Ухвала суду № 141155243, 19.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/14802/26

Провадження № 1-кс/932/4480/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах та від імені ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , подана в інтересах та від імені ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 15.09.2026 (ЖЄО №41445 від 15.09.2026).

Скаргу обґрунтовано тим що, 15.09.2026 року скаржником до ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУ НП в Дніпропетровській області було подано заяву про незаконне викрадення її чоловіка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , представниками Шевченківського РТЦК без особистих та медичних документів. Станом на час подання скарги скаржник не отримала витягу про кримінальне правопорушення, інформація щодо внесення відомостей до ЄРДР згідно обставин викладених у поданій заяві також відсутня, про дану інформацію не повідомлялося скаржника. У зв`язку із викладеним, працівниками ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУ НП в Дніпропетровській області, всупереч ст.214 КПК України, було допущено бездіяльність.

Скаржник ОСОБА_6 та представник скаржника адвокат ОСОБА_5 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про час і місце розгляду скарги, у судові засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про розгляд скарги або про відкладення розгляду скарги суду не надали.

Уповноважений представник ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду скарги.

Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти скарги, просили відмовити у її задоволенні, з огляду на її необґрунтованість.

09.10.2026 слідчому судді надані копії матеріалів за заявою ОСОБА_6 від 15.09.2026 (ЖЄО №41445 від 15.09.2026).

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 15.09.2026 ОСОБА_6 звернулася до ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про кримінальне правопорушення за фактом того, що 15.09.2026 приблизно о 08:30 її чоловіка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 було викрадено представниками Шевченківського РТЦК без особистих та медичних документів. Заява зареєстрована ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області за №41445 15.09.2026.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

Водночас, слід зауважити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

В ході дослідження змісту заяви ОСОБА_6 від 15.09.2026, фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України, слідчим суддею не встановлено, у зв`язку з чим така заява не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч.1 ст. 214 КПК України обов`язки слідчого щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Твердження скаржника, викладені у заяві від 15.09.2026 є її незгодою з діями службових (посадових) осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , за такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

При цьому, у разі порушення прав чи інтересів скаржника, або прав чи інтересів іншої особи, службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов`язаними із мобілізацією, останні вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена про відмову у задоволенні скарги.

Отже, враховуючи, що зі змісту заяви ОСОБА_6 від 15.09.2026 про кримінальне правопорушення убачається, що така заява не містить відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, бездіяльності посадових осіб ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, не вбачається, у зв`язку з чим, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах та від імені ОСОБА_6 , на бездіяльність посадових осіб ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1