Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 352/2172/26
Провадження № 2/352/1777/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог.
27 серпня 2026 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.06.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора було укладено електронний договір № 3737748 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 20 000 грн, строк кредиту 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% - стандартна процентна ставка від суми кредиту за кожен день користування, 2% - знижена процентна ставка. Періодичність платежів зі сплати процентів 30 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в зазначеній сумі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Первісний кредитор виконав умови договору, надав позичальнику кредит на вказану суму, однак відповідачем умови договору не виконуються.
Надалі, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до умов Договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 118000 грн.
В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у період з 23.02.2024 по 06.06.2024 року (105 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 42000 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 3737748 від 12.06.2023 року загальною сумою 160000 грн, яка складається з тіла кредиту 20000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 98000 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за 105 календарних днів 42000 грн.
А тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором, судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 15.09.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 01.09.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 12.06.2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Лінеура Україна" було укладено електронний договір №3737748 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складає 20000 грн.
Згідно п. 1.2. договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно умов договору: Сума кредиту складає 20000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 2% за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту становить 164000 грн.
Згідно п. 2.1. договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
У відповідності до п. 3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. (пункт 4.1 договору).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К638, 12.06.2023 року, який надісланий на відповідний номер телефону (доказ в електронному вигляді).
Згідно з додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3737748 від 12.06.2023 - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит: дата платежу 05.06.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 20000 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 20000 грн; проценти за користування кредитом 144000 грн; реальна річна процента ставка 30341,06%, загальна вартість кредиту 164000 грн (доказ в електронному вигляді).
В паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К638 від 12.06.2023 року, теж міститься детальна інформація щодо укладення договору ідентична умовам договору (доказ в електронному вигляді).
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Лінеура Україна» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір №3737748 від 12.06.2023 року ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником здійснено підписанням за допомогою одноразового ідентифікатора К638 надісланого 11.06.2023 року(доказ в електронному вигляді).
Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» до ТОВ «Лінеура Україна» №l-1408 від 14.08.2026 року, та згідно Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.06.2023 року о 09:08 годині на суму 20 000 грн, призначення платежу: зарахування 20 000 грн на карту НОМЕР_1 (доказ в електронному вигляді).
У відповідності до інформації, наданої АТ «ОТП банк» на вимогу ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_3 , 12.06.2023 року на вказаний рахунок зараховано суму коштів в розмірі 20000 грн.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що станом на 21.02.2024 року за ОСОБА_1 існує заборгованість за договором № 3737748 від 12.06.2023 року в загальному розмірі 118 000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000 грн, заборгованість за відсотками 98000. Нарахування відсотків здійснено за ставкою 2% у період з 13.06.2023 по 21.02.2024 року (254 днів). Погашення заборгованості за договором не здійснювалось (доказ в електронному вигляді).
21.02.2024 року між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом, та ТОВ «ФК"Кредит-Капітал", як фактором було укладено договір факторингу № 21/02/2024, згідно з умовами до ТОВ «ФК "Кредит-капітал" перейшли права грошової вимоги за кредитними договорами, згідно реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору (доказ в електронному вигляді).
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 року під порядковим номером 4023 зазначено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , номер кредитного договору 3737748, загальна заборгованість 118000 грн, з них 20000 грн - тіло кредиту, 98000 грн відсотки (доказ в електронному вигляді).
Згідно розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» за Договором № 3737748 про надання споживчого кредиту від 12.06.2023 року за 105 календарних днів (23.02.2024 по 06.06.2024 ), заборгованість за відсотками за користування кредитом, нарахованих на тіло кредиту 20000 грн становить 42000 грн. Нарахування відсотків здійснено за ставкою 2% (доказ в електронному вигляді).
V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Щодо врахування положень Закону України «Про споживче кредитування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5%(24.12.2023 - 21.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (22.04.2024-19.08.2024).
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлено, що 12.06.2023 року відповідач уклав з ТОВ «Лінеура Україна», договір про надання фінансового кредиту №3737748 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 20000 грн, строком 360 днів, з процентною ставкою 2%.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 20 000 грн підтверджено інформацією АТ «ОТП банк» про перерахування суми кредиту.
Крім цього, позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3737748 від 12.06.2023 року.
Відтак, оскільки погашення заборгованості за кредитом відповідачем не здійснювалось, отже підставною є вимога позивача про стягнення тіла кредиту в розмірі 20000 грн.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, що спірний кредитний договір укладений до набрання чинності (24.12.2023 року) Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, однак, був продовжений після набрання чинності цим законом, а отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року, а за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, з 20 серпня 2024 року - 1 %.
При цьому судом враховано те, що за розрахунком заборгованості первісного кредитора відсотки за користування кредитом розраховані за період з 13.06.2023 по 21.02.2024 року (254 дні), а фактично 245 днів, становлять 98000 грн, замість 101600 грн (20000*2%*254).
Відтак, аналізуючи умови договору ТОВ «Лінеура Україна», суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у межах такого мав би становити 136200 грн, з яких: 98000 грн за період із 13.06.2023 (початок нарахування відсотків за договором) по 21.02.2024 року (дата відступлення права вимоги), 24400 грн (20000*2%*61 день) з 23.02.2024 (початок нарахування відсотків позивачем) по 21.04.2024 (закінчення періоду дії ставки 2,5% в день) та за період з 22.04.2024 (початок періоду дії максимальної денної ставки 1,5% в день) по 06.06.2024 року (дата платежу) 13800 грн (20000*1,5%*46 днів) (дата платежу за договором) включно.
Отже, позов слід задовольнити частково в загальній сумі 156 200 грн.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 2599,17 гривень судового збору на користь позивача.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 01.07.2025 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:
договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" та адвокатським об`єднанням «Апологет» (доказ в електронному вигляді);
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093, виданого 29.09.2012 року на ім`я Усенко Михайло Ігорович (доказ в електронному вигляді);
ордер серії ВС №1408806 на надання правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" у судах загальною юрисдикції адвокатом Усенко Михайлом Ігоровичем, виданий АО «Апологет» (доказ в електронному вигляді;
актом наданих послуг №963 від 07.08.2026 року, згідно якого виконавцем АО «Апологет» надано клієнту Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 3737748 від 12.06.2023. Сума наданих послуг 8000 грн (доказ в електронному вигляді).
детальний опис наданих послуг до акту №963 від 07.08.2026 року (доказ в електронному вигляді).
Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (п. 1, п.2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно з ч. 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, позивачем надано належні докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
В той же час, відповідно до постанови ВС від 04 вересня 2023 року у справі №910/5352/21 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинах 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Суд зазначає, що аналогічні за змістом норми ГПК України, на які посилався ВС, містяться в ЦПК України, а саме в ч.4 ст.137 ЦПК України та ч.3-5, ч.9 ст.141 ЦПК України.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн.
Суд вважає, що така сума буде співмірною зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3737748 від 12.06.2023 року, в сумі: 156 200 (сто п`ятдесят шість тисяч двісті) грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 20 000 (двадцять тисяч) грн, заборгованість за сумою відсотків 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті ) грн.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 599 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 17 коп. та 3000 (три тисячі) грн витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ЄДРПОУ 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення складене у повному обсязі 03.11.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.
Судове рішення № 141176447, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 352/2172/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: