами судочинства - правової визначеності та остаточності судового рішення (res judicata).

Res judicata вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права та Верховний Суд висловився щодо неприпустимої ревізії судового рішення, що порушує принцип res judicata.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Суд зауважує, що, якщо боржник вважав, що Господарський суд Харківської області під час ухвалення рішення від 28.07.2025 неправильно визначив суму заборгованості та не врахував наявні в матеріалах справи платіжні інструкції від травня-червня 2025 року, належним процесуальним шляхом захисту його прав було апеляційне оскарження рішення суду у справі № 922/1458/25.

Натомість, рішення господарського суду від 28.07.2025 у справі № 922/1458/25 не було оскаржено боржником та набрало чинності.

Отже, оскільки заявлені боржником обставини (перерахування коштів у розмірі 3 201 390,30 грн) мали місце до моменту ухвалення господарським судом рішення від 28.07.2025 та встановлення судом остаточного залишку боргу, у суду відсутні правові підстави для визнання наказу від 26.08.2025 таким, що не підлягає виконанню частково, у сумі 3 201 390, 30 грн.

Будь-яких фактів припинення обов`язку або його добровільного виконання боржником, які б виникли після 28.07.2025, заявником суду не надано і матеріали справи таких доказів не містять.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищезазначені правові норми, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково в частині стягнення з ТОВ "Електрозбут-Сервіс" на користь НЕК "Укренерго" грошових коштів на загальну суму 3 201 390, 30 грн, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-Сервіс" про визнання виконавчого документу у справі № 922/1458/25 таким, що не підлягає виконанню (вх. № 26056 від 21.10.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала підписана 03.11.2026

СуддяР.М. Аюповасправа № 922/1458/26