Ухвала суду № 141156660, 19.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10591/26

Провадження № 1-кс/202/8050/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210001934 від 18.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого лейтенана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна вилученого 14.10.2026 року в ході проведення обшуків:

1) за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-банківських карток НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету NPU 5049430;

2) автомобіля марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , а саме:

- автомобіль марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , разом із ключами та технічним паспортом.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001934 від 18.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,, з корисливих мотивів, не пізніше ніж 20.04.2026 прийняли рішення спільно, маючи спільну мету, яка полягає у вчиненні тяжких злочинів, які полягали у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Дніпра.

14.10.2026 року уповноваженими особами на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківські картки у кількості 6 шт.: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 ; 3) НОМЕР_3 ; 4) НОМЕР_4 ; 5) НОМЕР_5 ; 6) НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету NPU 5049430.

Крім того, 14.10.2026 року уповноваженими особами на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра, проведено обшук автомобіля марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , разом із ключами та технічним паспортом.

14.10.2026 року вказані предмети та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий за погодженням із прокурором вказує, що вищевказане вилучене майно, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Власник майна в судове засідання з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання. Від представника власника майна було подано заперечення на клопотання про арешт майна, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання та провести засідання за відсутності її відсутності.

Враховуючи положення ч.1ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.

На підставі викладеного, у зв`язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відео фіксація судового засідання не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим та прокурором матеріали кримінального провадження, а також надані предсатвником власника майна заперечення та додані до заперечення матеріали, суд виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001934 від 18.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

14.10.2026 року уповноваженими особами на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківські картки у кількості 6 шт.: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 ; 3) НОМЕР_3 ; 4) НОМЕР_4 ; 5) НОМЕР_5 ; 6) НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету NPU 5049430.

Крім того, 14.10.2026 року уповноваженими особами на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра, проведено обшук автомобіля марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , разом із ключами та технічним паспортом.

14.10.2026 року вказані предмети та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею, вищевказане майно було вилучене під час проведення обшуку 14.10.2026 року. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було направлено до суду 16.10.2026 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5ст. 171 КПК України.

Згідно із ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На думку слідчого судді, прокурором доведено, що частина вилученого під час обшуку майна, а саме: банківські картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету NPU 5049430 має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використано як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно.

Проте, розглядаючи клопотання в межах кваліфікації кримінального провадження на цій стадії процесу, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів, що майно, а саме: автомобіль марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , разом із ключами та технічним паспортом має значення для цього кримінального провадження, й може бути використано як доказ обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до доданих до заперечень представника власника майна матеріалів, власником транспортного засобу є ОСОБА_12 , якій не повідомлялася підозра у кримінальному провадженні.

Виходячи із положень п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_13 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту, на зазначене майно не буде відповідати завданню кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України та критерію співмірності втручання в право особи на мирне володіння майном.

Зважаючи на часткове задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, в порядку затвердженому постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 14.10.2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме на:

-банківські картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено до спецпакету NPU 5049430.

Повернути майно, що тимчасово вилучене в ході проведення обшуку автомобіля марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , належить на праві власності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та перебуває у користуванні ОСОБА_5 а саме:

- автомобіль марки «Mercedes Benz CLC 200 K», д.н.з. НОМЕР_7 , разом із ключами та технічним паспортом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1