Рішення № 141162037, 03.11.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 495/489/26

Провадження № 2/513/588/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В.,

представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в с.Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

23 січня 2026 року представник позивача звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2145476 від 16 березня 2020 року у розмірі 19590,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

У обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 16 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір №2145476 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався повернути кошти кредиту та проценти за користування ним та на умовах та терміни, що визначені Договором. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

07 грудня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2145476 від 16 березня 2020 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2026 року цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана за підсудністю до Сарстького районного суду одеської області, куди вона надійшла 27 лютого 2026 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розподілена головуючій судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 09 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши її до судового розгляду по суті на 21 квітня 2026 року о 08 годині 20 хвилин з повідомленням (викликом) сторін.

06 липня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла заява про застосування до позову ТОВ «Кредит Капітал» строку позовної давності, яка обґрунтована тим, що відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (кредит) в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч гривен) на умовах визначених кредитним договором, а позичальник (відповідач ОСОБА_1 ) зобов`язався повернути кредит та проценти за користуванням кредитом теж на умовах та термін, що означений договором.

Але у позовної заяві позивач Ф. К. «Кредит Капітал» не зазначив на який термін був укладений Договір кредиту, в який строк відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний був повернути кредитні кошти та проценти. Крім того, яка відповідальність Договором була покладена на відповідача за несвоєчасне повернення кредиту (за порушення умов Договору), тобто у позовної заяві не надана повна інформація стосовно умов Договору. Тому складно робити висновки про порушення умов Договору збоку відповідача. З наданої письмової інформації АТ КБ «Приват Банк», не оспорюємо встановлено, що на картку ОСОБА_1 було зараховано «не відомо ким» коштів кредиту, в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривен 16 березня 2020 року. 07 грудня 2020 року, ТОВ «Авентус Україна», на підставі глави 47 Цивільного кодексу України, був укладений Договір відступлення прав вимоги з ТОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал», тобто, про порушення строку повернення отриманого кредиту відповідачем стало відомо і кредитору ТОВ «Авентус України» і новому кредитору ТОВ Фінансової Компанії «Кредит Капітал». Отже, 07 грудня 2020 року, ТОВ «Авентус України» передало право вимоги за кредитом відносно ОСОБА_1 у звязку з порушенням ними строку повернення кредиту, тобто, слід вважати, що 07 грудня 2020 року, обом кредиторам вже було зрозумілим (відомо) про допущене порушення з боку відповідача ОСОБА_1 умов договору кредиту. З 07 грудня 2020 року необхідно вважати датою початку течії позовної давності. Згідно дати, зазначеної Білгород - Дністровським районним судом Одеської області, позовна заява позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Кредит Капітал» була подана до канцелярії суду 23 січня 2026 року. З 07 грудня 2020 року, до 23 січня 2023 року - термін, за яким позивач мав право звернутися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом. Але, до дня, коли позивачу, (новому кредитору ТОВ ФК «Кредит Капітал») стало відомо про порушення умов договору за кредитом з боку відповідача ОСОБА_1 (07.12.2020 року) до дня коли існувало право вимоги кредитного боргу, право звернення до суду з позовом, складає трьох років - 07 грудня 2023 року, а фактично поданий позов через п`ять роки і 30 днів. Для звернення до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом, мав право Ф К «Кредит Капітал» до 07 грудня 2023 року. Позовна давність збільшена на два роки і тридцять днів. У зв`язку з чим, просив суд в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової Компанії «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту №92145476 від 16 березня 2020 року, відмовити повністю, на підставі застосування строку позовної давності.

Представник позивача подав суду клопотання, в якому просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи заперечень не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_2. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, застосувавши строк позовної давності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини.

16 березня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2145476, відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит у сумі 15000,00 грн, строк кредитування 17 днів, знижена процентна ставка 0,18% в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту, стандартна процентна ставка 1,80% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту.

Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п.3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку надання кредиту, визначеного в п. 1.4. Договору, та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до Розділу 4 цього Договору, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної численності днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п.4.1., 4.2. Договору, строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження, визначеному п.4.2.-4.5 Договору. Споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п.п.7.2.-7.4.2. Договору, Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів, після закінчення строку користування кредитом, пені та/або штраф за несвоєчасне виконання Споживачем зобов`язань до Договором не нараховується. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1800,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 450,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно п.7.4.3. Договору, штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної Споживачем за цим Договором, і становить 7500,00 грн.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором М847710. В цей же день, відповідачем був підписаний Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, ТОВ «Авентус Україна» було ідентифіковано клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , одноразовий ідентифікатор М847710, час відправки ідентифікатору клієнту 16 березня 2020 року о 13:29:55 на номер телефону НОМЕР_3 .

Згідно довідки ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до Договору з ТОВ «Авентус Україна» ВП-200417-7 від 20 квітня 2017 року було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на кратки клієнтів: 16 березня 2020 року на суму 15000,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , код авторизації 6186335.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , останнім не вносились жодні платежі.

Відповідно до розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 проведеного за період з 16 березня 2020 року по 23 травня 2020 року сума заборгованості останнього становить 32800,00 грн, з яких основний борг на початок дня у розмірі 15000,00 грн.

07 грудня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2145476 від 16 березня 2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07 грудня 2020 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 про повернення заборгованості за кредитним договором №2145476 від 16 березня 2020 року у загальній сумі 19590,00 грн.

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 19 березня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260316/1014235-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 27 січня 2020 року. По рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 15000 UAH за період 16 березня 2020-16 березня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на електронну пошту.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

Щодо заявленого клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин з таких підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (чинний на момент звернення з позовною заявою) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено на законодавчому рівні, а з 24 лютого 2022 року перебіг строків позовної давності зупинено.

Відновлення строків позовної давності відбулось згідно з Законом від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434). Закон №4434 виключив з ЦК України п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Закон №4434 був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03 червня 2025 року №108, який набрав чинності з 04 вересня 2025 року, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, якщо боржник прострочив виконання зобов`язань у період дії зупинки строків позовної давності, то цей строк ще не починав обчислюватися і його початком слід вважати 04 вересня 2025 року, відтак, наслідки спливу строків позовної давності до стягнення заборгованості у цій справі не можуть бути застосовані судом.

За таких обставин, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а тому підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, є необґрунтованими; заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 586 від 09 січня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено, відповідачем має бути відшкодовано судові витрати у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; Акт № 898 від 12 січня 2026 року про надання послуг (правової (правничої) допомоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило Адвокатському об`єднанню «Апологет» суму наданих послуг відповідно до Договору №0107 від 01 липня 2025 року у розмірі 8000,00 грн, Детальний опис наданих послуги до Акту №898 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, а також Ордер адвоката Усенка Михайла Ігоровича серії ВС № 1381377.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-281, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2145476 від 16 березня 2020 року в розмірі 19590 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок, з яких: 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за процентами, судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова