Рішення № 141179130, 03.11.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20120/26

2-а/760/1595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Фіцай О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанови серії ЕНА № 7456587 від 28 червня 2026 року та постанови серії ЕНА

№ 7456717 від 28 червня 2026 року про накладення адміністративних стягнень, закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення,

встановила:

13.07.2026 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов серії ЕНА № 7456587 від 28.06.2026 та серії ЕНА № 7456717 від 28.06.2026 про накладення адміністративних стягнень, закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 справу передано на розгляд судді Фіцай О.Л.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.06.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Клімінченком Н.О. винесено постанову серії ЕНА № 7456587, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Того ж дня поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Бадаєвим О.С. винесено постанову серії ЕНА № 7456717, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 км/год та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що транспортним засобом він не керував, оскільки є військовослужбовцем і перебував в автомобілі в якості пасажира, а за кермом перебував його побратим. Позивач зазначає, що має посвідчення водія категорії «В», а відповідачем не надано доказів відсутності у нього такого посвідчення, у зв`язку з чим, на його думку, фабула постанови не відповідає диспозиції ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також позивач посилається на те, що в постановах не зазначено свідків, які б підтвердили факт керування ним транспортним засобом, а самі постанови не містять посилань на докази його вини; що розгляд справи фактично не проводився, йому не роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не проведено підготовку до розгляду справи відповідно до ст. 278 КУпАП, а справу розглянуто безпосередньо на місці, а не за місцезнаходженням органу поліції, що, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 у справі № 1-11/2015, свідчить про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову серії ЕНА № 7456587 від 28.06.2026 та постанову серії ЕНА № 7456717 від 28.06.2026, а провадження у справах про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 126 та ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.09.2026 представник відповідача Палієнко Д.Т. через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала. Відповідач зазначив, що 28.06.2026 працівниками управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000763 виявлено, що водій транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT з іноземним номерним знаком НОМЕР_1 рухався в с. Коблеве Миколаївської області по вул. Одеській, в районі буд. 22, зі швидкістю 81 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 км/год та порушив п. 12.4 ПДР. Транспортний засіб було зупинено, водієм виявився позивач. Під час перевірки документів за даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) встановлено, що позивач позбавлений права керування всіма видами механічних транспортних засобів на підставі постанови Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/6528/25 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після роз`яснення позивачу прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, поліцейськими на місці винесено постанови за ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, з якими позивача ознайомлено та копії яких вручено йому під підпис. Відповідач зазначив, що факт керування транспортним засобом саме позивачем підтверджується рапортами поліцейських, згідно з якими під час оформлення матеріалів позивач факту керування не заперечував, а його версія про керування транспортним засобом іншою особою висунута лише на стадії судового оскарження та жодними доказами не підтверджена; що прилад TruCam пройшов повірку (свідоцтво № 22-01/35273 від 11.11.2025, чинне до 11.11.2026) та призначений для використання в ручному режимі; що законодавство не вимагає обов`язкового залучення свідків; що постанови правомірно винесено на місці вчинення правопорушення відповідно до ст. 258 КУпАП. Також відповідач повідомив, що відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів № 471344 та № 471351, на які фіксувалася процедура винесення постанов, автоматично видалено 28.07.2026 у зв`язку із закінченням 30-денного строку їх зберігання, тобто до надходження позовної заяви до управління патрульної поліції. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.06.2026 поліцейськими Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА № 7456587 (поліцейський Клімінченко Н.О.) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн, відповідно до якої 28.06.2026 в с. Клблеве, вул. Одеська, водій керував ТЗ VOLKSWAGEN PASSAT з номерним знаком НОМЕР_1 без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування Херсонським міським судом Херсонської області.

Також 28.06.2026 поліцейськими Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії постанову серії ЕНА № 7456717 (поліцейський Бадаєв О.С.) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, відповідно до якої він, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT з номерним знаком НОМЕР_1 , в с. Коблеве Миколаївської області по вул. Одеській, в районі буд. 22, рухався зі швидкістю 81 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 км/год.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.07.2025 у справі № 766/6528/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З положень ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП, та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту «а» п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 3 ст. 15 КУпАП При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У такому разі згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП уповноваженими посадовими особами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортами уповноважених посадових осіб, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, фото- і відеотехніку. Вимоги ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону щодо розміщення інформації про застосування технічних засобів стосуються автоматичної фото- і відеотехніки та не поширюються на випадки застосування приладу в ручному режимі за безпосередньої участі поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіряючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд зазначає таке.

Оскаржувані постанови винесені уповноваженими посадовими особами органу Національної поліції в межах наданих законом повноважень. При розгляді справ про адміністративні правопорушення поліцейські діють від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який є належним відповідачем у справі.

Щодо доводів позивача про те, що транспортним засобом він не керував, суд зазначає таке.

На підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом відповідачем надано відеозапис з лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000763 та скріншот з нього, рапорти поліцейських Клімінченка Н.О. та Бадаєва О.С., а також витяги з ІПНП. Дослідивши відеозапис, суд встановлює, що на ньому зафіксовано рух транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT з номерним знаком НОМЕР_1 в с. Коблеве Миколаївської області по вул. Одеській, в районі буд. 22, зі швидкістю 81 км/год. У рапортах поліцейських, які безпосередньо зупиняли транспортний засіб та здійснювали перевірку документів, зазначено, що за кермом зазначеного транспортного засобу перебував саме позивач, який під час оформлення матеріалів факту керування не заперечував. Відомості, викладені в рапортах, узгоджуються між собою, з відеозаписом з приладу TruCam та зі змістом оскаржуваних постанов щодо часу, місця події та транспортного засобу.

При цьому сам позивач у позовній заяві не заперечує, що перебував у зазначеному транспортному засобі на момент його зупинки працівниками поліції, а копії оскаржуваних постанов, як зазначає відповідач, отримав під підпис.

Суд враховує, що відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських № 471344 та № 471351 до матеріалів справи не надані у зв`язку з їх видаленням після закінчення 30-денного строку зберігання, встановленого Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Позовна заява надійшла до управління патрульної поліції вже після спливу зазначеного строку. Відсутність таких відеозаписів сама по собі не свідчить про недоведеність факту правопорушення, оскільки обставини справи підтверджуються сукупністю інших належних та допустимих доказів, які позивачем не спростовані.

Натомість твердження позивача про те, що за кермом перебувала інша особа, жодними доказами не підтверджені. Позивач не зазначив навіть прізвища, імені та по батькові особи, яка, за його твердженням, керувала транспортним засобом, не надав її пояснень чи інших доказів на підтвердження своєї версії подій і не заявляв клопотань про виклик такої особи як свідка. Суд також враховує, що доводи позовної заяви є суперечливими: позивач одночасно стверджує, що не керував транспортним засобом, що має право керування транспортним засобом категорії «В», що розгляд справи на місці взагалі не відбувався і що справу розглянуто безпосередньо на місці вчинення правопорушення. За таких обставин суд критично оцінює заперечення позивача щодо факту керування ним транспортним засобом та вважає їх способом уникнення відповідальності.

Отже, станом на 28.06.2026 строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами не сплив.Отже, кваліфікація дій позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП є правильною.

Щодо постанови серії ЕНА № 7456717 суд зазначає, що перевищення швидкості руху зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000763, який згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/35273 від 11.11.2025, виданим ДП «Укрметртестстандарт» та чинним до 11.11.2026, є придатним до застосування. Правильність реалізації в приладі криптографічного алгоритму захисту зафіксованих даних підтверджена експертним висновком Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 15.12.2023 № 04/05/02-1179/ВС1. Зазначений прилад конструктивно призначений для використання в ручному режимі за безпосередньої участі поліцейського, а його показання відповідно до ст. 251 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Позивач самого факту перевищення швидкості керованим транспортним засобом та правильності показань приладу не оспорює, а його доводи в цій частині зводяться виключно до заперечення факту керування транспортним засобом, які суд відхилив з наведених вище підстав. Рух зі швидкістю 81 км/год у населеному пункті, тобто з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху на 31 км/год, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Доводи позивача про порушення порядку розгляду справи у зв`язку з винесенням постанов безпосередньо на місці вчинення правопорушення суд відхиляє. Правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, а тому відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 258 КУпАП протокол у таких справах не складається, а постанова виноситься уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 є безпідставним, оскільки чинна редакція ч. 2 ст. 258 КУпАП, яка прямо передбачає винесення постанови без складання протоколу у справах, віднесених до компетенції Національної поліції, встановлена Законом України від 14.07.2015 № 596-VIII, тобто після ухвалення зазначеного рішення. Посилання позивача на ч. 2 ст. 126 КУпАП та на управління патрульної поліції у м. Києві взагалі не відповідають обставинам цієї справи.

Відповідно до відзиву та рапортів поліцейських позивачу було повідомлено про розгляд справи на місці та роз`яснено його права, позивача ознайомлено зі змістом постанов і вручено їх копії під підпис відповідно до ст. 285 КУпАП. Крім того, перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, міститься на бланку постанови.

Стосовно посилання позивача на статус військовослужбовця та учасника бойових дій суд зазначає, що зазначене не є підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Як вбачається з положень 3 ст. 15 КУпАП зазначена норма застосовується у разі порушення правил дорожнього руху саме водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту , а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу.

Оцінюючи оскаржувані постанови на відповідність вимогам ст. 283 КУпАП, суд встановлює, що вони винесені уповноваженими посадовими особами, містять дату та місце розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглянуто справу, опис обставин, установлених при розгляді справи, посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, та прийняте у справі рішення. Постанови ґрунтуються на оцінці зафіксованих обставин за внутрішнім переконанням посадових осіб у порядку, передбаченому ст. 252 КУпАП.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови прийняті уповноваженим суб`єктом владних повноважень у межах наданих повноважень, у встановленому законом порядку та у спосіб, передбачений законом, з дотриманням вимог до їх форми та змісту; факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, доводи позивача є непідтвердженими, суперечливими та не спростовують правомірності оскаржуваних постанов. Підстав для визнання постанов протиправними та їх скасування суд не вбачає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, а позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 72, 77, 90, 139, 242-246, 257, 262, 286 КАС України, суд,

ухвалив

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанови серії ЕНА № 7456587 від 28 червня 2026 року та постанови серії ЕНА № 7456717 від 28 червня 2026 року про накладення адміністративних стягнень, закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

3. Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: Фіцай О.Л.