Рішення № 141166040, 03.11.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/583/26

Провадження № 2/684/524/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Худенко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «ФК «Смарт Пей» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 30 673,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03 січня 2019 року АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001217211701 шляхом підписання останньою заявою про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

Відповідно до умов договору відповідачка зобов`язалася своєчасно та в повному обсязі виконувати кредитні зобов`язання, зокрема сплачувати заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитними коштами, комісії та інші платежі у строки й розмірах, визначених договором.

Проте відповідач ОСОБА_1 довготривалий строк належним чином свої зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим станом на 26 червня 2026 року утворилася заборгованість у сумі 30 673,30 грн, з яких: 11 616,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6,91 грн - заборгованість за процентами, 19 050,20 грн - заборгованість за комісією.

26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 30 673,30 гривень. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26 червня 2026 року.

На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1001217211701 від 03 січня 2019 року в загальному розмірі 30 673,30 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, ухвалою суду від 03 листопада 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Суд встановив, що 03 січня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 власноручно підписала заяву № 1001217211701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ», у якій просила відкрити на своє ім`я поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити кредитний ліміт у розмірі 27 020 гривень. Заява містить відомості про реальну річну процентну ставку (0,01%), комісію за обслуговування кредиту 4,70 % та орієнтовну загальну вартість кредиту (49 881,02 гривень).

З платіжної інструкції №TR.33073978.110627.8810 від 03 січня 2019 року вбачається, що за кредитним договором № 1001217211701 від 03 січня 2019 року відповідачці 03 січня 2019 року перераховано кредит у сумі 27 020,00 гривень.

На підтвердження руху коштів за кредитним договором позивач надав виписку за особовим рахунком відповідачки за період з 03 січня 2019 року по 25 червня 2026 року, яка містить відомості про використання кредитних коштів, здійснення платежів на погашення заборгованості, нарахування та сплату процентів, а також виникнення простроченої заборгованості.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 25 червня 2026 року, складений АТ «ПУМБ», який містить відомості про періоди нарахування процентів, суми нарахованих і погашених процентів, розмір заборгованості за кредитом, здійснені платежі та залишок непогашеної заборгованості.

Відповідно до зазначеного розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 30 673,3 грн, з яких 11 616,19 грн заборгованість за кредитом; 6,91 грн заборгованість за процентами, 19 050,2 грн - заборгованість за комісією.

26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 30 673,30 гривень.

Вказана сума боргу не спростована відповідачем, не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26 червня 2026 року, не була сплачена в добровільному порядку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст. 512, 514, 519 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги (цесії). У разі цесії до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за дійсність відступленої вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника, а фактор набуває це право на умовах, визначених договором.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що належними доказами набуття права вимоги за кредитним договором є належним чином оформлені договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, який містить відомості щодо відповідного кредитного договору, а також докази оплати за таким договором.

Дослідженими у справі письмовими доказами підтверджується, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, на виконання якого банк надав відповідачці кредитні кошти, які остання отримала та використовувала. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у розмірі 30 673,30 грн, з яких: 11 616,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6,91 грн - заборгованість за процентами, 19 050,20 грн - заборгованість за комісією.

Презумпція правомірності укладеного кредитного договору не спростована, у зв`язку з чим права, набуті сторонами за цим правочином, підлягають здійсненню, а обов`язки, що виникли внаслідок його укладення, виконанню.

Доказами у справі також підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» на підставі договору відступлення права вимоги (цесії), договору факторингу, реєстрів боржників та документів, що підтверджують оплату за цими договорами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та з відповідачки на користь позивача стягнути заборгованість за кредитним договором № 1001217211701 від 03 січня 2019 року в сумі 11 623,10 грн, з яких: з яких: 11 616,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6,91 грн - заборгованість за відсотками.

В частині позову про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 19 050,20 грн слід відмовити з таких підстав.

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З цих підстав суд вважає, що комісія за кредитним договором в сумі 19 050,20 грн, встановлена позивачем є щомісячною платою за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, тому положення кредитного договору, укладеного між відповідачкою та АТ «ПУМБ», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

До того ж, у кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ«ПУМБ», не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому суд вважає нікчемними положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості. Відтак в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1 009,00 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 37,9 %).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн і на підтвердження таких витрат надав докази: договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» та адвокатом Рудзеєм Ю.В. Відповідно до умов договору адвокат зобов`язався надавати клієнту правничу допомогу, зокрема здійснювати правовий аналіз обставин справи, надавати консультації, складати процесуальні документи та представляти інтереси клієнта, а клієнт - оплатити надані послуги. Розмір гонорару визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано акт наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» та адвокатом Рудзеєм Ю.В., відповідно до якого адвокатом надано такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів клієнта - 1 година, вартість 2 000,00 гривень; підготовка позовної заяви вартість 6 000, гривень; супровід цивільної справи під час судового розгляду вартість 2 000,00 гривень, загальна вартість послуг 10 000,00 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що позов задоволено частково на 37,9 %, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 790,00 гривень.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 289 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43696954, НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором № 1001217211701 від 03 січня 2019 року у сумі 11 623,10 грн, з яких: 11 616,19 грн заборгованість по тілу кредиту; 6,91 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43696954, НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») судовий збір в сумі 1 009,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 790,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог на суму 19 050,20 грн відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне заочне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя Інна ХУДЕНКО