Ухвала суду № 141173899, 02.11.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.11.2026 Єдиний унікальний номер 205/8850/26

Провадження номер 2з/205/1154/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4 .

Вимоги обґрунтовані тим, що предметом спору по даній справі є спір щодо відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири. Позивач вказує, що відповідач тривалий час знаходиться за кордоном, іншого відомого позивачу майна на території України, за рахунок якого можливо виконати судове рішення, якщо воно буде ухвалено на користь позивача, у відповідача не має. У разі відчуження відповідачем вказаного майна, це може призвести до ускладнення захисту прав позивача у цій справі.

Заслухавши представника позивач, представника відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечуються, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

З матеріалів справи вибачається, що предметом позову є спір щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 244 676,00 грн, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 .

У заяві позивач вказує, що ціна позову є значною, а відповідач не має іншого майна на території України, що може в подальшому ускладнити виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на користь позивача.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2021 року по справі № 643/12369/19, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, якщо їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна, тобто перешкода у вільному розпорядженню майном, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на нерухоме майно.

Суд, з урахуванням того, що відчуження спірного нерухомого майна у разі задоволення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову та, враховуючи співмірність та адекватність заходу забезпечення позову, баланс інтересів сторін задовольнити заяву частково шляхом накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Бєликова Вадима Ігоровича про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності та дії направлені на реалізацію, відчуження наступного майна: квартиру АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Денис Сергійович Грона

.