Ухвала суду № 141157272, 03.11.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/2159/26

№ 1-кп/303/204/26

У Х В А Л А

29 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинувачених, подані у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_4 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_5 , за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_6 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_7 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_8 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_9 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_10 , за ч.3 ст.332 КК України;

ОСОБА_11 , за ч.2 ст.307 КК України;

ОСОБА_12 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_13 , за ч.3 ст.307 КК України;

ОСОБА_14 , за ч.3 ст.307 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_15

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та (у режимі відео конференції) ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

- захисників (адвокатів) ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та (у режимі відео конференції) ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням:

- ОСОБА_3 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_5 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_8 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_9 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_10 за ч.3 ст.332 КК України,

- ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України.

- ОСОБА_14 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_13 за ч.3 ст.307 КК України,

- ОСОБА_12 за ч.3 ст.307 КК України,

1) Прокурор подав суду клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 15.10.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- ч.3 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_22 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов`язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов`язання, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_16 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та продовження обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 15.10.2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 02.09.2026 року. Крім цього, відповідно до ст. 194 КПК України, покладено на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Строк дії обов`язків визначено до 02.11.2026 року, включно.

Слід також зазначити, що сутність обов`язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, яке почало діяти щодо обвинуваченого з 15 жовтня 2026 року.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.ст. 179, 184 КПК України.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов`язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду, посилаючись на те, що строк дії обов`язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду від 15 жовтня 2026 року, до 02.11.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

2) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст.209 КК України набуття, володіння, використання, розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- ч.3 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_19 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року в даному кримінальному провадженні змінено щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю на домашній арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 13 липня 2026 року, включно. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби; 3) носити електронний засіб контролю; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк домашнього арешту спливає - 02.11.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 та ч.3 ст.332 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 ..

3) Прокурор подав суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених, ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивоване тим, що «досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучі активним учасником організованої ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 групи, 26.08.2025 о 15 год 15 хв, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи єдиний спільний злочинний план організованої групи, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», перебуваючи в транспортному засобі марки SEAT ALTEA, номерний знак НОМЕР_1 , запросив до нього особу зі зміненими анкетними даними ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, де останній передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 13 000 гривень в якості попередньої оплати вартості психотропної речовини «метамфетамін», домовившись при цьому зустрітись в цьому самому місці в вечірній час.

Надалі, о 21 год 07 хв 26.08.2025, ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, попередньо отримавши при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах психотропну речовину від інших учасників злочинної групи, знаходячись на стоянці по вул. Ужгородська, 26 в місті Мукачево, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_23 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, психотропну речовину метамфетамін вагою 5,1675 грам, що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є великим розміром.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-25/11539-НЗПРАП від 19.09.2025 вилучена речовина містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено-«метамфетамін», загальна маса «метамфетаміну» (у перерахунку на метамфетамін основу) становить 5,1675 грам.

Крім цього встановлено, що у серпні 2025 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 28.08.2025, ніде не працюючий мешканець міста Мукачева ОСОБА_5 , не маючи легальних доходів, з метою легалізації коштів, здобутих ним внаслідок протиправної діяльності в складі організованої групи, діяльність якої полягала в незаконному обігу психотропних речовин мешканцям Закарпатської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що ні він, ні його дружина ОСОБА_24 офіційне ніде не працюють, отже законних доходів не мають, здійснив фінансову операцію з коштами отриманими ним внаслідок своєї злочинної діяльності у складі організованої групи, шляхом придбання у громадянина ОСОБА_25 за такі кошти автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF GTI» VIN: НОМЕР_2 .

Зокрема, 28.08.2025 приблизно о 13 год 00 хв, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що отримані ним готівкові кошти в сумі 10000 доларів США внаслідок злочинної діяльності пов`язаної із незаконним обігом психотропних речовин, знаходячись поблизу Територіального сервісного центру МВС України №2141, розташованого в м. Ужгороді по вул. Кошового, в ході зустрічі з громадянином ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передав останньому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (еквівалентом згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.08.2025 - 423 222 гривень), в якості попередньої повної оплати вартості автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF GTI» VIN: НОМЕР_2 .

Надалі, цього ж для, 28.08.2025 між ОСОБА_26 та дружиною ОСОБА_5 ОСОБА_24 було укладено договір купівлі-продажу № 2141/2025/5574352, відповідно до умов якого громадянка ОСОБА_24 придбала у власність автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF GTI» VIN: НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 за грошові кошти в сумі 10000 доларів США, які ним були одержані внаслідок злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом психотропних речовин, придбав у спільну сумісну власність наведений вище автомобіль, чим самим вчинив дії з набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

У ході судового розгляду ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.07.2026 щодо ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, з застосуванням електронного засобу контролю та покладено обов`язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце реєстрації квартиру АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали закінчився у зв`язку з неможливістю продовження її дії, що пов`язано з перебуванням обвинуваченого на стаціонарному лікуванні та неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

Водночас, обвинувачення ОСОБА_5 обґрунтовуються зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами) в своїй сукупності, а саме: матеріалами НС(Р)Д (аудіо,- відео контроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, обстеження публічно не доступних місць, візуальне спостереження за місцем, візуальне спостереження за особою та ін. ), висновками експертиз, допитами свідків, протоколами обшуку, протоколами затримання особи, оглядами мобільних телефонів.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу на даний час закінчилась, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_5 на час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Необхідність в застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово обумовлена тим, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити спроби незаконно впливати на свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим.

Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні, переховуватись від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, або будь-яким чином перешкоджати повному та всебічного дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

У даному випадку ініціювання перед суддею питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово стало наслідком ретельного дослідження обставин кримінального правопорушення, а також особи обвинуваченого. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об`єктивною дійсністю.

У зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом.

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються обвинуваченому, обставини вчинення злочинів, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному провадженні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження під час судового розгляду.».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, та обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки з ранку йому необхідно відводити свою дитину до школи, крім цього, він має намір влаштуватися на роботу у ПП «Будсервіс», для того щоб мати змогу заробляти кошти та утримувати родину.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_16 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю до його підзахисного ОСОБА_5 , та обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки на його утриманні та вихованні перебуває неповнолітня дитина, яку з ранку необхідно відводити до школи, крім цього, ОСОБА_5 має намір влаштуватися на роботу у ПП «Будсервіс», на підтвердження цього подав гарантійний лист ПП «Будсервіс» від 01.09.2026 року, довідку про характер роботи та довідку про графік роботи ПП «Будсервіс», для того щоб мати змогу заробляти кошти та утримувати родину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Тобто, домашній арешт, як запобіжний захід, за змістом закону, полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби. Його може бути застосовано лише до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту "с" пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії", "Лавентс проти Латвії").

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Строк дії ухвали закінчився у зв`язку з неможливістю продовження її дії, що пов`язано з перебуванням обвинуваченого ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні та неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту закінчився.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна.

Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, є інвалідом третьої групи загального захворювання, одружений, має на утриманні та вихованні малолітню дитину.

Матеріали клопотання прокурора не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов`язків, передбачених цією нормою закону, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи вищенаведене, та достатні підстави вважати, що у діях, поведінці обвинуваченого ОСОБА_5 існує ризик переховування від органів досудового розслідування, вчиняти тиск на свідків у даному кримінальному провадженні, також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

4) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_21 , заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 13 липня 2026 року включно, та покладено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання квартиру АДРЕСА_4 , без дозволу прокурора або суду; 3) носити електронний засіб контролю.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 02.11.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_6 ..

5) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.307 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, та просив його задоволити.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно у великих та особливо великих розмірах, організованою групою, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_27 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 18 травня 2026 року включно, та покладено обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; цілодобово заборонити залишати місце фактичного проживання квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду; носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали продовжено до 02.11.2026 року.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 02.11.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_7 ..

6) Прокурор подав суду клопотання про продовження обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, визначених ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_8 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов`язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії обов`язків ОСОБА_8 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов`язання, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_18 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року підозрюваному ОСОБА_8 змінено застосований запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, строком на два місяці. Відповідно до ст. 194 КПК України, покладено на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки: - прибувати до суду на першу вимогу; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Строк дії обов`язків визначено до 17.08.2026 року, який продовжено до 02.11.2026 року.

Слід також зазначити, що сутність обов`язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, яке почало діяти з 17.06.2026 року.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов`язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою суду, посилаючись на те, що строк дії обов`язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження судом обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою суду від 17.06.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

7) Прокурор подав суду клопотання про продовження обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що дія покладених обов`язків на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні строку дії обов`язків ОСОБА_9 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_19 , не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року підозрюваному ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, у розмірі 242 240,00 гривень. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_9 на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

15.11.2025 року було внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_9 у розмірі 242 240,00 гривень.

Отже визначення початку строку дії покладених обов`язків днем внесення застави повністю узгоджується з приписами ст. 184, 202 КПК України.

