Рішення № 141184548, 29.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/844/25 (345/3878/26)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Тайгер Фінанс"

(вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кор. 28, м. Львів, 79000)

до відповідача: ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 17 906, 40 гривень,

поданої в межах справи № 909/844/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ,

за участі:

від позивача: представник в судове засідання не з`явився,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.

2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 906, 40 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" звернулося до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 906, 40 гривень.

6. Ухвалою від 03.07.2026 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

7. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.08.2026 цивільну справу № 345/38785/26 передано до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду у межах справи № 909/844/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

8. Ухвалою від 18.09.2026 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 22.10.2026; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

9. 30.09.2026 за вх. № 18263/26 через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

10. 16.10.2026 за вх. №19398/26 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду.

11. Ухвалою від 16.10.2026 суд задовольнив заяву представника ОСОБА_1 (вх. №19398/26 від 16.10.2026; постановив провести судове засідання, призначене на 22.10.2026 об 12:00 год. та всі наступні судові засідання у справі № 909/844/25 (345/3878/26) в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

12. 22.10.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 29.10.2026.

13. За наслідком судового засідання 29.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

14. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 17 906, 40 гривень, з яких: 3 600, 00 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 12 326, 40 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 180, 00 гривень - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 1 800, 00 гривень - заборгованість за штрафами.

15. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 180, 00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 1 800, 00 гривень, посилаючись на неправомірність їх нарахування. Відтак, відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії та штрафних санкцій, а судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. 11.03.2025 між ОСОБА_1 (надалі також - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" (надалі також - кредитодавець), укладений договір про споживчий кредит № 56630330, підписаний у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію".

17. Згідно із пунктом 1.1. договору про споживчий кредит № 56630330, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.

18. У пункті 1.2. Договору сторони погодили, що сума (загальний розмір) кредиту становить 3 600, 00 гривень.

19. Кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 11.03.2025 (п. 1.3. Договору).

20. Повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 06.03.2026 (п. 1.4. Договору).

21. Відповідно до пункту 1.5. Договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 12 540, 96 гривень в грошовому виразі та 2 800, 7 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1. - 1.5.2. Договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 16 140, 96 гривень.

22. За пунктом 1.5.1. Договору, денна процентна ставка становить 0, 97 %. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до графіку платежів. Особливості нарахування денної процентної ставки визначені п. п. 2.2.2., 2.2.3. цього Договору.

23. Пунктом 1.5.3. Договору передбачено, що Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 180, 00 гривень, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

24. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350, 4 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п. п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору (п. 1.6 Договору).

25. Відповідно до пункту 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки).

26. За правилами пункту 2.2.2. Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей передбачених п/п. 2.2.3. договору. База для нарахування процентів: 3 600, 00 гривень.

27. У пункті 2.2.3. Договору сторони обумовили, що за користування кредитом нараховуються проценти згідно таких умов:

- пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0, 8 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка;

- стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0, 96 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Пільговий період визначений кредитним договором строком у 14 календарних днів, а саме: з 11.03.2025 до 25.03.2025 зі сплатою пільгової процентної ставки 0, 8 % в день.

Стандартний період - 346 календарних днів, починаючи з 26.03.2025 до 06.03.2026. Стандартна (базова) процентна ставка у вказаний період визначена на рівні 0, 96 % в день.

28. Відповідно до п.п. 2.4.1 Договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною Договору.

29. Пунктами 4.7. - 4.7.1. Договору передбачено, що в разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.4. Кредитного договору на один (один) календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. договору). У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. Кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. договору).

30. У розділі 12 договору "Реквізити сторін" у графі "Позичальник" містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема реквізити платіжної картки позичальника.

31. Указаний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором nQhFcjfk.

32. Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 56630330 від 11.03.2025, з якого убачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 3 600, 00 гривень за тіло кредиту, 12 326, 40 відсотки за договором, 180, 00 комісія та 1 800, 00 гривень штраф.

33. Позивачем надано копію претензії № 2334/24274512 від 22.05.2026, скерованої на адресу ОСОБА_1 , в якій повідомлено про необхідність виконати зобов`язання за кредитним договором № 56630330 від 11.03.2025 в загальній сумі 17 906, 40 гривень, яка залишена відповідачем без реагування.

34. З огляду на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

35. Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

36. Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу Україн, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

37. В силу частин 1 - 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

38. Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

39. 30.09.2015 набрав чинності Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII "Про електронну комерцію", який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

40. Вказаний Закон визначає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

41. У частині 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

42. За частинами 4, 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

43. Також положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

44. Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

45. Судом встановлено, що 11.03.2025 між сторонами у справі укладено кредитний договір № 56630330, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язувався здійснити повернення отриманої позики та сплатити проценти за користування кредитом.

46. Позивачем належним чином виконано свої договірні зобов`язання та перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 3 600, 00 гривень згідно договору, що підтверджується інформаційною довідкою, сформованою ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім". Відповідачем факту отримання коштів не заперечено та не спростовано.

47. За правилами абзацу 2 частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

48. Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

49. За правилами статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

50. За змістом пункту 1.4. договору, остаточним терміном (датою) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) є 06.03.2026.

51. Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

52. Частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

53. Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

54. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

55. Згідно наданого позивачем розрахунку, борг відповідача за тілом кредиту становить 3 600, 00 гривень; заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами за період з 11.03.2025 по 05.03.2026, складає 12 326, 40 гривень.

56. Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, суд зазначає, що означене нарахування не суперечить положенням чинного законодавства та умовам договору, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами є правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

57. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 180, 00 гривень, то суд зазначає про таке.

58. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.

59. Пунктом 1.4.1. Договору обумовлено, що повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 06.03.2026

60. Пунктом 1.5.3. Договору передбачено, що Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 180, 00 гривень, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

61. Отже, підписанням Кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.

62. Зміст зобов`язання в наведеному Кредитному договорі, в контексті сплати комісії за надання кредиту, викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз Кредитного договору дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін цього правочину зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути зі сплатою процентів за кредитним договором та комісією за надання кредиту, в розмірі та умовах погоджених сторонами.

63. Відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

64. Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

65. Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру комісії за надання кредиту; наявні відомості про те, що саме Войсович Андрій Михайлович погодився з умовами з приводу комісії за надання кредиту; позивачем доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин був укладений Кредитний договір, та хто ознайомлений з викладеними в ньому умовами.

66. Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування позивачем комісії за надання кредиту в розмірі 180, 00 гривень.

67. У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що сума несплаченої відповідачем комісії за надання кредиту складає 180, 00 гривень. Жодних належних і допустимих доказів щодо сплати відповідачем позивачу комісії за надання кредиту в зазначеному розмірі до суду не надано.

68. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 180, 00 гривень в рахунок заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту, підлягає задоволенню.

69. У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який набрав чинності 10.06.2017.

70. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

71. Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

72. Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі такі види комісії як: комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування і повернення кредиту тощо.

73. Таким чином, комісія за надання (видачу) кредиту, з врахуванням положень Закону України "Про споживче кредитування", відноситься до платежів, передбачених договорами про споживчий кредит, а тому нарахування означеного виду комісії кредитодавцем є правомірним.

74. Щодо стягнення 1 800, 00 гривень штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

75. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

76. Згідно із частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

77. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

78. Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який безперервно продовжувався і триває досі.

79. Також, у наданому позивачем розрахунку суми заборгованості зазначений лише розмір неустойки (штрафу), без зазначення бази нарахування та строку нарахування, що унеможливлює перевірку правильності нарахування неустойки судом.

80. Зважаючи на викладене та враховуючи, що в Україні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який діяв і станом на момент укладання договору між сторонами, і діє дотепер, вимога позивача щодо стягнення із відповідача неустойки (штрафу) в розмірі 3 500, 00 гривень задоволенню не підлягає.

81. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

82. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

83. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок суду.

84. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

85. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 267, 57 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 2 394, 83 гривень покладається на відповідача.

86. Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8 000, 00 гривень.

87. На підтвердження зазначених витрат заявником надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" та Адвокатським об`єднанням "Апологет", а також акт наданих послуг № 2335 від 28.05.2026.

88. Відповідно до пункту 1.3. зазначеного Договору всі виключні права надаються для комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги за якими належить Клієнту.

89. Згідно із пунктом 2.3. Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8 000, 00 гривень без ПДВ.

90. Умовами Договору передбачено, що детальна інформація про справу, обсяг послуг та їх вартість зазначаються в акті наданих послуг.

91. Актом № 2335 наданих послуг від 28.05.2026 та Детальним описом від 28.05.2026 наданих послуг до Акту № 2335 від 28.05.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, згідно яких АО "Апологет" надав Клієнту послуги у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 56630330 від 11.03.2025 року, Боржник: ОСОБА_1 .

92. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

93. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

94. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

95. За правилами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

96. Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

97. Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, складність справи, значення її розгляду для сторін, час, необхідний для вчинення відповідних процесуальних дій, та розмір судових витрат.

98. Отже, при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності таких витрат, їх необхідності, розумності та співмірності з обсягом виконаних адвокатом робіт.

99. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

100. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

101. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

102. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

103. Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 8 000, 00 гривень до 4 000, 00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 906, 40 гривень, з яких: 3 600 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 12 326, 40 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 180, 00 гривень прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 1 800, 00 гривень - заборгованість за штрафами задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 , кор. 28, м. Львів, 79000; ідентифікаційний код: 43561909; рахунок (IBAN): НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО банку: 300335) заборгованість в сумі 16 106, 40 гривень (шістнадцять тисяч сто шість гривень сорок копійок), з яких: 3 600 гривень - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 12 326, 40 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 180, 00 гривень прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, а також 2 394, 83 гривень (дві тисячі триста дев`яносто чотири гривні вісімдесят три копійки) судового збору та 4 000, 00 гривень (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 1 800, 00 гривень - заборгованості за штрафами, а також 4 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 267, 57 гривень залишити за позивачем.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повний текст рішення складено - 02.11.2026.

Суддя В. В. Михайлишин