Ухвала суду № 141179120, 02.11.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28448/26 1-кс/760/13477/26УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України,

встановив:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підстав арешту майна викладені у клопотанні.

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.2 ст.209, ч.1 ст.114-1 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення товарів та комплектуючих на митну територію України, розробником та виробником яких є підприємство країни-агресора підприємство «ООО «НПО Телеметрия», яке знаходиться за адресою: г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а, використовуючи при цьому реквізити третіх країн, для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

Так, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що організацією поставок продукції з території країни-агресора до ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» займається фактичний власник вказаного товариства - ОСОБА_4 .

Для реалізації своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 залучив своїх близьких родичів, а саме синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює на посаді віце-президента

ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також працює на посаді віце-президента ТОВ «Беніш Джі Пі Ес».

Беніш Гай та Беніш Моше для реалізації вищевказаної протиправної діяльності залучили до кримінального правопорушення довірених осіб із числа громадян України.

15 травня 2026 року органом досудового розслідування проведено ряд обшуків у кримінальному провадженні за місцями проживання фігурантів та в офісних приміщеннях

ТОВ «Беніш Джі Пі Ес».

В ході проведення обшуку за місцем проживання громадянина України ОСОБА_7 , виявлено та вилучено мобільний телефон останнього.

В ході проведення огляду вищевказаного мобільного пристрою, встановлено, що ОСОБА_7 , з метою ухилення від мобілізації, через раніше знайомого йому громадянина України ОСОБА_8 , за грошову винагороду здійснив фіктивне працевлаштування на роботу за сумісництвом 0,5 штатної посади електромонтажника-будівельника на

ТОВ «МІ100БУД», з метою отримання т.зв. «бронювання» від мобілізації.

Зазначені вище факти підтверджуються протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , з якого вбачається факт листування останнього з абонентом з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який в месенджері «Telegram» підписаний як « ОСОБА_9 », щодо фіктивного працевлаштування до вищевказаного підприємства.

Громадянин ОСОБА_8 , також фіктивно працевлаштувався на роботу за сумісництвом до ТОВ «МІ100БУД», з метою отримання т.зв. «бронювання» від мобілізації.

При цьому останній підтримує спілкування з директором ТОВ «МІ100БУД» - громадянкою України ОСОБА_10 , з метою підшукування осіб, з числа військовозобов`язаних громадян України, для їх «фіктивного» працевлаштування з метою отримання ними т.зв. «бронювання» від мобілізації, за грошову винагороду.

В подальшому, саме громадянка ОСОБА_10 , займається фіктивним працевлаштування громадян України призовного віку на своє підприємство (яке віднесене до підприємств критичної інфраструктури наказом Міністерства енергетики України №259 від 15 липня 2024 року) з метою надання останнім т.зв. «бронювання».

Після оформлення відповідних документів та фіктивного працевлаштування осіб призовного віку до ТОВ «МІ100БУД», громадянин ОСОБА_8 , надає «замовникам» контактний номер мобільного телефону громадянки України ОСОБА_11 , яка в свою чергу здійснює збір та повернення грошових коштів, які нараховуються фіктивно працевлаштованим особам в якості заробітної плати.

Вищевказане також підтверджується протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , який було вилучено під час обшуку 15.05.2026 року, де отримано інформацію щодо листування останнього з абонентом з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який в месенджері «Telegram» підписаний як « ОСОБА_12 », щодо повернення грошових коштів, які нараховані ОСОБА_7 , в якості заробітної плати.

30 вересня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду

м. Києва ОСОБА_13 , від 21.09.2026 проведено обшук квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено предмети та речі, що зберегли на собі ознаки вчинення кримінального правопорушення та які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме:

Ноутбук «НР», блакитного кольору, s/n: 5CG2303P51;

Мобільний телефон iPhone 17Pro, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;

Мобільний телефон Samsung Galaxy S25, IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 .

30 вересня 2026 року постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_14 , вищевказані предмети, які належать ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання

20 жовтня 2026 року в судове засідання прокурор та власник майна не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. До суду від прокурора надійшла заява про відкладення судового засідання через зайнятість прокурорів, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 02.11.2026.

02 листопада 2026 року в судове засідання прокурор не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. До суду від прокурора надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка та мотиви слідчого судді

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише Кримінальним процесуальним законодавством України (далі - КПК України), яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

З матеріалів справи встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.2 ст.209,

ч.1 ст.114-1 КК України.

30 вересня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду

м. Києва ОСОБА_13 , від 21.09.2026 проведено обшук квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 , розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно.

30 вересня 2026 року постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_14 , вищевказані предмети, які належать ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Приписами ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання про арешт подане прокурором з підстав передбачених

п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому

пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбаченого, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про арешт майна прокурор не долучила доказів та не навела доводів, які б свідчили про приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, з приводу якого подано клопотання про арешт і, відповідно, надавало підстави слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У клопотанні не наведено які саме ознаки речових доказів мають вилучені речі.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КПК України прокурором не доведено, що у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025 існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, і, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025010000000020 від 08.05.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню на всій території України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали слідчого судді - 06.11.2026, о 16-00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_16