Ухвала суду № 141185720, 02.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 листопада 2026 року м. Миколаїв Справа № 911/2674/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 16232/26 від 26.10.2026 р.) заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; код ЄДРПОУ 02910048) в інтересах держави в особі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21; код ЄДРПОУ 35989356) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстройкапітал» (08145, Київська область, Фастівський район, с. Забір`я, вул. Перемоги, 37; код ЄДРПОУ 38634168) про стягнення штрафних санкцій в сумі 900758,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстройкапітал» про стягнення штрафних санкцій в сумі 900758,12 грн., з яких 813144,97 грн. - пені та 87613,15 грн. - штрафу.

В обґрунтування позову прокурор посилається на обставини неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №32 від 26.07.2021 р., який укладено між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстройкапітал», в частині своєчасного виконання будівельних робіт згідно з погодженого календарного графіку. У зв`язку з наведеним прокурором на підставі умов п. 15.1.4 нараховано відповідачу пеню у розмірі 813144,97 грн. та штраф у розмірі 87613,15 грн., які заявлено до стягнення.

Разом з цим, прокурор зауважує, що Господарським судом Миколаївської області на підставі ухвали суду від 16.06.2025 по справі № 915/209/25 позовні вимоги прокуратури в частині стягнення з ТОВ «Трансстройкапітал» на користь Миколаївської обласної військової адміністрації штрафних санкцій залишено без розгляду, розгляд справи про визнання недійсними додаткових угод триває.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2026 р. позовну заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансстройкапітал про стягнення грошових коштів та додані до неї документи надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

26.10.2026 р. матеріали позовної заяви Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Так, згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Як встановлено судом, у п. 3 прохальної частини позовної заяви прокурором зазначено реквізити рахунку, на які прокурор просить перерахувати стягнутий з відповідача судовий збір. Разом з цим, судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять відповідних документів, що підтверджують наявність такого рахунку.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, в позовній заяві прокурором зазначено, що у відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обласною прокуратурою листом від 25.08.2026 повідомлено позивача про застосування представницьких повноважень. Так, до матеріалів позовної заяви прокурором подано копію листа (повідомлення) від 25.08.2026 №15/2-442вих-26 (файл 21. повідомлення про предявлення позову від 25.08.2026.pdf), який містить штамп «Відправлено 25 сер 2026 / підпис/».

Водночас, судом встановлено, що прокурором не додано до позовної заяви доказів направлення (вручення) позивачу вказаного повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із даним позовом.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Як вказано в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/5367/20, у випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування про наявність цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Миколаївською обласною прокуратурою при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не дотримано вимоги ч. 2, 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстройкапітал» про стягнення штрафних санкцій в сумі 900758,12 грн. залишити без руху.

2. Встановити Миколаївській обласній прокуратурі 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Миколаївській обласній прокуратурі, що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 02.11.2026 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ільєва