Рішення № 141186357, 15.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2750/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Агрофірми "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю (63541, Чугуївський р-н, село Стара Гнилиця, вул. Шевченко, 40; ідент. код 30762760)

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (64644, Харківська область, Лозівський район, селище Миролюбівка, вул. Дружби (колишня вулиця Жовтнева), 19-А; ідент. код 05460462)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС" (02218, м. Київ, вул. Кибальчича Миколи, буд. 2, приміщення 55, ідент. код 45043264).

про стягнення 120 000,00 грн.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

третя особа не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Агрофірма "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю 07.08.2025 р. звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 120000,00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі продажу № 21/21 від 30 грудня 2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2025 позовну заяву Агрофірми "Надія" ТОВ прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2750/25, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 922/2750/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; проведення підготовчого судового засідання призначено на "25" вересня 2025 р. о 16:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2025 вирішено зупинити провадження у справі № 922/2750/25 до розгляду справи № 922/2751/25 за позовом Агрофірми "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙМЕЛ МАКС" про стягнення 445215,11 грн.

08.07.2026 Агрофірмою "Надія" ТОВ через систему "Електронний суд" подано клопотання про поновлення провадження (вх. 16686), де заявник повідомляє, що справу № 922/2751/25, розгляд якої став підставою для зупинення провадження у справі № 922/2750/25, розглянуто по суті, у ній ухвалено та переглянуто в апеляційному порядку судове рішення, яке відповідно до частини четвертої статті 284 ГПК України набрало законної сили 23.06.2026. Отже, обставина, зазначена в ухвалі від 25.09.2025 як підстава зупинення, необхідність розгляду справи № 922/2751/25, на цей час усунута.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2026 провадження у справі № 922/2750/25 поновлено, провадження підготовчого засідання у справі призначено на 30 липня 2026 року о 13:00.

У підготовчому засіданні 30.07.2026 у справі задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 01.09.2026 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 13 серпня 2026 року об 16:00 год.

У підготовчому засіданні 13.08.2026 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 27 серпня 2026 року об 11:30 год.

Водночас, 27.08.2026 судове засідання з розгляду справи № 922/2750/25 по суті не було проведено у зв`язку із знаходженням судді Шатернікова М.І. у відрядженні та відпустці по 30.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2026, після усунення обставин які зумовили неможливість проведення судового засідання, проведення судове засідання з розгляду справи № 922/2750/25 по суті було призначено на 15.10.2026 року о 14:30.

Учасники справи явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, що не заважає розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

У судовому засіданні 15.10.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без її проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30.12.2021 р. між Агрофірмою "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач, продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 21/21, за умовами якого згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сільськогосподарську техніку (далі Техніка), а покупець зобов`язується прийняти Техніку та оплатити за неї

Згідно з п. 2.3. договору, право власності на Техніку у Покупця настає після підписання сторонами видаткових документів та Акту прийому-передачі Техніки

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість Техніки за цим Договором складає 120 000,00 грн.

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів (п. 3.2 договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з в моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, спірний договір є правомірним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 21/21 АФ "Надія" ТОВ передано ДП "ДГ "Комсомолець" ІСГПС НААН млин-змішувач для зернових М.3.00.000.002 (б/у) в комплекті з шнек завантажувальний без бункера L=3мм; шнек розвантажувальний з бункером L=5мм, 2005 року випуску 1 шт вартістю з ПДВ 120 000,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі техніки від 30 грудня 2021 року (а.с. 22).

В свою чергу відповідачем, на виконання своїх зобов`язань зі сплати переданого товару, не проведено розрахунки за отриману техніку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаним договором у сумі 120 000,00 грн

Таким чином, за твердженнями позивача станом на день подання позовної заяви, відповідачем не здійснено оплату за передану у власність техніку, заборгованість за яку становить суму 120000,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

При цьому суд констатує, що відповідач як покупець за спірним договором купівлі-продажу щодо суми вартості поставленої, але не оплаченої техніки за договором № 21/21 від 30.12.21 у розмірі 120000,00 грн жодних заперечень не висував.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач проти позову заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень, у відзиві на позовну заяву зазначав про те, що 01.01.2024 року Агрофірма "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю (Цедент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМЕЛ МАКС» (Цесіонарій) уклали Договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов пункту 1.1. якого, Цедент відступає Цесіонарію право вимоги заборгованості з Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (Код ЄДРПОУ 05460462; 64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське(п), вулиця Жовтнева, будинок 19а) (надалі іменується - «Боржник»), що виникло на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки №02/22-ор від 01.02.2022, договору оренди сільськогосподарської техніки № 03/23-ор від 03.01.2023, договору про надання послуг №2107-уб від 21.07.2023 року, договору купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021, договору оренди сільськогосподарської техніки № 9/2021-ор від 01.04.2021, які укладені між Боржником та Цедентом, (далі - Основні договори) на суму 1736397,97грн. (надалі - Право вимоги), а Цесіонарій зобов`язується сплатити за це Цеденту кошти в сумі 1 736397,97 грн. Відступлене за цим Договором Право вимоги складається із: права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 02/22-ор від 01.02.2022 на суму 1063014,00грн.; права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 03/23-ор від 03.01.2023 на суму 12264,00 грн.; права вимоги за договором про надання послуг №2107-уб від 21.07.2023 на суму 445 215,11 грн.; права вимоги за договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 на суму 120 000,00 грн.; права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 9/2021-ор від 01.04.2021 на суму 95904,86 грн. Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що 01.01.2024 між АФ «Надія» ТОВ (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаймел Макс» (Цесіонарій) було складено та підписано Акт прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024. Відповідно до пункту 1 вказаного Акту прийому-передачі на виконання Договору Цедент передав, а Цесіонарій прийняв право вимоги заборгованості на суму 1736397,97 грн. із Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (Код ЄДРПОУ 05460462; 64644, Харківська область, Лозівський район, селище Комсомольське(п), вулиця Жовтнева, будинок 19а) (далі іменується - «Боржник»), що виникло на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки № 02/22-ор від 01.02.2022 року, договору оренди сільськогосподарської техніки № 03/23-ор від 03.01.2023, договору про надання послуг №2107-уб від 21.07.2023, договору купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021, договору оренди сільськогосподарської техніки № 9/2021-ор від 01.04.2021, які укладені між Боржником та Цедентом, (далі - Основні договори). Відступлене за цим Актом Право вимоги складається із: права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 02/22-ор від 01.02.2022 на суму 1063014,00 грн.; права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 03/23-ор від 03.01.2023 на суму 12264,00 грн.; права вимоги за договором про надання послуг №2107-уб від 21.07.2023 року на суму 445215,11 грн.; права вимоги за договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 на суму 120000,00 грн.; права вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки № 9/2021-ор від 01.04.2021 року на суму 95 904,86 грн. Відповідно до пункту 2 Акту прийому-передачі право вимоги вважається переданим Цедентом Цесіонарію в момент підписання цього Акту. Листом від 01.01.2024 року АФ «Надія» ТОВ було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора. Таким чином, на переконання відповідача, фактичні обставини справи свідчать, що позивач з 01.01.2024 шляхом укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), втратив право вимоги до відповідача за договором оренди сільськогосподарської техніки № 02/22-ор від 01.02.2022 на суму 1063014,00 грн., яке було набуте ТОВ «Лаймел Макс», таким чином, на переконання відповідача, наведені доводи вказують на відсутність права вимоги (відсутність порушеного права/охоронюваного інтересу) за вказаним договором у позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 21/21 та згідно з Актом прийому-передачі техніки від 30 грудня 2021 року, АФ "Надія" ТОВ передала ДП "ДГ "Комсомолець" ІСГПС НААН техніку вартістю з ПДВ 120 000,00 грн, яку покупець, відповідно до п. 3.2 договору, повинен був оплатити протягом 10 банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок покупця.

Доказів виконання покупцем взятих на себе зобов`язань до матеріалів справи не надано.

Згідно з приписами ст. 610, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, у порушення вищевказаних умов Договору не сплачено вартість отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за спірним договором у розмірі 120000,00 грн.

Таким чином, керуючись приписами ст. 612 ЦК України, відповідач (покупець за договором) визнається таким, що прострочив виконання взятих на себе обов`язків зі своєчасної та повної оплати отриманого товару за Договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази на підтвердження факту оплати відповідачем позивачу суми основного боргу у розмірі 120000,00 грн за Договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 до суду не надані.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позов наполягає на тому, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, у останнього відсутнє право вимоги за вищевказаними договором, оскільки право вимоги було відступлене на користь 3-ї особи - ТОВ "Лаймел Макс".

Таким чином, за твердженнями відповідача та 3-ї особи, фактичні обставини справи свідчать, що позивач, починаючи з 01.01.2024 шляхом укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), втратив право вимоги до відповідача, зокрема, за вказаним договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021, яке було набуте ТОВ "Лаймел Макс", отже, за твердженнями відповідача та 3-ї особи вказані вище обставини вказують на відсутність права вимоги (відсутність порушеного права/охоронюваного інтересу) за вказаним договором у позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Натомість позивач під час розгляду справи наполягає, що між ним та ТОВ "Лаймел Макс" ніколи не укладались ніякі угоди, в тому числі і Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024. Підписи на наданих суду: Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024р., Акті прийому-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 від 01.01.2024, Повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024 не виконувались директором ТОВ Агрофірми "Надія" Віктором Вергуном, та печатка ТОВ Агрофірми "Надія" на зазначені документи не ставилась. Про існування ТОВ "Лаймел Макс", ТОВ Агрофірма "Надія" дізналось лише з відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги характер вказаних вище обставин та правових позицій сторін справи, з метою повного та всебічного розгляду усіх обставин справи та встановлення фактичних обставин, ухвалою суд від 25.09.2025, Господарським судом Харківської області було зупинено провадження у справі № 922/2750/25 до набранням законної сили судовим рішенням у справі № 922/2751/25.

Так, Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 у справі № 922/2751/25 позов було задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на користь Агрофірми "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість за Договором про надання послуг № 2107-уб від 21.07.2022 у сумі 445215,11 грн, 122 135,04 грн. за проведення експертизи та 5342,58 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Комсомолець Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 у справі №922/2751/25 залишено без змін.

Приймаючи рішення у справі № 922/2751/25, суд керувався наступним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2751/25 було призначено судову комплексну почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, доручивши її проведення Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України; провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 28.11.2025, за клопотанням експертної установи про уточнення вихідних даних, вид експертизи змінено з комплексної на дві окремі - судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, до матеріалів справи долучено вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису й почерку ОСОБА_1 та зразки відтисків печатки Агрофірми Надія ТОВ.

31.12.2025 до Господарського суду Харківської області з Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експерта №15305 разом із матеріалами справи №922/2751/25, згідно з результатами висновку експерта №15305 від 25.12.2025 року, зокрема зазначено про те, що при порівняльному дослідженні кожного досліджуваного відтиску печатки Агрофірма "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю на наданих документах з експериментальними зразками встановлено, що вони мають збіг за змістом тексту, але розбіжні за наступними загальними ознаками: діаметрами обідків; довжиною рядків тексту, розташованого у центрі; відстанню між крапками у літері Ї слова Україна (позн. 1, рис. 9-12 таблиці); відстанню між лапками та літерами у слові Надія (позн. 2, 3, рис. 9-12 таблиці); конфігурацією літер Д, Я у слові Надія (позн. 4, 5,рис. 9-12 таблиці); конфігурацією літери Д, що знаходиться під записом номера (позн. 6, рис. 9-12 таблиці); шириною штрихів.

Виявлені розбіжності є суттєвими і свідчать про те, що досліджувані відтиски круглої печатки Агрофірма "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю на наданих документах - договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, укладеному між ТОВ Агрофірма НАДІЯ та ТОВ ЛАЙМЕЛ МАКС (т. 1,а.с. 128- 130), акті прийому-передачі права вимоги до договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024р. від 01.01.2024 (т. 1, а.с. 131), повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024 ( т. 1, а.с. 132), нанесені не кліше круглої печатки Агрофірма Надія ТОВ, якого надані для порівняльного експериментальні зразки відтисків дослідження.

4. Досліджуваний відтиск круглої печатки. АГРОФІРМА НАДІЯ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ...., на наданому договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, укладеному між ТОВ АГРОФІРМА НАДІЯ та ТОВ ЛАЙМЕЛМАКС (а.с.128-130) нанесено не кліше круглої печатки Агрофірми НАДІЯ ТОВ, експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

5. Досліджуваний відтиск круглої печатки АГРОФІРМАНАДІЯ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ...., на наданому акті прийому-передачі права вимоги до договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 від 01.01.2024 (т.1 ст.131), нанесено не кліше круглої печатки Агрофірми НАДІЯ ТОВ, експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

6. Досліджуваний відтиск круглої печатки АГРОФІРМА НАДІЯ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ...., на наданому повідомленні про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора від 01.01.2024 (т.1 ст.132), нанесено не кліше круглої печатки Агрофірми НАДІЯ ТОВ, експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

Експертиза встановила, що документи про цесію місять відтиски печатки нанесені не кліше печатки АГРОФІРМА НАДІЯ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ...., а отже, ці документи не можуть підтверджувати законність переходу права вимоги до ТОВ ЛАЙМЕЛ МАКС. За таких обставин право вимоги залишається у АФ НАДІЯ ТОВ - Позивача.

23.01.2026 до Господарського суду Харківської області з Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов згідно супровідного листа висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи документів разом із матеріалами справи №922/2751/25.

Згідно з результатами висновку експерта № 15304 від 14.01.2026 року:

1. Підписи від імені Вергуна В. Г в: Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024,укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Надія та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙМЕЛ МАКС (том №° 1, а.с. 128-130), розташовані на лицевій стороні першого, другого та третього аркушів документа, в рядках Від Цедента та на лицевій стороні третього аркуша документа, в рядку між друкованим текстом Директор та Віктор ВЕРГУН;

2. Акті прийому-передачі права вимоги від 01.01.2024 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) датованого 01.01.2024 (том №° 1, а.с. 131), розташовані на лицевій та зворотній сторонах аркуша документа, в рядках Від Цедента та на зворотній стороні аркуша документа, в рядку між друкованим текстом Директор та Віктор ВЕРГУН;

3. Повідомленні від 01.01.2024 Про відступлення права вимоги (цесію) на користь нового кредитора (том №° 1, а.с. 132), розташований на зворотній стороні аркуша документа, в рядку між друкованим текстом Директора та Віктор ВЕРГУН,- виконані не ОСОБА_1 .

Таким чином, почеркознавча експертиза встановила, що підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться у Договорі про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, Повідомленні про відступлення права вимоги та Акті приймання-передачі права вимоги від 01.01.2024, виконані не ОСОБА_1 . Це свідчить про відсутність підтвердження його особистого волевиявлення на укладення зазначених документів та ставить під сумнів їх належність і дійсність як таких, що не підписані уповноваженою особою.

Таким чином, встановлені судовим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2026 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі № 922/2751/25 обставини щодо неукладеності Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 спростовують заперечення Відповідача у справі № 922/2750/25 про відсутність у позивача права вимоги за договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 на суму 120000,00 грн, оскільки таке право не могло перейти до ТОВ ЛАЙМЕЛ МАКС на підставі неукладеного правочину.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 120000,00 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги - необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на договорі цесії, неукладеність якого встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом враховано, що оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Аналогічний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100).

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Разом із цим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису). Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов`язку боржника за договором відсутнім.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; в постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 554/11260/21 (провадження № 61-5526св24).

В аспекті оцінки належності та ефективності обраного позивачем способу захисту прав, суд погоджується з висновками зробленими судовими експертами та зазначає, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024, який було надано для експертного дослідження у справі № 922/2751/25, є неукладеним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 01.01.2024 р. не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження волевиявлення позивача на вчинення відповідних дій і передачі свого права вимоги виконання грошового зобов`язання на користь 3-ї особи, а відтак і факту переходу права вимоги сплати спірної заборгованості від позивача, як первісного кредитора до 3-ї особи, як нового кредитора, а тому відхиляється господарським судом та не приймається до уваги.

При цьому відповідач будь-яких інших доказів оплати заборгованості за спірним договором суду не надав, як і не надав обґрунтованих доводів щодо відсутності обов`язку погашення простроченої заборгованості за вищевказаним договором.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених позивачем вимог, перевіривши розрахунки позивача, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не спростовані відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 120000,00 грн за Договором купівлі-продажу № 21/21 від 30.12.2021 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на користь Агрофірми "Надія" Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість за договором купівлі продажу № 21/21 від 30 грудня 2021 року у сумі 120 000,00 грн та 2422,40 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "26" жовтня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков