Рішення № 141156202, 02.11.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/3748/2026

ЄУН 201/4106/26

Соборний районний суд міста Дніпра

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

02.11.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 201/4106/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (далі Позивач)

до ОСОБА_2 (далі Відповідач)

третя особа - Управління-служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради,

за участю прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра

про позбавлення батьківських прав,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Позивача звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача, третя особа: Управління-служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, за участю прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, відповідно до якої просить суд:

-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі сто тридцять три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок (133 480 грн);

-позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2.В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження. 11.07.2022 року рішенням Соборного районного суду міста Дніпра шлюб, зареєстрований 14.02.2019 у Солом`янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві під актовим записом № 184 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвано. 03.09.2024 року рішенням Соборного районного суду міста Дніпра стягнуто з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 . Зазначає, що відповідач не допомагає своїй дитині, не здійснює її виховання, не бере участь у її житті, не цікавиться ані фізичним, ані духовним здоров`ям, не супроводжує її розвиток, взагалі не спілкується з дитиною. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Також, в довідці сімейного лікаря ФОП ОСОБА_6 «Сімейна амбулаторія» зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться під наглядом сімейного лікаря ОСОБА_7 . Дитина отримувала консультації педіатра з 2023 року та за поточною датою питанням діагностики стану здоров`я та лікування Каталєї займається лише мати ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 станом здоров`я та планом лікування дитини не цікавився. Та, у відповіді на адвокатський запит Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначено, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів та відповідно до розрахунку заборгованості має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 133 480,00 грн. До того ж, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Також, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться в розшуку офіційної бази МВС за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України). З цього вбачається, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Крім того, за проведеними розрахунками, за період з 01.07.2024 року по 01.01.2026 року неустойка за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 становить: сто тридцять три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок (133 480,00 грн).

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

3.Ухвалою суду від 13.05.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

4.04.06.2026 року та 28.05.2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

5.Ухвалою суду від 11.06.2026 року підготовче засідання відкладене та повторно витребувано докази.

6.Ухвалою від 01.07.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив сраву до розгляду по суті.

7.23.07.2026 року оголошено перерву.

8.13.08.2026 року судове засідання відкладене.

9.Ухвалою 01.10.2026 року залучено до участі у справі прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

10.23.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

11.Представник Позивача та Позивач у судове засідання не з`явились. Просили розглянути справу без їх участі позовні вимоги підтримують.

12.Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань та заяв до суду не надходило.

13.Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Клопотань чи заяв не надходило.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

14.У рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2022 року справа №201/2267/22 суд установив, що 14.02.2019 року у Солом`янському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві під актовим записом № 184 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

15.Вказаним рішенням шлюб, зареєстрований 14.02.2019 року у Солом`янському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві під актовим записом № 184 між сторонами розірвано.

16.У шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .

17.Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом, а саме з 02.07.2024 року.

18.Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 25.04.2025 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 50. Після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_8 ».

19.У відповіді Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від № 24795 від 03.02.2026 року вказано, на примусовому виконанні BП № 80002352 з примусового виконання виконавчого листа № 201/7965/24 від 17.12.2025 року виданого Соборним районним судом м. Дніпра про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_5 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом. а саме з 02.07.2024 року. Надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у якому вказано, що заборгованість становить 133 480,00 грн.

20.Згідно з довідкою № 01/01-22 від 25.01.2022 року Обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ № 222» ОСОБА_5 , 1993 року народження, прописана та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою разом з нею мешкає її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене підтвердили мешканці будинку.

21.Згідно з листом № 19.05.1/37736-26-Вих від 21.05.2026 року Головного центру обробки спеціальної інформації повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Азербайджан останній раз виїхав з території України 20.08.2021 року о 17:20 через пп «Бориспіль-1» після чого не повертався.

22.Листом № 134379-2026 від 29.05.2026 року Головне управління Національної поліції у Київській області повідомило, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 122, 126, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, міститься запис в ЄРДР щодо кримінального провадження № 12022100000000371 від 22.06.2022 року ч. 4 ст. 187.

23.Відповідно до відкритих даних Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться як особа, яка переховується від органів досудового розслідування, дата зникнення 15.07.2022 року, стаття КК України ст.185 ч.2 ст.185 ч.3 ст.187 ч.4; запобіжний захід - тримання під вартою.

24.Департаментом з питань виконання кримінальних покарань листом № 9920/24666/4,7/8-26/3/2/15-26 від 18.06.2026 року повідомив суд, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі засуджених та осіб, узятих під варту, а також наданої установами виконання покарань та слідчими ізоляторами ДКВС У країни, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 17.06.2026 року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС У країни покарання не відбуває та під вартою не тримається. Надати інформацію про можливе перебування ОСОБА_2 в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим, розташованих у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також в установах, що знаходяться у територіальних громадах, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не вбачається можливим.

25.Згідно з актом обстеженням умов проживання зазначена така характеристика сім`ї: зі слів ОСОБА_3 , вона з дітьми проживає в Європі у зв`язку у зв`язку з військовими подіями в Україні, приїхала до України 19.06.2026 року, їде 03.07.2026 року. За результатами обстеження: для проживання/перебування Каталєї створені хороші умови. Зі слів ОСОБА_3 останній раз вона бачила батька дитини в 2020 році.

26.Комісія з питань захисту прав дитини Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради у рекомендації за № 109 від 10.07.2026 року зазначила, дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території Соборного району міста Дніпра не проживає, не відвідує дитячий садок, не обслуговується в місцевій лікарні, у зв`язку з чим об`єктивно надати висновок органу опіки та піклування не є можливим.

27.У судовому засіданні в якості свідків допитано ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

28. ОСОБА_9 зазначила, що вона є матір`ю Позиваяки. Вказує, батька не бачила з дня народження дитини, він не приймав участі в житті, тільки чула, що він був присутній на оформленні, надалі зв`язок розірвався, допомоги, участі в житті не було. Дитина виросла з мамою. Він матеріальну допомогу не сплачував, одяг, ліки не надавав. Все виплачувалось нею та дочкою ОСОБА_11 . Каталєю з батьком не бачила вона не знає батька. Де він знаходиться не відомо. Перешкод у спілкуванні не було - дитина казала, що завжди хотіла, щоб був батько. Про ставлення батька до дитини не відомо. Зазначає, що вони взяли участь у вихованні замість батька у всьому. Все, що потрібно для маленької дитини, садочки та ін. Вказує, що донька з онукою поїхали в Німеччину як дозволяє виїзд приїжджають, раз на 2-3 місяці. Зазначає, що є проблеми з тим щоб прописати, зробити документи дитині тому, що потрібні папери від батька. Не можемо отримати тому що ніхто не йде на спілкування. Не можемо зробити документи на навчання в Німеччині в садочку.

29. ОСОБА_10 повідомила суд, що вона є сестрою Позивачки та перебуває з нею у добрих відносинах. Зазначила, що ніколи на бачила батька він з ними ее спілкувався, не виходив на зв`язок та не приймав участі у житті. Вони проживали разом за адресою АДРЕСА_1 по березень 2022 року. Матеріальної допомога від Відповідача не було. Все оплачувалось сім`єю Позивачки, батько ніяк не допомагав. Перешкод у спілкуванні з батьком не було. Ніколи не бачила, що батько спілкувався з дитиною. Батько ніяк не впливає на життя. По аліментам - не відомо.

30.Позивачка у судовому засіданні просила суд задовольнити позовні вимоги. Вказала, що коли народилась дитина батько був в Києві. Бачились останній раз в 6 місяців дитини. Знає, що Відповідач був у кримінальному розшук та покинув Україну. Матеріальну допомогу жодного разу не надавав. Останній раз спілкувався 2022 році. Каталєя не знає батька. Думає, що її чоловік - батько. Не було перешкод у спілкуванні з батьком. ОСОБА_1 була за спілкування, однак у Відповідача не було інтересу. У дитини немає зв`язку з ним. Кошти по виконавчому провадженню не надходять, думає, що він цього не знає. Позивачці не відомо де Відповідач знаходиться зараз. На сьогодні згода батька не потрібна, оскільки вони з донькою знаходяться під тимчасовим захистом. Батьки ОСОБА_12 не цікавляться життям онуки. Дитина повністю на утриманні матері.

ІV. Оцінка суду

ІV. 1 Щодо вимог про позбавлення батьківських прав

31. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

32.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

33.Згідно з ч. 1 та 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

34.Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

35.Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

36.Згідно з ч. 4 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

37.Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

38.Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

39.Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

40.Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

41.На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

42.Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

43.Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ста. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

44.Згідно з ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

45.Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

46.Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

47.Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

48.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

49.Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

50.ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

51.Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

52.При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

53.Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30.06.2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

54.Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

55.Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24.04.2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09.11.2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02.12.2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17.01.024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.

56.Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

57.Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

58.В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_2 , маючи доньку, не виконує покладених на нього батьківських обов`язків. Будучи необтяженим станом здоров`я чи іншими важкими життєвими обставинами, свідомо залишив дитину на матір, нехтуючи своїми обов`язками протягом тривалого часу, не цікавлячись її здоров`ям, навчанням, вихованням тощо.

59.Суд враховує надані у судовому засіданні показання свідків, які підтвердили, що дуже тривалий термін не приймає будь-якої участі у вихованні та утриманні дитини.

60.За таких умов, суд дійшов висновку про наявність належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 порушує права дітини на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально її не утримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а відтак вимога про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню як така, що відповідає якнайкращим інтересам дитини.

61.Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

62.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст, 76 ЦПК України).

63.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

64.За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

65.Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

66.У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

67.Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

68.Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

69.Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перевіривши їх доказами, які в силу ст. 81-82, 89-90, 234 ЦПК України оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також, встановивши, що Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків і вже тривалий час не дбає про доньку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

ІV. 2 Щодо вимог про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

70.Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

71.Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

72.Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

73.Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

74.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

75.Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

76.Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом, а саме з 02.07.2024 року.

77.У відповіді Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від № 24795 від 03.02.2026 року вказано, на примусовому виконанні BП № 80002352 з примусового виконання виконавчого листа № 201/7965/24 від 17.12.2025 року виданого Соборним районним судом м. Дніпра про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_5 , починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом. а саме з 02.07.2024 року. Надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у якому вказано, що заборгованість становить 133 480,00 грн.

78.Як вбачається із ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

79.Статтею 549 ЦК України передбачено поняття неустойки. Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

80.Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

81.Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

82.Частиною 4 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

83.Згідно з частиною першою ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

84.Стягнення пені, передбаченої абзацом першим ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 1 ст. 196 СК України. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. (Постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 359/240/21 (провадження № 61-16327 св23).

85.Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

86.Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

87.Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

88.Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

89.Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

90.Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

91.Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

92.За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

93.Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

94.Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

95.Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, висновки по яких суд у відповідності до частини 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

96.З розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість по аліментам Відповідача станом на 03.02.2026 року становить 133 480,00 грн. При цьому в період з період з липня 2024 року по січень 2026 року аліменти взагалі не сплачувалися Відповідачем. Відповідно до розрахунку Позивача, неустойка (пеня) за прострочення відповідачем сплати аліментів становить 133 480,00 грн, що не перевищує 100 відсотків заборгованості по аліментам. Суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає заявлену до стягненню суму такою, що відповідає положенням ст.196 СК України і розглядає вимоги в частині заявленої до стягнення суми.

97.Оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів судом не встановлено, тому суд вважає, що ОСОБА_13 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

98.Стягнення заборгованості по виплаті аліментів та неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, а тому, досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

99.Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

100.Однак, Відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві, не надано квитанції про сплату аліментів, доказів на спростування його вини у несвоєчасній сплаті аліментів, утворення такої заборгованості з незалежних від нього причин.

101.З врахуванням наведеного вище, а також визнанням Відповідачем позовних вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління-служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, за участю прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

2.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 133 480,00 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 064,96 грн.

5.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1067,84 грн.

6.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська