Ухвала суду № 141175831, 02.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5054/26

Провадження № 1-кп/761/3261/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши під час відкритого судового засідання в залі суду клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження та визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні № 12026100000001480 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12026100000001480 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

До суду надійшло клопотання обвинуваченого, в якому він просив:

1) визнати відомості реєстру матеріалів досудового розслідування за № 12026100000001480 такими, що є недостовірними та сформованими внаслідок грубого порушення вимог ч. 4 ст. 109 КПК України;

2) визнати процесуальні дії сторони обвинувачення, вчинені з порушенням процесуальних строків і прав сторони захисту, а також отримані внаслідок цього докази очевидно недопустимими в порядку ст.ст. 87, 89 КПК України;

3) закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

У судовому засіданні обвинувачений подане ним клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Потерпіла підтримала позицію прокурора.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2023 (справа № 932/8842/20, провадження № 51-5954 кмо 21), зазначене у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поняття «злочину проти життя та здоров`я особи» охоплює не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК України, а також включає й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життя та здоров`я особи.

При вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідно виходити з інкримінованих фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та враховувати, з огляду на положення ст. 12 КК України, тяжкість відповідного злочину, об`єктом посягання (основним або додатковим) якого є життя та здоров`я особи.

Якщо, з огляду на приписи ст. 12 КК України та санкцію відповідної кримінально-правової норми, злочин із додатковим об`єктом посягання у виді життя та здоров`я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи».

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 13.02.2023 також зробила висновок, що саме такий правовий підхід відповідає позитивним зобов`язанням держави Україна стосовно захисту життя та здоров`я особи, які знайшли своє відображення у положеннях статей 3, 27 Конституції України, статей 2, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й отримали відповідні роз`яснення у Рішенні Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016 (абз. 1 п. 3 мотивувальної частини) та рішеннях Європейського суду з прав людини (у справі «Колеви проти Болгарії», № 1108/02, §§ 191-192; у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії», № 75734/12, § 171; у справі «Чернега та інші проти України», № 74768/10, §§ 158-159, та низці інших рішень).

За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вищезазначене свідчить про наявність у складі вказаного кримінального правопорушення, з урахуванням фактичних обставин обвинувачення, додаткового об`єкта посягання, яким є життя та здоров`я особи.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.

Так, ухвалою суду від 27.05.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Підставою для постановлення вказаної ухвали послугувало те, що інкриміноване ОСОБА_4 охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи», вказаного в п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв`язку закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Крім того також вже було зазначено, що даний обвинувальний акт скеровано до суду в межах строку досудового розслідування, що також свідчить про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Проте, повторно звертаючись до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України обвинуваченим не були враховані вказані висновки, які були детально наведені в ухвалі суду від 27.05.2026, з посиланням на положення КПК України та висновки Об`єднано палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Таким чином суд не вбачає правових підстав для закриття кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Що стосується клопотання обвинуваченого в частині визнання відомості реєстру матеріалів досудового розслідування недостовірними та сформованими внаслідок грубого порушення вимог ч. 4 ст. 109 КПК України, а також процесуальних дії сторони обвинувачення, вчинених з порушенням процесуальних строків і прав сторони захисту, а також отримані внаслідок цього докази очевидно недопустимими суд роз`яснює, що згідно ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а частина 3 даної статті передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Досліджуючи клопотання обвинуваченого судом не встановлено очевидної недопустимості доказів під час судового розгляду, відтак відсутні підстави згідно ч. 2 ст. 89 КПК України для визнання їх недопустимими, а тому клопотання в цій частині також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 89, 219, 284, 291, 369-372, 332 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1