Рішення № 141184532, 15.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/613/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області

вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019 в інтересах держави в особі:

Міністерства освіти і науки України

01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Павлюка Івана Антоновича

АДРЕСА_1

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

76019, вул. Василіянок, будинок 48, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей"

77701, вул. Шевченка, будинок 89, селище Богородчани, Івано-Франківська область

про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди

за участю представників:

від прокуратури: Кутинська Наталія Ярославівна;

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях: Лазар Володимир Іванович

від відповідачів: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська окружна прокуратура Івано-Франківської області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Фізичної особи - підприємця Павлюка Івана Антоновича, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Державного професійно-технічного навчального закладу " Богородчанський професійний будівельний ліцей" про:

- визнання недійсним договору оренди № 30/17 нерухомого майна частини приміщення загальною площею 54,3 кв.м., а саме приміщення № 1 - 2,6 кв.м., № 2 - 10,3 кв.м., № 2б 2,5 кв.м., № 3 - 32,2 кв.м. на першому поверсі будівлі недіючого навчального корпусу Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей", що знаходиться в селищі Богородчани по вул. Шевченка, 59, Богородчанської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що належить до державної власності, укладеного 02.08.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, Богородчанським професійним будівельним ліцеєм та фізичною особою - підприємцем Павлюком Іваном Антоновичем;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Павлюка Івана Антоновича звільнити та повернути об`єкт оренди частину приміщення загальною площею 54,3 кв.м., а саме приміщення № 1- 2,6 кв.м., № 2 - 10,3 кв.м., № 2б - 2,5 кв.м., № 3 - 32,2 кв.м. на першому поверсі будівлі недіючого навчального корпусу ліцею, розташоване за адресою: селище Богородчани, вул. Шевченка, 59, Богородчанської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області - Богородчанському професійному будівельному ліцею, шляхом підписання акту повернення орендованого майна.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 16.06.2026; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Прокуратурі, позивачу, відповідачу - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.05.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів учасників справи 19.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 20.05.2026.

Відповідачам - ФОП Павлюку Івану Антоновичу та Державному професійно-технічному навчальному закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей" копія цієї ухвали направлена за їх юридичними адресами та вручена ліцею 22.05.2026, а ФОП Павлюку І.А. - 26.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Через систему "Електронний суд" від відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до суду надійшли:

- відзив на позовну заяву від 03.06.2026 (вх.№10597/26 від 03.06.2026);

- клопотання від 04.06.2026 (вх.№10676/26 від 04.06.2026) про приєднання до матеріалів справи доказів направлення учасникам справи копії відзиву на позов.

08.06.2026 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив від 05.06.2026 (вх.№10756/26).

12.06.2026 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача - Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей" надійшла заява №138 від 04.06.2026 (вх.№11239/26) про розгляд справи без участі представника та визнання позову в повному обсязі.

16.06.2026 через систему "Електронний суд" від Міністерства освіти і науки України до суду надійшли додаткові пояснення від 16.06.2026 (вх.№11472/26).

23.07.2026 через систему "Електронний суд" від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях надійшло клопотання від 23.07.2026 (вх.№13932/26) про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці з 27.07.2026 по 04.08.2026.

Хід процесуальних дій та вирішення процесуальних питань у справі відображено в протоколах судових засідань, які містяться в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція прокуратури. Позов мотивовано тим, що договір оренди від 02.08.2017 укладений із порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", оскільки передане в оренду нерухоме майно, яке є приміщенням державного навчального закладу, не може бути об`єктом оренди з метою його використання в господарській діяльності, тобто не за призначенням, пов`язаним із забезпеченням освітнього процесу, а тому спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, а приміщення підлягає звільненню та поверненню Державному професійно-технічному навчальному закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей".

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави прокурор зазначає сталу усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта на захист порушених інтересів у даній справі Міністерства освіти і науки України, його бездіяльність щодо захисту суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання майна закладу освіти, недопущення незаконної передачі третім особам для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю та навчально-виховним освітнім процесом, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Позиція позивача - Міністерства освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України у своїх письмових поясненнях зазначило, що законодавство допускає оренду тимчасово вільних приміщень закладів освіти за умови, що це не погіршує умов навчання. Вказує, що Міністерство погодило передачу спірного приміщення в оренду для розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів, а згодом - продовження договору для розміщення ксерокопіювальної техніки. Інформація про порушення умов договору чи неналежне використання майна до Міністерства не надходила, у зв`язку з чим питання про припинення договору ним не ініціювалося.

Позиція відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях. Представник Регіонального відділення просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що договір оренди від 02.08.2017 № 30/17 укладено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент передачі майна в оренду. Зокрема, переданню майна в оренду передували погодження балансоутримувача та дозвіл Міністерства освіти і науки України, наданий листом від 16.05.2017 № 1/11-4637. Після проведення передбаченої законодавством процедури Регіональне відділення наказом від 01.08.2017 № 385 прийняло рішення про укладення договору з ФОП Павлюком І.А. як єдиним заявником.

На думку Регіонального відділення, порушень порядку передачі державного майна в оренду та інтересів держави у сфері освіти не допущено, а тому правові підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Позиція відповідача - Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей". Богородчанський професійний будівельний ліцей у своїй заяві №138 від 04.06.2026 (вх.№11239/26 від 12.06.2026) проти задоволення позову не заперечив, позовні вимоги прокуратури визнав в повному обсязі.

Позиція відповідача - фізичної особи-підприємця Павлюка Івана Антоновича. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши учасників справи, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ФОП Павлюк Іван Антонович звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області із листом №39 від 06.04.2017 про надання йому в оренду частини приміщень недіючого навчального корпусу з торговими та офісними приміщеннями, загальною площею 54,3 кв.м., а саме кр.І, А пр. №1- 2,6 кв.м., №2 - 10,3 кв.м., №2а - 6,7 кв.м., № 2б - 2,5 кв.м., № 3 - 32,2 кв.м., розташованих за адресою: Івано-Франківська область, смт Богородчани, вул. Шевченка, 59.

Відповідно до листа №89 06.04.2017, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Богородчанський професійний будівельний ліцей" повідомив Регіональне відділення ФДМ України в Івано-Франківській області про те, що ліцей не заперечує щодо надання в оренду ФОП Павлюку І.А. частини приміщень недіючого навчального корпусу з торговими та офісними приміщеннями, загальною площею 54,3 кв.м.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося до Міністерства освіти та науки із листом №07-05-01005 від 07.04.2017 про надання висновків щодо можливості оренди частини приміщення недіючого навчального корпусу, що перебуває на балансі Богородчанського професійного будівельного ліцею.

У відповідь на звернення регіонального відділення Міністерство освіти та науки листом №1/11-4637 від 16.05.2017 повідомило, що Міністерство надає дозвіл на передачу в оренду приміщення першого поверху недіючого навчального корпусу, площею 54,3 кв.м., розташованого за адресою: Івано-Франківська область, смт Богородчани, вул. Шевченка, 59, з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, відповідно до законодавства терміном до 3-х років.

Листом №1/12-3245 від 10.05.2017, адресованому Фонду державного майна України, Міністерство освіти та науки, за умови наявності згоди балансоутримувачів державного майна, надало позитивні висновки щодо надання в оренду та рекомендації щодо істотних умов при оформленні договорів оренди, якщо це не погіршує умов проведення навчального процесу та проживання студентів і учнів в гуртожитках.

Листом від 18.07.2017 Павлюк І.А. підтвердив свій намір орендувати приміщення загальною площею 54,3 кв.м., розташованого за адресою: Івано-Франківська область, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 59, що перебуває на балансі Богородчанського професійного будівельного ліцею, інформація щодо якого була опублікована в газеті "Відомості приватизації" від 17.07.2017 №55 (1075).

01.08.2017 начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області видано наказ №385, яким наказано укласти договір оренди державного нерухомого майна з підприємцем Павлюком Іваном Антоновичем на використання державного нерухомого майна - частини приміщення загальною площею 54,3 кв.м. та зобов`язано відділ оренди державного майна в 3-х денний термін підготувати до підписання договір оренди.

02.08.2017 між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (орендодавець), Богородчанським професійним будівельним ліцеєм (балансоутримувач) та ФОП Павлюком І.А. (орендар) укладено договір оренди державного майна №30/17, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець за участю балансоутримувача передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення загальною площею 54,3 кв.м., а саме: приміщення № 1 - 2,6 кв.м., № 2 - 10,3 кв.м., № 2а - 6,7 кв.м., № 2б - 2,5 кв.м., № 3 - 32,2 кв.м. на першому поверсі будівлі недіючого навчального корпусу, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, смт Богородчани, вул. Шевченка, 59 та перебуває на балансі Богородчанського професійного будівельного ліцею.

В п. 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів.

Згідно з п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування майном, зазначеним у п.1.1, настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

За змістом п. 11.1 договору, договір укладається на 2 роки 11 місяців, з 02.08.2017 по 01.07.2020.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.п.11.9 та 11.10 договору).

02.08.2017 сторони підписали акт приймання-передачі державного майна, відповідно до якого орендодавець за участю балансоутримувача передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - частини приміщення загальною площею 54,3 кв.м., а саме: приміщення № 1 - 2,6 кв.м., № 2 - 10,3 кв.м., № 2б - 2,5 кв.м., № 3 - 32,2 кв.м. на першому поверсі будівлі недіючого навчального корпусу вказаного ліцею, що знаходиться в селищі Богородчани по вул. Шевченка, 59, та перебуває на балансі Богородчанського професійного будівельного ліцею.

Відповідно до листа №85 від 22.05.2020, Міністерство освіти і науки повідомило Богородчанський професійний будівельний ліцей, що Міністерство надає дозвіл на продовження терміну дії договору оренди від 02.08.2017 №30/17 за умови врахування істотних умов договору оренди та забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, зокрема, мета використання - розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг із ксерокопіювання; термін - до 3-х років.

30.06.2020 начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області видано наказ №142 про продовження договору оренди №30/17 від 02.08.2017 на 2 роки 11 місяців з переглядом орендної плати.

02.07.2020 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017 зі змінами та доповненнями №1 від 06.02.2018, пунктом 1 якого продовжено дію договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017, виклавши пункт 11.1 договору в наступній редакції: "Строк дії договору оренди становить 2 роки 11 місяців, що діє з 01.07.2020 до 01.06.2023.

ФОП Павлюк І.А. звернувся до Богородчанського професійного будівельного ліцею із листом №1 від 01.03.2023 про продовження договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017 зі змінами та доповненнями, який закінчується 01.06.2023 терміном на 5 років на частину приміщення нежитлового навчального корпусу з офісними та торговими приміщеннями загальною площею 54,3 кв. м. для здійснення підприємницької діяльності з метою використання; торгівля непродовольчими товарами.

На момент закінчення договору був чинний п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", відповідно до якого договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

У зв`язку з тим, що строк дії договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017 закінчився у період воєнного стану (01.06.2023), він вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до листа №51/1-2388ВИХ-25 від 01.08.2025, Івано-Франківська окружна прокуратура з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру звернулася до Богородчанського професійного будівельного ліцею про направлення до Богородчанського відділу прокуратури всієї інформації з приводу підставності укладення договорів оренди нежитлових приміщень, їх частини, недіючого навчального корпусу ліцею.

На вимогу прокуратури листом №118 від 19.08.2025 Богородчанський професійний будівельний ліцей надав витребовувані документи.

Згідно з листом №51/1-2656ВИХ-25 від 01.09.2025 Івано-Франківська окружна прокуратура витребувала у Богородчанського професійного будівельного ліцею повну інформацію з приводу продовження дії договорів оренди, надання погодження Міністерством освіти та науки України на укладення та продовження цих договорів.

Листом №128 від 08.09.2025 ліцей надав витребовувані прокуратурою документи.

Відповідно до листа №51/1-3132ВИХ-25 від 06.10.2025 Івано-Франківська окружна прокуратура повідомила Міністерству освіти та науки, що приміщення, яке орендується за договором оренди нерухомого майна від 02.08.2017 використовується з метою, що не пов`язана із навчально-виховним процесом та просила повідомити прокуратуру чи Міністерство надавало згоду на оренду з таким використання приміщення.

Міністерство освіти та науки листом МОН №1/23906-25 від 12.11.2025 повідомило, що Міністерство листом від 16.05.2017 №1/11-4637 погодило передачу державного майна в оренду з метою розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів, а згодом листом від 22.05.2020 №85 - продовження договору для розміщення ксерокопіювальної техніки. Також Міністерство зазначило, що інформація про порушення умов договору чи неналежне використання майна у нього відсутня, у зв`язку з чим питання про припинення договору ним не ініціювалося.

Івано-Франківська окружна прокуратура звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях із листом №51/1-3841ВИХ-25 від 03.12.2025, в якому просила, зокрема, надати інформацію та підтверджуючі документи щодо використання ФОП Павлюком І.А. частини приміщення загальною площею 54,3 кв.м. з метою надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу, а також прокуратура повідомила про необхідність вжиття нею заходів до усунення порушень шляхом визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 30/17 від 02.08.2017 та зобов`язання ФОП Павлюка І.А. повернути вказане майно.

В листі №5480-25 від 30.12.2025 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило прокуратурі, що при укладенні договору оренди державного майна від 02.08.2017 № 30/17 зі змінами повністю дотримано процедуру передачі майна в оренду, визначену чинним законодавством та не порушено інтересів держави у сфері освіти, тому Регіональне відділення не вбачає підстав для вжиття заходів з метою розірвання договору.

Відповідно до листів №51/1-419ВИХ-26 від 30.01.2026, №51/1-1541 ВИХ-26 від 17.04.2026 Івано-Франківська окружна прокуратура просила Богородчанський професійний будівельний ліцей надати інформацію чи наявна на даний час заборгованість із орендної плати за договором від 02.08.2017 № 30/17.

Богородчанський професійний будівельний ліцей листами №41 від 25.02.2026 та №95 від 20.04.2026 повідомив про те, що заборгованості по орендній платі за договором немає.

Відповідно до листа №51/1-1856ВИХ-26 від 11.05.2026 Івано-Франківська окружна прокуратура повідомила Міністерству освіти та науки, що прокуратурою буде заявлено позов до господарського суду в інтересах держави про визнання недійсним договору оренди №30/17 від 02.08.2017 та зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Щодо наявності прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас, у силу п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Неналежне виконання позивачем своїх обов`язків із захисту інтересів держави слугувало підставою для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави аби інтереси держави були належно захищені.

Так, підставою для звернення прокурором з цим позовом до суду є порушення інтересів держави, яке полягає в незаконному, нецільовому використанні приміщення навчального закладу, загрозі збереження наявної мережі навчальних закладів та їх матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно значимого питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу, що створює загрозу збереженню його матеріально-технічної бази, та щодо повернення такого приміщення з метою подальшого використання для задоволення освітніх потреб дітей, забезпечення організації навчально-виховного процесу.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Як вбачається із змісту пунктів 1.3, 1.4 та 5.1 статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей", Міністерство освіти і науки України є засновником ліцею та здійснює управління ним і контроль за його діяльністю.

Відтак, Міністерство є органом, уповноваженим здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, зокрема щодо використання закріпленого за ним майна та дотримання вимог законодавства під час укладення договорів оренди.

З матеріалів справи вбачається, що Івано-Франківська окружна прокуратура листом від 06.10.2025 № 51/1-3132ВИХ-25 повідомила Міністерство про використання орендованого за договором від 02.08.2017 приміщення з метою, не пов`язаною з навчально-виховним процесом, та просила надати інформацію щодо погодження такого використання.

У відповідь на зазначене листом від 12.11.2025 № 1/23906-25 Міністерство повідомило, що у 2017 році погодило передачу державного майна в оренду для розміщення торговельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів, а в травні 2020 року - продовження договору для розміщення ксерокопіювальної техніки. Водночас Міністерство зазначило про відсутність у нього інформації щодо порушення умов договору чи неналежного використання майна, у зв`язку з чим питання про припинення договору ним не ініціювалося.

Надалі листом від 11.05.2026 № 51/1-1856ВИХ-26 прокуратура повідомила Міністерство про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави з позовом про визнання недійсним договору оренди № 30/17 від 02.08.2017 та зобов`язання звільнити й повернути об`єкт оренди.

З огляду на викладене, прокурор у поданій позовній заяві правомірно вказав на те, що позивачем не здійснювався захист інтересів держави у цих спірних правовідносинах, що є належними підставами для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.

Таким чином, прокурором було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо визнання недійсним Договору оренди.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 та постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у cправі № 917/827/22).

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти на час укладення договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017 регулювалися положеннями Закону України "Про освіту", чинного до 27.09.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 та ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) передбачено, що засновник закріплює за державними професійно-технічними навчальними закладами та установами професійно-технічної освіти об`єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників. Об`єкти права власності, закріплені засновником за державним професійно-технічним навчальним закладом або установою професійно-технічної освіти, перебувають в їх користуванні. Навчальні заклади та установи професійно-технічної освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.

Згідно з імперативними положеннями ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

В свою чергу згідно з підпунктом 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується в навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

В пункті 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язане з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Таким чином, за змістом положень ч.ч. 1, 4 ст. 61, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом приміщень для навчального процесу не надає права передавати їх в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2024 у cправі № 917/827/22, від 04.08.2026 у справі № 927/934/25.

Закон України "Про освіту" не містить переліку послуг, які можуть надаватися в орендованих приміщеннях закладів освіти, проте враховуючи загальну спрямованість положень цього Закону, такі послуги повинні мати пов`язаність з навчально-виховним процесом чи його учасниками. Звідси, питання про те, чи пов`язані послуги, які надаються в орендованих приміщеннях з обслуговуванням учасників освітнього процесу, суди мають вирішувати, виходячи із конкретних обставин справи, з урахуванням того, чи не погіршує надання в оренду майна закладів освіти соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 917/1090/21, від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22.

В свою чергу згідно з пунктом 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди як майно закладів освіти. Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають, що договір оренди майна закладів освіти має обмеження щодо використання такого майна і такі обмеження (цільове призначення) повинні бути встановлені у самому договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, від 09.04.2023 у справі № 927/400/23, від 04.08.2026 у справі № 927/934/25

Системний аналіз положень Конституції України (зокрема, статті 53, 92) та Закону України "Про освіту" дає підстави для висновку про те, що на державу покладено обов`язок створювати належні та якісні умови для стимулювання і розвитку освіти. Законодавцем передбачено створення навчальних закладів, в тому числі на основі державної власності, а державне майно, надане навчальним закладам, повинно використовуватись виключно на освітні потреби навчального закладу та з метою сталого розвитку суспільства і держави.

При цьому, дії або бездіяльність навчального закладу щодо використання такого майна прямо кореспондує з конституційним правом громадян на отримання освіти та державним обов`язком щодо створення державою належних умов її надання громадянам та подальшого розвитку.

Отже, неналежне використання такого майна прямо порушує державний інтерес у забезпеченні конституційного права громадян на освіту, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, інвестування в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави, оскільки освіта є державним пріоритетом і таке використання не відповідає цілям, визначеним законодавцем.

Як встановлено судом, спірне приміщення належить до майна закладу освіти, хоча закладом освіти і не використовується. Проте від цього режим майна залишається незмінним, також незмінними залишаються і заборони щодо передачі його в оренду з будь-якою метою, в тому числі з метою надання послуг, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Проаналізувавши умови спірного договору, визначені в пункті 1.2 договору оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017, судом встановлено, що майно за цим договором передається в оренду з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів.

Відтак, умови спірного договору оренди дозволяють орендарю користуватись орендованим майном з метою, що не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Отже, укладаючи спірний договір сторони не дотрималися вимог статті ст. 63 Закону України "Про освіту" (який діяв на момент його укладення), не встановили обмеження щодо використання такого майна, яке мало б бути пов`язане з навчально-виховним процесом чи обслуговуванням учасників освітнього процесу саме з метою забезпечення освітнього процесу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що договір оренди державного майна №30/17 від 02.08.2017 укладено з порушенням вимог законодавства, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Щодо зобов`язання повернути спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, Цивільний кодекс України визначає такі загальні наслідки недійсності правочину: 1) основний - двостороння реституція (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); 2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга вказаної статті). Ці наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України).

Закріплена в абзаці другому частини першої статті 216 ЦК України реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та юридичному становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які вони вчинили на його виконання. Саме тому за загальним правилом кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину. Таке взаємне повернення сторонами одержаного ними (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та факту недійсності правочину і забезпечує поновлення попереднього становища сторін за наслідками недійсності відповідного правочину. Вказане поновлення можливе тоді, коли майно, передане за вказаним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості повернення сторонами одна одній того, що вони одержали, зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони правочину зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи саме двосторонню реституцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21

Таким чином, враховуючи, що спірний договір оренди визнано судом недійсним, ФОП Павлюк І.А. не має правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди та зобов`язаний повернути його орендодавцю.

За таких обставин позовна вимога прокурора про зобов`язання ФОП Павлюка І.А. звільнити та повернути орендовані приміщення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов належить до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди державного майна №30/17, укладений 02.08.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, Богородчанським професійним будівельним ліцеєм та фізичною особою - підприємцем Павлюком Іваном Антоновичем.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлюка Івана Антоновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути об`єкт оренди - частину приміщення загальною площею 54,3 кв.м., а саме приміщення № 1 2,6 кв.м., № 2 10,3 кв.м., № 2б 2,5 кв.м., № 3 32,2 кв.м. на першому поверсі будівлі недіючого навчального корпусу ліцею, розташоване за адресою: селище Богородчани, вул. Шевченка, 59, Богородчанської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області - Державному професійно-технічному навчальному закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей" (77701, вул. Шевченка, будинок 89, селище Богородчани, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 02544187) шляхом підписання акту повернення орендованого майна.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлюка Івана Антоновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 1 774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн 93 коп. судового збору.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, вул. Василіянок, будинок 48, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 42891875) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 1 774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн 93 коп. судового збору.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Богородчанський професійний будівельний ліцей" (77701, вул. Шевченка, будинок 89, селище Богородчани, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 02544187) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 1 774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн 93 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Рочняк

У зв`язку з відпусткою судді повне рішення підписано 04.11.2026.