Рішення № 141165537, 02.11.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/7381/26

Номер провадження 2/676/5377/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.12.2025 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір №10.12.2025-100001651, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов Договору ТзОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 26000 грн. строком на 121 день з дати його надання. Дата повернення кредиту 09.04.2026 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 5200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Відповідно до договору від 10.12.2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором, позичальнику надано кредит у розмірі 26000 грн. ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 33071,42 грн., що складається з: тіла кредиту 19213,47 грн., процентів 11335,95 грн., відсотків нарахованих за ст.625 ЦК України - 2522 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року в сумі 33071,42 грн. та судовий збір в розмірі 2 662.40 грн.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

21.09.2026 року від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого дійсно 10.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ним укладено кредитний договір (оферта) №10.12.2025-10000165. Відповідно до умов вказаного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 10.12.2025 р., сума кредиту - 26 000 грн.00 коп.; процентна ставка фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день; дата повернення кредиту -09.04.2026 року. Тобто, відповідно до умов договору загальна сума кредитного договору становить 55 787,00 грн. Звертаючись із даним позовом позивач просить, серед іншого стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 10.12.2025 року у сумі 33071,42 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 19213,47 грн.; процентів - 11335,95 грн.; відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України - 2522,00 грн. На виконання умов договору ним були здійснені наступні платежі: 24.01.2026 року - у розмірі 25 116,53 грн., 09.02.2026 року - 2883,47 грн., 25.02.2026 року - 9 498,72 грн. Загалом були сплачені кошти у розмірі 37 498,72 грн.

Із наданого розрахунку по кредиту вбачається, що позивачем безпідставно було нараховано за період з 10.01.2026-23.01.2026 р. відсотки по ст.625 ЦК України у розмірі

4732,00 грн та стягнуто дану суму при здійсненні платежу 24.01.2026

року у розмірі 25 116,53 грн. Адже позивачем нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, при цьому строк дії кредитного договору між ними встановлено до 09.04.2026 року, а отже виключається нарахування відсотків за ст. 625 ЦК

України в період дії кредитного договору, за яким вже нараховуються відсотки за

користування кредитом. Отже, сплачені ним грошові кошти у розмірі 4732,00 грн. отримані

позивачем на оплату тіла кредиту та відсотків за користування кредитними

коштами.

Також, із сплаченого ним 24.01.2026 року платежу у розмірі 25 166,53 грн.

позивачем було стягнуто комісію у розмірі 5200 грн., що підтверджується

розрахунком, наданим позивачем. Але вказана сума не може бути стягнута як

комісія, оскільки позивач фактично не обґрунтував жодним чином з чого складається дана комісію, за які види послуг конкретно стягуються за вказані грошові кошти та за який період.

Також із наданого розрахунку вбачається, що позивачем безпідставно нараховано станом на 24.02.2026 року відсотки по ст.625 ЦК України у розмірі 5070,00 грн. та стягнуто дану суму при здійсненні платежу відповідачем 25.02.2026 року у розмірі 9498,72 грн. Адже позивачем нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, при цьому строк дії кредитного договору між ними встановлено до 09.04.2026 року, а отже виключається нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України в період дії кредитного договору, за яким вже нараховуються відсотки за користування. Отже, сплачені грошові кошти у розмірі 4732,00 грн.+5070,00 грн.+5200,00 грн. отримані позивачем як кошти на сплату тіла кредиту та відсотків за користування кредиту.

Таким чином, із розміру зобов`язання по кредитному договору від 10.12.2025 року на суму 55 787,00 грн. ним сплачені грошові кошти у розмірі 37 498,72 грн., які отримані позивачем на оплату тіла кредиту та відсотків за користування кредитними

коштами. Вважає, що до задоволення підлягає вимога позивача щодо стягнення з нього заборгованості зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 10.12.2025 року у розмірі 18 288,28 грн.=55 787,00-37 498,72 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат позивача, які пов`язані із наданням правничої допомоги, вважає, що вказаний орієнтовний розмір 6000,00 грн. повинен бути зменшений, оскільки спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 18288,28 грн., та зменшити витрати позивача за надання правничої допомоги до 500 грн.

25.09.2026 року від представника відповідача через систему електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого частиною 1 статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: на суму 25116.53 грн. від 24.01.2026 року, 2883.47 грн. від 09.02.2026 року, 9498.72 грн. від 25.02.2026 року. ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав письмовий відзив у якому просив суд розгляд справи просив здійснювати у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.12.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №10.12.2025-100001651.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 26000 грн., що підтверджується інформацією про перерахування коштів від 10.12.2025 року, строком на 121 день з дати його надання. Дата повернення кредиту 09.04.2026 року.

Позичальником під час укладення кредитного договору №10.12.2025-100001651пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Відповідно до вимог п. 3.1 договору кредиту, ТОВ «Споживчий центр» надає позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлено договором).

За умовами п. 3.3 вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах (дата надання/видачі, сума, строк, дата повернення, проценти, графік платежів) встановлених у заявці.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 10.12.2025 року, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення ОСОБА_2 , які містять електронний підпис відповідача.

Відповідно до заявки на укладення кредитного договору від 10.12.2025 року дата надання/видачі кредиту 10.12.2025 року. Пунктами 2, 3, 4, 6, 7, 8 заявки передбачено, що сума кредиту: 26000 грн, строк, на який надається Кредит - 121 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 09.04.2026 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 5200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія (її) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п.10 заявки денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка 0,95% = 29787,25 грн.

Пунктом 14-15 заявки передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 5593,94%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 55787 грн. 25 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 29787 грн. 25 коп. Сторони домовилися, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема зобов`язання зі сплати кредиту та /або процентів, комісії у терміни, що передбачені договором на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №10.12.2025-100001651 пройдено ідентифікацію шляхом підписання одноразовим ідентифікатором Е275.

На підставі кредитного договору, ТзОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 26000 грн., що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про здійснення успішного перерахування коштів 10.12.2025 року о 16:39:09 за договором №10.12.2025-100001651 в сумі 26000 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 10.12.2025 р. отримав кредитні кошти у розмірі 26000 грн., що не заперечується самим відповідачем у поданому відзиві. Отже, ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Відповідно дорозрахунку заборгованості за кредитним договором №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року заборгованість по кредитному договору складає: основний борг в сумі 19213,47 грн., проценти у розмірі 11335,95 грн., які нараховані за період з 10.12.2025 року по 09.04.2025 року, 2522 грн. відсотки за ст.625 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату звернення із позовною заявою, утворилась заборгованість, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 19213,47 грн., по процентам в розмірі 11335,95 грн., 2522 грн. відсотки за ст.625 ЦК України, чим порушуються права та інтереси ТзОВ «Споживчий центр».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Законуелектронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК Українижодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №10.12.2025-100001651від 10.12.2025 року в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТзОВ «Споживчий Центр» перерахувало грошові кошти в сумі 26000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується долученою інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» іpay.ua від 18.04.2026 року, який він у строки передбачені кредитним договором не повернув, а також не сплатив проценти в установлені кредитним договором строк і розміри.

Відповідно до заявки на укладення кредитного договору від 10.12.2025 року відповідачу ОСОБА_1 , 10.12.2025 року надано кредит у сумі 26000 грн., строком на 121 день, тобто до 09.04.2026 року. Процентна ставка - фіксована у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка 0,95% = 29787,25 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 55787 грн. 25 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 29787 грн. 25 коп.

Разом з цим, як встановлено судом, відповідачем на виконання умов укладеного договору №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року в рахунок часткової сплати кредиту внесено наступні платежі: 24.01.2026 року на суму 25116,53 грн., 09.02.2026 року 2883,47 грн., 25.02.2026 року 9498,782 грн., що на загальну суму складає 37498,72 грн., які були зараховані на погашення комісії, відсотків,а також відсотків, які нараховані за ст.625 ЦК України та тіла кредиту.

Щодо нарахування та стягнення з відповідача комісії 24.01.2026 року за надання кредиту в сумі 5200 грн., то суд виходить з наступного.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 9 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі №204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року встановлено зобов`язання ОСОБА_1 сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту 20% від суми кредиту у розмірі 5200 грн.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемною, внаслідок чого сума стягнутої 24.01.2026 року із відповідача ОСОБА_1 комісії у розмірі 5200 грн., підлягає зарахуванню на погашення відсотків.

Крім того, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за ст. 625 ЦК України, то суд вбачає за необхідне зазначити.

Пунктом 15 укладеного між сторонами кредитного договору (заявки) № 22.05.2025-100002144 від 22.05.2025 року передбачено, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема зобов`язання зі сплати кредиту та /або процентів, комісії у терміни, що передбачені договором на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 л № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість за процентами на підставі ст.625 ЦК України за договором від 10.12.2025 року нараховані під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.

З урахуванням вище зазначеного, заборгованість за відсотками на підставі ст.625 ЦК України, яка була стягнута із відповідача у розмірі 9802 грн., підлягає зарахуванню на погашення відсотків, а нараховані відсотки за ст.625 ЦК України в розмірі 2522 грн., стягненню з відповідача не підлягають .

Враховуючи норми статті 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням, згідно з якими спочатку сплачуються проценти, а потім основна сума боргу, розмір за несплаченим тілом кредиту становить 18288,53 грн. (26 000х121/0,95% = 29787,25+26000 = 55787,25-37498,72), а тому суд приходить до висновку, що заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 11335,95 грн., яка заявлена позивачем є необґрунтованою.

Таким чином, аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 26000 грн. та правові підстави для стягнення тіла кредиту з врахуванням часткової сплати у розмірі 18288,53 грн.

Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року в розмірі 18288,53грн.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача ТзОВ «Споживчий центр» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00170373 від 21.08.2026 р.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1472,30 грн. (2662,40 грн * 18288,53/ 33071,42).

Крім того, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками засобами поштового оператора ТОВ "Поштова служба "Е-ПОСТ" у розмірі 127,38 грн., що підтверджується квитанцією №2216548 від 20.08.2026 року. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 127,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) заборгованість за кредитним договором №10.12.2025-100001651 від 10.12.2025 року в розмірі 18288,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) судовий збір у розмірі 1472,30 грн. та витрати пов`язані із направленням відповідачу позовної заяви у сумі 127,38 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833, адреса 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А;

відповідач ОСОБА_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко