Рішення № 141181661, 23.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

23.10.2026 Справа № 336/6721/26

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

23 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участю секретаря судового засідання Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області за підсудністю з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 22.09.2025-100001630. Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в розмірі 3 000,00 грн строком на 112 днів зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом. 24.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту на 1000, 00 грн (2-й транш). TOB «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано у повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість в розмірі 13 260,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн, за процентами в розмірі 4 460,00 грн, за комісією в розмірі 800,00 грн, та за відсотками нарахованими по 625 ЦПК України в розмірі 4 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». На підставі вищевикладеного, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської від 07.08.2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу без участі представника ТОВ «Споживчий центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача (провести заочний розгляд справи).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що 22.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 22.09.2025-100001630.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 3 000,00 грн, строком на 112 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 11.01.2026 року. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 600 грн. 00 коп. Денна процентна ставка складає 0,9 %.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою на укладення кредитного договору від 22.09.2025 року та відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які містять електронний підпис відповідача, який здійснений за допомогою одноразового ідентифікатора Е474.

Крім того, у вказаній відповіді позичальника зазначено, що позичальник підтверджує та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заява до кредитного договору № 22.09.2025-100001630, який укладається на вищевказаних умовах.

Відповідно до п. 3.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-1084.

Відповідно до п. 4.3 вказаної Пропозиції, днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Також 24.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту на 1000,00 грн (2-й транш). Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4000,00 грн. Строк на який надається кредит ( а саме 2-й транш) 110 днів з дати його надання. Також сторони домовились, що Позичальник зобов`язаний сплатити комісібю, пов`язану з наданням 2-го траншу 20% від суми 2-го траншу, що дорівнює 200 грн.

Укладення Додаткового договору підтверджується наявною у матеріалах справи пропозицією позичальника про укладення Додаткового договору (оферта) та відповіддю кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), які містять електронний підпис відповідача, який здійснений за допомогою одноразового ідентифікатора К742.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» виконало свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти згідно з договором № 22.09.2025-100001630 та додатковим договором до нього, шляхом перерахування на рахунок відповідача ОСОБА_1 коштів у сумі 3000,00 грн 22.09.2025 року та 1000,00 грн 24.09.2025 року, що підтверджується відповідними листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1706 від 17.06.2026 року.

У долученому до позову розрахунку заборгованості за вказаним договором зазначена наступна заборгованість у сумі 13 260,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн, за відсотками в розмірі 4 460,00 грн, за комісією в розмірі 800,00 грн, та за відсотками нарахованими по 625 ЦПК України в розмірі 4 000,00 грн

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши надані у справі докази та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 22.09.2025-100001630 та додатковим договором до нього, укладеними між нею та ТОВ «Споживчий центр», в обумовлені договором строки, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн, за відсотками в розмірі 4 460,00 грн, та за комісією в розмірі 800,00 грн, а всього в розмірі 9 260,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20) зазначено, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Тож зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) відсотків за ст. 625 ЦПК України, позивачем безпідставно нараховано відповідачу відсотки за ст. 625 ЦПК України в розмірі 4 000,00 грн, які стягненню не підлягають, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 1 859,26 грн, виходячи з розрахунку: 9 260,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 13 260,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням останній позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 127,38 грн. Понесення позивачем зазначених витрат, підтверджується квитанцією № 2134308 від 26.06.2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост».

Тож враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 88,95 грн, виходячи з розрахунку: 9 260,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 127,38 грн (сума понесених судових витрат / 13 260,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 22.09.2025-100001630 від 22.09.2025 року в розмірі 9 260 (дев`ять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 1 859 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 26 копійки та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 88 (вісімдесят вісім) гривень 95 копійок.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна