Рішення № 141167531, 03.11.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 138/2844/26

Провадження № 2/139/474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (у тексті також ТОВ «Новий колектор» та/або позивач) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті також ОСОБА_1 та/або клієнт, та/або позичальник, та/або споживач, та/або відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

17.08.2026 представник позивача Котова С.М. засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернулася з цим позовом до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. Ухвалою судді зазначеного суду від 20.08.2026 (а. с. 67) позовну заяву разом з матеріалами справи № 138/2844/26 передано за підсудністю до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області, яку суд отримав 18.09.2026.

В обґрунтування позову зазначила, що 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101176803, відповідно до умов якого відповідач отримала шляхом перерахування на банківську картку грошові кошти в кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів - до 22.01.2027, з денною процентною ставкою 0,93 %.

26.06.2026 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Новий колектор» належне йому право вимагати повернення коштів, в тому чмслі за кредитним договором № 101176803 від 27.01.2026.

Станом на дату подання до суду позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за цим кредитним договором складає 19506,30 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, за відсотками - 3096,30 грн, комісією - 3410,00 грн і штрафом - 8000,00 грн.

Оскільки позичальником порушені умови договору та станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою дана заборгованість не сплачена, вважаючи свої права порушеними, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 19506,30 грн, а також судові витрати, що складаються з витрат у виді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат, понесених позивачем за відправлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками до неї в розмірі 219,78 грн.

Ухвалою від 24.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (а. с. 77, 78), а її розгляд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Поштове відправлення з копією даної ухвали відповідачеві надіслане 24.09.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її останнього відомого місця проживання, однак 06.10.2026 повернулося до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 79, 81, 82).

Позивачеві копія зазначеної ухвали доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 25.09.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 80, зворот а. с. 80).

08.10.2026 суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановив відповідну ухвалу (а. с. 83); судове засідання призначив на 03.11.2026 (зворот а. с. 83).

Поштове відправлення з копіями ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24.09.2026, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 08.10.2026 та судовою повісткою про виклик до суду в цивільній справі, яке 08.10.2026 надіслане відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її останнього відомого місця проживання, 21.10.2026 повернулося до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 84, 88, 89).

Позивачеві зазначені процесуальні документи доставлені в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 86, 87).

08.10.2026 на офіційному вебпорталі Судової влади України розміщене оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 85).

В судове засідання 03.11.2026 представник позивача не з`явився; у п. 4 позовних вимог просить провести розгляд справи за його відсутності (зворот а. с. 4).

Відповідач в судове засідання 03.11.2026 не з`явилася, при тому що про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином; про причини неявки суд не повідомила; клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала. Відзиву на позовну заяву, інших заяв по суті справи, будь-яких пояснень, доказів на спростування заяви позивача про існування заборгованості за кредитним договором, яка є предметом цього позову, відповідач до суду не подала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У зв`язку з цим, згідно положень зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним і відсутністю передбаченого ч. 5 ст. 279 ЦПК України клопотання будь-якої із сторін, суд ухвалив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без проведення судового засідання. За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 101176803 (у тексті також кредитний договір та/або договір), згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Відповідач підписав зазначений договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 140212, а Паспорт споживчого кредиту - 516330.

Підписанням договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Договір укладений на таких умовах.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн (п. 1.2. договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 27.01.2026 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.01.2027 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3. - 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 16789,30 грн. Денна процентна ставка складає: (16789,30 грн. / 5000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.93%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1753,59 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 21789,30 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Згідно з п. п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 450,00 грн, яка нараховується за ставкою 9,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 9,00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно Графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно Графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту, визначений цим пунктом.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 810,00 грн, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору (п. п. 1.5.2. договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. п. 1.5.3. договору).

Згідно з п. п. 1.5.4. договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно з п. п. 1.5.3., 1.5.4. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 8199,30 грн.

Відповідно до п. 1.6. договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п. п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» 27.01.2026 перерахувало грошові кошти в розмірі 5000,00 грн на належну ОСОБА_1 карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 115023542 від 27.01.2026.

26.06.2026 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Новий колектор» укладений договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає), а ТОВ «Новий колектор» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.

Цього ж дня сторони зазначеного договору факторингу підписали Акт приймання-передачі Переліку (Реєстру) боржників № 1 від 26.06.2026 до договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026.

Відповідно до даного Переліку (Реєстру) боржників № 1 ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19506,30 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3096,30 грн - заборгованість по відсотках, 3410,00 грн - комісія, 8000,00 грн - штраф.

Аналогічний розмір заборгованості зазначений у поданій представником позивача довідці від 06.08.2026 № 16796/26-ДПЗ про розмір простроченої ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 101176803 від 27.01.2026.

У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п. 2.4.3. договору).

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Нормами ст. ст. 12, 81 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

Подані представником позивача разом з позовною заявою письмові докази підтверджують, що 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 101176803, за умовами якого їй надано на 360 днів в кредит грошові кошти в розмірі 5000,00 грн, які перераховані на вказану відповідачем під час укладення договору платіжну картку, зі сплатою процентів і комісії.

В подальшому на підставі договору факторингу право вимоги за даним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Новий колектор».

Отже наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів спростування заборгованості за кредитним договором відповідач до суду не надала.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8000,00 грн за порушення умов договору № 101176803 від 27.01.2026 суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє дотепер.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8000,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення сум кредиту, процентів та комісії, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатила на користь позивача заборгованість за кредитним договором, позовні вимоги необхідно задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101176803 від 27.01.2026 в сумі 11506,30 грн (тіло кредиту - 5000,00 грн, відсотки - 3096,30 грн, комісія - 3410,00 грн), що становить 58,98 % від ціни позову.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3720480680 від 14.08.2026 (а. с. 6). У зв`язку з частковим задоволенням позову, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1570,28 грн.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За відправлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками до неї позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-пост» 219,78 грн, що підтверджується квитанцією № 2200593 від 14.08.2026. У зв`язку з частковим задоволенням позову зазначені витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 129,62 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 274, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11 - 16, 205, 207, 209, 512, 516, 526, 530, 599, 610 - 612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298 заборгованість за договором про споживчий кредит № 101176803 від 27 січня 2026 року в розмірі 11506 (одинадцять тисяч п`ятсот шість) гривень 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298 судовий збір в розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 28 копійок та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 129 (сто двадцять дев`ять) гривень 62 копійки.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА