Рішення № 141162033, 03.11.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1702/25

Провадження № 2/513/376/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., представника позивача адвоката Хлопко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції в залі суду, в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хлопко Анастасії Юріївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Саратський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

у с т а н о в и в:

18 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 адвокат Хлопко Анастасія Юріївна, звернулася до Саратського районного суду Одеської області з вказаним позовом, в якому просить стягнути з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 92181 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 28 листопада 2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції у Одеській області. Сторони є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року по справі № № 513/861/20, шлюб, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано.

05 червня 2024 року ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 , виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

На підставі судового наказу № 513/920/18 від 24 вересня 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 вересня 2018 року і до повноліття другої дитини сина ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а потім в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а потім в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Постановою заступника начальника відділу Саратського відділу державної виконавчої служби в Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01 червня 2023 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 513/920/18. ОСОБА_2 аліменти сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив зобов`язання щодо утримання батьками дитини, яке зазначене в ст. 180 СК України. З Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10 грудня 2025 року вбачається, що станом на листопад 2025 року за ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 92181 грн. Згідно розрахунку, здійсненого представником Позивача, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 становить 92181 грн. (Дев`яносто дві тисячі сто вісімдесят одна гривня), тобто не більше 100 % від суми заборгованості. Звертає увагу суду на те, що заборгованість по аліментам Відповідача ОСОБА_2 виникла з його вини, оскільки він був усвідомлений про обов`язок утримувати дітей, про наявність заборгованості був повідомлений Саратським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 12 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хлопко Анастасії Юріївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Саратський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 04 лютого 2026 року о 13 годині 45 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Хлопко А.Ю. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи їх відсутності. Позов підтримав просив суд його задовольнити.

Відповідачу ОСОБА_2 судові виклики надсилались за адресою його місця реєстрації, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення які містяться в матеріалах справи, однак відповідач до суду не з`явився, будь-яких заяв або клопотань не подав.

Представник Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового розгляду, до суду не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно з пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзив.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення від позивача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини та дійшов до таких висновків.

Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року, шлюб, зареєстрований 28 березня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис за № 32, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 24 липня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 28 лютого 2001 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , розірвано. Після розірвання шлюбу дружині залишити прізвище ОСОБА_10 .

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 , серії НОМЕР_8 .

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_9 , виданого 05 червня 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Ріненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис №806. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_9 .

Судовим наказом Саратського районного суду Одеської області від 01 листопада 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 24 липня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 28 лютого 2001 року Саратським РВ УМВС України і Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 вересня 2018 року і до повноліття другої дитини сина ОСОБА_12 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а потім в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_13 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_12 , а потім в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_14 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до постанови заступника начальника відділу Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01 червня 2023 року ОСОБА_15 , відкрито виконавче провадження № 71927423, на підставі судового наказу №513/920/18, виданого Саратським районним судом Одеської області 01 листопада 2018 року.

Як вбачається з копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Саратським ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 станом на 10 грудня 2025 року має заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 92181,00 грн.

Відповідно до статей 51 Конституції України, 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Згідно із статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок щодо порядку обчислення пені уразі виникнення заборгованості зі сплати аліментів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 №71927423, даний розрахунок відповідачем не спростовано.

Стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини у несплаті (неповній сплаті) аліментів за період з червня 2023 року по листопад 2025 року, неправомірності дій чи бездіяльності державного виконавця. Отримавши вищевказаний розрахунок відповідач не оскаржував його у встановленому законом порядку, а також не оскаржував дій державного виконавця.

За наведених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що саме з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за судовим наказом, виникла заборгованість зі сплати аліментів, а від так наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 пені, передбаченої статтею 196 СК України.

Доказів про вжиття всіх залежних від відповідача дій щодо сплати регулярно та в повному обсязі аліментів останнім не надано.

Так, судом встановлено, що з червня 2023 по листопад 2025 року був здійснений частковий платіж за наявності заборгованості зі сплати аліментів за попередні періоди, які зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення.

За наведених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що саме з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за рішенням суду, виникла заборгованість зі сплати аліментів, а від так наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 пені, передбаченої статтею 196 СК України.

Доказів про вжиття всіх залежних від відповідача дій щодо сплати регулярно та в повному обсязі аліментів останнім не надано.

Так, судом встановлено, що з жовтня 2023 року по лютий 2026 року був здійснений частковий платіж за наявності заборгованості зі сплати аліментів за попередні періоди, які зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення.

Однак, з розрахунку пені вбачається, що сума неустойки (пені) по аліментах перевищує 100% заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, то з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) в сумі 92181,00 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Суди при обчисленні пені не звернули увагу, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується (постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21).

Розрахунок державного виконавця відповідачем не оскаржувався.

Зважаючи на те, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, дослідивши надані позивачем докази, а саме, розрахунок заборгованості по аліментах державного виконавця та рішення суду, з`ясувавши розмір несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів, установивши строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, суд вважає, що з відповідача на користь позивача, з урахуванням приписів частини 1 статті 196 СК України, підлягає стягненню пеня за прострочку сплати аліментів, яка станом на дата звернення до суду становила 92181,00 грн.

За правилами частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Предметом спору у цій справі є стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, а ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, а відтак звільнена від сплати судового збору у цій справі в силу закону.

Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 20, 180, 196 Сімейного кодексу України, ст. 625 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хлопко Анастасії Юріївни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Саратський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 92181 (дев`яносто дві тисячі сто вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт громадянина України № НОМЕР_11 , виданий 14 червня 2024 року оргнаом 5144, РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача Адвокат Хлопко Анастасія Юріївна, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 15 листопада 2017 року, серії ОД № 003110.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 03 листопада 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова