Рішення № 141174678, 27.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/777/26

27.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 09.12.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 05.05.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 638395812, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 укладено договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 638395812. 03.01.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу права вимоги до боржників.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 7 до Договору факторингу № 20190103 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 638395812 у розмірі 14 350,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основним боргом та 9 350,00 грн - заборгованість за відсотками.

За твердженням позивача, з моменту набуття права вимоги, а саме з 26.12.2019, ним штрафні санкції не нараховувалися, а відповідач після відступлення права вимоги жодних платежів на погашення заборгованості не здійснював.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 638395812 від 05.05.2019 у розмірі 14 350,00 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідач у справі доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подав

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Позивач будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частину позовної заяви просив справу слухати у його відсутність, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, заяв до суду не подавав. На його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 05 травня 2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 638395812.

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник - повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Факт укладення кредитного договору № 638395812 та погодження відповідачем його умов підтверджується копією кредитного договору, долученою до матеріалів справи. Згідно з умовами договору в якості електронного підпису позичальника у відносинах з кредитодавцем використовувалися логін та пароль особистого кабінету.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного зарахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн на рахунок відповідача або їх отримання ним іншим способом. Зокрема, відсутні банківська виписка, платіжна інструкція, квитанція чи інший документ, який би підтверджував фактичне перерахування та зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Таким чином, сам по собі факт укладення кредитного договору та погодження його умов не підтверджує факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів. Доказів, які б підтверджували виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів, матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 638395812.

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 03 січня 2019 року укладено Договір факторингу № 20190103, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло такі права вимоги.

Згідно з умовами Договору факторингу права вимоги визначаються у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 7 від 26 грудня 2019 року до Договору факторингу № 20190103 від 03 січня 2019 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 638395812 у загальному розмірі 14 350,00 грн.

Зазначена заборгованість складається з 5 000,00 грн заборгованості за основним боргом та 9 350,00 грн заборгованості за відсотками.

Перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується копією Договору факторингу № 20190103 та витягом з Реєстру прав вимоги № 7, долученими до матеріалів справи.

Судом встановлено, що за наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 638395812 становить 14 350,00 грн, у тому числі 5 000,00 грн - заборгованість за основним боргом та 9 350,00 грн - заборгованість за відсотками.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів та їх зарахування на його рахунок, як і доказів використання відповідачем отриманих кредитних коштів. Наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не підтверджує факту передачі відповідачу кредитних коштів.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості повністю або частково, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Зміст спірних правовідносин становлять цивільні правовідносини, що виникли з приводу укладення кредитного договору, виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, фактичного надання кредитних коштів, переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на підставі договорів факторингу та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, судом встановлено, що позивач посилається на набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 638395812 та заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 14 350,00 грн. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного надання та зарахування кредитних коштів відповідачу, що має істотне значення для вирішення спору щодо наявності у відповідача грошового зобов`язання за кредитним договором.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи. Згідно зі статтями 7681 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили та оцінюються судом у сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на умовах договору, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів за користування кредитом у розмірі та порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 04 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 102979737 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування - 30 днів, а дата повернення кредиту та сплати комісії і процентів визначена 06 березня 2022 року.

Згідно з пунктом 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, без урахування суми кредиту, визначені в розмірі 4 750 грн. Із них комісія за надання кредиту відповідно до пункту 1.5.1 договору становить 1 000 грн, а проценти за користування кредитом згідно з пунктом 1.5.2 договору за весь строк кредитування - 3 750 грн. Договором передбачено нарахування процентів за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000 грн підтверджується платіжним дорученням № 39264655 від 04 лютого 2022 року, у якому платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем - ОСОБА_2 , а призначенням платежу надання коштів згідно з договором № 102979737. Отже, наданими доказами підтверджується виконання первісним кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту.

Відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором містить відомості про надання кредиту в сумі 10 000 грн, нарахування комісії в сумі 1 000 грн та процентів за користування кредитом. Згідно з цією відомістю станом на 16 липня 2024 року заборгованість відображена в загальному розмірі 13 475 грн, з яких 10 000 грн - тіло кредиту, 2 475 грн - проценти та 1 000 грн - комісія.

Оцінюючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд бере до уваги, що надання відповідачу 10 000 грн підтверджено платіжним дорученням № 39264655 від 04 лютого 2022 року. Доказів повернення відповідачем зазначеної суми кредиту матеріали справи не містять. За таких обставин вимога про стягнення 10 000 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою.

Щодо процентів за користування кредитом суд враховує, що пунктом 1.5.2 договору передбачено їх нарахування за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування, який становить 30 днів. Відомість про щоденні нарахування та погашення містить відомості про нарахування процентів, а станом на 16 липня 2024 року в ній відображено заборгованість за процентами в розмірі 2 475 грн.

З огляду на погоджені сторонами умови договору, дані відомості про нарахування та відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості суд вважає вимогу про стягнення 2 475 грн процентів обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 000 грн суд зазначає, що пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію в розмірі 10 % від суми кредиту, яка нараховується одноразово. Відомість про щоденні нарахування та погашення підтверджує відображення цієї суми в обліку кредитора. З урахуванням умов укладеного договору та наданих доказів суд вважає вимогу про стягнення комісії в розмірі 1 000 грн обґрунтованою.

Щодо переходу права вимоги судом встановлено, що 16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16 липня 2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 102979737 у загальному розмірі 13 475 грн, з яких 10 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 2 475 грн - заборгованість за процентами, 1 000 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, договір факторингу та витяг із реєстру боржників підтверджують перехід до позивача права вимоги за зазначеним кредитним договором.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, повернення кредиту або погашення заборгованості суду не надав. Доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості чи підтверджували відсутність боргу, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку, що факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, наявність заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, а також перехід права вимоги до позивача підтверджені наданими доказами. Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 102979737 від 04 лютого 2022 року в загальному розмірі 13 475 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 2 475 грн - заборгованість за процентами та 1 000 грн - заборгованість за комісією.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 280282 ЦПК України, ст.ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 102979737 від 04 лютого 2022 року в розмірі 13 475 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких:

- 10 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 2 475 грн - заборгованість за процентами;

- 1 000 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА