Ухвала суду № 141157291, 03.11.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/2159/26

№ 1-кп/303/204/26

У Х В А Л А

29 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , який є власником арештованого майна - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту, подане в порядку ст. 174 КПК України у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_6 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_7 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_8 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_9 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_10 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_11 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_12 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_13 , за ч.2 ст.307 КК України;

ОСОБА_14 , за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований);

ОСОБА_15 , за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований);

ОСОБА_3 , за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований);

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_16

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та (у режимі відео конференції) ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

- захисників (адвокатів) ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 та (у режимі відео конференції) ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_5 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_6 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_14 , за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований), ОСОБА_7 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований), ОСОБА_15 , за ч.3 ст.307 КК України (зупинено, виділено, мобілізований), ОСОБА_10 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні, в порядку ст. 174 КПК України захисником обвинуваченого ОСОБА_3 , який є власником арештованого майна - адвокатом ОСОБА_4 , подано клопотання про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2025 року, а саме: скасувати арешт з мобільного телефону марки «Айфон 8+» ІМЕІ: НОМЕР_1 , чорного кольору та з мобільного телефону марки «Айфон 8» з сім-картою Київстар s/n НОМЕР_2 , та передати їх власнику майна - обвинуваченому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

Клопотання мотивовано тим, що «у провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальна справа № 303/2159/26, кримінальне провадження № 12025070000000197, у якій ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

25.10.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 вилучений мобільний телефон марки «Айфон 8+» ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору та мобільний телефон марки «Айфон 8» з сім-картою Київстар s/n НОМЕР_2 . Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2025 у справі № 308/15221/25 на дане майно накладений арешт.

Згідно з положеннями статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або в частині. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження, якщо згодом виникне потреба або мине потреба в такому арешті.

Мобільні телефони обвинуваченого ОСОБА_3 містять його особисті дані, контакти, а також необхідний йому для зв`язку під час проходження військової служби та виконання обов`язків із захисту Батьківщини. На сьогоднішній день слідчі дії стосовно даних речових завершені, подальше утримання майна та заборона на його володіння і користування не зумовлені інтересами кримінального провадження, натомість суттєво порушують права власника.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та доля речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення і не вилучені з цивільного обороту, можуть бути передані їх законним володільцям на відповідальне зберігання до набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, необхідність у подальшому збереженні арешту в частині заборони володіння та користування мобільними телефонами відпала, а тому майно може бути повернуто власнику на відповідальне зберігання, що не перешкоджає інтересам кримінального провадження.».

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , який є власником арештованого майна - адвокат ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, клопотання підтримала та просила його задоволити скасувати арешт, а майно повернути його власнику, обвинуваченому ОСОБА_3 ..

Прокурор, який представляє сторону обвинувачення у даному кримінальному провадженні, заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту, посилаючись на те, що арешт накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, розгляд кримінального провадження триває, вказані речові докази ще не оглянуті судом.

Розглянувши дане клопотання, оглянувши матеріали додані до клопотання про скасування арешту, заслухавши позицію сторін у судовому засіданні, суд приходить до наступного висновку:

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 листопада 2025 року, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні накладено арешт на майно, яке вилучено 25 жовтня 2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Айфон 8+» ІМЕІ: НОМЕР_1 , чорного кольору, мобільний телефон марки «Айфон 8», в якому знаходилася сім-картка Київстар s/n НОМЕР_2 , сім-картка «Водафон» s/n НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа» білого кольору, без батареї та задньої кришки, в якому знаходиться сім-картка «Київстар» s/n НОМЕР_4 та сім-картка «Водафон» s/n НОМЕР_5 , поліетеленовий пакет, в якому знаходиться кристалічна речовина білого кольору, експрес тест Mobiledetect pouch dsy, карту пам`яті об`ємом 64 GB.

Зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя з матеріалів доданих слідчим до клопотання про арешт майна встановив, що мобільний телефон марки «Айфон 8+» ІМЕІ: НОМЕР_1 , чорного кольору, мобільний телефон марки «Айфон 8», в якому знаходилася сім-картка Київстар s/n НОМЕР_2 , сім-картка «Водафон» s/n НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа» білого кольору, без батареї та задньої кришки, в якому знаходиться сім-картка «Київстар» s/n НОМЕР_4 та сім-картка «Водафон» s/n НОМЕР_5 , поліетеленовий пакет, в якому знаходиться кристалічна речовина білого кольору, експрес тест Mobiledetect pouch dsy, карту пам`яті об`ємом 64 GB, належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів у справі, оскільки такі визнано речовими доказами, відповідно до постанови слідчого від 26.10.2025 року.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На підставі ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

З матеріалів, доданих до клопотання про скасування арешту, вбачається, що арештоване майно належить гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У даному випадку, у межах кримінального провадження накладено обтяження на майно обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Проте, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого суді, арешт накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, тобто в порядку п.1) ч.2, ч.3 ст.170 КПК України.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Як слідує з поданих матеріалів, основним доводом захисника обвинуваченого щодо неправомірності накладення арешту на майно, є посилання на те, що арешт зазначеного майна, порушує законні права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Абзацом другим п.10 ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою збереження речових доказів.

Втім, під час кримінального провадження органи досудового розслідування можуть обмежувати осіб у праві приватної власності, зокрема, в межах ужиття заходів забезпечення кримінального провадження. Такі заходи, безумовно, є необхідними для досягнення мети провадження але, це не може порушувати права та інтереси інших осіб, особливо тих, хто не є учасниками.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Абзацом другим частини 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладені вимоги кримінального процесуального законодавства, суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що заявлене клопотання про скасування арешту майна є передчасним, оскільки мобільні телефони на стадії досудового розслідування було визначено речовими доказами, а твердження сторони захисту не є тими безумовними обставинами, які свідчать про надмірність та неспіврозмірність застосованих заходів забезпечення кримінального провадження, з огляду на встановлені органом досудового розслідування обставини, інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, а також спосіб арешту визначений ухвалою слідчого судді, крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 при обґрунтуванні підстав для скасування арешту, не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, тобто не дотримано вимоги, передбачені абзацом другим ч.1 ст.174 КПК України, суд приходить до переконання про відсутність підстав для скасування арешту з вищевказаного майна, накладеного з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, тому клопотання про скасування арешту не підлягає до задоволення.

Керуючись: статтями 174 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , який є власником арештованого майна - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 листопада 2025 року, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, - відмовити.

Копія ухвали негайно, після її постановлення вручається особі, за клопотанням якої було арештовано майно та особі, яка звернулася з клопотанням про скасування арешту.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає, відповідно до положень ч.2 ст.392 КПК України.

Головуючий ОСОБА_23