Рішення № 141163630, 09.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

09.10.2026 Справа № 363/2194/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Воронюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 40 200,00 грн. та понесенні судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2020 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 53/630111294, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 5 000,00грн. Строк позики 14 днів проценти за договором 2,00% від суми позики на день. Пеня 2,00% від суми позики за кожен день прострочення зобов`язання.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору позики. Відповідач, в свою чергу, неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладеного Договір факторингу №01.02-91/23, відповідно до якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги, в тому числі до відповідача за договором позики № 53/630111294 від 13.01.2020 року.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту свої порушинених прав.

10.06.2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.09.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає в частині стягнення пені в розмірі 35 200,00грн., вважаючи її нарахування неправомірним. Зазначає, що пеня нарахована за період, який не охоплюється строком позовної давності, а також посилається на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено звільнення позичальника від сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану. У зв`язку з цим просить застосувати спеціальну однорічну позовну давність та відмовити у стягненні пені.

21.09.2026 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких ОСОБА_1 зазначив, що добровільно погасив основну заборгованість у розмірі 5 000,00 грн. Щодо пені в сумі 35 200,00 грн. заперечує, посилаючись на законодавче звільнення від її сплати під час воєнного стану та пропуск позивачем однорічної позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві в просильній частині просить розгляд справи здійснити за відсутністю представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

13.01.2020 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 53/630111294.

Відповідно до Розділу 1 Договору позики, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за договором у порядку та строки, передбачені цим договором.

Сума позики за договором становить 5 000,00 грн. Строк на який надається позика 14 днів. Оскільки договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь позикодавця: Плата за Договором (у фіксованому розмірі 1400,00 грн.) і проценти за договором у розмірі 2,00% від суми позики (залишку суми позики) на день (п.5.6. Договору). Плата нараховується лише за строк користування позикою. Проценти нараховуються лише у випадку користування позикою понад строк користування позикою. Також Договором передбачена можливість позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2,00 % від суми позики (залишку Суми Позики) за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до розділу 3 Договору, позикодавець надає позику позичальнику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику в день укладення поговору. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну суму позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення Договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору Позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю.

Відповідно до розділу 3 Договору, позикодавець надає позику позичальнику шляхом передачі готівкових коштів Позичальнику в день укладення договору. підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну суму позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» № 1 від 25.03.2024 року змінено назву ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на ТОВ «Свеа Фінанс».

З Витягу Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-91/23 від 28.12.2023 року вбачається, що ТОВ «Партнер Фінанс» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» (колишня назва ТОВ «Росвен Інвест Україна») право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики позики № 53/630111294 від 13.01.2020 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції №98В1-В2К9-А937-217Х від 01.09.2026 року відповідачем здійснено оплату заборгованості по договору позики № 53/630111294 від 13.01.2020 року у сумі 5 000,00грн.

Отже, під час розгляду справи відповідачем сплачено 5 000,00 грн на погашення заборгованості за основним боргом за договором позики № 53/630111294 від 13.01.2020 року, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту погашена в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача задоволенню за тілом кредиту не підлягають, оскільки відповідачем сплачена заборгованість.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 35 200,00грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 35 200,00 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 629, 1054 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 58, 60, 209-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя О.Д. Рудюк