Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 743/430/26
Провадження № 2/743/396/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Макаревича Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Воєдило О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір № 1967666 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .
Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 01.02-25/25, укладеного 28.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 089,99 гривень: тіло кредиту - 2 999,99 гривень, проценти - 6 090 гривень, пеня - 6 000 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.07.2026.
Ухвалою від 07.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026.
У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.
Ухвалою від 03.11.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1967666 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі - кредитний договір). Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором B872, надісланим на номер мобільного телефону позичальника. Тим самим ідентифікатором підписано додатки № 1, 2 до договору, а паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором M268.
Згідно з пунктом 7.2 договору перед його укладенням ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» здійснило віддалену ідентифікацію та верифікацію відповідача шляхом використання інструменту покладання на АТ «ПРИВАТБАНК» як банк-ідентифікатор.
За пунктами 1.2, 1.3 договору сума кредиту становить 3 000 гривень, строк кредиту - 360 днів. Процентна ставка є фіксованою; стандартна процентна ставка становить 1 % в день і застосовується у межах строку кредиту (пункти 1.5, 1.5.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.
Відповідно до пункту 1.4 договору і графіка платежів (додаток № 1 до договору) проценти сплачуються кожні 30 днів по 900 гривень, а останній платіж 15.12.2025 у розмірі 3 900 гривень включає повернення суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 13 800 гривень. У разі часткового дострокового повернення кредиту не в дату платежу графік коригується: наступні дати платежів обчислюються від дати такого повернення з тією самою періодичністю (пункт 5.2 договору).
За умовами пункту 6.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів споживач сплачує штраф у розмірі 450 гривень на 4-й день такого невиконання та 90 гривень за кожний день, починаючи з 5-го дня. Згідно з пунктом 6.3 договору за прострочення, усунене протягом 3 календарних днів, штраф не нараховується, а за пунктом 6.4.6 граничний розмір сукупної суми штрафів обмежується сумою, визначеною Законом України «Про споживче кредитування».
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки споживача № НОМЕР_1 . Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 30.07.2025 підтверджено, що 20.12.2024 о 09:56:10 на замовлення ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» успішно перераховано 3 000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідач 06.01.2025 частково виконав зобов`язання, сплативши 540,01 гривні, з яких 540 гривень зараховано в погашення процентів, 0,01 гривні - в погашення тіла кредиту. Інших платежів відповідач не здійснював. Прострочення виконання зобов`язання розпочалося з 06.02.2025.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.07.2025 заборгованість за кредитним договором становить 15 089,99 гривень: тіло кредиту - 2 999,99 гривень, проценти за користування кредитом - 6 090 гривень, штрафні санкції - 6 000 гривень. Проценти нараховано за період з 20.12.2024 по 28.07.2025 за ставкою 1 % в день. Штраф нараховано за період з 09.02.2025 по 12.04.2025: 450 гривень на 4-й день прострочення і по 90 гривень за кожний наступний день до досягнення суми 6 000 гривень.
28.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-25/25. Того ж дня сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників, а 30.07.2025 позивач сплатив ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» фінансування за договором, що підтверджується копією платіжної інструкції від 30.07.2025.
Відповідно до витягу з реєстру боржників (додатку 1) до договору № 01.02-25/25 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 1967666 складає 15 089,99 гривень, а саме: 2 999,99 гривень - заборгованість по кредиту, 6 090 гривень - заборгованість по відсотках, 6 000 гривень - штрафні санкції.
Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1967666 у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 15 089,99 гривень, а саме: 2 999,99 гривень - заборгованість по кредиту, 6 090 гривень - заборгованість по відсотках, 6 000 гривень - штрафні санкції.
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону. Моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (частина 1 статті 12 Закону).
Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що номер телефону не належить відповідачу або що ідентифікатор B872 було використано іншою особою.
Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.
За частиною 5 статті 8 і пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX) з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 відсотка. Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, договірна денна процентна ставка становить 1 % в день, тобто не перевищує максимально допустимої. Проценти нараховано за період з 20.12.2024 по 28.07.2025, тобто в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору.
Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми. Зокрема, ВС вказав, що пункт 18 поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; період особливих правових наслідків - період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення; правовий наслідок прострочення в цей період - позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України (інфляційні втрати і 3 проценти річних), а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Цей висновок послідовно застосовується Верховним Судом - зокрема, в постановах від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22 і від 27.11.2024 у справі № 759/4324/23.
Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і триває з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.
Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, позивач заявив до стягнення неустойку у розмірі 6 000 гривень, нараховану за період з 09.02.2025 по 12.04.2025. У позовній заяві цю суму визначено як пеню, проте за умовами пункту 6.4 кредитного договору вона є штрафом. Період її нарахування повністю припадає на дію воєнного стану в Україні.
За цих обставин на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України і від обов`язку сплати неустойки за період дії воєнного стану. Нарахування позивачем неустойки за цей період є таким, що суперечить наведеній нормі.
Посилання кредитодавця в розрахунку заборгованості на те, що Законом України № 3498-IX дозволено нарахування неустойки за договорами, укладеними з 24.01.2024, суд відхиляє. Цим Законом викладено в новій редакції пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», однак пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України змін не зазнав. Ця норма поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит, незалежно від дати їх укладення, а тому звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення в період воєнного стану діє і щодо договорів, укладених після 24.01.2024.
Відповідно неустойка, нарахована у період дії воєнного стану, стягненню не підлягає. Сума, що підлягає виключенню зі стягнення, - 6 000 гривень. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
В іншій частині розмір нарахованих позивачем сум відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.
Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 2.1 кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» перерахувало 3 000 гривень на платіжну картку позичальника. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України первісний кредитодавець належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 1967666 перейшло від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до позивача на підставі договору факторингу.
Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу, у розмірі 15 089,99 гривень.
Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав, наявність та розмір заборгованості не оспорив, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростував. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надав. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подав.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23.03.2020 у справі № 331/7975/13-ц.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконав.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.12.2024 № 1967666 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 9 089,99 гривень з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 6 000 гривень слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривень.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальний розмір позовних вимог становив 15 089,99 гривень, з яких задоволено 9 089,99 гривень, що становить 60,24 % від заявлених вимог (9 089,99 / 15 089,99 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 603,83 гривні (2 662,40 ? 60,24 %).
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070) заборгованість за кредитним договором від 20.12.2024 № 1967666 у розмірі 9 089 (дев`ять тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) гривні 83 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 03.11.2026.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ
Судове рішення № 141168870, Ріпкинський районний суд Чернігівської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 743/430/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: