Рішення № 141182626, 03.11.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/940/25

провадження № 2/566/158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Хомицької А. А.,

за участю секретаря Брагіної О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Млинів Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Млинівського районного суду Рівненської області, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно до умов договору факторингу № МВ-ТП/11 від 03.12.2024 набуло права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №277391237 від 07.09.2024. Оскільки ОСОБА_1 неналежно виконала своє зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість в сумі 18177 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 11 липня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у заяві від 12.11.2025, яка надійшла на адресу суду через систему «Електронний суд», просила справу розглянути за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с. 56, 60-67). Крім того, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Її представник адвокат Євдотьєв А. О. у відзиві на позовну заяву від 05.11.2025 просив позовні вимоги задовольнити частково в межах 8760 грн. (а.с. 47-50), а також зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі до 2000 грн. (а.с. 53-54).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 277391237, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти в розмірі 7300 грн. (а.с. 18-29).

Розділом 2 даної кредитної угоди, передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7300 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту становила максимальну суму кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно могла перебувати в розпорядженні позичальника.

Кредитодавець 07.09.2024 надав позичальнику перший транш за договором в сумі 7300 грн. Другий та решта траншів за договором мали надаватися позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.

В 3 розділі угоди зазначено, що позичальнику надано дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повертати суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування кредитом становив 20 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом обчислювався в порядку, передбаченому пунктом 3.2 договору. У разі надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжувалися на ту кількість днів, на яку відрізнялася дата укладення договору від дати надання першого траншу за договором.

Крім того, сторонами погоджено, що встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом сплати протягом дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації всіх фактично нарахованих процентів за умови, що позичальник в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активував функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, визначених пунктом 3.2 договору, не обмежена.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно було сплатити всі нараховані за перші 20 днів дисконтного періоду проценти в розмірі 1460 грн. Про суму нарахованих процентів, які позичальнику необхідно було сплатити для оформлення другої та наступних пролонгацій, позичальник інформувався через особистий кабінет.

Продовження строку дисконтного періоду не призводило до зміни істотних умов договору в бік погіршення становища позичальника.

Розділом 7 договору визначено порядок погашення кредиту та сплати процентів.

Зокрема, рекомендована (необов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 27.09.2024, а саме протягом 20 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

В обов`язковому порядку сума кредиту мала бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7., 9,2,1,5.

Розділом 8 передбачено, що за користування кредитом позичальник був зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не було передбачено.

Процентні ставки за договором були фіксованими та не підлягали зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в бік погіршення становища позичальника.

Для суми кредиту отриманої за першим траншем, за перші 20 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду загальна вартість кредиту складала 8760 грн. та включала в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 1460 грн. та суми кредиту в розмірі 7300 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7300 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору (а.с. 30).

03.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/11, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредитної лінії № 277391237 від 07.09.2024 (а.с. 7-9).

Таким чином, відповідно до витягу з реєстру боржників від 03.12.2024 до договору факторингу МВ-ТП/11, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 18177 грн., з яких: 7300 грн. заборгованість по кредиту, 10877 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом (а.с. 10).

Оскільки ОСОБА_1 неналежно виконала своє зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості в судовому порядку.

08.11.2025 на адресу суду від представника відповідача адвоката Євдотьєва А. О. надійшов відзив на позовну заяву від 05.11.2025 (а.с. 47-50), в якому зазначено, що, відповідач дійсно зверталась до первинного кредитора (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») за отриманням кредиту та отримала кошти у свій час за відповідним договором. Відповідно до умов та додатків кредитного договору № 277391237 від 07.09.2024 сторони домовились, що відповідач отримує 7300 грн. на 20 календарних днів (до 07.10.2024) під 1460 грн. процентів за користування (п. п. 2.1., 2.2., 3.1., 3.3 Кредитного договору). Відтак, сторони погодились що відповідач має отримати 7300 грн. до 07.10.2024 включно та повернути 8760 грн., з яких: 7300 грн. - тіло кредиту та 1460 грн. - проценти. Однак, відповідач не пролонгувала строк дії договору, не підписувала будь-яких додаткових угод, як власне і не домовлялась про інакший термін кредитування, тому нарахування відсотків понад погоджений сторонами строк кредитування є неправомірним. Крім того, відповідач вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірними із ціною позову, не відповідають складності справи та розумності, тому просить про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 грн. (а.с. 53-54).

У відповіді на відзив, яка, через систему «Електронний суд», надійшла 17.11.2025, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 60-65). Проте, додаткових доказів на підтвердження пролонгації договору, а відтак законності нарахування процентів за кредитним договором № 277391237 від 07.09.2024 понад 20-денний строк не надав.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відзив представника відповідача на позовну заву, відповідь на відзив, суд приходить до висновку, що відповідач в добровільному порядку фактично отримала та використала кошти від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Оскільки ОСОБА_1 не повернула кредитних коштів, а також відсотків за їх користування, ні первісному кредитору, ні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», то це призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає частковому стягненню в розмірі 8760 грн., з яких: 7300 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 1460 грн. сума заборгованості за відсотками. Сума заборгованості за відсотками в розмірі 9417 грн. стягненню не підлягає, з огляду на таке.

Із розрахунків заборгованості вбачається (а.с. 12-14), що нарахування відсотків здійснювалося за період з 07.09.204 по 23.02.2025. Разом з тим, в заявці на отримання грошових коштів у кредит (а.с. 15), в паспорті споживчого кредиту (а.с. 15 зі зворотної сторони - 17) та в договорі кредитної лінії передбачено, що кредит надається строком на 20 днів (строк дисконтного періоду). Тому, на думку суду, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не завуальованими, неоднозначними умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування. Крім того, позивач не надав суду підтвердження того, що відповідачем було здійснено будь-які дії, які стали підставою для пролонгації кредитного договору і нарахування процентів. Із урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 9417 грн. за 20 днів, що відповідає строку дії кредитного договору (строк дисконтного періоду).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі, зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.ст. 131, 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати на професійну правничу допомогу становлять 5000 грн., що підтверджується матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024 (а.с. 33-38); актом приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2024 (а.с. 38 зі зворотної сторони); рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (а.с. 69 зі зворотної сторони).

Оскільки позовні вимоги задоволено судом на 48 %, тому з відповідача підлягають стягненню пропорційно: сума судового збору в розмірі 1162,75 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2400 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 634, 639, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за договором кредитної лінії №277391237 від 07.09.2024 в розмірі 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 75 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

У іншій частині вимог позивача - відмовити.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», адреса місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Євдотьєв Анатолій Олександрович, адреса робочого місця: площа Солом`янська, 2, м. Київ, поштовий індекс 03035, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6222/10 від 06.10.2017.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026.

Суддя А. А. Хомицька