Рішення № 141184305, 26.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026м. ДніпроСправа № 904/937/25 (199/7721/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1", м. Дніпро

про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку

в межах справи № 904/937/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)" (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул.Лесі Українки, буд.14, ідентифікаційний номер юридичної особи 00169816)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" (49005, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд.20, офіс 136; ідентифікаційний номер юридичної особи 41204120)

про визнання банкрутом

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 30.09.2024 звернувся до Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання нарахувати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів на місцем обліку.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1» закрито; зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 199/7721/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 скасовано, а матеріали справи №199/7721/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1» передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/937/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1».

11.08.2026 справа № 199/7721/24 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 справу № 199/7721/24 передано судді Мілєвій Ірині Вікторівні.

Суд ухвалою від 12.08.2026 прийняв справу № 199/7721/24 до свого провадження.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти днів) з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме подати до суду платіжний документ, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (сплатити 25 874,47 грн).

21.08.2026 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2026 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду квитанцію № 309733911 від 21.08.2026 про сплату судового збору у розмірі 9523,27 грн. Також у своїй заяві позивач зазначив, що за розгляд цього самого позову ОСОБА_1 раніше вже було сплачено судовий збір у розмірі 16 351,20 грн згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3960244476.1 від 21.10.2024. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2026 ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 скасовано. Позивач зазначає, що фактично повернення коштів за ухвалою Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 20.12.2024 не здійснювалося. На підтвердження вказаного позивач надає офіційну виписку АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку, з якого здійснювалася первісна сплата судового збору за період з 21.10.2024 по 20.08.2026. Виписка не містить операції з повернення позивачу судового збору у розмірі 16 351,20 грн. Таким чином, зазначена сума залишається фактично сплаченим судовим збором за розгляд цього позову.

Суд ухвалою від 26.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 26.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу суду від 26.08.2026 було доставлено відповідачу в його електронний кабінет 26.08.2026 о 17:50 (т.2 а.с.20).

Відзив відповідач до суду не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/397/26 визнано Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" призначено арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича (свідоцтво № 120 від 04.02.2013).

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1» та футболістом-професіоналом Третьяковим Максимом Вячеславовичем було укладено контракт № 55 (далі - контракт).

ОСОБА_1 наймається на роботу на посаду спортсмена-професіонала з виду спорта футболу футбольної головної команди клубу (п. 1.1. контракту).

Даний контракт є строковим трудовим договором, укладеним згідно вимог трудового законодавства України, а також відповідними документами Міжнародної федерації футбольних асоціацій (далі - ФІФА), Союзу європейських футбольних асоціацій (далі - УЄФА), Української асоціації футболу (далі - УАФ), відповідних ліг, асоціацій чи організацій, що проводять змагання, Міжнародної федерації професіональних футболістів «Європейський відділ ФІФПро» (далі -ФІФПро) (п. 1.2. контракту).

З моменту укладення контракту між сторонами виникають трудові правовідносини, взаємні права та обов`язки, в тому числі, визначаються вимоги щодо організації підготовки, тренувань та участі в змаганнях Футболіста-професіонала, строк взаємовідносин сторін в межах контракту та інші питання (п. 1.3. контракту).

Контракт діє з 11.07.2023 по 30.06.2026 (включно), незалежно від факту реєстрації контракту у відповідній лізі/асоціації чи організації, шо проводить змагання. Строк дії даного контракту може бути продовжений або контракт може бути укладений на новий строк за згодою сторін (п. 2.1. контракту).

Даний контракт є строковим трудовим договором, метою якого є дотримання сторонами наданих їм прав та належне виконання взятих на себе обов`язків. Трудові відносини і взаємні обов`язки сторін регулюються даним контрактом, діючим трудовим законодавством України, Регламентами УАФ та відповідної ліги/асоціації чи організації, що проводить змагання. Трудові відносини сторін також регулюються статутними та іншими регламентними документами клубу (п. 3.1. контракту).

Клуб бере на себе фінансові зобов`язання перед футболістом-професіоналом, такі як: виплата заробітної плати футболісту-професіоналу у розмірі 10 000,00 грн на місяць в період з 11.07.2023 по 30.06.2026, без урахування податків та інших обов`язкових платежів (п. 5.2. контракту).

За результатами професіональної діяльності футболіста-професіонала, індивідуальних результатів роботи і вкладу у результати виступів команди Клуб може виплачувати футболісту-професіоналу винагороди, премії, різного роду надбави, доплати (п. 5.3. контракту).

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків, передбачених даним контрактом, згідно діючого законодавства України (п. 6.1. контракту).

11.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 1 до контракту (т. 1 а.с. 16), в якій погодили, що за результатами професіональної діяльності футболіста-професіонала, індивідуальних результатів роботи і вкладу у результати виступів команди клуб зобов`язується виплачувати футболісту-професіоналу винагороду у розмірі еквівалентному: 14 700,00 доларів США на місяць (нетто), в період з 11.07.2023 по 30.06.2026 (в тому числі виплата згідно п. 5.2. контракту) (п. 1 угоди).

Додатковий бонус-винагорода за дії футболіста-професіонала в офіційних матчах головної команди клубу: 1000,00 доларів США за кожен гол або гольову передачу (нетто) (п. 1.1. угоди).

Клуб зобов`язується виплачувати футболісту-професіоналу щорічний бонус у розмірі еквівалентному 60 000 доларів США (нетто):

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2023;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2023;

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2024;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2024;

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2025;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2025 (п. 2 угоди).

Дана угода вступає в силу з 11.07.2023 по 30.06.2026 (п. 3 угоди).

Позивач зазначає, що до початку нового ігрового сезону 2024/2025 комерційний директор Дніпра-1 ОСОБА_2 повідомив про відсутність коштів на подальше існування Клубу. Перед початком ігрового сезону 2024/2025 Спортивний клуб «Дніпро-1» був розформований та знявся з чемпіонату України. З урахуванням вищезазначених подій, трудовий контракт між ТОВ «СК «Дніпро-1» та ОСОБА_1 (як і з багатьма іншими футболістами клубу) було достроково розірвано за згодою сторін.

Так, 09.07.2024 сторони уклали додаткову угоду про розірвання контракту № 55 від 11.07.2023 (т. 1 а.с. 22), в якій дійшли згоди щодо дострокового розірвання контракту № 55 від 11.07.2023 за взаємною згодою сторін, починаючи з 09.07.2024.

Як зазначає позивач, розрахунок при звільненні 09.07.2024 зі сторони відповідача належним чином проведений не був. Відповідач не виплатив позивачу заборгованість, яка рахувалась на момент припинення трудових відносин. У зв`язку з чим із відповідача підлягають стягненню наступні платежі:

1) заробітна плата за травень 2024 - 584 349,21 грн, за червень 2024 - 585 788,88 грн, за липень (9 днів) 2024 - 171 249,90 грн, а всього 1 341 387,99 грн.

2) винагорода за 2023 рік, яка була встановлена п. 2 додаткової угоди № 1 від 11.07.2023 до контракту (додаткова заробітна плата) в еквіваленті 60 000 доларів США, що дорівнює 2 442 000,00 грн.

3) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який визначений на час подання позову за період з 10.07.2024 - 25.09.2024 (78 днів) становить 1 523 098,20 грн.

Позивач зазначає, що додатковою угодою № 1 від 11.07.2023 до контракту сторони встановили, що за результатами професійної діяльності футболіста-професіонала і вкладу у результати виступів команди клуб зобов`язується виплачувати футболісту-професіоналу винагороду у розмірі еквівалентному 14 700 доларів США на місяць (нетто), в період з 11.07.2023 по 30.06.2026 (в тому числі виплата за п. 5.2. контракту). Таким чином, встановлені додатковою угодою щомісячні виплати 14 700 доларів США включали в себе виплати, передбачені п. 5.2 контракту (заробітна плата 10 000 грн на місяць). Передбачена додатковою угодою № 1 від 11.07.2023 винагорода у розмірі, еквівалентному 14 700 доларів США, виплачувалася позивачу щомісячно та систематично, була конкретно визначеною та незмінною винагородою, в тому числі в період, коли матчі основної команди клубу не проводились в зимове міжсезоння (грудень 2023 - лютий 2024) або коли футболіст не брав участь в матчах основної команди.

Позивач наголошує, що впродовж роботи у клубі дотримувався трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку, належним чином виконував завдання та розпорядження тренерського штабу та керівництва відповідача, будь-яких дисциплінарних проступків не вчиняв і будь-які заходи дисциплінарного стягнення до позивача зі сторони відповідача - не застосовувалися. Тобто, будь-яких дисциплінарних проступків чи порушень умов контракту, внаслідок яких позивача могли б позбавити права на отримання встановленої щомісячної винагороди 14 700 доларів США, він не вчиняв. Будь-яких штрафів за порушення умов контракту у травні, червні, липні 2024 року до позивача зі сторони відповідача не застосовувалося та відповідач не повідомляв йому про такі штрафи. Більш того, будь-яких наказів чи розпоряджень про зменшення чи позбавлення позивача щомісячної винагороди в сумі 14 700 доларів США зі сторони відповідача ніколи не приймалося і до відома позивача не доводилося, тому невиплата щомісячної винагороди 14 700 доларів США у травні, червні, липні 2024 року є порушенням зі сторони відповідача. Відповідно позбавлення позивача щомісячних виплат 14 700 доларів США за травень, червень, липень 2024 року - здійснено відповідачем незаконно.

Також, як зазначає позивач, відповідно до додаткової угоди № 1 від 11.07.2023, клуб зобов`язувався виплатити футболісту-професіоналу бонус у розмірі еквівалентному 40 000 доларів США до 31.07.2023 та 20 000 доларів США до 31.08.2023, а загалом суму, еквіваленту 60 000 доларів США, яка позивачу у визначені строки виплачена не була. Зазначений щорічний бонус 60 000 доларів США, як винагорода, відноситься до категорії додаткової заробітної плати та мав виплачуватися відповідачем щороку (у 2023, 2024, 2025 роках), незалежно від будь-яких результатів діяльності клубу. Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню зазначена сума винагороди в розмірі 2 442 000 грн (згідно курсу НБУ станом на день звільнення 09.07.2024, що становив 40,7 грн за 1 дол. США, 60 000 х 40,7 = 2 442 000 грн).

Позивач зазначає, що заробітна плата за останні два місяці роботи, які передували звільненню позивача 09.07.2024 (травень, червень 2024), мала бути сплачена у наступному розмірі: травень 2024 - 595 350 грн, червень 2024 - 595 791 грн. Середня заробітна плата позивача за травень, червень (61 день) становить 595 350 + 595 791 = 1 191 141 грн /61 дн. = 19 526,90 грн за день. Період затримки відповідачем розрахунку при звільненні на час подання позову визначений за період з 10.07.2024 - 25.09.2024 (78 днів). Таким чином, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 523 098,20 грн (19 526,90 грн х 78 дн.).

Також, як зазначає позивач, 20.09.2024 через електронний кабінет позивач отримав від Пенсійного фонду України довідку про індивідуальні відомості про застраховану особу та дані про нараховану відповідачем заробітну плату. З довідки позивачу стало відомо, що за травень 2024 та червень 2024 відрахування до Пенсійного фонду здійснені відповідачем лише частково, а саме: подано недостовірні (занижені) відомості про заробітну плату позивача, з якої були сплачені страхові внески. Згідно даних банку та Пенсійного фонду відповідачем в адресу позивача була нарахована та сплачена наступна заробітна плата: за травень 2024 - 13 305,00 грн нараховано, 10 000,79 сплачено; за червень 2024- 12 425,00 грн нараховано, 10 002,12 сплачено; за липень 2024 - 0 грн нараховано, 2447,20 сплачено. Водночас, як вже зазначалось, заробітна плата позивача мала становити за травень 2024 - 595 350 грн, за червень 2024 - 595 791 грн, за липень 2024 - 173 697,09 грн і будь-яких наказів чи розпоряджень про позбавлення позивача встановленої додатковою угодою заробітної плати (щомісячної винагороди) 14 700 доларів США відповідач не приймав.

Оскільки позивачу, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, мала бути нарахована заробітна плата за травень 2024 - 595 350 грн, за червень 2024 - 595 791 грн, за липень 2024 - 173 697,09 грн, але зазначена заробітна плата не була нарахована і з неї відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок на позивача, як застрахованої особи, це є порушенням прав позивача відповідно до законодавства України на оформлення, призначення та виплату у відповідному розмірі сум пенсій в органах ПФУ, яке вираховується із сум цих страхових внесків, які повинен був відраховувати відповідач, як роботодавець, в Пенсійний фонд України.

За таких умов, як вважає позивач, його права підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати на суму заробітної плати працівника (за травень 2024 - 595 350 грн, за червень 2024 - 595 791 грн, за липень 2024 - 173 697,09 грн) єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку відповідача.

На підставі викладеного позивач просить суд:

- стягнути з ТОВ «Спортивний клуб «Дніпро-1» на користь ОСОБА_1 невиплачений розрахунок при звільненні в розмірі 3 783 387,99 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 523 098,20 грн, а всього 5 306 486,19 грн;

- зобов`язати ТОВ «Спортивний клуб «Дніпро-1» нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 (згідно належних до виплати сум за травень 2024, червень 2024 та за липень 2024) єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Питання у сфері трудових відносин регулюється положеннями Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. (ч. 1 ст.3 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. (ч. 1 ст.21 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).

Частиною 5 ст. 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. (ч. 1 ст.47 КЗпП України).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. (ч. 1 ст.116 КЗпП України).

Як вказано вище, 11.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1» та футболістом-професіоналом Третьяковим Максимом Вячеславовичем було укладено контракт № 55 (далі - контракт).

09.07.2024 сторони уклали додаткову угоду про розірвання контракту № 55 від 11.07.2023 (т. 1 а.с. 22), в якій дійшли згоди щодо дострокового розірвання контракту № 55 від 11.07.2023 за взаємною згодою сторін, починаючи з 09.07.2024.

Відповідно до п. 5.2. контракту клуб бере на себе фінансові зобов`язання перед футболістом-професіоналом, такі як: виплата заробітної плати футболісту-професіоналу у розмірі 10 000,00 грн на місяць в період з 11.07.2023 по 30.06.2026, без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Також 11.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 1 до контракту (т. 1 а.с. 16), в якій погодили, що за результатами професіональної діяльності футболіста-професіонала, індивідуальних результатів роботи і вкладу у результати виступів команди клуб зобов`язується виплачувати футболісту-професіоналу винагороду у розмірі еквівалентному: 14 700,00 доларів США на місяць (нетто), в період з 11.07.2023 по 30.06.2026 (в тому числі виплата згідно п. 5.2. контракту) (п. 1 угоди).

Клуб зобов`язується виплачувати футболісту-професіоналу щорічний бонус у розмірі еквівалентному 60 000 доларів США (нетто):

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2023;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2023;

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2024;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2024;

- 40 000,00 доларів США до 31.07.2025;

- 20 000,00 доларів США до 31.08.2025 (п. 2 угоди). Дана угода вступає в силу з 11.07.2023 по 30.06.2026 (п. 3 угоди).

У тексті даної угоди посилання на додаткові/окремі додатки щодо преміювання чи обов`язковість прийняття наказів/розпоряджень щодо виплати, наведеної у п.1 додаткової угоди№ 1 від 11.07.2023, відсутні. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що вказаний розмір винагороди є гарантованою частиною заробітної плати.

За розрахунком позивача невиплачений розмір заробітної плати становить 1 341 387,99 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), з яких: заробітна плата за травень 2024 - 584 349,21 грн, за червень 2024 - 585 788,88 грн, за липень (9 днів) 2024 - 171 249,90 грн, а також невиплачений розмір винагороди за 2023 рік, відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 11.07.2023 до контракту становить 2 442 000,00 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів) (еквівалент 60 000 доларів США).

Докази виплати вказаних сум матеріали справи не містять.

Враховуючи той факт, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 3 783 387,99 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів) (1 341 387,99 грн + 2 442 000,00 грн).

Щодо середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 1 523 098,20 грн за період з 10.07.2024 по 25.09.2024, суд зазначає наступне.

Позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань з виплати заробітної плати при звільненні у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати середнього заробітку за час затримки при звільненні (за період з 10.07.2024 по 25.09.2024) у розмірі 1 523 098,20 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, тому і після відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідача існує обов`язок своєчасно розраховуватись із звільненими працівниками, а у випадку непроведення остаточного розрахунку при звільненні, нести майнову відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП.

Відповідно до приписів ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Господарський суд зазначає, що стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітною платою є винагорода, яка виплачується працівникові за виконану ним роботу. Відшкодування, яке сплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, не відповідає цим ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану працівником роботу, а за затримку розрахунків при звільненні. Тому відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.

Позивач визначив середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який визначений на час подання позову, за період з 10.07.2024 - 25.09.2024 (78 днів) - 1 523 098,20 грн.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Суд дійшов висновку, що обґрунтованим є нарахування середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку у розмірі 1 523 098,20 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів) за період з 10.07.2024 по 25.09.2024, який підлягає стягненню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання нарахувати на суму заробітної плати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до абз. 1, 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

Згідно п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Судом встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу, а саме ОСОБА_1 , наданих Пенсійним фондом України (т. 1 а.с. 26), встановлено, що за травень 2024 - липень 2024 відрахування до Пенсійного фонду здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" лише частково. Згідно з даними Пенсійного фонду відповідачем на позивача була нарахована наступна заробітна плата: за травень 2024 - 13 305,00 грн, за червень 2024- 12 425,00 грн; за липень 2024 - 0 грн.

За даними, наданими банком (т. 1 а.с. 24-25), відповідач сплатив заробітну плату: за травень 2024 - 10 000,79; за червень 2024 - 10 002,12; за липень 2024 - 2447,20.

Водночас, як вже зазначалось, заробітна плата позивача мала становити за травень 2024 - 595 350 грн, за червень 2024 - 595 791 грн, за липень 2024 - 173 697,09 грн.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що оскільки позивачу, який знаходився в трудових відносинах з відповідачем, мала бути нарахована заробітна плата за період з травня 2024 по липень 2025 на загальну суму 1 341 387,99 грн, але з цієї заробітної плати відповідачем не було сплачено єдиний соціальний внесок на позивача, як застрахованої особи, це є порушенням прав позивача відповідно до законодавства України на оформлення, призначення та виплату у відповідному розмірі сум пенсій в органах ПФУ, яке вираховується із сум цих страхових внесків, які повинен був відраховувати відповідач, як роботодавець, в Пенсійний фонд України. Відповідач не спростував обставин, зазначених у позові, а тому суд, виходячи з наявних матеріалів справи, вбачає, що права позивача були порушені відповідачем, а тому права позивача повинні бути відновлені шляхом задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ТОВ «Спортивний клуб «Дніпро-1» нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 (згідно належних до виплати сум за травень 2024, червень 2024 та за липень 2024) єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 25 874,47 грн.

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу 30 000,00 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд.20, офіс 136; ідентифікаційний код 41204120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) невиплачений розрахунок при звільненні в розмірі 3 783 387,99 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1 523 098,20 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 874,47 грн, про що видати наказ.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Дніпро-1" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд.20, офіс 136; ідентифікаційний код 41204120) нарахувати на суму заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (згідно належних до виплати сум за травень 2024, червень 2024 та за липень 2024) єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.11.2026.

СуддяІ.В. Мілєва