Рішення № 141153306, 03.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40662/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000330/2 від 26.09.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000755 від 26.09.2025.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування та картки відмови, на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захист з огляду на наступні обставини.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 11.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19.12.2025 року до суду за вхід. №ЕС/134448/25 надійшла заява представника позивача на виконання ухвали з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

07.01.2026 року до суду за вхід. №ЕС2709/26 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці за вхід. №ЕС/2704/26 від 07.01.2026 року про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» (код ЄДРПОУ 45267404) відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 18.10.2023 року (номер запису: 1010351020000005336) за адресою: Україна, 65101, Одеська обл., місто Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 408.

Види економічної діяльності: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 6.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

15.01.2024 між ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина (Продавець) та ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ" (Покупець) укладений контракт № 1501/2024, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує концентровані соки, фруктові пюре та іншу сировину, іменовану надалі «Товар», на умовах, вказаних у Додатках до дійсного Контракту. Найменування Товару, що постачається за даним Контрактом, визначається у Додатках, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Опис, асортимент, кількість Товару узгоджуються сторонами окремо для кожної партії поставленого Товару та зазначаються в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 ціна на Товар, що постачається за цим Контрактом, визначається у Додатках до даного контракту. Ціна Товару включає вартість тари (упаковки), маркування, завантаження у транспортний засіб, укладання та кріплення Товару у транспортному засобі.

В пункті 2.2 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 зазначено, що валюта контракту та платежів: ЄВРО.

Згідно з пунктом 3.1 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 умови оплати за кожну партію Товару визначаються у Додатках.

Пунктом 4.1 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 обумовлено, що Продавець постачає Товар партіями на умовах, вказаних у Додатках до даного Контракту та згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010" у строк не пізніше ніж 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання Додатку на партію Товару.

Відповідно до пункту 4.3 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 постачання Товару повинно супроводжуватися наданням» наступних оригінальних документів: 1 оригінал сертифіката походження та 1 копія; 1 /пакувальний лист; 1 оригінал сертифіката Євро 1; 1 сертифікат аналізу чи специфікації; 1 рахунок-фактура (комерційний інвойс); 1 оригінал та 1 копія коносамента / CMR.

Пунктом 4.5 контракту № 150^/2024 від 15.01.2024 передбачено, що кожен інвойс повинен мати посилання на країну походження; одиниці виміру, кількість, ціну Товару, іншу погоджену інформацію. Продавець зобов`язується погодити з Покупцем зміст рахунка- фактури (інвойсу), який супроводжуватиме Товар до початку здійснення поставки.

Згідно з Додатком №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 Продавець (ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина) продає, а Покупець (ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ") купує: Томатну пасту COLD BREAK 36-38% врожай 2024, виробництва компанії TACHENG FENGO TOMATO PRODUCT SCO., LTD (Китай); іменоване надалі "Товар", на наступних умовах: кількість: 38 604,00 кг; термін відвантаження; липень 2025; ціна: 0,905 (нуль доларів дев`ятсот п`ять центів) доларів США/кг, CIF Одеса (Україна). Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах CIF відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ИНКОТЕРМС) - 2010 протягом терміну відвантаження вказаного у дійсному додатку. Відповідно вказаним базисним умовам визначаються обов`язки Сторін, і здійснюється розподіл витрат, пов`язаних з виконанням дійсного Контракту. Митне оформлення Товару в країні Продавця здійснюється Продавцем. Митне оформлення Товару в країні Покупця здійснюється Покупцем. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту його погрузки на транспортний засіб в порту відвантаження. Ризик гибелі або пошкодження Товару переходить до Покупця одночасно з правом власності на Товар. Загальна кількість Товару, який поставляється по даному додатку: 34 936,62 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість, сорок п`ять) доларів США. Умови оплати: 100% оплата протягом 30 днів з моменту перетину кордону України.

В інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 наведені: найменування, адреса, платіжні реквізити Продавця - ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина; найменування, адреса Покупця - ТОВ «ФУД ФЕМЕЛІ»; наявний опис товарів - томатна паста COLD BREAK 36- 38% врожай 2024 (TOMATO PASTE COLD BREAK 36-38% BRIX CROP 2024); кількість 38 604,00 кг; ціна за кілограм 0,905 доларів США; загальна вартість 34 936,62 доларів США; умови оплати - протягом 30 днів з моменту перетину кордону України; умови поставки - CIF Одеса, Україна; 160 діжок; 40 піддонів; загальна вага нетто: 38604,00 кг; загальна вага брутто: 40764,00 кг; контейнери: MEDU6205398, GLDU2241287; виробник: TACHENG FENGO TOMATO PRODUCTS CO., LTD; країна походження товару: Китай; контракт № 1501/2024 від 15.01.2024.

25.09.2025 року декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «ФУД ФЕМЕЛІ», а саме:

«- товар № 1 продукти переробки овочів, томатна паста з томатів врожаю 2024р., з вмістом сухої речовини (число Brix) 36.93%, в первинних упаковках масою понад 1кг, всього-38604кг.Фірма виробник: TACHENG FENGO TOMATO PRODUCTS CO., LTD. Торговельна марка: FENGO. Країна виробництва: Китай, CN»

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- сертифікат якості б/н від 04.07.2025;

- пакувальний лист (Picking List) б/н від 04.07.2025;

- інвойс (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025;

- коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25070502 від 14.07.2025;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 1287 від 24.09.2025;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5398 від 24.09.2025;

- сертифікат про походження товару (certificate of origin) № 25C960L20006/00084- від 22.07.2025;

- статус особи яка подає митну декларацію №2 б/д;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посереднецьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1501/2024 від 15.01.2024;

- додаток №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024;

- договір на митне оформлення №210425/5 від 21.04.2025;

- додаткова угода № 1 від 18.04.2025 до договору на митне оформлення № 160124/1 від 16.01.2024;

- заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" б/н від 04.07.2025;

- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №13419066;

- сертифікат здоров`я №25N94050000509001 від 10.07.2025;

- копія рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №420/17626/25 за позовом ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ" до Одеської митниці, копія митної декларація країни відправлення №21720250000181269 від 08.07.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №021720250000181269 від 08.07.2025.

Відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов?язані (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

26.09.2025 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано лист-відповідь від 26.09.2025 № б/н про відсутність інших додаткових документів з вимогою продовження митного оформлення.

26.09.2025 року Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000330/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, з аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України скориговано рівень митної вартості товару № 1 - з заявленої декларантом 0,905 дол.США/кг до 1,3 дол.США/кг (МД від 20.08.2025 № UA500500/2025/026328).

Підставою для прийнятого рішення стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та невідповідності, про що повідомлено декларанту, а саме:

« 1) в пункті 2.2. зовнішньоекономічного договору від 15.01.2024 № 1501/2024 зазначено, що валюта контракту та платежів - ЄВРО. Разом з тим, у додатковій угоді від 01.07.2025 № 22/25 зазначено про визначення ціни договору у доларах США;

2) відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, відповідно до терміну CIF «вартість, страхування, фрахт» до ціни товару включається вартість страхування, фрахту та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна.Товар, що оцінюється, постачається на умовах CІF м.Одеса. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CІF „вартість страхування та фрахт передбачає, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.Частиною 1 та п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.У відповідності до Інкотермс 2010, страхування повинно покривати, як мінімум, передбачену в договорі купівлі-продажу ціну (в даному випадку 34936,62 дол. США) плюс 10% і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Разом з тим, страхові документи декларантом не надано;

3) в CMR від 24.09.2025 №№ 1287, 5398 відсутній підпис перевізника;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.Разом з тим, вищезазначені документи щодо витрат на транспортуваня декларантом не надано;на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дати прибуття транспортного засобу у іноземний порт призначення та видачу контейнерів власнику вантажу з борта морського судна. Відсутня інформація щодо вартості зберігання, експедирування та декларування вантажу у іноземному порту. Митному органу України такі документи не надавалась. Таким чином, документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, інформацію про вартість перевезення, зберігання, експедирування та декларування оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

5) прайс лист від 04.07.2025 має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб;

6. Копія МД країни відправлення від 08.07.2025 № 021720250000181269 містить посилання на документи (177GVBPPXTEN2887, FG-AK20250605), які декларантом до митного контролю не надано. Також в МД країни відправлення умовою поставки зазначено FOB.Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.»

Також, відповідачем 26.09.2025 року було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000755 та запропоновано подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів в повному обсязі.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500500030438U8 від 27.09.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 217 656,74 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 в оскарженому позивачем рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

« 1) в пункті 2.2. зовнішньоекономічного договору від 15.01.2024 № 1501/2024 зазначено, що валюта контракту та платежів - ЄВРО. Разом з тим, у додатковій угоді від 01.07.2025 № 22/25 зазначено про визначення ціни договору у доларах США;»

Щодо вказаних зауважеть митного органу суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на таких принципах, зокрема, свобода здійснення валютних операцій, що передбачає право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

З урахуванням вказаного правового регулювання, суд погоджується з твердженнями позивача, що сторони зовнішньоекономічного договору контракту №1501/2024 від 15.01.2024 ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина (Продавець) та ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ" (Покупець), на підставі частини 2 статті 189, частини 2 статті 377 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, частини 1 статті 5, частини 1 статті 14 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" мають право здійснювати будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством України; самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; укладати угоди та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами в іноземній валюті; та є вільними у визначенні умов договору, в тому числі і ціни товару в іноземній валюті, яка визначається за згодою сторін.

В пункті 2.2 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 зазначено, що валюта контракту та платежів: ЄВРО.

Згідно з пунктом 3.1 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 умови оплати за кожну партію Товару визначаються у Додатках.

Згідно з Додатком №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 Продавець (ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина) продає, а Покупець (ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ") купує: Томатну пасту COLD BREAK 36-38% врожай 2024, виробництва компанії TACHENG FENGO TOMATO PRODUCT SCO., LTD (Китай); іменоване надалі "Товар", на наступних умовах: кількість: 38 604,00 кг; термін відвантаження; липень 2025; ціна: 0,905 (нуль доларів дев`ятсот п`ять центів) доларів США/кг, CIF Одеса (Україна). Загальна кількість Товару, який поставляється по даному додатку: 34 936,62 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість, сорок п`ять) доларів США. Умови оплати: 100% оплата протягом 30 днів з моменту перетину кордону України.

Крім того, пунктом 4.5 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 передбачено, що кожен інвойс повинен мати посилання на країну походження; одиниці виміру, кількість, ціну Товару, іншу погоджену інформацію. Продавець зобов`язується погодити з Покупцем зміст рахунка-фактури (інвойсу), який супроводжуватиме Товар до початку здійснення поставки.

В інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 наведені: найменування, адреса, платіжні реквізити Продавця - ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина; найменування, адреса Покупця - ТОВ «ФУД ФЕМЕЛІ»; наявний опис товарів - томатна паста COLD BREAK 36- 38% врожай 2024 (TOMATO PASTE COLD BREAK 36-38% BRIX CROP 2024); кількість 38 604,00 кг; ціна за кілограм 0,905 доларів США; загальна вартість 34 936,62 доларів США; умови оплати - протягом 30 днів з моменту перетину кордону України; умови поставки - CIF Одеса, Україна; 160 діжок; 40 піддонів; загальна вага нетто: 38604,00 кг; загальна вага брутто: 40764,00 кг; контейнери: MEDU6205398, GLDU2241287; виробник: TACHENG FENGO TOMATO PRODUCTS CO., LTD; країна походження товару: Китай; контракт № 1501/2024 від 15.01.2024.

Отже, сторони зовнішньоекономічного договору контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина (Продавець) та ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ" (Покупець) у повній відповідності до вищезазначених положень законодавства України за взаємною згодою сторін визначили, що валютою ціни та валютою платежу за товари, зазначені в інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 та в додатку №22/25 від 01.07.2025 до контракту №1501/2024 від 15.01.2024 є долар США, а саме ціна товару становить 905,00 доларів США/тонну (або 0,905 доларів США за кілограм), та загальна вартість товару 34936,62 доларів США; умови оплати 100% оплата протягом 30 днів з моменту перетину кордону України.

Таким чином, зазначення ціни за кілограм товару та загальної вартості товару в доларах США в інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 не суперечить умовам контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 та додатку №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024.

Таким чином, доводи відповідача щодо невідповідності валюти договору є необґрунтованими, оскільки такі твердження не враховують умов Контракту, додатку №22/25 від 01.07.2025 та рахунку-фактури (інвойс) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, які чітко визначають порядок, валюту та послідовність проведення розрахунків між сторонами.

Також, у графі 33 оскарженого позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

« 2) відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, відповідно до терміну CIF «вартість, страхування, фрахт» до ціни товару включається вартість страхування, фрахту та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна.Товар, що оцінюється, постачається на умовах CІF м.Одеса. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CІF „вартість страхування та фрахт передбачає, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.Частиною 1 та п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.У відповідності до Інкотермс 2010, страхування повинно покривати, як мінімум, передбачену в договорі купівлі-продажу ціну (в даному випадку 34936,62 дол. США) плюс 10% і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Разом з тим, страхові документи декларантом не надано;»

Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами 4, 5, 9, 21 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом з матеріалів справи, пунктом 4.1 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 обумовлено, що Продавець постачає Товар партіями на умовах, вказаних у Додатках до даного Контракту та згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010" у строк не пізніше ніж 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання Додатку на партію Товару.

Згідно з Додатком №22/25 від 01-.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 поставка товару "томатна паста COLD BREAK 36-38% врожай 2024", здійснюється Продавцем на умовах CIF Одеса (Україна) у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) - 2010 протягом терміну відвантаження вказаного у дійсному додатку. Відповідно вказаним базисним умовам визначаються обов`язки Сторін, і здійснюється розподіл витрат, пов`язаних з виконанням дійсного Контракту.

В інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 наведені умови поставки - CIF Одеса, Україна.

Так, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт») означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CІF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається 12 забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям, У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

З огляду на вказане, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості.

Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів CIF Одеса, Україна, продавець (компанія ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина) зобов`язаний за свій рахунок здійснити страхування товару.

Крім того, положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не передбачений обов`язок декларанта- надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він, заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору »(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Зазначене свідчить про те, що позивачем не були понесені додаткові витрати на страхування товару до порту, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів митного органу, які стали підставою коригування митної вартості товару.

Також, у графі 33 оскарженого позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

« 3) в CMR від 24.09.2025 №№ 1287, 5398 відсутній підпис перевізника;»

В статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) (дата приєднання України: 01.08.2006 (із застереженням)) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого .й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Частиною 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 p.) передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаний відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством України, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж; а третій залишається у перевізника.

Одеська митниця не врахувала того, що в-графах 16, 23 міжнародних товарно- транспортних накладних (CMR) №4287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 у відповідності до вимог частини 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956р.) (дата приєднання України: 01.08.2006 (із застереженням)) наявні печатки перевізника - ТОВ "Форстранс Україна" (65012/Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Отрадна, 15, код ЄДРПОУ - 43116817).

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню в тому числі і витрати на транспортування після ввезення.

В графі 3 "Місце розвантаження вантажу" міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 1287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 зазначена Одеса, Україна.

В графі 4 "Місце завантаження вантажу" міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 1287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 зазначено Одеса, Україна.

Отже, оскільки міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 1287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 складені під час транспортування товару після його ввезення на митну територію України, а згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються до митної вартості товарів, то наявність у графах 16, 23 міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 1287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 печаток перевізника замість його підпису не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, аналіз змісту міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 1287 від 24.09.2025, № 5398 від 24.09.2025 дозволяє прийти до висновку про те, що вони стосуються саме товарів, які зазначені в інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, пакувальному листі (Packing List) б/н від 04.07.2025, коносаменті (Bill of Lading) № UTRUST25070502 від 14.07.2025, в графі 31 митної декларації № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025, оскільки вказані в них відомості про вагу, тип, кількість, постачальника та отримувача товарів, дати складання та оформлення документів, тощо, повністю корелюються між собою.

Отже, твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності підпису на CMR є безпідставними та необґрунтованими.

Також, у графі 33 оскарженого позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

« 4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.Разом з тим, вищезазначені документи щодо витрат на транспортуваня декларантом не надано;на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дати прибуття транспортного засобу у іноземний порт призначення та видачу контейнерів власнику вантажу з борта морського судна. Відсутня інформація щодо вартості зберігання, експедирування та декларування вантажу у іноземному порту. Митному органу України такі документи не надавалась. Таким чином, документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, інформацію про вартість перевезення, зберігання, експедирування та декларування оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.»

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495- VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Крім того, в розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296) вказано, що в графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортую-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи; що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до, виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, перелік транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведений у розділі ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296) не є вичерпним, в ньому наведені лише деякі документи, що можуть належати до транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Законодавство України не містить положень щодо обов`язкового надання декларантом до митних органів для підтвердження витрат на перевезення як складової частини митної вартості товарів усіх документів з переліку, який наведений у розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296).

Також в переліку витрат (складових митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що наведений у частині 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI відсутні витрати на зберігання товару.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Також як встановлено судом, згідно з Додатком №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 поставка товару «томатна паста COLD BREAK 36-38% врожай 2024», здійснюється Продавцем на умовах CIF Одеса (Україна) відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ИНКОТЕРМС) - 2010 протягом терміну відвантаження вказаного у дійсному додатку. Відповідно вказаним базисним умовам визначаються обов`язки Сторін, і здійснюється розподіл витрат, пов`язаних з виконанням дійсного Контракту.

В інвойсі (invoice) № FGrAK-20250704 від 04.07.2025 наведені умови поставки - CIF Одеса, Україна.

Відповідно до підпункту «а» пункту A3 розділу А "Обов`язки продавця" терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної тдргової палати (Інкотермс 2010) Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладення договору перевезення товару від поіменованого пункту поставки, якщо його визначено, у місці поставки до поіменованого порту призначення або, якщо погоджено, до будь-якого пункту у такому порту. Договір перевезення має бути укладений за рахунок продавця, на звичайних умовах і передбачати перевезення за звичайно прийнятим напрямком на судні такого типу, яке зазвичай використовується для перевезення проданого товару.

Підпунктом "а" пункту БЗ розділу Б "Обов`язки покупця" терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що у покупця немає, обов`язку перед продавцем щодо укладення договору перевезення.

Пунктом А6 "Розподіл витрат" розділу А. «Обов`язки продавця» терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних, термінів-Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що Продавець зобов`язаний оплатити, фрахт та інші зазначені в пункті A3 а) витрати, включно з витратами з навантаження товару на борт суднах будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару в узгодженому порту розвантаження, які за договором перевезення покладено на продавця; і витрати страхування, зазначені в пункт АЗ b).

Пунктом А8 "Документ поставки" розділу А "Обов`язки продавця" терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) визначено, що Продавець зобов`язаний за свій рахунок своєчасно надати покупцеві звичайний транспортний документ до узгодженого порту призначення. Такий транспортний документ повинен охоплювати товар за договором і бути датованим у межах погодженого періоду відвантаження, надавати покупцю право вимоги вантажу від перевізника в порту призначення і, якщо не погоджено інше, дозволити покупцю продати товар у період транзиту шляхом передання документа подальшому покупцю або шляхом сповіщення перевізника. Якщо транспортний документ є оборотним і виданий у декількох оригіналах, покупцеві має бути передано повний комплект оригіналів.

Згідно з пунктом Б.8 "Доказ поставки" розділу Б "Обов`язки покупця" терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) Покупець зобов`язаний прийняти транспортний документ, виданий відповідно до пункту А8, якщо він відповідає договору.

Також пунктом 4.3 контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 передбачено, що постачання Товару повинно супроводжуватися наданням 1 оригіналу та 1 копії коносамента / CMR

Отже, у відповідності з вищевикладеними умовами поставки, передбаченими терміном CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) та контрактом № 1501/2024 від 15,01.2024, Додатком № 22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 продавець - ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина, зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару та за свій рахунок своєчасно надати покупцеві звичайний транспортний документ до узгодженого порту призначення; а покупець зобов`язаний прийняти транспортний документ, якщо він відповідає договору.

В статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) та на виконання умов контракту № 1501/2024' від 15.01.2024, Додатку № 22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 продавець - ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина за свій рахунок уклав договір перевезення товару до порту призначення - Одеса та надав покупцю коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25070502 від 14.07.2025, який поданий декларантом до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025.

В коносаменті № UTRUST25070502 від 14.07.2025, який був наданий до Одеської митниці разом з митною декларацією» № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025 вказані контейнери № GLDU2241287, № MEDU6205398, назва товару "2024 CROP 36-38% COLD BREAK TOMATO PASTE (томатна паста), 160 металевих діжок, вага брутто 40 764 кг, вантажовідправник, вантажоодержувач, порт вивантаження та інші відомості, які співпадають з відомостями, що, наведені в пакувальному листі (Packing List) б/н від 04.07.2025, інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, та інших документах, що були надані декларантом до Одеської митниці разом з митної декларацією (МД) № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025; тобто підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку були відсутні.

Погоджуючи умови поставки GIF Одеса, Україна, сторони контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, а тому відповідно до положень пункту 6 частини 2,статті 53. пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та: зобов`язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А. 3, Б. 3 умов поставки CІFза Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару ".

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що, твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про необхідність включення до митної вартості товару витрат на зберігання товару в іноземному порту та про обов`язок декларанта подати до митного органу документи, які підтверджують понесені витрати на зберігання та перевезення товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки такі твердження не враховують умов Контракту, додатків до Контракту, рахунку-фактури (інвойс) та інших наданих для митного оформлення документів, які визначають порядок і послідовність доставки Товару на митну територію України.

Також, у графі 33 оскарженого позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

« 5) прайс лист від 04.07.2025 має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб;»

Пунктом 6 частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару віднесені до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу.

Також відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, віднесено до загальних засад цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару; а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

З наданих до суду документів судом встановлено, що ТОВ «ФУД ФЕМЕЛІ» додатково подало до митниці прайс-лист б/н від 04.07.2025.

В прайс-листі б/н від 04.07.2025 вказані: найменування, адреса Продавця - ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина; найменування, адреса Покупця - ТОВ "ФУД ФЕМЕЛГ; інвойс (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, наявний опис товарів - томатна паста COLD BREAK 36-38% врожай 2024 (TOMATO PASTE COLD BREAK 36-38% BRDC CROP 2024); умови поставки - CIF Одеса, Україна; термін дії: до 31.12.2025, ціна за кілограм - 0,905 доларів США, яка відповідає ціні за одиницю товару, зазначеній в інвойсі № FG-AK-20250704 від 04.07.2025.

Таким чином, відомості, зазначені у прайс-листі б/н від 04.07.2025 відповідали інформації, наведеній у інвойсі № FG-AK-20250704 від 04.07.2025, а отже підтверджували відомості про митну вартість товару заявлену декларантом до Одеської митниці.

Таким чином, факт видачі продавцем - компанією ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина прайс-листа б/н від 04.07.2025 із зазначенням в ньому ТОВ «ФУД ФЕМЕЛІ» як покупця товарів не міг бути підставою для його неврахування відповідачем під час здійснення контролю митної вартості товарів.

Таким чином, з огляду на те, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд, а також з огляду на те, що прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, всі сумніви Митного органу в правильності його складання, на думку суду, в даному випадку є безпідставними та не впливають на визначення митної вартості товару.

Також, у графі 33 оскарженого позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено:

« 6. Копія МД країни відправлення від 08.07.2025 № 021720250000181269 містить посилання на документи (177GVBPPXTEN2887, FG-AK20250605), які декларантом до митного контролю не надано. Також в МД країни відправлення умовою поставки зазначено FOB.Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.»

Разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500030260U4 від 25.09.2025 декларантом до митниці була надана копія митної декларація країни відправлення № 21720250000181269 від 08.07.2025, яка заповнена відповідно до законодавства Китайської Народної Республіки.

В переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не зазначена копія митної декларація країни відправлення.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI копія митної декларація країни відправлення віднесена до додаткових документів, які подаються декларантом на письмову вимогу митного органу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалося, згідно з Додатком №22/25 від 01.07.2025 до контракту № 1501/2024 від 15.01.2024 умови поставки товару - CIF Одеса (Україна). Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах CIF відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ИНКОТЕРМС) - 2010 протягом терміну відвантаження вказаного у дійсному додатку. Відповідно вказаним базисним умовам визначаються обов`язки Сторін, і здійснюється розподіл витрат, пов`язаних з виконанням дійсного Контракту. Митне оформлення Товару в країні Продавця здійснюється Продавцем.

В інвойсі (invoice) № FG-AK-20250704 від 04.07.2025 наведені умови поставки - CIF Одеса, Україна.

В пункті А2 «Ліцензії; дозволи, контроль безпеки та інші формальності» розділу А "Обов`язки продавця" терміну CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено: "Якщо буде потрібно, продавець зобов`язаний власним коштом і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інший офіційний дозвіл і виконати усі митні формальності, необхідні для вивезення товару".

Таким чином, умови поставки товарів CIF Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) та контракту №1501/2024 від 15.01.2024 покладають на Продавця (ALTA KRAINA s.r.o., Словаччина) обов`язок виконання митних формальностей, необхідних для вивезення товару, а декларант - ТОВ "ФУД ФЕМЕЛІ" об`єктивно не впливає на заповнення митної декларації країни відправлення та не відповідає за внесення до неї інформації та правильність її заповнення; відсутність перекладу копії митної декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) № 21720250000181269 від 08.07.2025 не могла бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, суд не приймає до уваги зазначені Митним органом підстави для коригування, а отже сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими.

Щодо інших зауважень митного органу.

В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Разом з тим, суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком. При цьому Відповідачем не наведено належних аргументів щодо не можливості визначення складових митної вартості за поданими позивачем документами.

Вказане підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, в якій суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом додаткових документів, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Щодо доводів відповідача стосовно конкурентної ціни, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, щодо того, що декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказані розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

У відповідача були всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) згідно статей 53, 58 МК України.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000330/2 від 26.09.2025 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500500/2025/000755 від 26.09.2025 року зазначено таку причину для відмови у митному оформлені, як прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000330/2 від 26.09.2025 року.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500500/2025/000330/2 від 26.09.2025 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2025/000755 від 26.09.2025 року, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 3264,85 грн судового збору за 1 вимогу майнового характеру згідно платіжних інструкцій №770 від 17.12.2025 року.

Судом за результатами розгляду заяви позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості задоволені.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» судового збору у розмірі 3264,85 грн.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000330/2 від 26.09.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000755 від 26.09.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» (адреса: 65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 408, ЄДРПОУ 45267404) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3264,85 грн (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 85 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕМЕЛІ» (адреса: 65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 408, ЄДРПОУ 45267404)

Одеська митниця як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА