Рішення № 141155174, 07.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 233/3839/24

Провадження № 2/932/282/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Потоцької С.С., за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли у 2021 році. Після їхньої смерті залишилося спадкове майно, зокрема житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що оформленням спадкових прав він почав займатися після повернення додому з тривалої поїздки. Під час збирання необхідних документів для прийняття спадщини він звернувся до КП «Костянтинівське БТІ», де з`ясував, що право власності на зазначений житловий будинок не зареєстроване. Як зазначає позивач, вказаний будинок перейшов у володіння його батька, ОСОБА_2 , від діда ОСОБА_4 , який свого часу придбав його на підставі розписки, посвідченої сільською радою. Водночас зазначена розписка через сплив тривалого часу не зберіглася. Позивач стверджує, що його батьки протягом усього життя проживали у вказаному будинку та померли за місцем свого проживання. При цьому ОСОБА_2 за життя не виготовив технічного паспорта на будинок та не оформив правовстановлюючих документів після смерті свого батька, однак на законних підставах володів зазначеним нерухомим майном і користувався ним до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач зазначає, що фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, користується житловим будинком і присадибною земельною ділянкою. Однак відсутність належним чином оформлених документів на будинок перешкоджає оформленню спадкових прав у встановленому порядку.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду та просить визнати право власності у порядку спадкування на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.07.2024 позов залишено бух руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2024 № 2994/0/15-24 щодо зміни територіальної підсудності судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачу Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 21.01.2025 головуючим суддею у справі призначено Потоцьку С.С. та ухвалою від 22.01.2025 цивільна справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С., призначене підготовче судове засідання.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 № 4273-ІХ найменування Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська змінено на Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, також, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району Донецької області в судове задання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 від 28.08.1978 (а.с.11).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Донецькій області, Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис від 27.05.2021 № 253 (а.с.13).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у Донецькій області, Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис від 25.03.2021 № 179 (а.с. 12).

За твердженням позивача після смерті батька залишилася спадщина, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колиш. назва. АДРЕСА_2 .

Задля отримання свідоцтва про право на спадщину на цей будинок позивач звернувся до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панасенко І.П. і 31.05. 2024 приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панасенко І.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові вказано, що підставами відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є пропуск визначеного законом строку для прийняття спадщини та не надав документи про належність права власності на житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що спірний будинок батькові залишив дід позивача ОСОБА_4 , який придбав дім за борговою розпискою, завіреною на тої час сільською радою. Розписка за давністю не зберіглася.

На підтвердження належності спірного будинку батькові позивачем надані:

виписки з погосподарської книги 2006-2010, 2011-2015 від 28.02.2024, в якій зазначено, домогосподарство з реєстрацією місця проживання: АДРЕСА_3 , голова домогосподарства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , співмешканка (а.с.15, 16);

зведений акт вартості будівель та споруд, на спірний будинок станом на 1989 рік, форма № 5 (ас. 17), генеральний план (ас. 18);

витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 10.05.2023.У витязі зазначено, що рік побудови будинку 1954 рік.

За висновком ТОВ «КАПІТАЛ ЕКСПЕРТ» від 30.07.2024, ринкова вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 19,2 кв. м, становить 54 400,00 грн (ас. 48-60).

У зв`язку з неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернулася до суду.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У частині першій статті 1269, частині першій статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, при цьому у разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 332/3923/18.

Встановлено, що підставами для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом приватним нотаріусам, є пропуск не прийняття спадщини позивачем у встановлений статтею 1270 ЦК України строк, а також відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Встановлено, що на дату відкриття спадщини померлий ОСОБА_2 був зареєстрований у спірному будинку тільки померлий.

Докази постійного проживання позивача разом із спадкодавцем позивачем не надані.

Отже позивач не прийняв спадщину у встановлений законом спосіб та у визначений строк.

Під час судового розгляду не встановлено, що позивач звертався до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, передбаченого статтею 1272 Цивільного кодексу України. Рішення суду про надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини позивачем не надано.

Суд зазначає, що у разі пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен спочатку звернутися до суду з вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та після поновлення такого строку і прийняття спадщини у встановленому законом порядку має право порушувати питання щодо оформлення своїх спадкових прав, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Оскільки позивач не прийняв спадщину у встановлений законом строк та не звернувся до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом відсутні.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Іллінівської сільської ради в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 19.10.2026.

Учасник справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Іллінівська сільська рада в особі Іллінівської сільської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ 45118067, адреса: 85143, Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, буд. 42/3.

Суддя С.С. Потоцька