Слід також зазначити, що сутність обов`язків, які покладаються на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є застава, яка почала діяти щодо обвинуваченого з моменту її внесення 15 листопада 2025 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2026 року строк дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 було продовжено до 02.11.2026 року включно.

За таких обставин, вирішення питання про продовження строку дії покладених обов`язків здійснюється в межах передбачених законом строків, отже подане прокурором клопотання може розглядатися по суті.

Прокурор ініціює продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді, посилаючись на те, що строк дії обов`язків закінчується, розгляд кримінального провадження триває, що вказує на, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого та побоювання про можливість допущення неналежного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків перед судом.

Відповідно до ч.5, 7 ст.194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора та продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 ухвалою слідчого суді від 14.11.2025 року, та які 02.09.2026 продовжено до 02.11.2026 року, у даному кримінальному провадженні.

8) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_10 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.3 ст.332 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_10 за ч.3 ст.332 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_10 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник адвокат ОСОБА_19 у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю на домашній арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, в межах строку, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, тобто до 13 липня 2026 року, включно. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 06:00 години наступної доби; 3) носити електронний засіб контролю; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Строк дії запобіжного заходу було продовжено до 02.11.2026 року.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.3 ст.332 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк домашнього арешту спливає - 02.11.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_10 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_10 ..

9) Прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, ОСОБА_11 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.2 ст.307 КК України, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 06.07.2026 року, та просив його задоволити з наведених у ньому підстав.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання судом винуватим. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження відсутні підстави для заміни або скасування застосованого щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_11 закінчується 02.11.2026 р.. Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на даний час спливає, а ризики які були підставою застосування запобіжного заходу продовжують існувати, наявна необхідність у його продовженні, на час судового розгляду вказаного кримінального провадження. Дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, убезпечує від настання ризиків, тому прокурор не вбачає підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник адвокат ОСОБА_17 у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2026 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю на домашній арешту у певний період доби із застосуванням електронного засобу контролю, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, строком на два місяці, тобто до 06 вересня 2026 року, включно. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_11 , такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_6 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби; 3) носити електронний засіб контролю.

На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк домашнього арешту спливає - 02.11.2026 року.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_11 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_11 ..

Керуючись: статтями 176-178, 181- 184, 193-196, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1) Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 15.10.2026 року, - задоволити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, ОСОБА_3 , обвинуваченому за ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 15.10.2026 року, строком на два місяці, тобто по 29 грудня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду на першу вимогу;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Зобов`язання, зазначені у пункті 2, застосовуються до підозрюваної, строком на два місяці, тобто по 29 грудня 2026 року. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі порушення умов особистого зобов`язання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді та/або/ включені до апеляційної скарги на судове рішення.

2) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_4 , обвинуваченому за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року), відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307, ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП № 1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

3) Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_5 , обвинуваченому за ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, - задоволити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживаючого в АДРЕСА_8 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч.1 ст.209, ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця фактичного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_8 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю.

У решті відмовити.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носіння електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

4) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_6 , обвинуваченому за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 13.05.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2026 року), відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце реєстрації та фактичного проживання квартиру АДРЕСА_4 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов`язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

5) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_7 , обвинуваченому за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 18.03.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2026 року), відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) цілодобово заборонити залишати місце проживання квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу прокурора або суду;

3) носити електронний засіб контролю.

Зобов`язання, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП №1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

6) Клопотання прокурора про продовження обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_8 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначених ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, - задоволити.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_8 , які визначені в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року, «про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання», строком два місяці, до 29 грудня 2026 року, включно, а саме:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

7) Клопотання прокурора про продовження обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ОСОБА_9 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області від 14.11.2025 року, - задоволити.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , фактично проживаючого в АДРЕСА_10 , обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, у зв`язку із внесенням ним 15.11.2025 року застави в розмірі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, - визначеної в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2025 року, «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави», строком два місяці, до 29 грудня 2026 року, включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою прокурора , слідчого або суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає та/або місця роботи, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

8) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_10 , обвинуваченому за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 17.06.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року), відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 06:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП № 1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

9) Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, ОСОБА_11 , обвинуваченому за ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, визначеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатській області від 06.07.2026 року, - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, застосованого (ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 липня 2026 року), відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025070000000197, внесеному до ЄРДР від 17.04.2025 року, строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2026 року, включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: з будинку АДРЕСА_6 , без дозволу прокурора або суду у період часу з 21:00 години до 07:00 години наступної доби;

3) носити електронний засіб контролю.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, покласти на ВП № 1 Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_28