Постанова № 141168718, 02.11.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1991/26

Провадження № 3/739/704/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

захисника Коржа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_1 , 11 жовтня 2026 року о 10 год. 56 хв. по вул. Шевченка, 39 м. Новгород-Сіверський Чернігівської області керував електровелосипедом PHANTON, який приводився в дію (рух) за допомогою електромотора, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820, проба позитивна, 2,62 проміле.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заяви про відкладення судового розгляду не подав.

Захисника ОСОБА_1 адвокат Корж В.В. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в події та складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП з підстав, вказаних у його письмовому клопотанні, яке мотивоване тим, що законодавцем окремо передбачено відповідальність за керування велосипедом у стані алкогольного сп`яніння за частиною третьою статті 127 КУпАП, при цьому у протоколі лише вказано, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом, без зазначення марки, моделі та інших його ознак, зокрема щодо потужності електродвигуна. Також у клопотанні вказується, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 має педалі, ланцюгову передачу та інші конструктивні елементи велосипеда та не належить до механічних транспортних засобів, оскільки його потужність менше 3 кВт, у зв`язку з чим водія такого транспортного засобу не повинен мати посвідчення водія і не може притягуватися до відповідальності за статтею 130 КУпАП, а за наявності підстав від може бути притягнути до відповідальності за статтею 127 КУпАП. Також захисник зазначив, що зупинка ОСОБА_1 співробітниками поліції була незаконною, поліцейські безпричинно переслідували останнього, а після зупинки звинуватили в не увімкненні покажчика повороту на круговому русі, хоча постанови про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП не склали.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_1 керував електровелосипедом PHANTON по вул. Вокзальній, далі за ним почали їхати поліцейські, під час руху ОСОБА_1 на перехресті з круговим рухом з`їхав на вул. Шевченка, не увімкнувши перед тим покажчик повороту праворуч, далі був зупинений співробітниками поліції, які повідомили ОСОБА_1 причину зупинки не увімкнення покажчика повороту перед з`їзду з перехрестя з круговим рухом та вказали на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота і тремтіння рук та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального засобу, або ж в лікарні. ОСОБА_1 спершу від проходження огляду відмовився, але потім, після роз`яснення наслідків відмови та права на проходження огляду в медичному закладі у разі незгоди з результатами, погодився пройти огляд на місці зупинки. Далі було проведено огляд ОСОБА_1 з використання газоаналізатора, при цьому після першого огляду не вдалося роздрукувати його результати, у зв`язку з чим було повторно проведено огляд, результат огляду - 2,62 %о. При цьому ОСОБА_1 вказав, що він керував електровелосипедом, за керування яким в стані алкогольного сп`яніння не передбачено відповідальності за статтею 130 КУпАП. Також на відео зафіксовано подальше складення відносно ОСОБА_1 протоколу про вчинення правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з додатком у вигляді роздруківки результатів огляду, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 , проведеного об 11 год. 25 хв. 11 жовтня 2026 року 2,62%о;

- направленням ОСОБА_1 до лікарні для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно якого останній від проходження такого огляду відмовився.

З доданої до протоколу довідки вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Як вбачається, ОСОБА_1 та його захисник не оспорюють того, що ОСОБА_1 дійсно керував електровелосипедом PHANTON по вул. Шевченка в м. Новгороді-Сіверському 11 жовтня 2026 року о 10 год. 56 хв. і після зупинення співробітниками поліції пройшов на місці огляд за результатами якого вставлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

З приводу доводів захисника про те, що за керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1 , відповідальність за статтею 130 КУпАП не настає, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, частиною другою статті 127 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин.

Частиною третьою статті 127 КУпАП передбачено відповідальність за порушення , вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп`яніння.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

При цьому в пункті 1.10 ПДР України визначено що механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Також згідно пунктом 1.10 ПДР України велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Крім того, згідно пункту 1.10 ПДР України мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Отже, зі змісту наведених вище термінів вбачається, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» не є тотожними, при цьому поняття «транспортний засіб» охоплює всі пристрої, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема й механічні транспортні засоби, тобто ті, що приводиться в рух за допомогою двигуна, зокрема й трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Водночас, велосипеди та мопеди не належать до механічних транспортних засобів, однак належать до транспортних засобів.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричним колісним транспортним засобом є дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Крім того, положеннями вказаного Закону України визначено, що низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 березня 2023 року, винесеної у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р оку зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема й заборони керувати ними в стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що положення частини першої статті 130 КУпАП передбачає, серед іншого, відповідальність за керування в стані алкогольного сп`яніння саме транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом.

При цьому лише за керування велосипедом, тобто транспортним засобом, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому та гужовим транспортом в стані алкогольного сп`яніння передбачено відповідальність спеціальною нормою, закріпленою в частині третій статті 127 КУпАП, водночас, за керування в стані алкогольного сп`яніння будь-яким іншим транспортним засобом, зокрема й низькошвидкісними легкими електричними транспортними засобами, до яких належить електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , винна особа має нести відповідальність за відповідною частиною статті 130 КУпАП.

Стосовно доводів захисника про те, що поліцейськими не було здійснено огляд транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , для визначення його марки, моделі та потужності електродвигуна суд зазначає, що на відеозаписі чітко зафіксовано, що вказаний транспортний засіб є електровелосипед, що визнавав сам ОСОБА_1 , при цьому даний транспортний засіб не мав педалей для приведення його в дію мускульною силою людини і відповідно не вважається велосипедом в розумінні пункту 1.10 ПДР України та належить до низькошвидкісних легких електричних транспортних засобів. Визначення потужності його електричного двигуна жодного значення для кваліфікацій дій за статтею 130 КУпАП не має. З цих підстав вказані доводи і заперечення захисника суд відкидає як безпідставні.

З приводу доводів захисника про те, що для керування електровелосипедом особа не повинна мати посвідчення водія і відповідно може притягуватися до відповідальності за статтею 130 КУпАП, суд враховує, що згідно положень пункт 10.1 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

При цьому, підпунктом v статті 1 Конвенції «Про дорожній рух» від 08 листопада 1968 року, ратифікованої Українською УРСР 25 квітня 1974 року, водій («погонич») означає будь-яку особу, яка управляє транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включно велосипеди) або яка веде дорогами худобу, стадо, упряжних, в`ючних або верхових тварин.

Наведена вище Конвенція «Про дорожній рух» є чинним міжнародним договором, обов`язковим для застосування в Україні та має пріоритет на національним законодавством України.

У зв`язку з цим суд зазначає, що ОСОБА_1 , керуючи електровелосипедом, був водієм даного транспортного засобу, при цьому відсутність передбаченого законодавством обов`язку отримувати посвідчення водія для керування відповідним транспортним засобом не виключає відповідальності за керування ним в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про незаконність зупинення ОСОБА_1 суд відкидає як безпідставні, оскільки на досліджених у судовому засіданні відеозаписах зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 пункту 9.2(б) ПДР України під час з`їзду з перехрестя з круговим рухом, що полягало у не ввімкненні покажчика повороту праворуч перед з`їздом на вул. Шевченка, про що поліцейські повідомили ОСОБА_1 безпосередньо після зупинення. Той факт, що у подальшому відносно ОСОБА_1 не було винесено постанови про накладення стягнення за допущене порушення жодним чином не свідчить про незаконність зупинення поліцейськими транспортного засобу під керування ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом PHANTON, який належить до низькошвидкісних легкових електричних транспортних засобів, в стані алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про стягнення, що має бути накладене на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність передбачених статтею 34 КУпАП обставин, які пом`якшують відповідальність та відсутність передбачених статтею 35 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, в розмірі, визначеному санкцією частини першою статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 130, 221, 283, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач ГУК м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Судовий збір»).

У разі несплати штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у випадку оскарження постанови не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для примусового виконання та стягнення штрафу в подвійному розмірі, тобто у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з моменту набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови, відповідно до статті 291 КУпАП України, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови, відповідно до статті 301 КУпАП України, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим чи його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя В.В. Чепурко