Рішення № 141154422, 03.11.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/880/26

Провадження № 2/156/645/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Комзюк Н.Н.,

за участі секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.04.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено кредитний договір № 8922986, згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. 13.05.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до позивача. Отримавши кредитні кошти, відповідач не виконав свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38 690,75 грн, яка складається з: 17 586,71 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 21 104,04 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Ейс» просить стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.09.2026 дану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 03.11.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутності відповідача заочно на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства укладено кредитний договір № 8922986 (в електронній формі).

Відповідно до умов договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн. Строк дії договору 360 днів. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,00 % в день. Знижена процентна ставка 0,01 % в день (застосовується якщо споживач до 03.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Договір підписаний позичальником в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: C4296; дата підписання - 03.04.2025.

У паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.

Суд зазначає, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від відповідача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим.

Факт відкриття рахунку та отримання коштів відповідачем підтверджується відповіддю ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 14.05.2025 за вих.№ 23046 та АТ «УніверсалБанк» від 10.09.2026 №БТ/Е-39771, зі змісту яких слідує, що платіжна картка № НОМЕР_2 дійсно емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також підтверджено успішність операції із зарахування кредитних коштів 03.04.2025 в сумі 20 000,00 грн на вказану платіжну картку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем надано належні і допустимі докази на підтвердження укладення 03.04.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору №8922986 від 03.04.2025 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 20 000,00 грн.

Оскільки ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 20 000,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» 13 травня 2026 року укладено договір факторингу №13052026, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі, і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8922986 від 03.04.2025.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач має зобов`язання перед позивачем за невиконання умов договору про споживчий кредит № 8922986 від 03.04.2025.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до розрахунку за договором №8922986 від 03.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить загалом 48 690,75 грн, яка складається з 17 586,71 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 21 104,04 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків; 10 000,00 грн - штрафних санкцій (штрафу).

Наданий розрахунок відповідачем не спростований, доказів помилковості розрахунку чи повного виконання зобов`язань суду не надано. Також суду не надано доказів наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Слід зауважити, що відсотки нараховані у межах погодженого у договорі строку кредитування. При цьому, позивач не заявив до стягнення заборгованість по штрафних санкціях у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 38 690,75 грн, яка складається з: 17 586,71 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 21 104,04 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, суд враховує наступне.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову копію договору про надання правової (правничої) допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, копію додаткової угоди № 25771573560 від 25.05.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 на суму 7000,00 грн, довіреність на ім`я адвоката.

З акту прийому-передачі убачається, що вартість складання позовної заяви становить 5000 грн, вартість вивчення матеріалів справи 1000 грн, підготовка адвокатського запиту 500 грн, підготовка клопотання про витребування доказів 500 грн.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ФК «ЕЙС» на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280, 285 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» загальну заборгованість за кредитним договором № 8922986 від 03.04.2025 у розмірі 38 690 (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»: місцезнаходження за адресою: 02094, Україна, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Н.Н. Комзюк