Рішення № 141182162, 29.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3064/25

2/532/992/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,

представники позивача - Сердійчук Я. Я., Пилипчук С. В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Бердніченко О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом то- вариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у сумі 16305 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 13.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2777148, відповідно до умов якого, кредитодавець надає споживачу кредит у розмірі 5000 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 360 днів.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

За умовами договору позичальник зобов`язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений кредитним договором, проте своїх зобов`язань з повернення грошових коштів Відповідач не виконав, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість.

26.03.2021 року було укладено договір № 26032021, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2777148.

23.05.2024 року було укладено договір № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2777148. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2777148.

Оскільки заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами ним не сплачені, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2777148 від 13.08.2020 року станом на день формування позовної заяви становить 16305,00 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11305 грн.

За таких обставин, представник позивача прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №2777148 від 13.08.2020 року у розмірі 16305 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

22 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, ОСОБА_1 - адвоката Бердніченко О. П. зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надання кредитним коштів відповідачу в розмірі 5000 грн. Надані позивачем документи можуть свідчити про існування певної транзакції, пов`язаної з кредитним договором №2777148, однак не містять первинного документа банку, який би підтверджував зарахування коштів саме на рахунок відповідача або належність платіжної картки відповідачу. Відтак позивачем не надано належних та беззаперечних доказів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

Також відповідач заперечує щодо переходу права вимоги до позивача за договором факторингу, оскільки сам факт існування договорів факторингу не свідчить автоматично про перехід саме права вимоги до відповідача. Надані суду витяги з реєстрів не дають можливості перевірити повний склад переданої документації, дату та фактичний обсяг переданих прав вимоги. Крім того додаткова угода до договору факторингу містить посилання на виправлення технічних помилок у реєстрах заборгованості, що ставить під сумнів достовірність первісних реєстрів та правильність ідентифікації боржників. Відтак, позивачем не доведено належність йому права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Крім цього, наданий суду розрахунок заборгованості є одностороннім документом первісного кредитора і не є доказом факту пролонгації кредиту, не підтверджує направлення відповідачу повідомлення про новий строк кредиту та не доводить правомірність нарахування процентів у сумі 11 305,00 грн. За таких обставин вимога про стягнення процентів є недоведеною належними та допустимими доказами. Крім того, матеріали справи не містять жодного первинного банківського документа, який би дозволяв встановити особу платника, реквізити рахунку, з якого здійснено платіж, та підтвердити, що такий платіж був здійснений саме відповідачем. Також суду не надано доказів погодження на пролонгацію кредиту шляхом внесення відповідного платежу, а отже не може само по собі бути підставою для подальшого нарахування процентів у розмірі 11 305,00 грн. Таким чином, без надання належних доказів особи платника, без доказів акцепту пролонгації кредитором та без доказів повідомлення відповідача про новий строк кредитування, не може автоматично сприйматися як беззаперечне підтвердження волевиявлення відповідача на продовження кредитних правовідносин та подальше нарахування значної суми процентів. За таких обставин, прохає відмовити у задоволенні позову. У разі часткового задоволення позову розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Крім цього прохає зменшити заявлені позивачем витрати на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру.

22 червня 2026 року від представника позивача, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Ушакової М. І. надійшла відповідь на відзив, в якій вважає поданий відзив на позовну заяву необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Щодо тверджень відповідача про недоведеність факту перерахування кредитних коштів на його банківську картку зазначає, що такі твердження є суперечливими, до того ж спростовуються наявними у справі доказами. Відповідач здійснив частковий платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто вчинення такого платежу свідчить про фактичне визнання відповідачем існування договірних правовідносин між сторонами, а також підтверджує факт отримання ним кредитних коштів. Вважає, що якби відповідач не визнавав кредитні правовідносини з первісним кредитором, то він би не вносив платежі для погашення заборгованості за кредитом. Позивачем підтверджено всіма належними та необхідними доказами факт перерахування кредитодавцем грошових коштів.

Щодо нарахувань процентів за кредитним договором зазначає, що первісним кредитором нараховувалися проценти в порушення умов договору та поза строком користування кредитом. До того ж що умовами кредитного договору прямо та однозначно передбачено право кредитора нараховувати проценти як у межах первісного строку користування кредитом, так і у разі його продовження (пролонгації), а також у період прострочення без необхідності укладення додаткових угод, оскільки відповідні механізми та правові наслідки заздалегідь погоджені сторонами.

Також зазначає, що строк кредиту становить 29 днів, при цьому у позовній заяві було допущено технічну описку щодо строку кредитування, а саме помилкового зазначено строк 360 днів. Водночас вказана технічна неточність жодним чином не впливає на зміст позовних вимог, фактичних обставин справи та обґрунтованість правової позиції позивача. Також, укладаючи кредитний договір, сторони погодили можливість продовжити строк користування кредитом шляхом внесення платежу на користь Товариства відповідно до умов договору, а не укладаючи додаткову угоду. Підписавши кредитний договір відповідач підтвердив, що за користування кредитними коштами встановлюється плата у вигляді процентної ставки, визначеної договором. Відтак, доводи відповідача про відсутність доказів пролонгації спростовуються самим змістом погодженого сторонами механізму, відповідно до якого пролонгація є результатом конклюдентних дій, зокрема внесення платежу, та не потребує підписання окремого документа чи отримання паперового підтвердження. Відповідач, заперечуючи факт пролонгації, не надав жодного доказу, який би свідчив про вчинення ним дій, спрямованих на відмову від продовження строку кредитування у спосіб, прямо передбачений Договором. Зазначає, що нарахування процентів за кредитним договором здійснювалось за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,9% в день від суми кредиту, але не більше 90 днів. Отже, твердження відповідача про неправомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування є помилковим, оскільки договором прямо передбачено можливість їх нарахування у період прострочення в межах 90 днів. Відтак, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснюється в межах строку користування кредитом на підставі узгоджених умов Кредитного договору та згідно з вимогами чинного законодавства, а тому твердження відповідача не відповідають дійсності та спростовується вищевикладеним. Окрім того, позивач наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором, на підтвердження чого суду було надано належні докази, що беззастережно підтверджують факт набуття позивачем прав вимоги до відповідача. Відтак, доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. Також позивачем було надано докази на підтвердження факту понесення судових витрат по справі по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн, які прохає стягнути позивач на свою користь в повному обсязі.

23 червня 2026 року, 05 серпня 2026 року та 31 серпня 2026 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача, ОСОБА_1 адвокат Бердніченко О. П. зазначила, що викладені у відповіді на відзив доводи позивача не спростовують позицію відповідача, а навпаки підтверджують наявність недоліків доказування у справі. Твердження позивача зводиться переважно до повторного цитування умов кредитного договору та законодавства, однак не містить доказів тих юридичних фактів, на відсутність яких прямо вказував відповідач. Заперечує щодо пролонгації умов договору та зазначає, що позивачем не доведено здійснення платежу саме відповідачем в рахунок пролонгації кредиту. Позивач не надав жодного первинного банківського документа на підтвердження того, хто саме здійснив платіж на суму 13,50 грн, з якого рахунку або платіжної картки він був здійснений, чи належав цей рахунок або картка відповідачеві, чи був цей платіж призначений саме як пролонгація договору. Вважає, що позивачем не доведено ту обставину, що саме відповідач вчинив дію, яку можна було б розцінювати як оферту на пролонгацію. До того ж суду не надано доказів, що платіж у сумі 13,50 грн був здійснений саме на користь первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» та чи був він здійснений в рахунок сплати процентів за кредитним договором. Отже, сама відсутність заперечень відповідача не підтверджує факт пролонгацій. Оскільки, як вважає позивач, кредит був продовжений, тому саме позивач повинен довести, коли саме кредитор акцептував оферту, яке повідомлення направив відповідачу та яку нову дату повернення кредиту було погоджено. Також позивач не спростував недоведеність процентів у розмірі 11305 грн. Саме арифметичне складання сум не є доказом правомірності їх стягнення. Крім цього, доводи щодо факторингу не усувають сумнівів щодо достовірності реєстрів боржників на перехід права вимоги. Таким чином відповідач заперечує щодо пролонгацій, арифметики складання сум розрахунку та розміру процентів за кредитним договором. Відповідь на відзив не усуває недоведеність заявленої суми боргу, а містить внутрішні суперечності, які підтверджують необґрунтованість позовних вимог. За таких обставин, позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

26 червня 2026 року від представника позивача, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Сердійчук Я. Я. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача вважає, що заперечення відповідача є безпідставними, спрямованими на затягування судового процесу та ухилення від виконання грошового зобов`язання, що підтверджується як умовами Кредитного договору, так і наданими Позивачем належними доказами. Твердження Відповідача про те, що нарахування процентів є припущенням - спростовується самим змістом договору та погодженими сторонами умовами. Умовами Кредитного договору прямо та однозначно передбачено право кредитора нараховувати проценти як у межах первісного строку користування кредитом, так і у разі його продовження (пролонгації), а також у період прострочення - без необхідності укладення додаткових угод, оскільки відповідні механізми та правові наслідки заздалегідь погоджені сторонами. Отже, нарахування процентів здійснюється не довільно і не на підставі припущень, а виключно на підставі погоджених сторонами умов Кредитного договору. Крім того, відповідно до наданих доказів та договору, Відповідач виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку, зокрема вніс платіж протягом трьох календарних днів після закінчення строку, передбаченого договору, а саме 08.09.2020 року сплатив 13,50 грн, який був здійснений в рахунок погашення заборгованості, що в свою чергу призвело до пролонгації кредиту, як це прямо передбачено договором, і не потребує жодних додаткових припущень чи тлумачень.

Щодо тверджень відповідача про відсутність доказів зазначає, що позивачем надано повний, належний та допустимий пакет доказів, який підтверджує як факт виникнення кредитних правовідносин, так і розмір заявленої до стягнення заборгованості. При цьому саме відповідач повинен довести свої заперечення належними та допустимими доказами, натомість цього не зробив. Відповідач не надав жодного доказу того, що він обрав у Особистому кабінеті функцію «часткове погашення без пролонгації», направляв повідомлення про необхідність зарахування платежу саме як часткового погашення, оскаржував у первісного кредитора відображення нового строку кредиту. Отже, відповідач не лише не спростував позицію Позивача, але й не довів жодної власної обставини, на яку посилається. Відтак, твердження відповідача, що нарахування здійснено неналежним чином та поза межами строку кредитування не відповідає дійсності та спросовується матеріалами справи. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 травня 2026 року заочне рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року скасовано. Цивільну справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 травня 2026 року зобов`язано представника АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5000,00 грн, які 13.08.2020 року були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 13.08.2020 по 17.08.2020 року; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 13.08.2020 по 17.08.2020 року; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року зобов`язано представника АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: інформацію про те, чи проведено платіж у сумі 13,50 грн від 08.09.2020 року на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )? інформацію про те, чи така операція була виконана ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в рахунок погашення заборгованості (сплати процентів)? виписку з автоматизованої банківської системи щодо операції з переказу 13,50 грн від 08.09.2020 року; повні реквізити платника, які містяться в банківській системі (номер рахунку (IBAN) або карткового рахунку платника, маскований номер платіжної картки платника, банк-емітент платіжної картки); повні реквізити отримувача платежу; призначення платежу в тому вигляді, в якому воно міститься у банківській системі; унікальні ідентифікатори транзакції та/або транзакційні маркери, що дозволяють однозначно ідентифікувати операцію; документ, на підставі якого здійснювалася зазначена платіжна операція; відомості про дату та точний час проведення операції; відомості про особу платника, якщо такі містяться у платіжній системі або автоматизованій банківській (платіжній) системі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2026 року зобов`язано представника АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: належним чином засвідчену копію первинного платіжного документа, на підставі якого було здійснено платіж (переказ) у сумі 13 (тринадцять) гривень 50 копійок, відображений у банківській виписці за рахунком ОСОБА_1 , а саме: меморіальний ордер (у разі його оформлення) або інший первинний документ, який відповідно до законодавства та внутрішніх правил банку був підставою для проведення зазначеної платіжної операції; платіжне доручення; електронний розрахунковий документ; квитанцію; або інший первинний документ, який відповідно до законодавства та внутрішніх правил банку був підставою для проведення зазначеної платіжної операції, із зазначенням: платника; отримувача коштів; призначення платежу; номера та дати документа; реквізитів рахунків платника та отримувача; часу проведення операції; усіх ідентифікаторів (референсів) платіжної операції; інформацію щодо способу здійснення платіжної операції у сумі 13,50 грн, а саме: канал ініціювання платіжної операції (інтернет-банкінг, мобільний застосунок, банкомат, платіжний термінал, каса банку, платіжний термінал самообслуговування чи інший спосіб); повні транзакційні дані операції; унікальний ідентифікатор (ID) операції; RRN, ARN, STAN, код авторизації та інші наявні ідентифікатори транзакції; відомості про платника та одержувача платежу; адресу, номер та найменування банкомата, платіжного термінала самообслуговування, каси або іншого пункту, через який було здійснено зазначений платіж (якщо така інформація зберігається в автоматизованій банківській системі); дату, час та місце ініціювання і завершення платіжної операції. У разі відсутності такого документа письмово повідомити суд про причини його відсутності та зазначити, який саме первинний документ відповідно до законодавства був підставою для проведення зазначеної банківської операції.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2026 року зобов`язано представника АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок, 4а, код ЄДРПОУ 14305909) надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: належним чином засвідчену копію первинного платіжного документа, на підставі якого було здійснено платіж (переказ) у сумі 13 (тринадцять) гривень 50 копійок, відображений у банківській виписці за рахунком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: меморіальний ордер (у разі його оформлення) або інший первинний документ, який відповідно до законодавства та внутрішніх правил банку був підставою для проведення зазначеної платіжної операції; платіжне доручення; електронний розрахунковий документ; квитанцію; або інший первинний документ, який відповідно до законодавства та внутрішніх правил банку був підставою для проведення зазначеної платіжної операції, із зазначенням: платника; отримувача коштів; призначення платежу; номера та дати документа; реквізитів рахунків платника та отримувача; часу проведення операції; усіх ідентифікаторів (референсів) платіжної операції; інформацію щодо способу здійснення платіжної операції у сумі 13,50 грн, а саме: канал ініціювання платіжної операції (інтернет-банкінг, мобільний застосунок, банкомат, платіжний термінал, каса банку, платіжний термінал самообслуговування чи інший спосіб); повні транзакційні дані операції; унікальний ідентифікатор (ID) операції; RRN, ARN, STAN, код авторизації та інші наявні ідентифікатори транзакції; відомості про платника та одержувача платежу; адресу, номер та найменування банкомата, платіжного термінала самообслуговування, каси або іншого пункту, через який було здійснено зазначений платіж (якщо така інформація зберігається в автоматизованій банківській системі); дату, час та місце ініціювання і завершення платіжної операції. У разі відсутності такого документа письмово повідомити суд про причини його відсутності та зазначити, який саме первинний документ відповідно до законодавства був підставою для проведення зазначеної банківської операції.

Представник позивача, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак раніше подавав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 , а також його представник, адвокат Берднічен- ко О. П., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала, в якій зазначила, що позивачем не доведено законної пролонгації нарахування процентів. Заперечує проти задоволення позову.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 13.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2777148, відповідно до якого кредитодавець надає споживачу грошові кошти (кредит) у розмірі 5000 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (т. 1 а.с. 27-30).

Відповідно до п. 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні Пароля входу до Особистого кабінету/ Мобільного додатку та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІТС Товариства. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту становить 29 днів.

Тип процентної ставки: фіксована. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за зниженою ставкою складає 5014,50 грн, за стандартною ставкою 7755,00 грн.

Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору (п. 1.4 Договору).

У п. 6.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті.

Також у п. 4.1-4.5 Договору визначені умови пролонгації кредиту, а саме строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5 Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Водночас, Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі (п. 4.4 Договору).

Зазначений пункт договору власне і містить положення про те в якій формі кредитодавець має право, а не обов`язок надати таку відповідь. При цьому договір не містить положень про те, що пролонгація договору можлива в інший спосіб чи автоматично.

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою (п. 4.5 Договору).

Згідно з положеннями пункту 4.4. кредитного договору, дії споживача, зазначені в п. 4.3. договору, кваліфікуються виключно як пропозиція (оферта) про продовження строку, а не як безпосередній факт його пролонгації. Настання правових наслідків у вигляді продовження строку є правом, але не обов`язком товариства (позивача), і залежить від його волевиявлення на акцептування даної оферти.

Договором чітко визначено форму акцепту: направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Таким чином, позивачем для доведення факту пролонгації кредитного договору не надано суду належних та допустимих доказів вчинення Товариством конкретних акцептуючих дій, передбачених пунктом 4.4. Кредитного договору.

Оскільки кредитодавець не скористався своїм правом на пролонгацію договору у визначений умовами кредитного договору спосіб, тому сплата відповідачем навіть після закінчення строку кредитування певних платежів не може свідчити про те, що договір був пролонгований.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 29 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником.

Згідно п. 9.6 Договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі

з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором знайшов своє підтвердження.

До договору додано Графік платежів за договором про надання споживчого кредиту № 2777148 від 13.08.2020 року та паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), зокрема щодо строку кредитування (29 днів) та процентної ставки, а також загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом, що було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» була надана довідка про ідентифікацію позичальника, де зазначаються його особисті дані, його номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор який був відправлений на номер телефону.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

На підтвердження перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача позивачем надано довідку №6154-ВП від 07.11.2025 року, що видана ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якої ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 13.08.2020 року здійснило успішний переказ грошових коштів у розмірі 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 57- 58). Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та через ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надало відповідачу кошти в сумі 5000 грн (т. 1 а.с. 57-58). Факт зарахування коштів на суму 5000 грн 13.08.2020 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 також підтверджується наданою АТ «Райффайзен Банк» довідкою та випискою про рух коштів по рахунку за період з 13.08.2020 по 17.08.2020 (т. 1 а.с. 146-147).

Таким чином, вищенаведене підтверджує факт існування кредитних правовідносин між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , а тому твердження сторони відповідача про не укладення договору в електронному вигляді та неотримання коштів кредиту не заслуговують на увагу, до того ж спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також, згідно умов Договору №2777148 про надання фінансового кредиту від 13.08.2020, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача (п.п. 3 п. 5.1 Договору).

26.03.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №26032021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2777148 (т. 1 а.с. 8-10).

В подальшому, 23.05.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2777148 (т. 1 а.с. 15-19).

Пунктом 1.1 Договору факторингу визначено, що за цим Договором Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток №1 до цього Договору), в розмірі Портфеля Заборгованості.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, до Фактора переходять права Клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені Кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав. Права вимоги, які відступаються Клієнтом Фактору згідно цього Договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного Боржника перед Клієнтом, що зазначається в Реєстрі боржників.

На виконання Договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» складено Акт прийому- передачі Реєстру заборгованостей (а.с. 26, 31-32).

Також 20 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, відповідно до якої сторони вирішили внести зміни в Реєстри заборгованостей, що є Додатками до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року (а.с. 23-24).

Відповідно до Витягу з реєстру заборгованостей № 1 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2777148 в загальному розмірі 16305 грн, із яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11305 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 33-36).

Згідно наданої первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором №2777148 від 13.08.2020 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 16305 грн, яка складається із: суми основного боргу 5000 грн, суми боргу за процентами 11305 грн (а.с. 62-66).

Також із картки обліку вбачається відмітка про оплату процентів: 08.09.2020 року внесення платіж у розмірі 13,50 грн, що також підтверджується наданою АТ «Райффайзен Банк» довідкою та випискою по картковому рахунку (т. 2 а.с. 14-15). Тип транзакції: торгівельна точка; деталі транзакції: безготівковий платіж.WFP.CREDPLUS1.C2A. Окрім того, за внесення такого платежу Банком було списано комісію у розмірі 5,14 грн (плата за грошовий переказ з картки на картку (між картковими рахунками). Такі суми відповідають тим, що зазначені у виписці про рух коштів по рахунку за період з 07.09.2020 по 09.09.2020 року, що належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 210-211), однак зазначені без пропусків (розділових знаків) (1350, 514).

До того ж видаткова операція по рахунку клієнта є нічим іншим, як свідченням про автоматичне списання коштів (оплата комісій та/або погашення кредиту) «CreditPlus» (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») через платіжний сервіс «WayForPay»).

Разом з тим, відомостей про те, що такі операції були виконані позичальником в рахунок погашення заборгованості (сплати процентів), а не виключно внутрішнім бухгалтерським проведенням, які б свідчили про фактичну сплату боргу боржником реальним надходженням коштів, суду не надано. Відтак, характер цього надходження визначається виключно внутрішнім бухгалтерським проведенням.

Також відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем за кредитним договором №2777148 від 13.08.2020 року, за період з 26.03.2021 по 03.12.2025 року у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у розмірі 16305 грн, яка складається із:

- 5000 грн - заборгованість по тілу кредиту,

- 11305 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (т. 1 а.с. 7).

В розрахунку заборгованості також міститься відмітка про платіж у розмірі 13,50 грн здійснений 08.09.2020. Однак, такий платіж не відповідає сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, тому не є пропозицією пролонгації договору. Окрім того, акцепт здійснений ТОВ «Авентус Україна» шляхом направлення смс також відсутній.

Відтак, матеріали справи не містять відомостей щодо акцептування ТОВ «Авентус Україна» пропозиції ОСОБА_2 , а отже немає підстав вважати що строк дії договору №2777148 від 13.08.2020 був продовжений.

Детального розрахунку нарахувань відсотків за кредитним договором також суду не надано.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту та отримав від первісного кредитора кредитні кошти на суму 5000 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного суду не надано, при цьому позивач на підставі договору факторингу набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 11305 грн.

Пунктом 1.4 Договору сторони узгодили, що строк кредиту становить 29 днів, а п. 1.5 Договору визначено стандартну процентну ставку - 1,90%. При цьому знижена процентна ставка у розмірі 0,01% застосовувалась у разі повного погашення заборгованості, однак за наявними матеріалами справи, відповідач заборгованість не погасив. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 11.09.2020 року.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 сформував висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

За таких обставин, суд враховує, що сторонами у договорі було узгоджено строк кредитування 29 днів за процентною ставкою 1,9 %, такий же підхід відображено у паспорті споживчого кредиту. Натомість положення про пролонгацію та автопролонгацію є нечіткими є містять суперечності з іншими пунктами, зокрема, п. 6.1. договору, а тому суд не вбачає підстав для їх застосування, відповідно у вказаній частині приймаються заперечення відповідача.

Оскільки строк кредитування встановлено до 11.09.2020 року, тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір процентів відповідно до умов договору, які слід стягнути з відповідача на користь позивача за користування кредитом за 29 календарних днів (строк кредитування) становить 2755 грн, які розраховані судом таким чином: 5000 грн (тіло кредиту) х 1,90% (проценти за користування кредитом) х 29 днів (строк кредиту).

В решті вимог про стягнення процентів слід відмовити за необґрунтованістю, що повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23.

Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту (загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою) погоджена сторонами відповідно до Паспорту споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором відповідачем надано не було.

Твердження представника позивача про те, що відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив про вчинення ним дій, спрямованих на відмову від продовження строку кредитування у спосіб, прямо передбачений Договором, а відтак, в момент закінчення строку кредиту через Особистий кабінет ініціював продовження його строку шляхом здійснення платежу на суму розміру процентів, що нараховані на дату такого ініціювання не заслуговують на увагу.

Матеріали справи не містять доказів прийняття кредитодавцем пропозиції відповідача про продовження строку кредитування, направлення відповідачу повідомлення про погодження такого продовження, визначення нової дати повернення кредиту та її відображення в особистому кабінеті позичальника.

Також помилковими є доводи сторони позивача про те, що відповідач виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку, зокрема вніс платіж протягом трьох календарних днів після закінчення строку, передбаченого в п.1.4. Кредитного договору, а саме: 08.09.2020 року сплатив 13,50 грн, тобто у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, оскільки, як уже зазначалось судом, строк кредиту був погоджений 29 днів, дата надання кредиту 13.08.2020 року, відповідно дата закінчення строку кредиту припадає на 11.09.2020 року включно, що також відображено у Графіку платежів до договору, сума нарахованих процентів чітко визначена у розмірі 14,50 грн. Наведе також передбачено і в Паспорті споживчого кредиту. Тобто, для продовження строку користування кредитом ще на 29 днів (згідно п. 4.1 Договору), споживач має внести платіж у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів. Окрім того, посилання на те, що відповідач 08.09.2020 року через Особистий кабінет ініціював продовження строку користування кредитом на 29 днів шляхом ініціювання платежу на користь Товариства у розмірі 13,50 грн не підтвердженні жодними доказами. При цьому суд звертає увагу, що в п. 6.5 Кредитного договору визначено, що при укладенні договору споживач доручає Товариству ініціювати списання коштів з відповідного рахунку споживача з використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені ним при отриманні кредиту, сплаті процентів за його користування, та направляти їх на виконання грошових зобов`язань споживача за цим договором.

За таких обставин, списання коштів у розмірі 13,50 грн з відповідного рахунку споживача Товариством не може свідчити про самостійне перерахування споживачем таких коштів в рахунок ініціювання продовження строку кредиту.

Сам по собі факт здійснення 08.09.2020 року платежу в розмірі 13,50 грн не підтверджує продовження строку кредитування, оскільки доказів дотримання передбаченої розділом 4 Договору процедури пролонгації позивачем не надано.

Таким чином, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне стягнути з відповідача, на користь позивача заборгованість за тілом кредитом, що становить 5000 грн та правомірно нараховані відсотки за 29 днів строку кредитування із дати надання кредиту 13.08.2020 по дату повернення 11.09.2020 року, що становить 2755 грн.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 7755 (5000 + 2755) грн.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 16305 грн, а задоволено на 7755 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1152,14 грн (виходячи з розрахунку: 7755 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума витрат) / 16305 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; прас-лист із зазначенням виду та вартості послуг; Заявку на надання юридичної допомоги № 218 від 03.11.2025 року; Витяг з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року у загальному розмірі 9000 грн, а саме: надання усної консультації - кількістю 2 год, вартістю 3000 грн, складання позовної заяви - кількістю 2 год, вартістю 6000 грн (т. 1 а.с. 44-46, 48-50).

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 9000 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 4280,59 грн (виходячи з розрахунку: 7755 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 9000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу) / 16305 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Разом з тим, відповідач заперечує щодо розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки такі витрати є явно завищеними. Прохає зменшити заявлені позивачем витрати на правничу допомогу до розумного та співмірного розміру.

За таких обставин, суд вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її у сумі 2500 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2777148 від 13.08.2020 року в розмірі 7755 (сім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту)- 5000 грн, заборгованість за відсотками - 2755 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмір 1152,14 (одна тисяча сто п`ятдесят дві гривні чотирнадцять копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правову допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґед- ройця Єжи, 6, офіс 521;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя