Ухвала суду № 141179131, 03.11.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27268/25 2/760/7798/26УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

03 листопада 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Васильчук С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09.12.2025.

09 грудня 2025 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2025 здійснено перехід у розгляді справи із спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до розгляду у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15.01.2026.

25 грудня 2025 року до суду від представника відповідача, адвоката Білоус Т.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти позову.

15 січня 2026 року учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 11.03.2026.

30 січня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на позовну заяву в якому останній підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

11 березня 2026 року у підготовче судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, просили закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 28.04.2026.

28 квітня 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 11.06.2026.

11 червня 2026 року у судове засідання з`явився представник позивача, в якому підтримав позов на просив суд задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог, просила відмовити.

У судовому засідання оголошено перерву та призначено дату судового засідання на 07.07.2026.

07 липня 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У зв`язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 02.09.2026.

Представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.09.2026 у задоволенні клопотання представника позивача відмовлено.

02 вересня 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. 02.09.2026 від представника позивача надійшло клопотання відкладення розгляду справи. У зв`язку з неявкою учасників справи та клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи судове засідання відкладено на 03.11.2026.

03 листопада 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, тощо до суду не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судової повістки у електронний кабінет позивача у підсистемі «Електронний суд». Судова повістка доставлена в електронний кабінет позивача 03.09.2026 22:14:40 та його представнику 03.09.2026 22:10:13, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Причини неявки суду позивач не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності, без участі, тощо до суду не надходило.

Таким чином, тричі поспіль у судові засідання, які були призначені на 07.07.2026, 02.09.2026 та 03.11.2026 представники позивача у судові засідання не з`явились. Будь-яких клопотань щодо розгляду справи у їх відсутність чи відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не подавали.

Згідно із ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, представники позивача, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, тричі поспіль не з`явились у судові засідання, заяву про розгляд справи у їх відсутність суду не надали.

У п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18, від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17, від 26.04.2023 у справі № 758/14353/17.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У ч.ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач та його представник протягом всього строку перебування справи в провадженні тричі поспіль у судові засідання не з`явились, про які повідомлялись належним чином, з клопотанням про розгляд справи у його відсутність не звертався, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

З огляду на викладене, керуючись статтями 13, 223, 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Майстренко