Єдиний державний реєстр судових рішень 1Справа № 335/9655/26 2-о/335/293/2026РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
ВСТАНОВИВ:
03.09.2026 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В обґрунтування поданої заяви, заначено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополь, Запорізької області, померла мати заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявні у заявника документи позбавляють її можливості зареєструвати смерть матері у позасудовому порядку, оскільки вони не є підставою для державної реєстрації смерті у розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». У зв`язку з цим, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Терпіння, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області.
Ухвалою суду від 03.09.2026 року, вказану заяву було залишено без руху, оскільки у заяві відсутні посилання на докази того, що особа, зазначена у свідоцтві про смерть, була громадянкою України, копія паспорту громадянина України та будь-які інші документи на підтвердження цього до заяви додані не були. Заявнику надано строк у десять днів для усунення вказаних недоліків.
10.09.2026 року від заявника на виконання ухвали суду від 03.09.2026 року надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 10.09.2026 року, прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, визначено витребувати у Державної міграційної служби України та Офісу Президента України відомості про належність ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до громадянства України та відомості щодо наявності інформації про припинення громадянства України.
На виконання вищезазначеної ухвали суду 29.09.2026 року від Офісу Президента України надійшла інформація, згідно якої, повідомлено суд про те, що матеріали стосовно прийняття до громадянства України або припинення громадянства України ОСОБА_2 на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому порядку не надходили.
На виконання вищезазначеної ухвали суду 14.10.2026 року від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшла інформація про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянкою України. За інформацією територіальних органів Державної міграційної служби України, подання про втрату громадянства України стосовно ОСОБА_2 не зініціювалось.
Учасники процесу у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.
Заявник у заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності.
Від представника Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи її без участі.
На підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується інформацією, наданою на запит суду від Офісу Президента України та Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: м. Мелітополь, Запорізька область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03.07.2024 року органом окупаційної влади.
Згідно довідки про смерть №С-03040 виданою 03.07.2024 року органом окупаційної влади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: м. Мелітополь, Запорізька область, причина смерті: лівошлуночкова недостатність, ішемічна кардіоміопатія.
Відповідно до Переліку територій, територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, на час розгляду справи, Мелітопольська міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією України з 25.02.2022 року.
Частиною першою статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.07.1959 року, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 .
Разом з тим, з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00014820607 від 11.12.2014 року, вбачається, що після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , заявниця ОСОБА_3 змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Отже, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до п.п. 1, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Розділу 5 ч. 1 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», підставою для державної реєстрації смерті, зокрема, є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Таким чином, документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані органами окупаційної влади підтверджують факт смерті, однак, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави України.
Надані заявником докази, досліджені судом, достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, з урахуванням яких суд дійшов висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст. ст. 247, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в місті Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію рішення невідкладно надіслати до виконання до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Суддя І.В. Новасардова
Судове рішення № 141158806, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/9655/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: